Рішення

від 30.10.2006 по справі 6/296

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/296

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

30.10.06 р.                                                                               Справа № 6/296                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді__Подколзіной Л.Д.__

при секретарі Шабановой Н.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом   Відкритого акціонерного товариства “Облпаливо” м.Донецьк

до відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційної фірми “Тензор” м.Донецьк

третьої особи

про стягнення __ 3 394грн. 21коп.

за участю

прокурора

представників сторін:

від позивача – Кірілов М.М. - представник по довіреності № 01/06 від 02.10.2006р.

від відповідача – не з”явився  

від третьої особи

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство “Облпаливо” м.Донецьк,  звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційної фірми “Тензор” м.Донецьк  боргу у сумі 3 000грн. 60коп., пені у сумі 279грн. 59коп. та інфляційних у сумі 114грн. 02коп. відповідно договору поставки №17-10/2005У від 17.10.2005р. (Усього 3 394грн. 21коп.).

27 вересня 2006р. господарський суд Донецької області надіслав запит до Головного управління статистики у Донецькій області з проханням надати інформацію про наявність в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційної фірми “Тензор”.

Згідно довідці Головного управління статистики у Донецькій області №22-2/3091 від 05.10.2006р. адреса відповідача співпала з адресою вказаною у позовній заяві, а саме: 83017, м.Донецьк, вул.Шевченко, 27.

Відповідач у судове засідання не з”явився,  відзив на позов не представив. Ухвала  про порушення справи від 27.09.2006р. була направлена  відповідачу  29.09.2006р. рекомендованим листом з повідомленням,  за адресою вказаною у позові, договорі поставки №17-10/2005У від 17.10.2005р. та у довідці Головного управління статистики у Донецькій області №22-2/3091 від 05.10.2006р., про що свідчить штамп канцелярії господарського суду. Поштовий конверт з повідомленням про вручення рекомендованого листа був повернутий з поштового відділення у зв”язку  з відсутністю Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційної фірми “Тензор”  за вказаною адресою.  Суд вважає, що відповідач був повідомлений про розгляд справи відповідно діючого законодавства, але вимог суду не виконав, про причину неявки суду не повідомив. Враховуючи вищевикладене  справа розглядається  відповідно до ст.75 ГПК України без явки представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

         Розглянувши матеріали справи та вислухавши представника позивача, суд –

                                                в с т а н о в и в :

         17 жовтня 2005р. між Відкритим акціонерним товариством “Облпаливо” м.Донецьк та Товариством з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційною фірмою “Тензор” м.Донецьк був укладений договір №17-10/2005У, згідно  умов якого відповідач взяв на себе зобов'язання передати (поставити) у власність позивача вугільну продукцію найменуванням, якісними характеристиками, загальною кількістю, в асортименті, частковим співвідношенням по марках, розмірам шматків оговорених у додатку до даного договору, а позивач зобов”язався прийняти та оплатити її вартість.

Пунктом 6.2 договору поставки №17-10/2005У від 17.10.2005р. передбачено, що розрахунки за поставлене вугілля здійснюються позивачем в термін одного банківського дня з моменту підписання акту прийому-передачі.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Позивач посилається на виконання своїх договірних зобов'язань у повному обсязі, де він 29.12.2005р. платіжним дорученням №120 на суму 40 000грн. перерахував на розрахунковий рахунок відповідача оплату за поставлене вугілля у сумі 1 726грн. 40коп. та передоплату за очікувану поставку вугілля в розмірі                    38 273грн. 60коп. У підтвердження заявлених вимог позивачем представлені суду банківські виписки, акти прийому-передачі, податкові накладні, квитанції про приймання вантажу.

У пункті 3.2 договору поставки №17-10/2005У від 17.10.2005р. сторони встановили, що строки поставки вугілля встановлюються  у додатку з урахуванням необхідності ритмічної та  безперебійної поставки вугілля позивачу.

Відповідно п.2 додаткового узгодження №1 від 17.10.2005р. до договору №17-10/2005У від 17.10.2005р. строк поставки вугілля: жовтень-грудень 2005р.

Але відповідач взяті на себе договірні зобов'язання  по поставці  вугілля перед позивачем не виконав та у зв”язку з відсутністю вугілля, 17.01.2006р. платіжним дорученням № 4 повернув у адресу позивача суму передоплати в розмірі 35 273грн.  (38 273грн. 60коп. -  35 273грн.) і  до теперішнього часу  вугільна продукція у адресу позивача на суму  3 000грн. 60коп.  не поставлена та  грошові кошти у вказаній сумі   позивачу  також не повернуті.

         З метою досудового врегулювання спору, 23.01.2006р.  позивач звернувся до відповідача з претензією  № 37/06-юр-57 з вимогою у триденний строк повернути суму передоплати в розмірі 3 000грн. 60коп. Але відповідач на претензію не відповів та  суму передоплати  до теперішнього часу не погасив.

Статтею 693 ЦК України передбачено,  якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Пунктом 7.2 договору №17-10/2005У від 17.10.2005р. сторони передбачили, що за невиконання  зобов”язань по даному договору винна сторона сплачує другій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки виконання зобов”язання, виходячи з загального розміру невиконаного зобов”язання.

           Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання  зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

           Згідно статті ст.549 ЦК України  неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання. Оскільки відповідач порушив умови договору №17-10/2005У від 17.10.2005р. і своєчасно не поставив вугільну продукцію у адресу позивача на суму  3 000грн. 60коп.   та  грошові кошти у вказаній сумі  позивачу  також не повернув, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення  пені у сумі  279грн. 59коп. обгрунтованими та підлягаючими задоволенню.

          Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки позивачу до теперішнього часу вугільна продукція на загальну суму перерахування відповідачем не поставлена та грошові кошти у сумі  3 000 грн. 60 коп.  не повернуті, то суд вважає вимоги позивача про стягнення  суми попередньої оплати у розмірі   3 000грн.60коп. обґрунтованими  та підлягаючими задоволенню повністю.

          Вимоги позивача по стягненню інфляційних у сумі 114грн. 02коп. не підлягають задоволенню, оскільки застосування норм по ст.625 ЦК України передбачено  тільки у випадку наявності прострочення виконання грошового зобов'язання, а у  даному випадку відповідач взяв на себе договірні зобов'язання по поставці вугільної продукції.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита,  та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необгрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 693, 546, 549 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85   ГПК  України, суд –

                                                 В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги  Відкритого акціонерного товариства “Облпаливо” м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційної фірми “Тензор” м.Донецьк   про стягнення  3 394грн. 21коп.  задовольнити  частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційної фірми “Тензор” (83017, м.Донецьк, вул.Шевченко,27, ЄДРПОУ 31842862) на користь Відкритого акціонерного товариства “Облпаливо” (83086, м.Донецьк, вул.Донецька,38, ЄДРПОУ 01881333)   суму перерахованої попередньої оплати у розмірі  3 000грн. 60коп.,  пені у сумі  279грн. 59коп., витрати по сплаті держмита у сумі  102грн.   та   витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.

В решті частині позову відмовити.

Рішення  було оголошено у судовому засіданні 30.10.2006р.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Суддя                                                                         Подколзіна Л.Д.