Постанова

від 26.01.2012 по справі 5020-1279/2011

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦ ІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 січня 2012 року Справа № 5020-1279/2011

Севастопольсь кий апеляційний господарськ ий суд у складі колегії судді в:

головуючого судді Дмитр ієва В.Є.,

суддів Рибін ої С.А.,

Гол ика В.С.,

за участю представникі в сторін:

позивача: не з`явився, (Мі ністерство інфраструктури У країни);

відповідача: ОСОБА_1, до віреність № дв-69 від 19.01.12, та О СОБА_2, довіреність № дв-66 ві д 10.01.12, (державне підприємство "Севастопольський морський торговельний порт");

відповідача: ОСОБА_3, до віреність № б/н від 20.01.12, (това риство з обмеженою відповіда льністю "Компанія "Тулон");

третьої особи на стороні в ідповідача: ОСОБА_4, довір еність № б/н від 02.12.11, (товарис тво з обмеженою відповідальн істю "Портланд");

третьої особи на стороні п озивача: ОСОБА_5, довірені сть № 1 від 03.01.12, (Регіональне в ідділення Фонду державного м айна України в Автономній Ре спубліці Крим та місті Севас тополі);

прокурор: Почка Антон Ан атолійович, посвідчення № 735 від 05.12.11, (Прокуратура мі ста Севастополя);

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеж еною відповідальністю "Портл анд" на рішення господарсько го суду міста Севастополя (су ддя Харченко І.А.) від 06 жовтня 2 011 року у справі № 5020-1279/2011

за позовом Севаст опольського транспортного п рокурора (вул. Вороніна, 11, міст о Севастополь, 99011; вул. Павліче нка, 1, місто Севастополь, 99007)

в інтересах держави в особ і Міністерства інфрастру ктури України (пр. Перемоги, 14, м істо Київ 135, 01135)

до товариства з об меженою відповідальністю "Ко мпанія "Тулон" (вул. Леніна, 10, кв . 2, місто Севастополь, 99011)

державного підприємства "С евастопольський морський т орговельний порт" (майд. Нахім ова, 5, місто Севастополь, 99011)

третя особа на стороні поз ивача: Регіональне відділ ення Фонду державного майна України в Автономній Республ іці Крим та місті Севастопол і (майд. Повсталих, 6, місто Сев астополь, 99008)

третя особа на стороні від повідача: товариство з обм еженою відповідальністю "Пор тланд" (вул. Леніна-Морська, 21/1, місто Ялта, 98600; шосе Дражинсько го, 2, смт. Відрадне, місто Ялта, 98654)

про визнання договору про дольову участь у будівництві та додаткової угоди до нього недійсними

ВСТАНОВИВ:

Рішенням госпо дарського суду міста Севасто поля (суддя Харченко І.А.) від 06 жовтня 2011 року, позов задоволе но.

Визнано недійсними д оговір №710/240д про дольову участ ь в будівництві портопункту з обслуговування яхт та мало мірних суден, укладений 09 жовт ня 2007 року між державним підпр иємством "Севастопольський морський торговельний порт" і товариством з обмеженою ві дповідальністю "Компанія "Ту лон", та додаткову угоду №1 (Суп ерфіцій) від 29 грудня 2007 року до зазначеного договору.

Стягнуто з державног о підприємства "Севастопольс ький морський торговельний порт" в дохід Державного бюдж ету України державне мито у р озмірі 85,00 грн. та витрати на ін формаційно-технічне забезпе чення судового процесу у роз мірі 236,00 грн.

Рішення суду першої інстан ції мотивовано наступним.

На думку суду, спірний догов ір за своєю правовою природо ю є договором про спільну дія льність з елементами договор у будівельного підряду.

У зв' язку з тим, що будівни цтво об' єкту планується зді йснювати на земельній ділянц і, що є державною власністю, ро зпорядження нею повинне здій снюватися виключно з дозволу органу управління державним майном - Міністерством тран спорту та зв' язку України, п равонаступником якого є Міні стерство інфраструктури Укр аїни.

Відповідно до Статуту ДП « Севастопольський морський т орговельний порт», останній є державним підприємством, щ о засновано на державній вла сності і входить до сфери упр авління Міністерства трансп орту та зв' язку України .

Пунктом 4.4 Статуту ДП «Севас топольський морський торгов ельний порт»визначено, що ві дчуження засобів, що є держав ною власністю, закріплених з а Портом, здійснюється за пог одженням з органом управлінн я майном в порядку, встановле ному чинним законодавством.

Наказом Міністерства тран спорту та зв'язку України №211 в ід 03 березня 2006 року, затвердже ний Порядок розгляду звернен ь підприємств, установ та орг анізацій, які входять до сфер и управління Міністерства тр анспорту та зв'язку України, щ одо розпорядження майном (да лі Порядок).

Відповідно до пунктів 1.4, 2.8 По рядку, його дія розповсюджує ться на урядові органи, що дію ть у складі Мінтрансзв'язку, Д ержспецтрансслужбу, Укрзалі зницю, підприємства, установ и та організації, які входять до сфери управління Міністе рства транспорту та зв'язку У країни, а також відкриті акці онерні товариства, створені шляхом корпоратизації, 100 % акц ій яких залишаються в держав ній власності в управлінні М інтрансзв'язку, в разі, якщо за значене передбачено їх стату тами (далі - підприємства, уста нови та організації). Згода Мі нтрансзв'язку на здійснення операцій з розпорядження май ном згідно з цим Порядком мож е оформлюватись листом за пі дписом Міністра (заступника Міністра) або наказом Мініст ерства.

Проте, у порушення вимог Зак ону України «Про управління об' єктами державної власно сті»та Положення про Міністе рство транспорту та зв' язку України (що діяли на момент ук ладення спірного договору), Д оговір був погоджений лише з державним концерном «Укрмор порт», який не є органом управ ління, якому підпорядковане ДП «Севастопольський морськ ий торговельний порт».

Відповідно до Указу Презид ента України №1085/2010 від 09 грудня 2010 року „Про оптимізацію сист еми центральних органів вико навчої влади” створено Мініс терство інфраструктури Укра їни.

Отже, на момент звернення пр окурора з позовом до суду пер шої інстанції, органом, уповн оваженим державою здійснюва ти функції по управлінню об' єктами та землями власності морського транспорту, реаліз ації прав держави, як власник а таких об' єктів, є Міністер ство інфраструктури України , як правонаступник Міністер ства транспорту та зв' язку України.

На підставі зазначеного, су д першої інстанції вирішив, щ о Договір та додаткові угоди до нього, підлягають визнанн ю недійсними.

Не погодившись з зазначен им судовим рішенням, товарис тво з обмеженою відповідальн істю "Портланд" звернулось до Севастопольського апеляцій ного господарського суду з а пеляційною скаргою, в якій пр осить рішення господарськог о суду скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позо вних вимог в частині визнанн я недійсним договору №710/240д про дольову участь у будівництв і портопункту з обслуговуван ня яхт та маломірних суден, ук ладеного 09 жовтня 2007 року між д ержавним підприємством "Сева стопольський морський торг овельний порт" та товариство м з обмеженою відповідальніс тю "Компанія "Тулон" відмовити .

Заявник апеляційної скарг и також звертає увагу на те, що вказаним судовим рішенням п орушені права товариства з о бмеженою відповідальністю « Портланд», оскільки права і о бов' язки за Договором №710/240д в ід 09 жовтня 2007 року, приймає на с ебе товариство з обмеженою в ідповідальністю «Портланд» згідно Договору №1 від 09 липня 2010 року про відступлення прав а вимоги. Крім того, відповідн о до статті 91 Господарського п роцесуального кодексу Украї ни, прокурор, треті особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив п итання про їх права та обов' язки, мають право подати апел яційну скаргу на рішення міс цевого господарського суду, яке не набрало законної сили .

Проте, в порушення вимог Гос подарського процесуального кодексу України заявника не було залучено судом до участ і у розгляді справи.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарськог о суду від 26 січня 2012 року відпо відно до статті 91 Господарськ ого процесуального кодексу У країни, залучено до участі у с праві товариство з обмеженою відповідальністю „Портланд ”, як третю особу на стороні ві дповідача, з тих підстав, що ос каржуваним судовим рішенням зачіпаються інтереси товари ства з обмеженою відповідаль ністю „Портланд”.

Представник Міністерства інфраструктури України у суд ове засідання не з' явився, б ув належним чином повідомлен ий про час і місце розгляду сп рави. Клопотань до судового з асідання не надходило.

Стаття 22 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и, зобов' язує сторони добро совісно користуватись належ ними їм процесуальними права ми. Так як явка в судове засіда ння представників сторін - це право, а не обов' язок, справа може розглядатися без їх уча сті, якщо неявка цих представ ників не перешкоджає вирішен ню спору.

