Рішення

від 09.09.2008 по справі 5/573

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/573

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "09" вересня 2008 р. Справа № 5/573

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Брагіної Я.В.

                         судді  

за участю представників сторін

від позивача Пархомчук Є.С. - дов. від 09.07.08р.

Чекан Н.А. - дов. від 09.07.08р.

від відповідача Малий М.С. - дов. №484 від 01.08.08р.  

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліська будівельна компанія" (м.Житомир)  

до Закритого акціонерного товариства "Житомирпромспецбуд" (м.Житомир)

про стягнення 16055,70 грн.

Спір розглядається в більш тривалий термін, ніж передбачено ч.1 ст. 69 ГПК України у відповідності до ч.3 ст. 69 ГПК України.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 16055,70 грн. боргу за виконані підрядні роботи, з яких 13000,00 грн. - сума основного боргу, 1417,00 грн. - інфляційні, 988,70 грн. - пеня та 650,00 грн. - штраф.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Пояснили, що на виконання умов договору позивач виконав відповідачеві підрядні роботи на загальну суму 32992,80 грн., що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт. Відповідач частково сплатив вартість виконаних робіт, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 13000,00 грн. Крім того, зазначили, що відповідач підписав акт виконаних підрядних робіт 29.02.08р. за мінусом 10833,33 грн. вартості завищених обсягів робіт в грудні 2007р. Проте вказані роботи були виконані на виконання попереднього договору і не стосуються даного предмету спору. Просили суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в засіданні суду пояснив, що позивач виконав неякісні підрядні роботи і завищив обсяги робіт по об'єкту в грудні 2007 р. Тому по даному договору від 24.01.08р. відповідач підписав акт виконаних підрядних робіт за мінусом 10833,33 грн. Просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Суд дослідив в судовому засіданні договір від 24.01.08р., додаток до договору, акти приймання виконаних підрядних робіт за формою №КБ-2в, довідки про вартість виконаних підрядних робіт за формою №КБ-3, платіжні доручення, банківські виписки, статут, свідоцтво про державну реєстрацію, договір №47-2 від 12.09.07р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

24.01.08р. між сторонами був укладений договір №22.05.04.1. від 24.01.08р. (а.с. 7-9), відповідно до умов якого відповідач (замовник) доручає, а позивач (підрядник) приймає на себе роботи по прокладанню футлярів діаметром 159 мм в м. Бердичеві.

Відповідно до п.1.2 даного договору, об'єм, характер, види та вартість робіт визначаються проектно-кошторисною документацією, узгодженою сторонами, а також протоколом погодження договірної ціни.

Термін виконання робіт - з 28.01.2008р. по 31.01.08р. (п.1.3 договору).

Згідно з п. 2.1 зазначеного договору, замовник зобов'язаний прийняти роботи, виконані підрядником, на протязі 3-х днів з дня пред'явлення їх до приймання. Днем пред'явлення до приймання виконаних робіт є день передачі замовникові акта виконаних робіт.

Як передбачено п.4.1 договору та протоколом погодження договірної ціни (а.с.10), вартість виконаних робіт становить 32995,20 грн.

Кінцевий розрахунок за фактично виконані і прийняті роботи, замовник проводить підрядникові на підставі акту виконаних робіт, підписаного представниками обох сторін не пізніше 5-ти днів після його підписання (п.4.3 договору).

На виконання умов договору, позивач виконав відповідачеві передбачені договором роботи на загальну суму 32992,80 грн., про що 31.01.08р. позивачем підписано відповідний акт приймання виконаних підрядних робіт за типовою формою №КБ-2в (а.с.11-13).

Даний акт був переданий відповідачеві для приймання виконаних робіт та для подальшої оплати вказаних робіт.

Проте, відповідач зазначений акт не підписав, оплату виконаних робіт здійснив частково, внаслідок чого станом на день звернення з позовом до суду утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 13000,00 грн.

29.02.08р. відповідач підписав свій примірник акту приймання виконаних підрядних робіт за типовою формою КБ-2в на суму 19992,80 грн. (а.с.44-45), віднявши від загальної вартості робіт по договору №22.05.04.1. від 24.01.08р. 10833,33 грн. без ПДВ у зв'язку із завищенням позивачем обсягів робіт по об'єкту у грудні 2007 р.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 13000,00 грн. основного боргу обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача стосовно того, що позивач завищив обсяги виконаних робіт у грудні 2007р., а також про те, що позивач виконав неякісні роботи, оскільки підрядні роботи у грудні 2007 р. були виконані не на виконання умов договору №22.05.04.1. від 24.01.08р., а на виконання умов договору №47-2 від 12.09.07р. (а.с.50-52), який не є підставою для стягнення спірної суми, про що не заперечували представники сторін в судовому засіданні.

