Постанова

від 18.01.2012 по справі 6/186-10

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

6/186-10

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2012 року                                                           Справа № 6/186-10  

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Василишин А.Р. ,  суддя Дужич С.П.

при секретарі Левчук І.О.

за участю представників сторін:

позивача: представник Огороднік В.В.  

відповідача: представник Спірідонов В.В.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача   приватного підприємства "Джерело" на рішення господарського суду Вінницької області у справі № 6/186-10 від 11.04.11р. (суддя Мельник П.А.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"  в особі Хмельницької обласної філії ПАТ "Укрсоцбанк"  

до відповідача  Приватного підприємства "Джерело"

про стягнення 46 837 446,57 грн. заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 02.06.11р. у справі № 6/186-10 було зупинено провадження по справі до розгляду касаційної скарги приватного підприємства “Джерело” у справі № 5-04/11 від 05.04.11р. Вищим господарським судом України.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 02.09.11р. провадження у даній справі поновлено.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду  від 20.10.11р. у даній справі повторно зупинено провадження у справі до набранням законної сили рішення господарським судом м. Києва з розгляду заяв публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк” про виправлення описки в рішенні від 02.07.10р. та прийняття додаткового рішення по справі № 30/129.

Ухвалою суду від 06.01.12р. провадження у  справі 3 6/186-10 поновлено.

Рішенням господарського суду Вінницької області у справі № 6/186-10 від 11.04.11р. позовні вимоги задоволено. Стягнуто з приватного підприємства "Джерело" на користь публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" в особі Хмельницької обласної філії ПАТ "Укрсоцбанк" 2402988,45грн. заборгованості за Договором про надання мультивалютної відновлювальної кредитної лінії № 050/2-207 від 22.06.07р., у тому числі 2023697,95грн.  –заборгованість за кредитом; 108816,44 грн. –заборгованість за відсотками; 95001,38грн. –пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 2937,99грн. –пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 105232,29грн. –інфляційні витрати за кредитом; 3803,41грн. –інфляційні витрати за відсотками; 63498,99грн. –комісія за використаний ліміт;  21 090 863,23 грн. за курсом НБУ станом на 11.10.2010 р. 790,99 гривень за 100 доларів США та 1 093 458,36 грн. у тому числі: 2402489,55 доларів США, що становить 19003452,09грн. –заборгованість за кредитом; 189049,72 доларів США, що становить 1495364,38грн. –заборгованість за відсотками; 1039644,45 грн. –пеня за несвоєчасне повернення кредиту, нарахована за період з 05.05.10 по 30.09.10; 53813,91 грн. –пеня за несвоєчасне повернення кредиту, нарахована за період з 06.04.10 по 30.09.10; 74848,83 доларів США, що становить 592046,76 грн. –комісія за використаний ліміт; 24 399 903,57 грн. за курсом НБУ станом на 11.10.2010 р. 1097,4195 гривень за 100 Євро США та 1 534 870,17 грн. у тому числі: 2000000,00 Євро, що становить 21948390,00 грн.  –заборгованість за кредитом; 128944,47 Євро, що становить 1415061,76 грн. –заборгованість за відсотками; 1482273,81 грн. –пеня за несвоєчасне повернення кредиту, нарахована за період з 05.05.10 по 30.09.10; 52596,36 грн. –пеня за несвоєчасне повернення кредиту, нарахована за період з 06.04.10 по 30.09.10; 94444,45 Євро, що становить 1036451,81 грн. –комісія за використаний ліміт; 25 500,00 грн. відшкодування сплаченого державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що сума заборгованості за кредитом, відсотками та комісією за використаний ліміт підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а інфляційні та пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків нараховані в межах можливого розміру згідно вимог чинного законодавства.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції приватне підприємство “Джерело” звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить переглянути рішення суду першої інстанції від 11.04.11р. у справі 6/186-10 та змінити його в частині стягнення суми у розмірі 17 586 201, 86 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справі, а відтак рішення підлягає скасуванню в частині стягнення у сумі 17 586 201,86 грн.

