Рішення

від 31.01.2012 по справі 9/232

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  9/232

31.01.12

За позовом          Городоцької міської ради Львівської області

До                    Приватного підприємства "УП Логістик Львів"

Про                    розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної

                       ділянки

                                                                                          Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача        ОСОБА_1 (дов. № 1 від 03.01.2012 року)

Від відповідача   ОСОБА_2 (дов. б/н від 26.08.2011р.)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні  31 січня 2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Городоцька міська рада Львівської області (далі по тексту - позивач) звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства "УП Логістик Львів" (далі по тексту - відповідач) про розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.08.2011 р. матеріали справи було скеровано за підсудністю до Господарського суду міста Києва відповідно до вимог                        ст. 17  Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2011 року справу № 5015/3409/11 прийняти до свого провадження, присвоєно справі №9/232, розгляд справи призначено на 04.10.2011 року.

В судовому засіданні 04.10.2011 року представником відповідача надано усні пояснення по справі та відзив на позовну заяву, заперечено проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Представником позивача надано усні та письмові пояснення по справі, підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

Разом з тим, представником відповідача подано письмову заяву про продовження строку вирішення спору на більш тривалий строк, ніж встановлено частиною 1 статті 69 ГПК України.

В судовому засіданні 04.10.2011 року продовжено строк вирішення спору у відповідності до ст. 69 ГПК України, оголошено перерву до 25.10.2011 року.

В судовому засіданні 25.10.2011 року оголошено перерву до 01.11.2011 року.

31.10.2011 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва відповідачем подано додаткові пояснення по справі. 01.11.2011 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у справі.

01.11.2011 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва позивачем подано повідомлення по справі.

01.11.2011 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у справі №9/232, у відповідності до яких відповідач простить суд зупинити провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею справи за позовом ПП "УП Логістик Львів" до Головного управління Держкомзему у Львівській області та до вирішення пов'язаної з нею справи за апеляційною скаргою ПП "УП Логістик Львів" на постанову Печерського районного суду м. Києва від 28.09.2011р. по справі №2-а-1577/11, в порядку ст. 79 ГПК України.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 01.11.2011 року, у зв'язку зі знаходженням судді Бондаренко Г.П. на лікарняному, справу №9/232 передано для розгляду судді Балацу С.В. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2011р. (суддя Балац С.В.) розгляд справи призначено на 29.11.2011р.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 07.11.2011 року справу №9/232, у зв'язку з  виходом з лікарняного передано для розгляду судді Бондаренко Г.П.,

В порядку ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 29.11.2011 року оголошувалась перерва до 13.12.2011 року для надання додаткових пояснень у справі, а також відхилено клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до завершення розгляду адміністративних справ, подані через канцелярію суду 01.11.2011р., з наступних підстав.

У відповідності до ст. 79 ГПК України, Господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: а) як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; б) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Предметом позову у даній справі є розірвання Договору оренди земельної ділянки, укладеного між позивачем та відповідачем та зобов'язання відповідача повернути займану земельну ділянку, з підстав істотного порушення відповідачем умов договору.

Враховуючи заявлені позовні вимоги, суд приходить до висновку про те, що розгляд справи №2а-15479/11/2670 Окружним адміністративним судом м. Києва та справи №2-а-1577/11 Київським апеляційним адміністративним судом не перешкоджатиме розгляду даної справи.

06.12.2011 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 13.12.2011 року позивач не з'явився.

Представником відповідача надано усні пояснення по справі, проти задоволення клопотання позивача про відкладення розгляду справи не заперечено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2011 року розгляд справи було відкладено на 05.01.2012 року, у зв'язку з неявкою позивача в судове засідання, клопотанням позивача про відкладення розгляду справи, необхідністю надання представниками сторін додаткових матеріалів та пояснень по справі.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 07.11.2011 року справу №9/232, у зв'язку з  виходом з лікарняного передано для розгляду судді Бондаренко Г.П.,

В порядку ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 29.11.2011 року оголошувалась перерва до 13.12.2011 року для надання додаткових пояснень у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2011 року розгляд справи було відкладено на 05.01.2012 року, у зв'язку з неявкою позивача в судове засідання.

В судовому засіданні 05.01.2012 року оголошувалась перерва до 18.01.2012 року, у зв'язку з необхідністю надання представниками сторін додаткових матеріалів та пояснень по справі.

Розпорядження Голови Господарського суду міста Києва від 18.01.2012 року справу №9/232 передано для розгляду судді Балацу С.В., у зв'язку з перебуванням судді Бондаренко Г.П. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2012 року суддя Балац С.В прийняв справу до свого провадження, розгляд справи призначено на 31.01.2012 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 23.01.2012 року справу № 9/232, у зв'язку з  виходом з відпустки, передано для розгляду судді Бондаренко Г.П.

У судовому засіданні 31.01.2012 року представником позивача надано додаткові матеріали та усні пояснення по справі, підтримано позовні вимоги у повному обсязі.

Представником відповідача надано усні пояснення по справі, заперечено проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

18 червня 2007 року Городоцька міська рада (орендодавець) уклала з Приватним підприємством "УП Логістик Львів" (орендар) договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення загальною площею 4,9609 га розташованої у м. Городку по вул. П. Мирного (надалі по тексту -  Договір).

Договір зареєстрований у Городоцькому районному відділі Львівської регіональної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру" за № 04.07.450.00202 від 18.06.2007 року.

Статтею 7 Договору сторони передбачили, що Договір укладено на 10 (десять) років до 17 червня 2017 року. Після закінчення строку Договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк.

Земельна ділянка передається в оренду для будівництва та обслуговування логістичного центру (ст. 13 Договору).

Згідно з ст. 14 Договору цільове призначення земельної земельної ділянки (категорія): землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення; категорія земельної ділянки за функціональним призначенням: землі промислового використання.

Орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням, вказаним в п. 14 Договору (ст. 26 Договору).

Відповідно до ст. 29 Договору орендар земельної ділянки зобов'язаний:

- приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі;

- виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі;

- дотримуватись режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;

- здати в експлуатацію об'єкт до 2011 року. Строк введення в експлуатацію об'єкта подовжується на термін затримок, що виникли не з вини орендаря, у процесі погодження проектної документації на будівництво та відведення/перенесення необхідних комунікацій на земельну ділянку, а також отримання орендарем дозволу на виконання будівельних робіт у відповідності до чинного законодавства України. Дане зобов'язання знімається з орендаря також у випадку, якщо виникнуть інші обставини не з його вини, в тому числі форс-мажорні, які унеможливлять здачу об'єкта в експлуатацію у вказаний термін;

- у п'ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу державної податкової служби.

Позивач зазначає, що комісією працівників Городоцької міської ради від 17.01.2011 року встановлено, що станом на вищезазначену дату не здано в експлуатацію логістичного центру та не розпочато виконання істотних умов Договору.

У зв'язку з вищенаведеним, 25.01.2011 року Городоцькою міською радою Львівської області було прийнято рішення № 124 "Про дострокове розірвання в судовому порядку договору оренди ПП "УП Логістик Львів" у м. Городку по вул. П. Мирного.

Листом від 04.02.2011 року за вих. № 02.20/188 Городоцька міська рада надіслала відповідачу пропозицію про розірвання Договору за згодою сторін з можливістю наступної участі в якості покупця даної земельної ділянки на земельних торгах. Позивач стверджує, що дана пропозиція не була розглянута відповідачем.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що орендодавець розраховував, що при введенні в експлуатацію логістичного центру до 2011 року, збудованому на земельній ділянці, наданій у користування, площею 4,9609 га, будуть утворені додаткові робочі місця, що збільшить надходження до місцевого бюджету, які будуть скеровані на вирішення першочергових питань територіальної громади м. Городка. Не виконавши своїх зобов'язань по Договору орендар завдав шкоди орендодавцеві, що виражається у вигляді упущеної вигоди відповідно до ч. 2 п. 2 ст. 22 ЦК України.