Також суд не приймає як належний доказ у справі наданий представником відповідача акт від 14.12.07р., оскільки він був складений ще до укладення договору №22.05.04.1. від 24.01.08р., який є підставою для стягнення спірної суми.

Доводи відповідача ще й спростовуються наданими ним платіжними дорученнями та банківськими виписками, які свідчать, що відповідач сплатив позивачеві по договору №22.05.04.1. від 24.01.08р. тільки 10000,00 грн. (виписка з банку за 25.01.08р.).

Крім того, згідно зі ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (абз. 2 ч.1 ст. 853 ЦК України).

В матеріалах справи відсутні докази, які підтверджували би, що відповідач звертався до позивача із заявою про неякісні роботи, виконані позивачем в січні 2008 р.

Позивач в позовній заяві також просить суд стягнути з відповідача на свою користь 988,70 грн. пені та 650,00 грн. штрафу.

Відповідно до п.2.9 договору, за безпідставну затримку чи відмову від прийняття робіт, підписання акту виконаних робіт, замовник сплачує підряднику штраф в розмірі 5% від вартості неприйнятих робіт.

Згідно з п.2.10 даного договору, при затримці оплати виконаних робіт замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Як передбачено ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст. 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Перевіривши розрахунок вказаних зобов'язань, суд вважає, що штраф нараховано правильно та відповідно до вимог чинного законодавства, а щодо пені, то позивач збільшив період нарахування пені, оскільки, як суд зазначав вище, відповідно до п. 4.3 договору, кінцевий розрахунок за фактично виконані і прийняті роботи, замовник проводить підрядникові на підставі акту виконаних робіт, підписаного представниками обох сторін не пізніше 5-ти днів після його підписання.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач підписав акт виконаних підрядних робіт 29.02.08р. (а.с.43-45).

Тому пеню необхідно нараховувати, починаючи з 06.03.08р. (29.02.08р. + 5 днів).

Проте, позивач почав нараховувати пеню з 09.02.08р.

Таким чином, суд вважає за необхідне зробити перерахунок пені:

 за період з 06.03.08р. по 29.04.08р.:

- 20 (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 днів х 13000,00 грн. (сума боргу) х 55 (кількість днів прострочки) / 100 = 391,78 грн.

 за період з 30.04.08р. по 17.06.08р.:

- 24 (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 днів х 13000,00 грн. (сума боргу) х 49 (кількість днів прострочки) / 100 = 418,85 грн.

Отже, розмір пені, який підлягає задоволенню, становить 810,63 грн. (391,78 грн. + 418,85 грн.), а в частині стягнення 178,07 грн. (988,70 грн. - 810,63 грн.) пені суд відмовляє.

Крім того, позивач на підставі ст. 625 ЦК України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1417,00 грн. інфляційних.

Згідно з вимогами ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок інфляційних, суд приходить до висновку, що позивач також збільшив період нарахування інфляційних, оскільки нараховував за період з лютого 2008 р. по травень 2008р., тоді як потрібно було нараховувати з березня 2008 р. по травень 2008р., про що суд зазначав вище.

Тому суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення інфляційних, нарахованих за лютий 2008 р. в сумі 351,00 грн. (13000,00 грн. х 102,7% - 13000,00 грн.), а задовільняє позов в частині стягнення інфляційних в розмірі 1066,00 грн. (1417,00 грн. - 351,00 грн.).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 13000,00 грн. основного боргу, 810,63 грн. пені, 650,00 грн. штрафу та 1066,00 грн. інфляційних є обгрунтованими, заявленими у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи і підлягають задоволенню. А в частині стягнення 178,07 грн. пені та 351,00 грн. інфляційних суд відмовляє.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

На підставі ст.ст. 525, 526, 549, 625, 837 ЦК України, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерноготовариства "Житомирпромспецбуд", м. Житомир, вул. Бородія, 49, код ЄДРПОУ 33019799

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліська будівельна компанія", м. Житомир, провулок Кривий Брід, 2, код ЄДРПОУ 06961509

- 13000,00 грн. - боргу;

- 650,00 грн. - штрафу;

- 810,63 грн. - пені;

- 1066,00 грн. - інфляційних;

- 155,27 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита;

- 114,11 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 178,07 грн. пені та 351,00 грн. інфляційних.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання мотивованого рішення, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя Брагіна Я.В.

Дата підписання мотивованого рішення: 11.09.08р.

Віддрукувати:  

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу