Рішення

від 16.01.2012 по справі 37/326

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

37/326

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

16.01.12 р.                                                                                 Справа № 37/326                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Тімченко М.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк”, м. Київ,  ідентифікаційний код 05839888 в особі Львівської філії ПАТ „Укрінбанк”, м. Львів, ідентифікаційний код 20817074

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Ремстройпроект 2002”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 34398662

про: стягнення заборгованості в розмірі 3754,22грн. за договором оренди нежитлового приміщення №404/10 від 15.11.2010р.

за участю уповноважених представників:

від Позивача – не з'явився;   

від Відповідача  – не з'явився

Відповідно до вимог ст.ст.44, 811 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України  судове засідання відкладалось з 24.11.2011р. на 12.12.2012р., з 12.12.2012р. на 16.01.2012р.

У судовому засіданні 16.01.2012р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство „Український інноваційний банк”, м. Київ в особі Львівської філії, м. Львів (далі – Позивач) звернулось  з позовом до Господарського суду Донецької області з вимогами до  Товариства з обмеженою відповідальністю „Ремстройпроект 2002”, м. Донецьк (далі – Відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 3754,22грн. за договором оренди нежитлового приміщення №404/10 від 15.11.2010р.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди нежитлового приміщення №404/10 від 15.11.2010р., внаслідок чого станом на 25.08.2011р. виникли стягувана заборгованість.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір оренди нежитлового приміщення №404/10 від 15.11.2010р. з актом прийому-передачі, лист Відповідача про надання приміщення в оренду, претензію №14/654 від 04.05.2011р., претензію №14/1439 від 09.09.2011р., правоустановчі документи, нормативно обґрунтувавши вимоги посилання на  ст.ст.11, 510, 525, 530, 549, 599, 611,  612, 759 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 230, 283 Господарського кодексу України.

В перебігу розгляду справи Позивачем на вимогу суду були надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.37-48), а також клопотання №14/2496 від 09.12.2011р. про розгляд справи за наявними матеріалами (а.с.50).

Відповідач у судові засідання без пояснення причин жодного разу не з'являвся, відзиву та витребуваних судом документів не надав, хоча належним чином повідомлявся шляхом с своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, визначеною за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.а.с.30, 31), достовірність яких презюмується положеннями ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”.   

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, сформульовану в п. 4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. № 01-8/1228 та в п. 11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” від 15.03.2007р. № 01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування Відповідача  про судовий розгляд справи незалежно від повернення конвертів з ухвалами суду, які надсилалися Відповідачу, оскільки до компетенції суду не віднесено обов'язку із фактичного встановлення місцезнаходження Відповідача.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомлених учасників справи та ненадання ними певних доказів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію та не може вважатися підставою для подальшого відкладання розгляду справи з урахуванням загального часу її розгляду (порушена ще 02.11.2011р.).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

15.11.2010р. між Позивачем в особі Львівської філії  (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) у зв'язку із проханням останнього (а.с.14)  укладено  договір оренди нежитлового приміщення №404/10 (а.с.а.с11-13), відповідно до умов п.п. 1.1., 2.1. якого Орендодавець здає, а Орендар приймає за плату у тимчасове  користування нежитлове приміщення кімнати №616 в будинку №18 по вул. Володимира Великого у м. Львові загальною площею 20кв.м., розташоване на 6 поверсі на період з дати підписання цього договору  і по 15.11.2011р. При цьому, за відсутністю заяв сторін про закінчення дії договору за один місяць до його припинення, договір вважатиметься  укладеним на новий термін на тих саме умовах.

Відповідно до п. 1.4. договору приміщення передається в оренду одночасно з підписанням цього договору та акту приймання-передачі, що відбулося за актом цього ж дня  (а.с.13).   Приналежність Позивачеві будинку, в якому розташовано об'єкт оренди, підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 25.05.2009р. (а.с.48).

Згідно п.п.2.1.-2.4. договору розмір орендної плати складає 60грн на місяць за 1 кв.м. разом із ПДВ, окрім сплати якої Орендар відповідно до рахунків Орендодавця до 20 числа поточного місяця має відшкодовувати Орендодавцю плату за комунальні послуги відповідно до оплачених Орендодавцем  рахунків згідно показами лічильників на ці послуги. Оплата комунальних послуг, які споживатиме Орендар, нараховуватиметься пропорційно площ, які орендує Орендар та займає Орендодавець, а також пропорційно кількості працівників Орендарів та Орендодавця.

Положеннями п. 3.2.1. договору своєчасне та повне внесення орендних платежів та сплата комунальних і інших послуг віднесено до обов'язків Орендаря, за порушення яких п. 5.1.1. встановлена відповідальність у вигляді сплачуваного на користь Орендодавця штрафу в розмірі 10 гривень за кожен день прострочення, починаючи з 1 числа місяця наступного за розрахунковим, згідно окремого рахунку.

У зв'язку із порушенням грошових зобов'язань за вказаним договором Орендодавець звертався до Відповідача з претензіями №14/654 від 04.05.2011р. (а.с.15) та №14/1439 від 09.09.2011р. (а.с.16), що містили вимогу про сплату наявного заборгованості з оренди та комунальних послуг у зальній сумі 3754,22грн., проте ці претензії поштою відправникові згідно наявних копій конвертів з відмітками.

У зв'язку із  незадоволенням означених претензійних вимог, Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, в перебігу розгляду якого надав розрахунок (а.с.44), за змістом якого вбачається, що стягувана сума в розмірі 3754,22грн. складається з: заборгованості з орендної плати в сумі 3040грн. за період з 15.11.2010р. по січень 2011р. включно; відшкодування витрат за електроенергію в сумі 259,56грн. за період з 15.11.2010р. по грудень 2010р. включно; відшкодування витрат з водопостачання в сумі 34,66грн. за період грудень 2010р. – січень 2011р.; відшкодування витрат за теплопостачання в сумі 420грн. за січень 2011р.