Окрім того, позивач стверджує, що орендарем було запропоновано відповідачу переглянути та внести зміни у розмір орендної плати у зв'язку з зміною ставки земельного податку, відповідно до ст. 64 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Однак, за твердженням позивача дана пропозиція не була розглянута та розмір орендної плати не був змінений, що призвело до не поступлення до місцевого бюджету за 2009-2010 р.р. коштів на суму понад 246 000,00 грн.

Зважаючи на вищезазначені обставини, позивач просить суд розірвати договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення загальною площею 4,9609 га розташованої у м. Городку по вул. П. Мирного, укладеного між Городоцькою міською радою та Приватним підприємством "УП Логістик Львів" 18 червня 2007 року.

Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечує, посилаючись, зокрема на ст. 29 Договору, якою передбачено, що строк введення в експлуатацію об'єкта подовжується на термін затримок, що виникли не з вини орендаря, у процесі погодження проектної документації на будівництво та підведення/перенесення необхідних комунікацій на земельну ділянку, а також отримання орендарем дозволу на виконання будівельних робіт у відповідності до чинного законодавства України та зазначає, що у зв'язку із набранням чинності Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" № 3038-УІ від 17.02.2011 року, виникла затримка процесу погодження проектної документації та отримання всіх інших необхідних дозволів. Отже, виходячи із вище викладеного, відповідач стверджує, що дане порушення виникло не з вини орендаря, оскільки Приватним підприємством "УП Логістик Львів" здійснюються всі необхідні заходи для виконання зобов'язань за Договором оренди землі.

Окрім того, відповідач зазначає, що Приватним підприємством "УП Логістик Львів" отримано Дозвіл виконавчого комітету Городоцької міської ради на виготовлення проектно-пошукових робіт на перенесення існуючого газопроводу з орендованої земельної ділянки № 331 від 12.06.2008 року та Дозвіл на виготовлення проектно-пошукових робіт на будівництво логістичного центру. Також, на основі отриманих вихідних даних, завдань на проектування та акту вибору земельної ділянки від 28.09.2006 року, розроблені передпроектні проробки по будівництву логістичного центру.

Також, відзив відповідача на позовну заяву містить твердження про неотримання останнім пропозиції про перегляд та внесення змін у розмір орендної плати, у зв'язку із зміною ставки земельного податку, на яку посилається позивач.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не   підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Загальний порядок укладення, зміни і розірвання цивільно-правових договорів врегульовано Главою 53 Цивільного кодексу України. При цьому суд  враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 4 ГК України, земельні відносини не є предметом регулювання господарського кодексу України, а отже судом застосовуються положення ЦК України щодо порядку укладення та зміни договорів.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відносини, пов‘язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (стаття 2 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до ст. 29 Договору орендар земельної ділянки зобов'язаний:

- приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі;

- виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі;

- дотримуватись режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;

- здати в експлуатацію об'єкт до 2011 року. Строк введення в експлуатацію об'єкта подовжується на термін затримок, що виникли не з вини орендаря, у процесі погодження проектної документації на будівництво та відведення/перенесення необхідних комунікацій на земельну ділянку, а також отримання орендарем дозволу на виконання будівельних робіт у відповідності до чинного законодавства України. Дане зобов'язання знімається з орендаря також у випадку, якщо виникнуть інші обставини не з його вини, в тому числі форс-мажорні, які унеможливлять здачу об'єкта в експлуатацію у вказаний термін;

- у п'ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу державної податкової служби.

Відповідно до ст. 25 Закону України “Про оренду землі" орендар земельної ділянки зобов'язаний: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Стаття 24 цього Закону встановлює право орендодавця вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.

Пунктом “а” ст. 96 Земельного Кодексу передбачено, що землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

Таким чином, орендодавець при використанні орендованої земельної ділянки повинен дотримуватись режиму використання земельної ділянки, використовувати її за цільовим призначенням відповідно до умов договору та Закону, при цьому орендар має право перевіряти таке використання.

Відповідно до пункту “ґ” ст. 141 Земельного Кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є використання земельної ділянки не за цільовим призначенням. Стаття 143 цього Кодексу встановлює , що примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку, зокрема, у разі її використання не за цільовим призначенням.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Стаття 32 Закону України “Про оренду землі" передбачає, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України “Про оренду землі”, пункту “ґ” ст. 141, пункту “а”ст. 143 Земельного кодексу України, ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки може бути використання земельної ділянки не за цільовим призначенням та істотне порушення договору стороною.

