Рішення

від 19.01.2012 по справі 32/175

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

32/175

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  32/175

19.01.12

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом  Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз", м. Коростишів Житомирської обл.

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіт АВ", м. Київ

про стягнення немайнової шкоди 5 000,00 грн.

за участю:

представників сторін:

від позивача:  не з'явився

від відповідача:   не з'явився

За клопотанням позивача, з урахуванням виняткових обставин справи, значного обсягу доказів, витребування від учасників судового процесу додаткових матеріалів,  які підлягають належної правової оцінки, строк слухання спору по даній справі було продовжено додатково на 15  (п'ятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3 статті 69 ГПК України  і знайшло своє відображення у процесуальних документах суду.

  СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" звернулось до господарського суду з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіт АВ"  про визнання договору підряду на виконання земляних робіт №020311 від 02.03.2011 р. дійсним та стягнення з відповідача немайнової шкоди 5 000,00 грн.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.  

Позивач, повідомлений належним чином, в судове засідання не з'явився, на адресу суду направив заяву №07/1 від 16.01.2012 р., в якій просив розглядати справу за його відсутності.

Неприбуття у судове засідання представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.  Крім того, повідомлення про вручення поштового відправлення від 15.11.2011 р. свідчить про отримання відповідачем процесуальних документів суду.

З'ясувавши  фактичні  обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 02.03.2011 р. між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" (після зміни найменування - Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз"), далі Замовник, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Профіт АВ", далі Підрядник, укладений договір підряду на виконання земляних робіт №020311, далі Договір.

Відповідно до п. 1.1 Договору підрядник зобов'язується на свій ризик, в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, протягом 2011 року провести роботи пов'язані з газифікацією на об'єктах замовника. Згідно з п. 3.1 Договору підрядник зобов'язується розпочати виконання робіт в десятиденний термін з моменту підписання даного договору. Тобто, відповідач зобов'язаний був розпочати виконання робіт з 14.03.2011 р. (з урахуванням ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України).

У визначений Договором строк підрядник не розпочав виконання підрядних робіт по газопостачанню та газифікації, у зв'язку з чим позивач намагається стягнути з нього

5 000,00 грн. немайнової шкоди, завданої приниженням ділової репутації Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" та просить визнати Договір дійсним.

Позивач вказує на заподіяння йому немайнової шкоди у розмірі 5 000,00 грн., яка полягає у приниженням ділової репутації товариства.

Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду встановлені ст. 1167 Цивільного кодексу України, згідно ч. 1 якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.  

Частиною 1 ст. 23 Цивільного кодексу України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 р. №4, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" визначено, що суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем не доведено належними та допустимими доказами, в чому полягає моральна шкода, а також з яких міркувань він виходив, визнаючи розмір шкоди.

Крім того, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою яка допустила господарське правопорушення, включається матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Проте, компенсація моральної шкоди, завданої невиконанням договору підряду, чинним законодавством не передбачена, а отже, відповідальність особи, винної у невиконанні або неналежному виконанні зобов'язання обмежується обов'язком відшкодування завданих цим збитків та сплатою неустойки.

Таким чином, в задоволенні позовних вимог  в частині стягнення немайнової шкоди у розмірі 5 000,00 грн. необхідно відмовити.

Стосовно заявленої позивачем вимоги про визнання Договору дійсним суд відзначає наступне.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Тобто, стаття 16 ЦК України визначає невичерпний перелік способів захисту цивільних прав.

Визнання договору укладеним (дійсним) є визнанням права, такий позов подається у випадку, коли належне певній особі право не визнається або оспорюється іншою особою.

Крім того, частина 2 ст. 220 ЦК України передбачає, що суд може визнати договір дійсним, якщо сторони домовились відносно всіх важливих умов договору, що підтверджено письмовими доказами, та відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилась від його нотаріального посвідчення. Оскільки  у частині першої статті 220 ЦК України згадується про нікчемні  договори, то вона стосується саме договорів, щодо яких передбачено обов'язкове нотаріальне посвідчення. Таким чином, стаття 220 ЦК України передбачає судовий порядок визнання правочину (договору) дійсним, тільки якщо його нотаріальне посвідчення є обов'язковим згідно із законом.

Отже, положення чинного законодавства пов'язують можливість визнання судом договору дійсним лише у випадку оспорення дії такого договору іншою особою.

Матеріали справи не містять, а позивачем не доведено факту оспорення Товариством з обмеженою відповідальністю "Профіт АВ" дії Договору, а тому підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання Договору дійсним відсутні.

За таких обставин, у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" слід відмовити.

Витрати по судовому збору покладаються на позивача за приписами ст. 44,  частини п'ятої ст. 49 ГПК України.

Крім того, при поданні позовної заяви Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" сплачений судовий збір в сумі 1 477,50 грн. В той же час, позивачем заявлено вимоги як майнового (стягнення 5 000,00 грн.), так і немайнового характеру (визнання договору дійсним).

Відповідно до ч. 3 с. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У судовому засіданні, яке відбулося 19.01.2012 р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.  525, 526, 599, 625, 638, 639, 837, 844   ЦК України, ст. ст. 55,   173, 194, 202,  ч. 6 ст. 232 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3,  22, 33, 36, ч.3 ст. 43, 44, ч. 5 ст.  49,  82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз", 12501, Житомирська обл., м. Коростишів, вул. Більшовицька, 55, в дохід Державного бюджету України судовий збір в сумі 845,00 грн., видавши наказ та надіславши  його на виконання Коростишівській державній податковій інспекції у Житомирській області.

2. У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіт АВ" про стягнення немайнової шкоди 5 000,00 грн. –відмовити.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.     

Суддя                                                                                                                     Ю.О.Підченко  

Повне рішення складено –24.01.2012 р.