Зокрема, апелянт, як на підставу скасування, посилається на те, що судом першої інстанції не було враховано всіх обставин справи, а саме: судом першої інстанції, у відповідності до ст. 35 ГПК України, прийнято до уваги те, що рішенням господарського суду м. Києва від 2.07.2010 року у справі № 30/129, яке набуло законної сили, встановлено, що на підставі договору про надання мультивалютної відновлювальної кредитної лінії № 050/27-207, укладеного сторонами 22.06.2007 року, ПП "Джерело" отримало грошові кошти в іноземній валюті в сумі 2 402 489,55 доларів США, 2 000 000,00 Євро та в національній валюті України у розмірі 2 236 970,95 гривень.

Однак, цей факт суд першої інстанції прийняв лише, як доказ того, що ПП "Джерело" і отримувало кредитні кошти у різних валютах, а саме у гривні, доларах США та Євро, при цьому з порушенням ст. 35 ГПК України, суд першої інстанції не прийняв до уваги те, що зазначеним судовим рішенням ще й встановлено суми коштів, які були взагалі отримані ПП "Джерело" в якості кредиту.

На такий факт суд першої інстанції не звернув та зазначив що ці суми є заборгованістю ПП "Джерело" перед ПАТ "Укрсоцбанк", хоча з матеріалів справи - виписками з рахунків, які безпосередньо надані до суду позивачем, вбачається, що ПП Джерело" сплачено на користь позивача, зокрема 17 096 301,91 грн., тобто заборгованості у гривні не існує, а різниця у розмірі 14 859 933,96 грн. повинна була бути розподілена на погашення заборгованості у доларах США та Євро. Крім того, за період дії спірного кредитного договору банком безпосередньо списувались кошти з рахунків ПП "Джерело" на погашення кредитних коштів та сплати відсотків.

Цей факт залишився поза увагою суду, належної оцінки судом не надано, відповідні розрахунки у судовому рішенні не наведені.

Вказані суперечності щодо сум заборгованості можливо було усунути шляхом проведення по справі судово - бухгалтерської експертизи, про що відповідачем було заявлено відповідне клопотання, на яке суд уваги не звернув.

Проте, апелянт, також зазначає у заяві про уточнення апеляційної скарги, що  рішенням Господарського суду м. Києва, залишеним в силі Київським апеляційним господарським судом та Вищим господарським судом України, встановлено, що на підставі договору про надання мультивалютної відновлювальної кредитної лінії № 050/27-207, укладеного сторонами 22.06.2007 року, ПП "Джерело" отримало грошові кошти в іноземній валюті в сумі 2 402 489,55 доларів США, 2 000 000,00 Євро та в національній валюті України у розмірі 2 236 970,95 гривень. Цей факт у відповідності до ст. 35 ГПК України не потребує доказування.

Таким чином, оскільки судами чітко встановлено суми, які були отримані ПП "Джерело" на виконання спірного кредитного договору, заборгованість за таким договором є різницею між отриманими та повернутими коштами.

З наявних у справі документів вбачається, що за спірним кредитним договором ПП "Джерело" перерахувало банку та банком здійснювалися списання грошових коштів у національний валюті України - гривні у розмірі на загальну суму 19 484 403,75 грн., з яких 17 871 053,88 грн. погашення тіла кредиту, 1 613 349,87 грн. відсотки за користування кредитом. При цьому тіло кредиту було повністю повернуто 4.01.2008 року.

Разом з тим, нараховані відсотки за користування кредитними коштами за період з 12.06.2007 року по 4.01.2008 року становлять суму у розмірі 173 431,53 грн..

Таким чином, заборгованість за спірним кредитним договором в частині гривні взагалі відсутня та ПП "Джерело" переплачено суму у розмірі 17 074 001,27 грн., які банк був зобов'язаний зарахувати в рахунок погашення заборгованості за траншами кредиту у іноземній валюті.

Сума переплати ПП "Джерело" у гривні, за курсами НБУ на відповідні дати складає уму у розмірі 3 398 653,33 доларів США, а враховуючи те, що судом першої інстанції вирішено стягнути кошти у доларах США на загальну суму у розмірі 2 666 388,10 доларів США вбачається, що заборгованість ПП "Джерело" у доларах США також відсутня, та дується переплата у розмірі 732 265,23 долара США, які повинні були враховані при обчисленні заборгованості у Євро.

