Вирок

від 15.09.2011 по справі 11-596/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-596/11 15.09.2011 03.01.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВС ЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11 - 596/11 Головуючий суду першо ї інстанції

Категорія: ч.3 ст.130, ст. 166 КК Укр аїни Бобр ова І.В.

Доповідач апеляційного суду

Олещу к Т.Л.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2011 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової пал ати у кримінальних справах а пеляційного суду Миколаївс ької області у складі:

головуючого Царюка В.В.

суддів Рудяка А.В., Олещук Т.Л.

при секретарі Рябеженко А.А.

за участю прокурора Іванова А.О.

засудженої ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

розглянула у відкритому су довому засіданні кримінальн у справу за апеляцією потерп ілого ОСОБА_5 на вирок Зав одського районного суду м. Ми колаєва від 16 лютого 2011 року, як им

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Миколаєва, гром адянка України, незаміжня, пр оживаюча за адресою: АДРЕСА _1, не судима,

засуджена за ч. 3 ст. 130 КК Укр аїни на 4 роки позбавлення вол і, за ст. 166 КК України на 2 роки по збавлення волі. На підставі ч .1 ст. 70 КК України шляхом поглин ення менш суворого покарання більш суворим остаточно виз начено покарання - 4 роки поз бавлення волі. На підставі ст . ст. 75, 76 КК України ОСОБА_3 зв ільнено від відбування призн аченого покарання з випробув анням з іспитовим строком н а 3 роки з покладенням обов' я зків: не виїжджати за межі Укр аїни на постійне проживання без дозволу органу криміналь но - виконавчої інспекції, пов ідомляти органи кримінально -виконавчої інспекції про зм іну місця проживання, роботи і навчання, періодично з' яв лятися для реєстрації в орга ни кримінально-виконавчої ін спекції.

Вироком суду ОСОБА_3 виз нана винною в тому, що з 2008 року , знаючи достовірно про те, що має небезпечне для здоров' я та життя інших людей захворю вання - ВІЛ - інфекція, не пр иймала ніяких мір для попере дження зараження чоловіка - ОСОБА_6 В результаті зара ження у ОСОБА_6 в 2009 році був виявлений діагноз - ВІЛ - і нфекція, у зв' язку з чим він знаходився на лікування в Ми колаївській інфекційній лік арні. З 29.01.2010 року ОСОБА_6 зна ходився на обліку у ВІЛ-центр і, як ВІЛ - інфікованій 4 клін ічної стадії, від цього захво рювання останній помер 20.03.2010 ро ку.

Крім того, ОСОБА_3, будучи вагітною, достовірно знаючи про небезпечність хвороби, н а яку вона страждає, не прийма ла мір для попередження зара ження плоду, не зважаючи на пр офілактичні бесіди медперсо налу, відмовилась від провед ення спеціальної терапії, пр оігнорувала попередження пр о небезпеку грудного кормлін ня дитини, в результаті чого ї ї доньки ОСОБА_5, яка народ илась ІНФОРМАЦІЯ_2, був вс тановлений діагноз - ВІЛ - інфекція СНІД, від чого вона п омерла 30.09.2009 року. Своїми діями, які розцінюються, як неналеж не виконання матір' ю своїх обов' язків по догляду за ди тиною, ОСОБА_3 порушила ви моги діючого законодавства, а саме: ст. ст. 21, 51, 52 Конституції У країни, ст.ст. 150 -157 Сімейного Код ексу України, , а також ст. 12 ЗУ « Про охорону дитинства».

В апеляції потерпілий ОС ОБА_5 просить вирок суду щод о ОСОБА_3 скасувати та пос тановити новий вирок, яким за судити ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 130, ст . 166 КК України до позбавлення в олі реально. Посилається на н еправильне звільнення засуд женої від відбування покаран ня на підставі ст. 75 КК України . Вважає, що її виправлення мож ливо лише в умовах ізоляції в ід суспільства. Вказує на те, щ о суд безпідставно послався на відсутність обтяжуючих по карання обставин, не врахува вши, що ОСОБА_5 вчинила зло чин щодо малолітньої, яка зна ходилась в безпорадному стан і, її злочинні дії потягли сме рть двох людей. Зазначає, що су д не врахував те, що ОСОБА_5 вчинила злочин щодо близьки х людей - своєї новонародже ної дитини та чоловіка, не пра цює. На його думку, дані обстав ини, а також аморальний спосі б життя ОСОБА_5 становлять загрозу для життя та здоров' я інших людей. Тому вважає, що іспитовий строк та покладені судом на засуджену обов' яз ки не можуть забезпечити її н алежної поведінки.