Розпорядженням секретаря судової палати від 26 січня 2012 р оку, суддя Волков К.В., у зв' яз ку з відпусткою, замінений у с кладі колегії на суддю Голик а В.С.

Розглянувши справу повтор но, в порядку статті 101 Господа рського процесуального коде ксу України, перевіривши пра вильність застосування судо м першої інстанції норм мате ріального та процесуального права і відповідність висно вків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеля ційну скаргу такою, що підляг ає задоволенню з наступних п ідстав.

09 жовтня 2007 року між Держа вним підприємством «Севасто польський морський торговел ьний порт»/Сторона 1/ та товари ством з обмеженою відповідал ьністю «Компанія «Тулон»/Сто рона 2/ укладено договір про до льову участь в будівництві п ортопункту з обслуговування яхт та маломірних суден»№710/240д (далі Договір), предметом яког о є проектування та будівниц тво в м. Севастополі в бухті «К ругла»портопункту з обслуго вування яхт та маломірних су ден на земельній ділянці пло щею 1 426 кв. м. згідно до Державно го акту серії П-КМ №005180 за цільо вим призначенням обслуговув ання причалів.

Відповідно до пункту 2.1 До говору, базове співвідношенн я розподілу майна між сторон ами за підсумками реалізації Договору встановлюється в н аступних пропорціях від зага льної площі споруди: Сторона 1 отримує наступні приміщенн я: диспетчерську, каси, кімнат и відпочинку, розташовані на першому поверху збудованої будівлі; Сторона 2 отримує час тину загальної площі приміще нь, що залишилась.

Згідно до пункту 2.2 Догов ору, Сторони визнають, що вкла дом Сторони 1 є: витрати, що пон есені Стороною 1 на утримання земельної ділянки та на прое ктно-кошторисну документаці ю; земельна ділянка площею 1 426 к в. м.; виконання функцій Генера льного (титульного) замовник а; використання автотранспор ту та техніки, що належить Сто роні 1 для реалізації Договор у. Вкладом Сторони 2 є: фінансу вання будівництва та управлі ння реалізацією Договору, ви конання функцій технічного з амовника; будівництво, викон ання функцій Генерального пі дрядника.

Відповідно пункту 2.4 Дого вору, була збудована багатоп оверхова будівля портопункт у для обслуговування яхт та м аломірних суден, що підлягає передачі у власність сторон ам за підсумками реалізації Договору, визначається на пі дставі Розподільної відомос ті.

29 грудня 2007 року сторонами укладено додаткову угоду №1 (С уперфіцій) до Договору, відпо відно до пункту 1.1 якої у відпо відності до пункту 2 Договору Суперфіціар (державним підп риємством «Севастопольськи й морський торговельний порт ») надає, а Суперфіціарій (това риство з обмеженою відповіда льністю «Компанія «Тулон») п риймає в строкове платне кор истування земельну ділянку д ля організації будівництва т а вводу в експлуатацію будів лі та споруд причалу, розташо ваного за адресою: місто Сева стополь, бухта Кругла (арк.с.26-27 ).

Відповідно до пункту 1.2 До даткової угоди, метою наданн я в користування земельної д ілянки є здійснення Суперфіц іарієм своїх обов'язків та пр ав, визначених пунктами 2 та 4 Д оговору.

Згідно до пункту 2.1 Додатко вої угоди, загальна площа над аної у користування земельно ї ділянки 0,1426 га відповідно Дер жавному акту на право корист ування землею cepії II-KM №005180 від 17 жо втня 1995 року, виданого Севасто польською міською державною адміністрацією та зареєстро ваному в Книзі записів держа вних актів на право постійно го користування землею за №316.

Судова колегія погоджує ться з доводами апеляційної скарги, що вказаним рішенням суду, були порушені права тов ариства з обмеженою відповід альністю «Портланд», у зв' я зку з наступним.

09 липня 2010 року між товариств ом з обмеженою відповідальні стю «Компанія «Тулон»(сторон а, яка передає) та товариством з обмеженою відповідальніст ю "Портланд" (сторона, яка прий має) укладено договір про від ступлення права вимоги, відп овідно до умов якого, товарис тво з обмеженою відповідальн істю «Компанія «Тулон»перед ає у повному обсязі свої прав а та обов'язки за договором №71 0/240д від 09 жовтня 2007 року про доль ову участь у будівництві пор топункту з обслуговування ях т і маломірних судів, який був укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Тулон»та Державн им підприємством "Севастопол ьскій морський торгівельний порт", а товариство з обмежено ю відповідальністю "Портланд " бере на себе зобов'язання та отримує права за договором № 710/240д від 09 жовтня 2007 року.

