Ухвала

від 26.09.2011 по справі 11-596/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-596/11 Головуючий у І інстанції Кухта В.О. Провадження № 11/2590/1248/11 Категорія - Доповідач Козак В. І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_1

суддів Карнауха А.С., Акуленко С.О.,

при секретарі Терешко В.В.,

за участю прокурора Похілька Я.М.,

захисника ОСОБА_2,

засудженого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями прокурора, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції та засудженого ОСОБА_3 на вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 29 червня 2011 року,

в с т а н о в и л а :

Цим вироком:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, одружений, раніше не судимий, працюючий менеджером ФОП ОСОБА_4, мешканець с. Салівка, Царичанський район, Дніпропетровська область, провулок Береговий, буд. 4,

засуджений за ч. 3 ст. 212 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на всіх підприємствах незалежно від форм власності.

Цивільний позов Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції в інтересах держави задоволено в повному обсязі, та стягнено з засудженого на користь держави 2621761 грн.

Вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним у тому, що він будучи призначеним згідно наказу №7 від 21-09.2009 року директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест -ОСОБА_5" (код 36130885), юридична адреса Чернігівський район, с.Киїнка, вул. Колгоспна, 16, будучи зобов'язаним виковувати, згідно ст. 67 Конституції України - обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених Законом, відповідно до ст. 11 Закону України "Про систему оподаткування" № 1251-ХП від 25.06.1991 р., зі змінами та доповненнями, та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-ХІУ від 16.07.1999 р., зі змінами та доповненнями, та будучи відповідальними за фіксування всіх фактів здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства в документах бухгалтерського та податкового обліку, правильність нарахування та своєчасність сплати податків, з метою ухилення від сплати податків, використав первинні бухгалтерські документи суб'єкта господарювання, що має ознаки фіктивної діяльності, а саме ТОВ "Компанія "Літас" (код 33499117 м. Київ), тим самим в податковій звітності ТОВ "Бест - ОСОБА_5" безпідставно сформував податковий кредит з податку на додану вартість, в результаті чого шляхом заниження об'єкту оподаткування та завищення валових витрат підприємства, умисно ухилився від сплати податку на додану вартість в розмірі 1 159 667,00 грн., та податку на прибуток підприємства в розмірі 1 462 094,00 грн., а всього на загальну суму 2 621 761,00 грн., що призвело до фактичного ненадходжения до державного бюджету коштів у особливо великих розмірах.

Так, ОСОБА_3 достовірно знаючи, що у червні 2010 року у ТОВ "Бест -ОСОБА_5В» виникають податкові зобов'язання з ПДВ на загальну суму 1 166 667 грн., з метою умисного ухилення від сплати податків, у червні 2010 року підписав від імені ТОВ "Бест -ОСОБА_5" договір № 28/8/2010 від 28 квітня 2010 року про нібито виконання ТОВ "Компанія "Літас" (код 33499117) робіт - "ОСОБА_6 фінансових ризиків інвестиційної діяльності на нафтовидобувному та нафтопереробному ринках УкраїниВ» на загальну суму 8 000 000 грн., в т.ч. ПДВ - 1 333 333, 33 грн., при цьому засвідчивши, що директором ТОВ "'Компанія „Літас" значиться ОСОБА_7, хоча останній не мав жодного відношення до діяльності підприємства.

В подальшому директор ТОВ "Бест -ОСОБА_5" ОСОБА_3, з метою умисного ухилення від сплати податків, створюючи видимість законності діяльності ТОВ "Компанія "Літас" та проведення останнім фінансово-господарської діяльності, самостійно використовуючи інформаційні ресурси мережі Інтернет, а також різні посібники та підручники, склав від імені ТОВ "Компанія "Літас" звіт на тему "ОСОБА_6 фінансових ризиків інвестиційної діяльності на нафтовидобувному та нафтопереробному ринках України".

Таким чином, ОСОБА_3 достовірно знав, що правочин між ТОВ "Бест - ОСОБА_5" та підприємством ТОВ "Компанія "Літас" здійснений без мети настання реальних наслідків, а тому відповідно до ч. 1,2 ст.215, ч. 5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемним.