Заслухавши доповідь су дді, пояснення засудженої та її захисника, які заперечува ли проти задоволення апеляці ї і просили залишити вирок бе з зміни, прокурора, який підтр имав апеляцію потерпілого, в ивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції , колегія суддів вважає, що апе ляція підлягає задоволенню з наступних підстав.

За встановленими судом фак тичними обставинами вчиненн я злочинів, викладеними у вир оку, кваліфікація дій ОСОБА _3 за ч. 3 ст. 130, 166 КК України, є пра вильною, що апелянт не оспорю є.

При призначенні ОСОБА_3 покарання суд з дотриманням вимог ст. 65 КК України врахува в ступень тяжкості вчинених злочинів, обставини, що пом' якшують покарання, особу вин ної, та правильно призначив ї й покарання у вигляді позбав лення волі у межах санкцій ст атей кримінального закону, з а якими вона засуджена, та ост аточно визначив покарання за правилами ст. 70 КК України.

Проте, суд 1-ої інстанції неп равильно дійшов висновку про можливість виправлення засу дженої від відбування покара ння з випробуванням на підст аві ст. 75 КК України.

Відповідно ч. 2 ст. 65 КК Україн и особі, яка вчинила злочин, ма є бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її в иправлення та попередження н ових злочинів.

Як вбачається, засуджена вч инила два умисних злочини - тя жкий та середньої тяжкості, щ одо близьких їй людей - ново народженої дитини та чоловік а.

Крім того, тяжкий злочин вчи нений щодо малолітньої особи , яка знаходилась в безпорадн ому стані. Даним злочином зав дані тяжкі наслідки - смерт ь двох людей. Ці обставини від повідно до ст. 67 КК України є об ставинами, що обтяжують пока рання, та їх необхідно врахов увати при вирішенні питання про соціальну небезпеку пове дінки засудженої при знаходж енні її на волі.

Колегія суддів вважає, що з а таких обставин, незважаючи на каяття засудженої, є підст ави вважати, що іспитовий стр ок та покладені на засуджену судом обов' язки, не можуть п опередити можливість вчинен ня нових злочинів, її виправл ення можливо лише в умовах із оляції її від суспільства.

Виходячи з викладеног о, колегія суддів вважає за не обхідне вирок суду 1-ої інстан ції скасувати у зв' язку з не правильним звільненням ОС ОБА_3 від відбування покара ння з випробуванням та поста новити свій вирок в цій части ні на підставі ч.1 п.4 ст. 378 КПК Ук раїни.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 378 КПК Ук раїни, колегія суддів

З А С У Д И Л А:

Апеля цію потерпілого ОСОБА_5 за довольнити.

Вирок Заводського районн ого суду м. Миколаєва від 16 лют ого 2011 року щодо ОСОБА_3 в ча стині звільнення її від відб ування призначеного цим виро ком покарання з випробування м з іспитовим строком на 3 роки на підставі ст. 75 КК України, з покладенням на засуджену обо в' язків, передбачених п. п. 2, 3, 4 ч.1 ст. 76 КК України - скасуват и.

Вважати ОСОБА_3 засудже ною за цим вироком за ч. 3 ст. 130, с т. 166, ч. 1 ст. 70 КК України на 4 роки позбавлення волі.

В решті вирок 1-ої інстанції залишити без зміни.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку у законну си лу залишити - підписку про н евиїзд. Строк відбування пок арання засудженій рахувати з дня виконання вироку.

Вирок апеляційного суду мо же бути оскаржено в Судову па лату у кримінальних справах Вищого спеціалізованого Суд у України з розгляду цивільн их і кримінальних справ чере з апеляційний суд Миколаївсь кої області протягом одного місяця з моменту його прогол ошення.

Головуючий

Судді