Постанова

від 23.09.2008 по справі 4/99

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/99

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

23.09.08                                                                                           Справа  № 4/99

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді                                                                                  Краєвської М.В.

суддів:                                                                                                         Галушко Н.А.    

                                                                                                            Орищин Г.В.    

розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ “Делакс Україна” в особі його філії “Житлобуд” від 15.08.2008 р. вих. № 17/08

на рішення Господарського суду Львівської області від 29.07.2008 р.

у справі № 4/99

за позовом ТзОВ “Науково-виробнича фірма “Технофантазія”, м.Львів

до ТзОВ “Делакс Україна”, м.Трускавець Львівської обл., в особі філії “Житлобуд” ТзОВ “Делакс Україна”, м.Борислав Львівської обл.

про стягнення 2 733, 81 грн., в т.ч. 2 000 грн. збитків, 676, 03 грн. інфляційних нарахувань, 57, 78 грн. 3 % річних (з врахуванням змін і доповнень до позовної заяви , а.с.72-78)

За участю представників сторін:

від позивача –Копитчак Є.І. (представник, довіреність від 12.06.2008 р. в матеріалах справи, а.с.30);

від відповідача –Кіско Н.А. (представник, довіреність від 02.04.2008 р. № ј-008 в матеріалах справи, а.с.31)

Представникам сторін роз”яснено їх права й обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяв про відвід суддів не поступало.

Оскільки жодна зі сторін не заявляла клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст.81-1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

          Рішенням Господарського суду Львівської області від 29.07.2008 р. у справі № 4/99 (суддя Гриців В.М.) позов про стягнення 2 733, 81 грн. заборгованості за неналежне виконання договорів-заявок по наданню автотранспортних перевезень задоволено повністю за обгрунтованістю.

          Відповідач з даним рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

          Свої вимоги скаржник обгрунтовує тим, зокрема, що витрати позивача в сумі 2 000 грн. на оплату юридичних послуг по підготовці позовної заяви до господарського суду не були зумовлені необхідністю отримання виконання згідно з зазначеними договорами про надання транспортно-експедиційних послуг, тому не були збитками та відповідно до ст.ст.22, 1166 ЦК України не підлягають відшкодуванню; суд першої інстанції безпідставно належно не дослідив дати отримання відповідачем необхідних документів, оскільки позивач не представив жодних доказів їх відправки (поштові квитанції).

У судовому засіданні позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення з підстав, викладених у ньому.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ТзОВ „Науково-виробнича фірма „Технофантазія” (експедитор) і ТзОВ „Делакс Україна” в особі його філії „Житлобуд” (замовник) 5 жовтня 2007 року, 5 і 25 грудня 2007 року уклали договори - заявки про надання транспортно-експедиційних послуг по автоперевезенню вантажів, за умовами яких вартість перевезення становить 2200,00 грн., 2400,00 грн. і 2100,00 грн. відповідно. Сторони також домовились, що повна оплата повинна проводитись в терміни не більше трьох днів після отримання товарно-транспортних і бухгалтерських документів. Факт виконання позивачем договірних зобов'язань підтверджений актами приймання виконаних робіт: № ОУ-0000774 від 8 жовтня 2007 року, № ОУ-0000951 від 7 грудня 2007 року, ОУ-0001037 від 26 грудня 2007 року і не заперечується відповідачем. Не спростував відповідач і факту отримання ним товарно-транспортних і бухгалтерських документів і нарахованих позивачем сум інфляційних втрат і трьох відсотків річних.

Оскільки відповідач не оплачував вказані суми за надані послуги, то для захисту своїх інтересів –подання позовної заяви в Господарський суд Львівської області про стягнення заборгованості позивач уклав з ПП “Львівський юридичний центр” договір про надання юридичних послуг № 16/05/2008 від 16 травня 2008 року (а.с.23-24), оплатив вартість юридичних послуг. Сума збитків за використання послуг по підготовці матеріалів для звернення до суду становить 2000 грн.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу  ТзОВ “Делакс Україна” в особі його філії “Житлобуд” слід задоволити частково, рішення Господарського суду Львівської області від 29.07.2008 р. у справі № 4/99 скасувати в частині відшкодування 2 000 грн. збитків і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині відмовити. В решті рішення суду залишити без змін.

При цьому колегія виходила з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч.2 ст.16 ЦК України, ч.2 ст.20 ГК України одним із способів захисту  прав і законних інтересів суб”єктів господарювання є відшкодування збитків.

При цьому відповідно до п.1 ч.2 ст.22 ЦК України, ч.2 ст.224 ГК України під збитками слід розуміти, зокрема, і витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Враховуючи вищенаведені положення закону, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що витрати на юридичну допомогу ПП “Львівський юридичний центр” понесені у зв”язку з неправомірними діями відповідача, оскільки в даному випадку майнова шкода не є безумовною, мають місце непрямі, опосередковані збитки, які не випливають з умов договорів-заявок про надання транспортно-експедиційних послуг по автоперевезенню вантажів від 5 жовтня 2007 року, 5 і 25 грудня 2007 року. Оскільки в останніх не передбачено відшкодування винною особою збитків у вигляді витрат на юридичну допомогу в разі невиконання умов договорів-заявок про надання транспортно-експедиційних послуг по автоперевезенню вантажів від 5 жовтня 2007 року, 5 і 25 грудня 2007 року, то і відсутні підстави порушення майнових прав позивача.

Віднесення господарським судом до збитків витрат ПП “Львівський юридичний центр” на юридичну допомогу суперечить закону, зокрема, приписам ст.22 ЦК України, оскільки такі витрати не мають обов”язкового характеру і факт їх наявності та розмір не знаходяться у необхідному зв”язку з оспорюваною шкодою.

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, позивач поніс збитки з власної волі, уклавши при цьому договір про надання юридичних послуг № 16/05/2008 від 16 травня 2008 року, збитки є фактичними втратами незалежно від особи, тому, на думку колегії суддів, місцевий господарський суд не вправі був застосовувати ст.1166 ЦК України.

Що стосується стягнення 676, 03 грн. інфляційних нарахувань, 57, 78 грн. 3 % річних, то суд першої інстанції підставно за прострочення виконання грошового зобов'язання на підставі ст.625 ЦК України задоволив позов у цій частині.

Отже, з огляду на вищевикладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області в частині задоволення позову про відшкодування 2 000 грн. збитків не відповідає матеріалам справи, не грунтується на чинному законодавстві, а доводи апелянта підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ТзОВ “Делакс Україна” в особі його філії “Житлобуд” задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 29.07.2008 р. у справі № 4/99 скасувати в частині відшкодування 2 000 грн. збитків і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд справи в місцевому господарському суді та за розгляд апеляційної скарги покласти обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стягнути з ТзОВ “Делакс Україна” (82200, Львівська обл., м.Трускавець, бульвар Ю.Дрогобича, 2; код ЄДРПОУ 32351931) на користь ТзОВ “Науково-виробнича фірма “Технофантазія” (79070, м.Львів, пр.Червоної Калини, 47/33; код ЄДРПОУ 20787657) 27,54 грн. державного мита за розгляд справи в суді першої інстанції, 31, 86 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 13, 77 грн. державного мита за перегляд справи в суді апеляційної інстанції.

Доручити Господарському суду Львівської області видати відповідний наказ.

4. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

5. Справу повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя                                                                                                      М.В.Краєвська

Суддя                                                                                                         Н.А.Галушко     

Суддя                                                                                                      Г.В.Орищин