Оскільки, права і обов'язки за Договором №710/240д від 09 жовтня 2007 року приймає на себе товари ство з обмеженою відповідаль ністю «Портланд»згідно Дого вору №1 від 09 липня 2010 року про в ідступлення права вимоги, у н ього виникли права і обов'язк и за вищезазначеним договоро м.

У зв'язку з тим, що прийняте р ішення суду першої інстанції зачіпає інтереси товариства з обмеженою відповідальніст ю «Портланд», воно вважає вка зане рішення суду незаконним , а тому таким, що підлягає ска суванню у повному обсязі.

З урахуванням викладеного , судова колегія вважає, що суд ом першої інстанції було пор ушено норми процесуального п рава, виходячи з наступного.

Згідно статті 27 Господарсь кого процесуального кодексу України, в редакції на момент прийняття рішення судом пер шої інстанції, треті особи, як і не заявляють самостійних в имог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарс ьким судом, якщо рішення з гос подарського спору може вплин ути на їх права або обов'язки щ одо однієї з сторін. Їх може бу ти залучено до участі у справ і також за клопотанням сторі н, прокурора або ініціативи г осподарського суду.

Судом першої інстанції, заз начені статтею 27 Господарськ ого процесуального кодексу У країні дії, виконані не були , тим самим порушено право щод о участі у судовому розгляді справи товариства з обмежен ою відповідальністю «Портла нд».

Крім цього, згідно статті 43 Г осподарського процесуально го кодексу України господарс ький суд оцінює докази за сво їм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному , повному і об'єктивному розгл яді в судовому процесі всіх о бставин справи в їх сукупнос ті, керуючись законом. Проте ц ього зроблено не було, оскіль ки не було з'ясовано обставин щодо наявності або відсутно сті договору відступлення пр ава вимоги, згідно якого прав а та обов'язки за оспорюваним договором прийняла особа, як а навіть не була залучена до у часті у справі.

За таких обставин, судов а колегія, встановивши, що при йняте місцевим господарськи м судом рішення стосується п рав та обов' язків вказаної вище особи, відповідно до пун кту 3 частини 3 статті 104 Господа рського процесуального коде ксу України в будь якому випа дку скасовує рішення місцево го господарського суду повні стю і здійснює новій розгляд справи по суті з прийняттям р ішення відповідно до пункту 2 статті 103 Господарського про цесуального кодексу України , про що зазначено у пункті 12 По станови Пленуму Вищого госпо дарського суду України №7 від 17 травня 2011 року „Про деякі пит ання практики застосування р озділу Х11 Господарського про цесуального кодексу України .

Також судова колегія по годжується з доводами апеляц ійної скарги щодо неправильн ого встановлення судом першо ї інстанції природи оспорюва ного договору.

Так, судом першої інстанції встановлено, що цей договір є договором про спільну діяль ність з елементами договору будівельного підряду. Проте, цей висновок суду є помилков им, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1130 Циві льного кодексу України, за до говором про спільну діяльніс ть сторони (учасники) зобов'яз уються спільно діяти без ств орення юридичної особи для д осягнення певної мети, що не с уперечить законові.

Предметом оспорюваного до говору є проектування і буді вництво портопункту, що не су перечить законодавству Укра їни, ознак, передбачених зако ном для договорів про спільн у діяльність в ньому не місти ться, а вклади учасників дого вору не суперечать нормам За кону України «Про інвестицій ну діяльність», згідно якого можливо укладати договори п ро дольову участь в будівниц тві з інвестиційними внескам и, вкладник яких має право на ї х повернення.

Крім того судова колегія за значає, що у зв' язку з тим, що відчуження будь-яких існуюч их об' єктів власності позив ача вищевказаний договір не передбачає, а нова власність , відповідно до умов договору ще не виникла, не можна казати про порушення прав позивача , спричиненого відчуженням н алежного йому майна без дотр имання відповідного порядку , встановленого діючим закон одавством.

Питання передачі (відчужен ня) власності постає тільки т оді, коли вона виникає. А так я к на момент укладення догово ру нова власність, яка би підл ягала відчуженню, ще не виник ла, порушень прав позивача ук ладенням оспорюваного догов ору не вбачається.