Станом на 11.10.2010 року, тобто на день розрахунку заборгованості судом першої інстанції, за офіційним крос-курсом сума у розмір 732 265,23 долара США становить суму у розмірі 527 230,97 Євро, і саме на таку суму підлягає зменшенню сума заборгованості у ВРО.

Судом першої інстанції зроблено висновок про заборгованість ПП "Джерело" у Євро у розмірі 2 223 388,92 Євро, однак з врахуванням викладеного сума заборгованості ПП Джерело" у Євро становить суму у розмірі 1 696 968,09 Євро, що станом на 11.10.2010 року становить, за курсом НБУ, суму у розмірі 18 613 968,09 грн. Також відповідно підлягає зменшенню і пеня, яка нарахована в зв'язку з неналежним виконання ПП "Джерело" грошових зобов'язань у Євро на підставі спірного кредитного договору, що становить суму у розмірі 1 170 907,27 грн..

Таким чином, стягненню з ПП "Джерело" на користь ПАТ "Укрсоцбанк" підлягає суму у розмірі 19 784 875,36 грн.,

Також, апелянтом до Рівненського апеляційного господарського подано уточнення до апеляційної скарги в яких він просить переглянути рішення господарського суду Вінницької області від 11.04.11р. у справі № 6/186-10 та змінити його в частині стягнення сум, а саме стягнути з ПП “Джерело” на користь ПАТ “ Укрсоцбанк” о особі Хмельницької обласної філії, суму у розмірі 19 784 875,36 грн., 1 696 968,09 Євро, що станом на 11.10.10р. суму у розмірі 18 613 968,09 грн., заборгованість за кредитом та відсотками, 1 170 907,27 грн. пеня за несвоєчасне повернення кредиту.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу та заперечення на заяву про уточнення апеляційної скарги, відповідно до яких він просить суд рішення господарського суду Вінницької області від 11.04.11р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з підстав, викладених у відзиві.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі з підстав викладених у ній та заяві про уточнення до апеляційної скарги, просив переглянути рішення господарського суду Вінницької області від 11.04.11р. у справі № 6/186-10 та змінити його в частині стягнення сум, а саме стягнути з ПП “Джерело” на користь ПАТ “ Укрсоцбанк” о особі Хмельницької обласної філії, суму у розмірі 19 784 875,36 грн., 1 696 968,09 Євро, що станом на 11.10.10р. суму у розмірі 18 613 968,09 грн., заборгованість за кредитом та відсотками, 1 170 907,27 грн. пеня за несвоєчасне повернення кредиту.  

Представник відповідача заперечив проти апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві, просив рішення господарського суду залиши без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заявлені представником відповідача неодноразово клопотання про зупинення провадження у справі з метою призначення судової економічної та судової бухгалтерської експертиз для визначення реальної суми проведеної сплати тіла кредиту, відсотків за користування кредитом, у тому числі в різних валютах, колегією суддів відхилені як безпідставні та необґрунтовані.

В судовому засіданні з 11.01.12р. по 18.01.12р. оголошувалася перерва для дослідження та вивчення матеріалів справи та додатково наданих письмових доказів з метою прийняття законного та обґрунтованого процесуального рішення.  

Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення господарського суду Вінницької області від 11.04.11р. у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу приватного підприємства “Джерело” - без задоволення з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи 22.06.07 р. між сторонами укладено Договір про надання мультивалютної відновлювальної кредитної лінії № 050/2-207 (далі по тексту –"Договір") відповідно до умов якого, Банк надав Позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

Надання Кредиту здійснювалось в доларах США, гривнях та Євро, окремими частинами, зі сплатою 15 % річних  у гривнях, 12 % річних у доларах США, 11 % річних у євро та комісій, в розмірі та порядку визначеному Тарифами на послуги по наданню кредитів, що містяться в Додатку 1 до цього Договору, в межах максимального ліміту заборгованості до 30 000 000,00  грн.

