Постанова

від 23.01.2012 по справі 7/218пд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний го сподарський суд

23.01.2012

Постанова

Іменем України

16.01.2012 р. справа №7/218 пд

Донецький апеляційний господарський суд у складі к олегії суддів:

головуючого:

суддів Донця О.Є.,

Ломовцевої Н.В., Скакуна О.А.

при секретарі судового зас ідання Ісаковій А.В.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1. - за довіреніст ю №б/н

від 17.05.2011 р.

від відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю № б/н від 20.10.2009 р.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні апеляц ійну скаргу Товариства з обмеженою ві дповідальністю «Комбікормо вий завод «Феоніс», с. Розівка

на рішення господарського суду Донецької області

від 22.11.2011 р.

по справі № 7/218пд (суддя Сгара Е.В.)

за позовом Товариства з обмеженою ві дповідальністю «Комбікормо вий завод «Феоніс», с. Розівка

до Державного підприємства «Регіональні електричні мер ежі»в особі Донецької філії Державного підприємства «Ре гіональні електричні мережі », м. Донецьк

про визнання недійсною угоди №0107 від 05.05.2011р. до договору №06-21 від 01.10.2005р.; зобов' язання відповід ача здійснити перерахунок ви користаної електроенергії п озивачем з 01.02.2011р. по 21.02.2011р. за сер едньодобовим обсягом спожив ання електричної енергії поп ереднього розрахункового пе ріоду до порушення розрахунк ового обліку на наступні об' єми використання: з 01.02.2011р. по 21.02.2 011р. - використано 103173,0 кВт/год.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмежено ю відповідальністю «Комбіко рмовий завод «Феоніс», с. Розі вка, звернулось до господарс ького суду Донецької області із позовом до Державного під приємства «Регіональні елек тричні мережі»в особі Донець кої філії Державного підприє мства «Регіональні електрич ні мережі», м. Донецьк, про виз нання недійсною угоди №0107 від 05.05.2011р. до договору №06-21 від 01.10.2005р.; п ро зобов' язання відповідач а здійснити перерахунок вико ристаної електроенергії поз ивачем з 01.02.2011р. по 21.02.2011р. за серед ньодобовим обсягом споживан ня електричної енергії попер еднього розрахункового пері оду до порушення розрахунков ого обліку на наступні об' є ми використання: з 01.02.2011р. по 21.02.2011р . - використано 103173,0 кВт/год.

Рішенням господарського суду Донецької області від 22. 11.2011 р. по справі № 7/218пд (суддя Сга ра Е.В.) у задоволенні позовних вимог Товариства з обмежено ю відповідальністю «Комбіко рмовий завод «Феоніс», с. Розі вка, до Державного підприємс тва «Регіональні електричні мережі»в особі Донецької фі лії Державного підприємства «Регіональні електричні мер ежі», м. Донецьк, - відмовлено.

Позивач, не погодившись з прийнятим судовим рішенням, звернувся до Донецького апе ляційного господарського су ду із апеляційною скаргою, в я кій просить скасувати рішенн я господарського суду Донець кої області від 22.11.2011 р. по справ і № 7/218пд та постановити нове рі шення, яким задовольнити поз овні вимоги у повному обсязі .

У якості підстав для скасув ання рішення суду першої інс танції апелянт зазначає те, щ о господарським судом Донець кої області не повно з»ясова ні обставини, що мають значен ня для справи, має місце невід повідність висновків, виклад ених у рішенні місцевого гос подарського суду, обставинам справи, порушені норми матер іального та процесуального п рава.

Скаржник вказує на теё що с удом першої інстанції не вст ановлений причинно-наслідко вий зв»язок між подіями: граф ік погашення заборгованості №0107 від 05.05.2011 р. був наданий відпо відачем саме - 05.05.2011р. під час в ідключення Товариства з обме женою відповідальністю «Ком бікормовий завод «Феоніс»ві д постачання електроенергії , тобто непідписання такої уг оди призвело до збитків, а нев изначеність припинення пост ачання електроенергії у часі - банкрутства позивача.

Також, скаржник зазначає в апеляційній скарзі, що місце вий суд не врахував того, що ді ї відповідача не обумовлені вимогами діючого законодавс тва: Правилами користування електричною енергією, та, що судом першої інстанції не бу ли прийняті до уваги письмов і докази, а саме - листування між позивачем та відповідач ем з проханням здійснити пер ерахунок відповідно до п. 6.20 ПК ЕЕ.