Відповідно до ст. 15 Закону України “Про оренду землі" умова щодо використання та цільового призначення земельної ділянки є істотною умовою договору.

Використання земельної ділянки за цільовим призначенням –це використання земельної ділянки з дотриманням вимог, що ставляться відповідно до категорій земель, визначених земельним законодавством.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про землеустрій" цільове призначення земельної ділянки –використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Склад та цільове призначення земель України визначено главою 4 розділу II Земельного кодексу України, згідно з вимогами якого землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, встановлення та зміна яких здійснюється у визначеному законом порядку, і недотримання цього порядку тягне відповідні наслідки.

Статтею 19 Земельного кодексу України визначається вичерпний перелік категорій земель за цільовим призначенням. Також, земельним законодавством чітко визначено, які землі належать до тієї чи іншої категорії, та для чого вони можуть використовуватися (глави 5 –13 Земельного кодексу України).

Пунктом 14 Договору передбачено, що цільове призначення земельної земельної ділянки (категорія): землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення; категорія земельної ділянки за функціональним призначенням: землі промислового використання.

Порушення земельного законодавства щодо нецільового використання земельної ділянки існує, якщо земельна ділянка, надана в користування для використання в межах будь-якої категорії відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України, використовується не в межах цієї ж категорії.

Зважаючи на вказані положення земельного законодавства, вбачається, що передбачене Договором оренди земельної ділянки, використання земельної ділянки для будівництва та обслуговування логістичного центру, не є її цільовим призначенням, а лише умовами її використання відповідно до Договору.

Позовні вимоги ґрунтуються, зокрема, на невиконанні відповідачем обов'язків за Договором оренди земельної ділянки щодо строків введення в експлуатацію логістичного центру.

Суд не погоджується з позицією позивача, що саме факт не введення в експлуатацію логістичного центру в строк обумовлений Договором, свідчить про використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, з огляду на наступне.

Верховний Суд України в ухвалі від 01.10.2008 року (у справі про повернення земельної ділянки та стягнення заборгованості) звернув увагу на недопустимість ототожнювати поняття “невикористання земельної ділянки за призначенням" та “використання земельної ділянки не за цільовим призначенням”, останнє з яких застосовується до випадків, коли на земельній ділянці з певним цільовим призначенням здійснюється діяльність, яка виходить за межі цього цільового призначення. Використання не за цільовим призначенням передбачає дію –використання, а за невикористання (бездіяльність) не передбачається позбавлення права користування.

Крім того, Закон України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” відмежовує поняття "невикористання земельної ділянки, переданої під забудову" порушення особою встановлених при передачі у власність або у користування земельної ділянки граничних термінів її забудови, від поняття "невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням".

Таким чином, суд приходить до висновку, що використання земель не за цільовим призначенням вчиняється виключно у формі дії (активної поведінки).

Отже, є хибним та не ґрунтується на нормах земельного законодавства посилання позивача на те, що не  введення в експлуатацію логістичного центру  в строки, встановлені Договором оренди, є використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Крім того, факт невиконання відповідачем умов Договору щодо використання землі за цільовим призначенням має бути підтверджений відповідними доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 Земельного кодексу України, ч. 1 ст. 5 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Відповідно до п. “а” ч. 1 ст. 6 вказаного Закону до повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель належить виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

Перевірки щодо дотримання вимог земельного законодавства проводяться державними інспекторами у відповідності до "Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель", затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 312 від 12.12.2003 року (надалі по тексту - Порядок).

Відповідно до п. 5.2 Порядку при проведенні всіх видів перевірок державний інспектор складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства. Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства складається за результатами перевірки якщо виявлено чи не виявлено порушення земельного законодавства.