18.07.08 р. сторонами укладено Додаткову угоду №050/27-236 до Договору кредиту, згідно умов якої доповнили Додаток №1 Договору пунктом 10.

27.11.08 р. сторони уклали Додаткову угоду №050/27-504 до Договору кредиту, якою  внесли зміни в п.10 Додатку №1 договору.

Договором про внесення змін та доповнень №050/27-81 від 25.02.09 р. до Договору кредиту Сторони виклали пункти 2.1. та 2.6. Договору у новій редакції, визначили новий порядок видачі траншів Кредиту та строки сплати процентів.

Згідно п.п. 1.1.1.2. Договору кредиту, кінцевий термін повернення заборгованості за Кредитом визначено в строк до 18 червня 2010 року.

На виконання умов Договору кредиту позивач перерахував відповідачу грошові кошти, що підтверджується наявними в матеріалах справи листами-заявками, меморіальними ордерами та виписками руху коштів по рахунках відповідача.

Відповідач свої зобов'язання за Договором  кредиту виконав не в повному обсязі, а саме допустив прострочення погашення частини кредиту, відсотків за користування кредитом та комісії за використаний ліміт.

Згідно п.2.7. Договору кредиту, нарахування та сплата процентів за користування Кредитом здійснюється за фактичну кількість днів користування Кредитом в періоді (28-29-30-31/360). При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення Кредиту. На підставі вищезазначеного позивачем нараховано відсотки за користування кредитом в розмірі 108 816,44 грн., 189 049,72 доларів США, що станом на 11.10.10 р. становить 1 495 364,38 грн., 128 944,47 євро, що станом на 11.10.10 р. становить 1 415 061,76 грн.

Відповідно до п. 4.2. Договору кредиту, у разі прострочення Позичальником строків сплати процентів та комісій, визначених цим Договором та Тарифами, а також прострочення строків повернення  Кредиту визначених п. п. 1.1.1., 2.4, 2.14.3., 3.2.6., 4.5., 5.4. цього Договору, Позичальник сплачує Кредитору пеню з розрахунку 1 % в національній валюті України від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період невиконання зобов'язань за цим Договором. На підставі вищезазначеного позивачем, станом на 11.10.10 р., нараховано пеню за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків за користування кредитом в розмірі 2 726 267,90 грн.

Згідно п.10 Додатку №1 до Договору кредиту позивач, станом на 11.10.10 р., нарахував комісію за використаний ліміт в розмірі 63 498,99грн., 74 848,83 доларів США, що станом на 11.10.10р. становить 592 046,76грн., 94 444,45 євро, що станом на 11.10.10 р. становить 1 036 451,81грн.

Додатково позивачем заявлено до стягнення із відповідача 109 035,70грн. інфляційних втрат за кредитом та відсотками за користування кредитом.

Оскільки відповідач наявну заборгованість за договором кредиту в добровільному порядку не сплачує, позивач вважає, що його порушене право та охоронюваний законом інтерес підлягає захисту у судовому порядку.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Нормами статті 174 Господарського кодексу України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду м.Києва від 02.07.2010 р. по справі №30/129 за позовом відповідача –приватного підприємства «Джерело»до позивача –публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»про визнання недійсним Договору про надання мультивалютної відновлювальної кредитної лінії №050/27-207 від 22.06.07 р., залишеного без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2010 р., у задоволені позову відмовлено.

При винесенні даного рішення суд досліджував та встановив факт отримання відповідачем кредитних коштів, а саме 2 402 489,55 доларів США, 2 000 000,00 Євро  та 2236970,95 грн., що відображено в мотивувальній частині рішення суду.

Рішенням Господарського суду м.Києва від 12.01.11р. по справі №34/464 за позовом відповідача –приватного підприємства «Джерело»до позивача –публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»про тлумачення умов Договору про надання мультивалютної відновлювальної кредитної лінії №050/27-207 від 22.06.07 р., залишеного без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.03.11 р., у задоволені позову відмовлено.