На сплату стягуваних сум Позивачем складалися рахунки від 14.12.2010р. та 28.01.2011р. (а.с.а.с.46, 47), проте доказів їх надсилання (вручення) Відповідачеві до справи не надано, так само, як і доказів здійснення Орендодавцем платежів на користь надавачів комунальних послуг із розрахунком їх вартості, що припадає до компенсації за рахунок Відповідача з урахуванням всіх визначених в п. 2.3. договору параметрів.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст.ст. 22, 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався. Наразі, як вбачається з довідки за підписом керівника і головного бухгалтера філії Позивача (а.с.45), після порушення провадження у справі за розглядуваним позовом заявлені до стягнення суми Відповідачем погашені не були.

Суд розглядає справу в контексті всіх викладених позовній заяві вимог (щодо заборгованості з орендної плати та з відшкодування витрат за комунальні послуги), оскільки їх сумісний розгляд цілком відповідає ст. 58 Господарського процесуального кодексу України – вимоги пов'язані підставами виникнення та наданими доказами (порушення   зобов'язань за договором оренди).

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Позивача до Відповідача  такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні до виконання прострочених грошових зобов'язань за договором.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються, насамперед, відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договору оренди нежитлового приміщення №404/10 від 15.11.2010р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату. Водночас, встановлення Відповідачеві грошових зобов'язань з компенсації комунальних і експлуатаційних витрат на утримання орендованого майна узгоджується із приписами  ст.ст.3, 6, 627 Цивільного кодексу України, які встановлюють принцип свободи договору, та положеннями ст. 322 цього Кодексу.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачами та Відповідачем договір, який за своєї сутністю опосередковує відносини оренди, є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено в ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності. Водночас, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином,  Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення орендних платежів за період моменту укладання договору і по січень 2011р. до 20 числа поточного місяця та із здійснення в цей же строк, але на підставі рахунків відшкодування вартості сплачених Орендодавцем комунальних послуг у відповідності до умов   п.п.2.3., 2.4. договору оренди нежитлового приміщення №404/10 від 15.11.2010р.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599  Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Між тим, Відповідачем всупереч ст.ст. 4-3, 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України не доведено факту виконання платежем грошових зобов'язань зі сплати орендної плати з моменту укладання договору і по січень 2011р. включно  у загальному розмірі 3040грн. згідно розрахунку (а.с.44), або припинення цих зобов'язань будь-яким іншим передбаченим діючим законодавством способам, що зумовлює висновок суду про наявність порушення у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України та підстав вважати Відповідача    таким, що прострочив виконання цих грошових зобов'язання у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив викання грошового зобов'язання, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу, зважаючи на що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 3040грн. судом задовольняються у повному обсягу.

Водночас, решта позовних вимог відносно стягнення заборгованості з відшкодування вартості оплачених комунальних послуг судом відхиляється за недоведеністю, адже до матеріалів справи не було надано належних у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказів:

- фактичної оплати відповідних комунальних послуг за визначений період з боку Орендодавця на користь постачальників цих послуг (адже за змістом п. 2.3. Орендар має саме відшкодувати понесені Орендодавцем витрати) – не надано ані платіжних документів, ані договорів, за якими надавалися комунальні послуги відповідними виконавцями;

- фактичного співвідношення орендованої площі до загальної площі всіх приміщень Орендодавця (наданий витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.48) таких відомостей не містить, хоча вони і враховувалися при розрахунку), так само як і співвідношенням між кількостями працівників, як це передбачено п. 2.3. договору;

- доказів виставлення (вручення) Відповідачеві рахунків на оплату відшкодування комунальних послуг за розглядуваний період.

Відсутність доказів на підтвердження вказаних вище обставин унеможливлює встановлення факту наявності права Позивача на отримання стягуваних коштів, а отже – і порушення з боку Відповідача щодо сплати цих коштів, що за змістом приписів ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України вказує на наявність підстав для відмови в цій частині позовних вимог.  

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені Позивачем судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно відношенню розміру задоволених вимог до первісної ціни позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4-2 - 4-6, 22, 23, 33, 34, 43, 49, 58, 75,  82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк”, м. Київ (ідентифікаційний код 05839888) в особі Львівської філії ПАТ „Укрінбанк”, м. Львів (ідентифікаційний код 20817074) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ремстройпроект 2002”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 34398662) про стягнення заборгованості в розмірі 3754,22грн. за договором оренди нежитлового приміщення №404/10 від 15.11.2010р. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ремстройпроект 2002”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 34398662) на користь Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк”, м. Київ (ідентифікаційний код 05839888) в особі Львівської філії ПАТ „Укрінбанк”, м. Львів (ідентифікаційний код 20817074)  заборгованість  з орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення №404/10 від 15.11.2010р. в сумі 3040грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.  У задоволені решти вимог Позивача відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ремстройпроект 2002”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 34398662) на користь Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк”, м. Київ (ідентифікаційний код 05839888) в особі Львівської філії ПАТ „Укрінбанк”, м. Львів (ідентифікаційний код 20817074)  державне мито в розмірі 82,6грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 191,11грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 16.01.2012р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст  рішення складено та підписано 17.01.2012р.

Суддя                                                                                                              Д.О. Попков

< Список >                                                               Попков Д.О.           

< Список >                                                                  < Довідник >     

< Список >                                                                  < Довідник >    

< Текст >