12 січня 2012 року від представ ника відповідача до Донецько го апеляційного господарськ ого суду надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач вважає до води апеляційної скарги необ ґрунтованими, а рішення госп одарського суду Донецької об ласті від 22.11.11 р. законним та обґ рунтованим, у зв' язку із чим просить суд апеляційну скар гу залишити без задоволення, а зазначене рішення суду - без змін.

Представник позивача у суд овому засіданні 16.01.2012 р. підтри мав вимоги скарги та наполяг ав на скасуванні рішення гос подарського суду Донецької о бласті від 22.11.2011 р. по справі № 7/218п д та прийнятті нового рішенн я, яким просив задовольнити п озовні вимоги в повному обся зі.

Представник відповідача у судовому засіданні 16.01.12 р. прот и задоволення апеляційної ск арги заперечив.

Фіксування судового засі дання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального техніч ного засобу у порядку, встано вленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарс ького процесуального кодекс у України.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарськог о суду відповідно до ст.101 Госп одарського процесуального к одексу України, на підставі в становлених фактичних обста вин, переглядає матеріали го сподарської справи та виклад ені в скарзі доводи щодо заст осування судом при розгляді норм матеріального та процес уального права, що мають знач ення для справи. Апеляційний господарський суд не зв' яз аний доводами апеляційної ск арги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення мі сцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали гос подарської справи, апеляційн у скаргу, перевіривши правил ьність застосування судом пе ршої інстанції норм матеріал ьного та процесуального прав а, судова колегія апеляційно ї інстанції встановила насту пне.

Як вбачається з матеріалі в справи, ДП „Укренерговугіл ля”, правонаступником якого є відповідач (далі-Постачаль ник) та Товариством з обмежен ою відповідальністю «Комбік ормовий завод «Феоніс»(далі- Споживач) укладено договір п ро постачання електричної ен ергії №06-21 від 01.10.2005р. (далі - Догов ір).

Відповідно до п.1 Договору, П остачальник постачає електр ичну енергію Споживачу, а Спо живач оплачує Постачальнику електричної енергії її варт ість та здійснює інші платеж і згідно з умовами цього Дого вору та додатками до Договор у, що є його невід' ємними час тинами.

Згідно із ст. 26 Закону Україн и „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування елек тричною енергією, споживання енергії можливе лише на підс таві договору з енергопостач альником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникаю ть в процесі продажу і купівл і електричної енергії між ви робниками або постачальника ми електричної енергії та сп оживачами (на роздрібному ри нку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх ю ридичних осіб та фізичних ос іб (крім населення).

Відповідно до п. 2 ст.275 Господ арського кодексу України пер едбачено, що відпуск енергії без оформлення договору ене ргопостачання не допускаєть ся.

Статтею 67 Господарського к одексу України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, орган ізаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльн ості здійснюються на основі договорів; підприємства віль ні у виборі предмета договор у, визначенні зобов'язань, інш их умов господарських взаємо відносин, що не суперечать за конодавству України.

Згідно із ст. 193 Господарсько го кодексу України, суб'єкти г осподарювання та інші учасн ики господарських відносин п овинні виконувати господарс ькі зобов'язання належним чи ном відповідно до закону, інш их правових актів, договору, а за відсутності конкретних в имог щодо виконання зобов'яз ання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ста вляться.

Не допускаються односторо ння відмова від виконання зо бов'язань, крім випадків, пере дбачених законом, а також від мова від виконання або відст рочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було ви конано належним чином.

Відповідно до ст. 526 Цивільно го кодексу України, зобов'яза ння має виконуватися належни м чином відповідно до умов до говору та вимог цього Кодекс у, інших актів цивільного зак онодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповід но до звичаїв ділового оборо ту або інших вимог, що звичайн о ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодек су України передбачено, що, бо ржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - пр ийняти виконання особисто, я кщо інше не встановлено дого вором або законом, не виплива є із суті зобов'язання чи звич аїв ділового обороту.

Кожна із сторін у зоб ов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок вик онується належним боржником або виконання приймається н алежним кредитором чи уповно важеною на це особою, і несе ри зик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Відповідно до розділу 2 Дог овору, під час виконання умов цього Договору, а також виріш ення всіх питань, що не обумов лені цим Договором, сторони з обов' язуються керуватись ч инним законодавством Україн и, зокрема Правилами користу вання електричною енергією ( далі ПКЕЕ), затвердженими в ус тановленому порядку.

Додатком №23 «Графік погаше ння заборгованості №0107 від 05.05.20 11р.»до Договору сторони визна чили заборгованість Спожива ча перед електропостачальни ком за активну електроенергі ю станом на 01.05.2011р., яка склала 173335 ,28 грн. та визначили терміни, в я кі така заборгованість має б ути погашеною (у травні 2011р. - 6 0000,00 грн., у червні 2011р. - 56667,64 грн., у липні 2011р. - 56667,64 грн.).

