Рішення

від 26.06.2006 по справі 17/180

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/180

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "26" червня 2006 р.Справа №  17/180

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Таран С. В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №17/180

за позовом:  закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", м.Дніпропетровськ від імені якого діє Кіровоградська філія комерційного банку "ПриватБанк", м. Кіровоград   

до відповідача: фермерського господарства "Гончара Володимира Васильовича",  с. Обознівка Кіровоградського району Кіровоградської області     

про стягнення 48498,96 грн.  

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - Соколенко О.О. , довіреність № 964  від 03.09.04 , юрисконсульт;  

від відповідача - участі не брали.     

Подано позов про стягнення з фермерського господарства „Гончара Володимира Васильовича” на користь закритого акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк”, м.Дніпропетровськ від імені якого діє Кіровоградська філія „ПриватБанк”, заборгованості в сумі 48498,96 грн., що виникла із договору №196 від 22.07.2005 року шляхом звернення стягнення на заставне майно.

Відповідач до суду не з'явився, про причини неявки не повідомив, ніяких клопотань не подавав, хоча належним чином сповіщений про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення №347563 від 16.06.2006р. (а.с. 27), відзив на позов не надав, позовні вимоги не заперечив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський  суд встановив наступне.

22.07.2005 року між закритим акціонерним товариством комерційним банком „ПриватБанк” („кредитор”) та фермерським господарством „Гончара Володимира Васильовича” („позичальник”) було укладено договір №196, згідно якого позивач зобов'язувався надати позичальнику кредит в сумі 58100 грн. строком до 22.07.2008 року із сплатою 17 відсотків річних, при цьому сторонами за договором узгоджено, що кредитні кошти призначені для придбання трактора МТЗ-82.1 2004 року випуску (а.с. 11-15).

Відповідно до пункту 2.2.3. вказаного договору позичальник зобов'язався своєчасно сплачувати суму основної заборгованості по кредиту та суму нарахованих відсотків, а саме: у відповідності до графіку погашення заборгованості (додаток №1 до договору №012/04-1/1900 від 03.06.2005р.-а.с.36) рівними частками в сумі 1600 грн. щомісяця з 15.08.2005 року по 15.06.2008 року та 2100 грн.- 22.07.2008 року.

Отже, позичальник згідно зазначених договорів прийняв на себе зобов'язання забезпечити повернення кредиту, а також сплатити нараховані відсотки за його користування в обумовлений договором термін.

В забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору №196 від 22.07.2005 року між сторонами укладено договір застави №1 від 22.07.2005 року (а.с. 17-21).

Згідно умов вказаного договору застави сторони визначили об'єкт застави – трактор МТЗ-82.1, 2004 року випуску, свідоцтво АБ №199216 від 14.07.2005 року, кузов зав.№08112903, двигун №6200439, державний №12070КЕ, заставною вартістю 83000 грн.

Позивач виконав свої зобов'язання за договором кредитної лінії в повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 25,30-35).

Проте відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконує.

Згідно пункту 5.1 договору №196 від 22.07.2005 року позичальник сплачує за порушення строків повернення кредиту, відсотків за користування кредитом пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Згідно розрахунку позивача (а.с. 23) заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором №196 від 22.07.2005 року складає 48498,96 грн., а саме:  заборгованість по кредиту – 47370 грн.; сума несплачених відсотків – 946,61 грн.; пеня за період з 31.10.2005 року по 26.05.2006 року – 182,35 грн.

Відповідно до вимог пункту 2.3.8. договору кредитор має право достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитом, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та неустойку, в тому числі шляхом звернення стягнення на заставне майно, при настанні умов, передбачених пунктом 2.3.2 кредитного договору, зокрема, порушення позичальником будь-якого з зобов'язань, передбачених умовами цього договору.

Відповідно до пункту 15.8 договору застави від 22.07.2005 року  заставодержатель набуває права стягнення заборгованості  з вартості предмету застави у разі, якщо кредит, що забезпечений заставою, не буде погашений у встановлені кредитним договором строки, не сплачені нараховані неустойки, не відшкодовані витрати заставодержателя, пов'язані із здійсненням забезпеченої заставою вимоги, не відшкодовані витрати на утримання заставленого майна, збитки, які завдані заставодержателю в результаті невиконання або неналежного виконання заставодавцем зобов'язань по кредитному договору.

Згідно ст. 20 Закону України “Про заставу” №2654-XII від 02.10.1992р. заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до ст. 24  Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” №1255-IV від 18.11.2003р. звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом.

Статтею 589 Цивільного кодексу України від 01.01.2004р. передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1, 2 ст. 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правилами ч.2 ст. 590 Цивільного кодексу України передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано в установлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Докази виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по кредитному договору у визначені графіком повернення кредитних коштів строки в матеріалах справи відсутні, на вимогу господарському суду не подано, тому позовні  вимоги є обґрунтованими,  підтверджені матеріалами справи та  підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82, 84, 116, 117  Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

                                                  ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з фермерського господарства „Гончара Володимира Васильовича” (27630, Кіровоградська область, с. Обознівка, ідентифікаційний код 22218165, р/р №26009294288001 в КФ „ПриватБанк”, МФО 323583) на користь закритого акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк”, м.Дніпропетровськ від імені якого діє Кіровоградська філія „ПриватБанк” (25006, м. Кіровоград, вул. Луначарського, 2-в, р/р №12000011300001 в ОУ НБУ, МФО 323583, ідентифікаційний код 24144778) суму заборгованості по кредитному договору  в розмірі 47370 грн., суму несплачених відсотків в розмірі 946,61 грн., 182,35 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язання за період з 31.10.2005 р. по 26.05.2006 р.;   витрати на державне мито в розмірі 484,98 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. шляхом звернення стягнення на заставне майно: трактор МТЗ-82.1, 2004 року випуску, свідоцтво АБ №199216 від 14.07.2005 року, кузов №08112903, двигун №6200439, державний №12070КЕ, який знаходиться за адресою: 27630, с.Обознівка Кіровоградського району Кіровоградської області.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення  господарського суду  набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні  було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, з дня   підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

До набрання рішенням законної сили воно може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду  через господарський суд Кіровоградської області у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя   С.В. Таран