При винесенні даного рішення суд, у тому числі,  керуючись положеннями ст.35 ГПК України, послався на рішення Господарського суду м.Києва від 02.07.2010 р. по справі №30/129 в частині встановлення факту отримання відповідачем кредитних коштів у гривні, доларах США та Євро

Тому твердження відповідача про те, що він не отримував кредит в іноземній валюті спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та судом до уваги не приймаються.

Посилання відповідача на те, що видача траншів кредиту здійснювалася позивачем в порушення п.п. 2.1. Договору кредиту, тобто за відсутності письмового звернення відповідача, колегією суддів до уваги не беруться, оскільки 21.06.06 р. між сторонами укладено Договір на впровадження та використання електронної системи "Клієнт-Банк" №050/2-068, згідно умов якого (п.п. 1.1.,1.4.), позивач встановлює систему на технічних засобах відповідача та забезпечує їх подальше обслуговування та функціонування, електронні розрахункові документи, відправлені в Банк за допомогою системи розглядаються як такі, що мають юридичну силу нарівні з паперовими розрахунковими документами.

Згідно п.п. 3.1. Договору на впровадження та використання електронної системи "Клієнт-Банк" №050/2-068 від 21.06.06 р., після встановлення, технічного випробування та інструктажу відповідальних осіб відповідача щодо правил експлуатації системи сторони підписують акт введення системи в експлуатацію.

На підтвердження встановлення системи "Клієнт-Банк" сторони підписали акт від 21.06.06 р., який наявний в матеріалах справи.

Згідно п.п. 2.2.8., 3.3. Договору на впровадження та використання електронної системи "Клієнт-Банк" №050/2-068 від 21.06.06 р., відповідач зобов'язаний на підставі отриманої за допомогою системи виписки з рахунку щоденно здійснювати звірку фактичних залишків коштів на рахунку на кінець робочого дня з залишками коштів на початок робочого дня з урахуванням руху коштів за цей день, реквізитів здійснених протягом цього дня платежів у відповідності з наданими Банку електронними розрахунковими документами, якщо під час звірки, здійсненої на виконання вимог п.п. 2.2.8. цього Договору виявлені розбіжності з електронними розрахунковими документами, клієнт направляє до банку свої вмотивовані зауваження.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано доказів звернення до позивача з зауваженнями щодо використання електронної системи "Клієнт-Банк".

Згідно з ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Приписами ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Ч.1 ст. 546 Цивільного  кодексу України встановлює, що виконання   зобов'язань може забезпечуватися,  крім  іншого, неустойкою.

Відповідно до ч.3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка , що обчислюється у відсотках від суми  несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання  за кожен день  прострочення виконання.

В силу ч. 2 ст.  343 ГК України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання  грошових зобов'язань" від 22.11.96 р.,  згідно яких платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню  в   розмірі,  що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Згідно п.п. 2.4., 2.6., 2.7. Договору кредиту, нарахування та сплата процентів здійснюється у валюті кредиту щомісячно. Нарахування та сплата процентів за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів користування кредитом в періоді (28-29-30-31/360). При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення кредиту.

Пунктом 2.8. Договору кредиту передбачено, що у разі прострочення повернення заборгованості за кредитом понад 90 днів, сплата процентів до моменту їх повернення, починаючи з місяця у якому  прострочення перевищило 90 днів, здійснюється у валюті кредиту щомісячно: за період з останнього робочого дня попереднього місяця по 14 число поточного місяця –до 20 числа поточного місяця; за період з 15 числа поточного місяця по день, що передує останньому робочому дню поточного місяця –в останній робочий день поточного місяця.

Згідно п.п. 2.9. Договору кредиту, сплата комісій здійснюється в порядку та в терміни обумовлені Тарифами.

Відповідно до п.п. 4.2. Договору кредиту, у разі прострочення позичальником строків сплати процентів та комісій, визначених цим договором та тарифами, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених п.п. 1.1.1., 2.4., 2.14.3, 3.2.6., 4.5., 5.4. цього договору, позичальник сплачує кредитору пеню з розрахунку 1%, в національній валюті України, від несвоєчасно сплаченої  суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період невиконання зобов'язань за цим Договором.