Предметом позову у справі № 7/218пд є вимога про визнання уго ди №0107 від 05.05.2011р. до Договору №06-21 в ід 01.10.2005р. недійсною, оскільки, з а ствердженням позивача, з йо го боку даний документ підпи сано не за власною волею, а під впливом деяких обставин, зок рема за наслідками припиненн я електропостачання та з мет ою відновлення постачання ел ектроенергії.

Статтею 181 Господарсько го кодексу України, регулюєт ься загальний порядок укладе ння господарських договорів .

Згідно із ст. 180 Господарс ького процесуального кодекс у України, господарський дог овір вважається укладеним, я кщо між сторонами у передбач ених законом порядку та форм і досягнуто згоди щодо усіх й ого істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за зак оном чи необхідні для догово рів даного виду, а також умови , щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягну та згода.

Відповідно до ст. 626 Цивіль ного кодексу України, догово ром є домовленість двох або б ільше сторін, спрямована на в становлення, зміну або припи нення цивільних прав та обов 'язків.

Згідно із ст. 627 вищезазначен ого кодексу, сторони є вільни ми в укладенні договору, вибо рі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших ак тів цивільного законодавств а, звичаїв ділового обороту, в имог розумності та справедли вості.

Отже, заявляючи позов про визнання недійсним правочин у, позивач має довести наявні сть тих обставин, з якими зако н пов' язує визнання правочи ну недійсним і настання відп овідних наслідків, а суд, вирі шуючи спір про визнання дого вору (додатку, який є невід' є мною частиною Договору) неді йсним, повинен встановити на явність тих обставин, з якими закон пов' язує визнання та ких правочинів недійсними: в ідповідність договору вимог ам закону, додержання встано вленої форми договору, дієзд атність сторін за договором, у чому конкретно полягає пор ушення вільного волевиявлен ня та невідповідність його в нутрішній волі учасника прав очину, неспрямованість сторо ни на реальне настання право вих наслідків правочину та і нші обставини, що мають значе ння для правильного вирішенн я спору.

Згідно із ст. 207 Господарсько го кодексу України, господар ське зобов'язання, що не відпо відає вимогам закону, або вчи нено з метою, яка завідомо суп еречить інтересам держави і суспільства, або укладено уч асниками господарських відн осин з порушенням хоча б одни м з них господарської компет енції (спеціальної правосуб' єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відпові дного органу державної влади визнано судом недійсним пов ністю або в частині. Недійсно ю може бути визнано також нік чемну умову господарського з обов'язання, яка самостійно а бо в поєднанні з іншими умова ми зобов'язання порушує прав а та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікч емними визнаються, зокрема, т акі умови типових договорів і договорів приєднання, що: ви ключають або обмежують відпо відальність виробника проду кції, виконавця робіт (послуг ) або взагалі не покладають на зобов'язану сторону певних о бов'язків; допускають одност оронню відмову від зобов'яза ння з боку виконавця або одно сторонню зміну виконавцем йо го умов; вимагають від одержу вача товару (послуги) сплати н епропорційно великого розмі ру санкцій у разі відмови йог о від договору і не встановлю ють аналогічної санкції для виконавця. Виконання господа рського зобов'язання, визнан ого судом недійсним повністю або в частині, припиняється п овністю або в частині з дня на брання рішенням суду законно ї сили як таке, що вважається н едійсним з моменту його вини кнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути п рипинено лише на майбутнє, та ке зобов'язання визнається н едійсним і припиняється на м айбутнє.

Відповідно до статті 215 Циві льного кодексу України, підс тавою недійсності правочину є недодержання в момент вчин ення правочину стороною (сто ронами) вимог, які встановлен і частинами першою - третьою, п 'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочи н, якщо його недійсність вста новлена законом (нікчемний п равочин). У цьому разі визнанн я такого правочину недійсним судом не вимагається. У випад ках, встановлених цим Кодекс ом, нікчемний правочин може б ути визнаний судом дійсним. Я кщо недійсність правочину пр ямо не встановлена законом, а ле одна із сторін або інша заі нтересована особа заперечує його дійсність на підставах , встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорювани й правочин).

Згідно із ст. 203 Цивільного к одексу України, зміст правоч ину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільн ого законодавства, а також ін тересам держави і суспільств а, його моральним засадам.