Відповідно до п.п. 6.2, 6.4, 6.5, 6.6 Порядку з метою усунення наслідків виявленого порушення державний інспектор видає особі, яка скоїла правопорушення, припис про їх усунення. Термін усунення наслідків правопорушення встановлюється державним інспектором, але не більше 30-денного строку. У разі невиконання особою, яка допустила порушення земельного законодавства, припису протягом указаного в ньому строку, державний інспектор складає протокол про адміністративне правопорушення (за невиконання припису) за статтею 1885 Кодексу України про адміністративні правопорушення. З метою усунення наслідків правопорушення державний інспектор повторно видає припис про припинення правопорушення чи усунення його наслідків та встановлює строк його виконання, але не більше 30-денного строку. При повторній відмові особи виконати припис (припинити порушення земельного законодавства чи усунути його наслідки) та при вжитті до неї усіх можливих заходів адміністративного впливу, інспекційний орган Держкомзему інформує про це відповідний орган прокуратури, орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. Інспекційний орган Держкомзему може внести до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування клопотання щодо припинення порушення земельного законодавства.

Вищезазначений порядок проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель кореспондується з порядком припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства, встановленим ст. 144 Земельного кодексу України.

В Акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 21.10.2011 року, складеного головним спеціалістом відділу з контролю за використанням та охороною земель головного управління Держкомзему у Львівській області не зазначено, що виявлені порушення земельного законодавства саме у вигляді використання земельної ділянки не за цільовим призначенням. Окрім того, головний спеціаліст не видавав відповідачу припис про усунення виявлених порушень, не складав протокол про адміністративне правопорушення.

Крім того, в порушення  п. 4.1 Порядку перевірка дотримання вимог земельного законодавства відповідачем проведена у відсутність представника землекористувача (відповідача), та без участі свідків (за умови відсутності при перевірці власника та землекористувача або уповноважених ними осіб).

Таким чином, є помилковими посилання позивача на те, що такий Акт є доказом використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, підставою для припинення права користування земельною ділянкою та для розірвання в судовому порядку договору оренди земельної ділянки.

За таких обставин, позивачем відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України не доведений факт використання земельної ділянки відповідачем не за цільовим призначенням, вказаним в п. 14  договору оренди земельної ділянки.

З аналізу ст. 32 Закону України "Про оренду землі" вбачається, що причиною розірвання договору з підстав істотного порушення договору може бути те, що орендар не почав використовувати земельну ділянку відповідно до умов укладеного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як стверджує позивач, таким істотним порушенням є невиконання відповідачем обов'язку, визначеного пунктом 29 договору, а саме невиконання відповідачем обов'язку щодо здачі об'єкту до 2011 року. Проте, цим пунктом Договору також передбачено, що  строк введення в експлуатацію об'єкта подовжується на термін затримок, що виникли не з вини орендаря, у процесі погодження проектної документації на будівництво та відведення/перенесення необхідних комунікацій на земельну ділянку, а також отримання орендарем дозволу на виконання будівельних робіт у відповідності до чинного законодавства України. Дане зобов'язання знімається з орендаря також у випадку, якщо виникнуть інші обставини не з його вини, в тому числі форс-мажорні, які унеможливлять здачу об'єкта в експлуатацію у вказаний термін;

На підтвердження факту виконання своїх зобов'язань за спірним Договором відповідачем було долучено до матеріалів справи:

- Дозвіл виконавчого комітету Городоцької міської ради на виготовлення проектно-пошукових робіт на перенесення існуючого газопроводу з орендованої земельної ділянки № 331 від 12.06.2008 року;

- Дозвіл на виготовлення проектно-пошукових робіт на будівництво логістичного центру від 12.06.2008 року;

- Декларацію про початок виконання підготовчих робіт від 13.09.2011 року;

- Проект підготовчих робіт по логістичному центру в м. Городок Львівської області;

- Договір підряду та виконання підготовчих робіт будівництва логістичного центру ПП "УП Логістик Львів" в м. Городок Львівської області від 07.09.2011 року, укладеного між відповідачем (замовник) та ПП "Серкон" (підрядчик).