Згідно п.п. 1.1.1.2. Договору кредиту, кінцевий термін виконання зобов'язань за договором становить 18.06.10 р.

Внаслідок неналежного виконання Відповідачем зобов'язань за Договором про надання мультивалютної відновлювальної кредитної лінії № 050/2-207 від 22.06.07 р.  заборгованість станом на 11.10.10 р. становить:

В валюті кредиту –гривні:

·          2 023 697,95 грн. –заборгованість за кредитом;

·          108 816,44 грн.  –заборгованість за відсотками;

·          95 001,38 грн. –пеня за несвоєчасне повернення кредиту, нарахована за період з 21.06.10 р. по 30.09.10 р.;

·          2 937,99 грн. –пеня за несвоєчасне повернення кредиту, нарахована за період з 21.05.10 р. по 30.09.10 р.;

·          105 232,29 грн. –інфляційні витрати за кредитом, нараховані за період з 01.06.2010 р. по 30.09.2010 р.;

·          3 803,41 грн.  –інфляційні витрати за відсотками, нараховані за період з 01.05.2010 р. по 30.09.2010 р.;

·          63 498,99 грн.  –комісія за використаний ліміт.

В валюті кредиту –доларах США:

·          2 402 489,55 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 11.10.10 р. становить 19 003 452,09 грн.  –заборгованість за кредитом;

·          189 049,72 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 11.10.10 р. становить 1 495 364,38 грн. –заборгованість за відсотками;

·          1 039 644,45 грн. –пеня за несвоєчасне повернення кредиту, нарахована за період з 05.05.10 р. по 30.09.10 р.;

·          53 813,91 грн. –пеня за несвоєчасне повернення кредиту, нарахована за період з 06.04.10 р. по 30.09.10 р.;

·          74 848,83 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 11.10.10 р. становить 592 046,76 грн. –комісія за використаний ліміт.

В валюті кредиту –Євро:

·          2 000 000,00 євро, що за офіційним курсом НБУ станом на 11.10.10 р. становить 21 948 390,00 грн.  –заборгованість за кредитом;

·          128 944,47 Євро, що за офіційним курсом НБУ станом на 11.10.10 р. становить 1 415 061,76 грн. –заборгованість за відсотками;

·          1 482 273,81 грн. –пеня за несвоєчасне повернення кредиту, нарахована за період з 05.05.10 р. по 30.09.10 р.;

·          52 596,36 грн. –пеня за несвоєчасне повернення кредиту, нарахована за період з 06.04.10 р. по 30.09.10 р.;

·          94 444,45 Євро, що за офіційним курсом НБУ станом на 11.10.10 р. становить 1 036 451,81 грн. – комісія за використаний ліміт.

Доводи відповідача, викладені ним у апеляційній скарзі та доповненні до апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження у судових засіданнях суду апеляційної інстанції, спростовуються вищевикладеним. Намагання представника відповідача переконати суд апеляційної інстанції про наявність боргу, яка є значно меншою, ні та, що наведена у розрахунку позивача, у тому числі і з посиланням на постанову господарського суду м.Києва у справі № 30/129, як встановлений факт у розумінні статті 35 ГПК України, є не що іншим, як затягування розгляду справи та уникнення відповідальності перед банківською установою.

          Представник відповідача не враховує того, що за змістом частини 5 статті 35 ГПК України факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.

          У загальному порядку позивачем спростовані припущення щодо наявної заборгованості за Договором про надання мультивалютної відновлювальної кредитної лінії № 050/2-207 від 22.06.07 р. у значно меншому розмірі шляхом подання ґрунтовного та повного розрахунку у даній справі.  

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.   

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, суд  –

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Вінницької області від 11.04.11р. у справі № 6/186-10 залишити без змін, апеляційну скаргу приватного підприємства "Джерело" - без задоволення.

Справу №6/186-10 повернути  господарському суду Вінницької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий  суддя                                                                      Юрчук М.І.

Суддя                                                                                            Василишин А.Р.  

         Суддя                                                                                             Дужич С.П.  

   1566/12