Відповідно до ст. 204 Цивільно го кодексу України, правочин є правомірним, якщо його неді йсність прямо не встановлена законом або якщо він не визна ний судом недійсним.

З матеріалів справи вбачає ться, що сторони підписали До говір №06-21 від 01.10.2005р. із протокол ом розбіжностей та протоколо м погодження розбіжностей до нього, проте сторони фактичн о дійшли згоди по всіх умовах Договору. Договір скріплени й печатками обох підприємств , підписаний повноважними ос обами та по теперішній час ст орони виконують умови саме ц ього Договору.

Розділом 1 Договору вказано , що додатки до Договору є його невід»ємними частинами.

Відповідно до ст. 629 Цивільно го кодексу України, договір є обов'язковим для виконання с торонами.

Таким чином, в процесі узго дження умов та обставин, викл адених в додатку №23 «Графік по гашення заборгованості №0107 ві д 05.05.2011р.»до Договору, сторони к ерувались, в тому числі умова ми Договору.

На підставі вищевикладено го, колегія суддів апеляційн ої інстанції вважає вірним в исновок суду першої інстанці ї, стосовно того, що позивачем не доведено обставини, на які він посилається в обґрунтув ання своїх вимог, а позовні ви моги в частині визнання угод и №0107 від 05.05.2011р. (додатку №23) до дог овору №06-21 від 01.10.2005р. недійсною з адоволенню не підлягають.

Також, предметом позову у справі № 7/218пд є вимога про зоб ов' язання відповідача здій снити перерахунок використа ної електроенергії позиваче м з 01.02.2011р. по 21.02.2011р. за середньодо бовим обсягом споживання еле ктричної енергії попередньо го розрахункового періоду до порушення розрахункового об ліку на наступні об' єми вик ористання: з 01.02.2011р. по 21.02.2011р. - ви користано 103173,0 кВт/год.

З матеріалів справи вбача ється, 21.02.2011р. відповідачем пров едено технічний огляд схеми підключення вузлів приладів обліку споживача та виявлен о послаблений контакт на пер ехідному клемнику напруги 100V, після зажиму контакту напру га стала рівною. Таким чином, в узол обліку недообліковував електроенергію.

За наслідками перевірки ск ладено двосторонній акт техн ічного огляду, який підписан о споживачем без жодних заув ажень до нього, та на підставі якого, позивачу було пред' я влено до оплати за 250988 кВт/год, в тому числі за період з 01.02.2011р. по 21.02.2011р. (спірний період визначе ний позивачем) - 188598 кВт/год із ро зрахунку за середньодобовим споживанням електроенергії наступного після відновленн я приладу обліку розрахунков ого періоду, згідно приписів п.6.20 ПКЕЕ.

Відповідно до п. 6.20 ПКЕЕ, у раз і тимчасового порушення розр ахункового обліку електрич ної енергії не з вини спожива ча обсяг електричної енергії , використаної споживачем ві д дня порушення розрахунково го обліку до дня відновлення розрахункового обліку, за зг одою сторін, може бути визнач ений на підставі показів те хнічних (контрольних) засоб ів обліку або розрахований постачальником електрично ї енергії за середньодобови м обсягом споживання електри чної енергії попереднього р озрахункового періоду до по рушення розрахункового облі ку або наступного після від новлення розрахункового об ліку періоду. Датою початку п еріоду порушення розрахунко вого обліку вважається перш ий день поточного розрахунко вого періоду, у якому було вия влено порушення обліку, або ч ас та день, зафіксовані засоб ом обліку (автоматизованою с истемою обліку). За день відно влення обліку приймається д ень складення спільного акта про покази засобів обліку пі сля завершення ремонтних та налагоджувальних робіт схем и обліку. Розрахунковий пері од, який використовується д ля визначення середньодобов ого обсягу постачання ел ектричної енергії, визнача ється за згодою сторін. У разі заміни та/або повірки прилад ів обліку електричної енергі ї, трансформаторів струму ч и напруги, за умови споживанн я електричної енергії впрод овж строку виконання зазнач ених робіт, обсяг спожитої е лектричної енергії визнача ється за фактичним середньо добовим споживанням попере днього розрахункового періо ду.