Суд також суд приймає доводи відповідача про те, що затримка процесу погодження проектної документації та отримання всіх інших необхідних дозволів виникла, зокрема. у зв'язку з набранням чинності Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності № 3038-VІ від 17.02.2011 року.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Узагальненні судової практики розгляду господарськими судами справ у спорах, пов'язаних із земельними правовідносинами від 01.01.2010 року, розглядаючи спори з вимогами про розірвання договору оренди землі з підстав невиконання або несвоєчасного виконання орендарем визначеного договором обов'язку щодо здачі об'єкта будівництва в експлуатацію в установлений граничний строк, суди мають з'ясовувати, у чому полягає шкода, завдана органу місцевого самоврядування у зв'язку із зазначеною обставиною, та чим така обставина порушує чи обмежує права орендодавця, а відтак, чи буде це істотним порушенням умов договору оренди, що в подальшому може стати підставою для його розірвання. Дослідження даних обставин має істотне значення для правильного вирішення питання про наявність вини господарюючого суб'єкта у порушенні покладеного на нього обов'язку щодо своєчасного будівництва та здачі в експлуатацію в установлений строк об'єкта нерухомості.

Позивачем не наведено доказів наявності шкоди, завданої органу місцевого самоврядування у зв'язку із затримкою здачі об'єкта в експлуатацію, та чим така обставина порушує чи обмежує права орендодавця.

Також, у позові позивач посилається на наявність заборгованості відповідача з орендної плати, яка виникла у зв'язку з не приведенням положень Договору оренди у відповідність до чинного законодавства України.

В обґрунтування вищезазначеної вимоги позивач посилається на те, що відповідачем не переглянуто розмірів орендної плати із запровадженням нормативної грошової оцінки земель населеного пункту, що передбачено ст. 11 розділу "орендна плата" Договору.

Слід зазначити, що стаття 30 Закону України "Про оренду землі" також передбачає можливість здійснення зміни умов договору оренди землі лише за взаємною згодою сторін. При цьому визначено що в разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Положеннями ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. Правочин, спрямований на зміну або розірвання договору, здійснюється в тій самій формі, що і сам договір, тобто у вигляді додаткової угоди до договору або угоди про розірвання договору.

Таким чином, зміни у договір мають вноситься шляхом укладення додаткової угоди у письмовій формі.

Пунктом 1 ст. 640 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації (п. 3 ст. 640 ЦК України).

Згідно з ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Позивач стверджує, що 05.05.2011 року ним на адресу відповідача була направлена пропозиція про перегляд та внесення змін у розмір орендної плати у зв'язку зі зміною ставки земельного податку, на підтвердження чого суду надано копію розрахунку розміру орендної плати за землю ПП "УП Логістик Львів" за земельну ділянку по вул. П. Мирного, грошова оцінка якої не проведена, за січень-грудень 2008 року.

Проте, суд зазначає, що вказаний розрахунок не є пропозицією про внесення змін до договору в розумінні ЦК України.

Окрім того, з матеріалів справи, а саме, з відповіді на претензію за вих. № 39 від 14.03.2010 року, направленої відповідачем на адресу позивача вбачається, що ПП "УП Логістик Львів" просило позивача направити проект відповідної додаткової угоди та доданої до неї вірно розрахованої нормативної оцінки для підпису.

Судом встановлено, що позивач відповіді на даний лист не надав, проект додаткової угоди до Договору відповідачу не направив.

Отже, судом встановлено, що позивачем не дотриманий порядок внесення змін до  укладеного між позивачем та відповідачем Договору, встановленого  вищенаведеними нормами Цивільного кодексу України.

Разом з тим, матеріалами справи, зокрема, Довідкою Державної податкової інспекції у Городоцькому районі № 11231/10-19 від 21.10.2011 року, підтверджується, що відповідач належним чином виконував свої зобов'язання щодо сплати орендної плати, у сумі передбаченій Договором.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок доказування розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Позивачем не доведено, що відповідачем вчинено дії, які порушили права позивача, що могло бути підставою для звернення до суду за захистом порушеного права.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги  Городоцької міської ради Львівської області є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене та керуючись  ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ:

1.  У позові відмовити повністю.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя

                     Г.П. Бондаренко

Рішення підписано  03.02.2012 року