На виконання свого злочинного умислу, директор ТОВ "Бест - ОСОБА_5" ОСОБА_3, достовірно знаючи про відсутність фінансово - господарської операції з ТОВ "Компанія "Літас", щодо виконання робіт - "ОСОБА_6 фінансових ризиків інвестиційної Діяльності на нафтовидобувному та нафтопереробному ринках України", маючи за мету ухилитися від сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства, надав головному бухгалтеру ТОВ "Бест - ОСОБА_5" ОСОБА_6, первинні бухгалтерські документи по вказаній операції, для відображення їх по бухгалтерському та Податковому обліку ТОВ "Бест - ОСОБА_5" не ставлячи її до відома про неправдиві дані вказані в документах.

Внаслідок таких дій, ОСОБА_3, свідомо, в порушення п.п.5.2.1, пункту 5.2, п.п. 5.3.9 п.п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997р. №83/97-ВР зі змінами та доповненнями та п.п. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.4, 7.2.6 пункту 7.2, п.п. 7.7.1 п.п. 7.7 та п.п. 7.4.5 п.п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями, шляхом відображення по бухгалтерському та податковому обліку ТОВ "Бест - ОСОБА_5" нікчемної угоди з ТОВ "Компанія "Літас", безпідставно включив до складу податкового кредиту суму ПДВ по неіснуючій фінансово - господарській операції з ТОВ "Компанія "Літас" чим умисно ухилився від сплати ПДВ у червні 2010 року на суму 1 159 667 грн., а також при складанні декларації з податку на прибуток підприємства за 1 півріччя 2010 року безпідставно відніс до складу валових витрат підприємства суму 5 844 163 грн., чим умисно ухилився від сплати податку на прибуток підприємства за 1 півріччя 2010 року на суму 1 462 094 грн., а всього на загальну суму 2 621761,00 грн., що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету коштів в особливо великих розмірах.

Не погоджуючись з вироком суду прокурор відділу прокуратури Чернігівської області подав апеляцію, в якій просить вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 29 червня 2011 року скасувати, і постановити новий вирок, яким призначити покарання ОСОБА_3 у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно господарських обов'язків на всіх підприємствах незалежно від форм власності строком на 3 роки з конфіскацією всього майна. Не оспорюючи фактичних обставин справи, доведеності вини засудженого, вважає, що призначене судом покарання є надто м'яким, не відповідає особі засудженого та ступеню тяжкості вчиненого злочину. Вказує на те, що ОСОБА_3 вчинив злочин, який відноситься до категорії тяжких, в результаті якого державному бюджету було завдано значних збитків, які засудженим не відшкодовані.

В апеляції засуджений ОСОБА_3 просить вирок суду змінити, застосувати ст. 75 КК України та призначити йому покарання не пов'язане з позбавленням волі. Звертає увагу на те, що при призначені йому покарання судом не в повному обсязі були враховані обставини, що пом'якшують покарання такі як: визнання вини, щире каяття, позитивна характеристика за місцем проживання та місцем роботи, утримання двох непрацездатних батьків, відсутність судимостей.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав свою апеляцію і вважав, що апеляція засудженого задоволенню не підлягає, засудженого та його захисника, які наполягали на задоволення саме їх апеляції, провівши часткове судове слідство, колегія суддів приходить до висновку, що обидві апеляції задоволенню не підлягають.

Висновок суду про доведеність вини засудженого у вчиненні інкримінованих йому в вину злочинних дій відповідає обставинам справи і ніким не оскаржується. Справа розглянута відповідно до вимог ст. 299 КПК України.

Обираючи покарання засудженому ОСОБА_3, суд врахував позитивні характеристики, як з колишніх міст роботи, навчання так і з місця проживання, відсутність судимостей, наявність на утриманні непрацездатної матері. Відсутність обставин, які обтяжують покарання та обставини, які пом'якшують покарання: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину і обґрунтовано прийшов до висновку про можливість виправлення і перевиховування засудженого в умовах ізоляції від суспільства з застосуванням ст.. 69 КК України до призначеного покарання.

За таких обставин вирок суду ґрунтується на вимогах закону, є вірним і справедливим. Підстав для задоволення, як апеляції прокурора, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, так і апеляції засудженого немає.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляції прокурора, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції та засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 29 червня 2011 року, щодо ОСОБА_3, без змін.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_8 ОСОБА_9