Також, згідно із п.7.2 Договор у, у разі тимчасового поруше ння розрахункового обліку е лектричної енергії не з вини Споживача розрахунок за еле ктричну енергію здійснюєтьс я Постачальником за середнь одобовим обсягом споживання електричної енергії поперед нього розрахункового період у до порушення розрахунковог о обліку або наступного післ я відновлення розрахунковог о обліку періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, обома сторонами скла дено та підписано акт прийом у-передачі №03323 від 28.02.2011р., який ск ріплено печатками обох сторі н та підписано без жодних зау важень до нього. В акті №03323 від 28.02.2011р. містяться відомості не тільки про кількість спожито ї електроенергії, а й про її ва ртість, таким чином, підписав ши акт №03323 від 28.02.2011р. Споживач фа ктично погодив кількість спо житої в лютому 2011р. (в тому числ і в період з 01.02.2011р. по 21.02.2011р.) елект роенергії з урахуванням здій сненого Постачальником розр ахунку вартості спожитої з 01.0 2.2011р. по 21.02.2011р. електроенергії за середньодобовим обсягом спо житої електроенергії в насту пному розрахунковому період і.

Скаржник в апеляційній ска рзі посилається на те, що він з вертався до відповідача з ли стами із проханням здійснити перерахунок вартості спожит ої електроенергії колегією с уддів апеляційної інстанції до уваги не приймається, оскі льки за умовами Договору, під ставою для сплати вартості е лектроенергії є саме - акт при йому-передачі електроенергі ї за розрахунковий період, як ій узгоджено та підписано Сп оживачем без жодних зауважен ь.

Згідно із ст. 20 Господарсько го кодексу України, держава з абезпечує захист прав і зако нних інтересів суб'єктів гос подарювання та споживачів.

Кожний суб'єкт господарюва ння та споживач має право на з ахист своїх прав і законних і нтересів. Права та законні ін тереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:

визнання наявності або від сутності прав;

визнання повністю або част ково недійсними актів органі в державної влади та органів місцевого самоврядування, а ктів інших суб'єктів, що супер ечать законодавству, ущемлюю ть права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійс ними господарських угод з пі дстав, передбачених законом;

відновлення становища, яке існувало до порушення прав т а законних інтересів суб'єкт ів господарювання;

припинення дій, що порушуют ь право або створюють загроз у його порушення;

присудження до виконання о бов'язку в натурі;

відшкодування збитків;

застосування штрафних сан кцій;

застосування оперативно-г осподарських санкцій;

застосування адміністрати вно-господарських санкцій;

установлення, зміни і припи нення господарських правові дносин;

іншими способами, передбач еними законом.

Відповідно до ст. 16 Цивільно го кодексу України, кожна осо ба має право звернутися до су ду за захистом свого особист ого немайнового або майновог о права та інтересу.

Способами захисту цивільн их прав та інтересів можуть б ути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійс ним;

3) припинення дії, яка порушу є право;

4) відновлення становища, як е існувало до порушення;

5) примусове виконання обов' язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношен ня;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування м айнової шкоди;

9) відшкодування моральної ( немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними ріш ення, дій чи бездіяльності ор гану державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого са моврядування, їхніх посадови х і службових осіб.

Зі змісту зазначених норм т а тексту позовної заяви вбач ається, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного п рава - зобов»язання відпові дача здійснити перерахунок о бсягу електричної енергії н е відповідає способам, встан овленим законом, та не спрямо ваний на реальний захист пра в позивача, внаслідок чого да на вимога не може бути задово лена судом.

За таких обставин, судом пе ршої інстанції, винесено ріш ення у відповідності до норм матеріального і процесуальн ого права, тому апеляційна ск арга Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбікор мовий завод «Феоніс», с. Розів ка, не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 22.11.2011 р. п о справі № 7/218пд слід залишити б ез змін за мотивами, викладен ими у даній постанові.

Відповідно до ст. 49 Господа рського процесуального коде ксу України витрати по сплат і судового збору за подання а пеляційної скарги покладают ься на Товариство з обмежено ю відповідальністю «Комбіко рмовий завод «Феоніс», с. Розі вка.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Гос подарського процесуального кодексу України, Донецький а пеляційний господарський су д, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Това риства з обмеженою відповіда льністю «Комбікормовий заво д «Феоніс», с. Розівка, на ріше ння господарського суду Доне цької області від 22.11.11 р. по спра ві № 7/218пд - залишити без задово лення.

Рішення господарського су ду Донецької області від 22.11.2011 р . по справі № 7/218пд - залишити без змін.

Постанова набирає законн ої сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інс танції може бути оскаржено д о Вищого господарського суду України через Донецький апе ляційний господарський суд п ротягом двадцяти днів з набр ання постановою апеляційног о господарського суду законн ої сили.

Головуючий суддя О.Є.Донець

Суддя Н .В.Ломовцева

Суддя О.А .Скакун

Надруковано 5 п рим.:

1 - Позивачу;

1 - відповідачу;

1 - У справу;

1. ДАГС;

1. ГСДО