Крім того, в судовому засіда нні 26 січня 2012 року прокурор по яснив, а представники сторін не заперечували, що даний дог овір не виконувався, та жодні дії за вказаним договором, пр оведені не були.

У зв'язку з викладеним, у ріш енні господарського суду ная вне неповне з'ясування обста вин, що мають значення для спр ави, що є також підставою для с касування рішення суду першо ї інстанції.

Так, у своєму рішенні суд першої інстанції вказує, що в казане будівництво плануєть ся на земельній ділянці, що є д ержавною власністю. Проте, пр едметом саме спірного догово ру не є передання земельної д ілянки, а лише проектування т а будівництво. Передання зем ельної ділянки здійснюється за умовами додаткової угоди (суперфіцію) №1 від 29 грудня 2007 р оку до договору, яка є частино ю договору.

З урахуванням викладеног о, зазначені доводи можуть бу ти підставою для визнання не дійсним лише додаткової угод и до договору, а не самого дого вору, у зв' язку з наступним.

Судова колегія погоджуєть ся з висновком суду першої ін станції стосовно того, що від повідно до Статуту ДП «Севас топольський морський торгов ельний порт»визначено, що ві дчуження засобів, що є держав ною власністю, закріплених з а Портом, здійснюється за пог одженням з органом управлінн я майном в порядку, що встанов лений чинним законодавством .

Статтею 203 Цивільного коде ксу України передбачено, що з міст правочину не може супер ечити цьому Кодексу, іншим ак там цивільного законодавств а, а також моральним засадам с успільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необх ідний обсяг цивільної дієзда тності. Волевиявлення учасни ка правочину має бути вільни м і відповідати його внутріш ній волі. Правочин має вчинят ься у формі, встановленій зак оном. Правочин має бути спрям ований на реальне настання п равових наслідків, що обумов лені ним.

Відповідно до абзацу тре тього пункту 1 Роз'яснення Вищ ого арбітражного суду Україн и №02-5/111 від 12 березня 1999 року „Про деякі питання практики вирі шення спорів, пов'язаних з виз нанням угод недійсними", вирі шуючи спори про визнання уго д недійсними, господарський суд повинен встановити наявн ість тих обставин, з якими зак он пов'язує визнання угод нед ійсними і настання відповідн их наслідків, а саме: відповід ність змісту угоди вимогам з акону; дотримання встановлен ої форми угоди; правоздатніс ть сторін за угодою; у чому кон кретно полягає неправомірні сть дій сторони та інші обста вини, що мають значення для пр авильного вирішення спору.

В якості підстави для ви знання недійсним спірного до говору позивач вказує те, що д аний договір в порушення ста тей 1, 3, 6 Закону України „Про уп равління об'єктами державної власності" не погоджений із о рганом управління державним майном - Міністерством транс порту та зв'язку України.

Відповідно до статті 1 Закон у України „Про управління об 'єктами державної власності" управління об'єктами держав ної власності - це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним орган ами, іншими суб'єктами, визнач еними цим Законом, повноваже нь щодо реалізації прав держ ави як власника таких об'єкті в, пов'язаних з володінням, кор истуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених зако нодавством України, з метою з адоволення державних та сусп ільних потреб.

Як вбачається зі Статуту ДП „Севастопольський морський торговельний порт", порт є дер жавним унітарним транспортн им підприємством - морським п ортом і діє як державне комер ційне підприємство, що засно ване на державній власності та входить до сфери управлін ня Міністерства транспорту т а зв'язку України.

Таким чином, майно ДП „Се вастопольський морський тор говельний порт" є об'єктом упр авління державної власності .

Згідно пункту 4.4 ст атуту ДП „Севастопольський м орський торговельний порт", п озивач має право відчужувати , надавати під заставу, в оренд у, управління, спільну діяльн ість закріплене за ним майно відповідно до вимог законод авства та за погодженням із У повноваженим органом управл іння, яким є Міністерство тра нспорту та зв'язку України.

Предметом даного суд ового розгляду є, зокрема, вим оги про визнання недійсною д одаткової угоди до договору 710/240д від 09 жовтня 2007 року, у зв' я зку з її суперечністю вимога м закону, оскільки вона вчине на без погодження з уповнова женим органом управління дер жавною власністю.

Зі змісту договору вбач ається, що він не передбачає ані об'єднання внесків його с торін, ані статусу будівлі як внеску позивачем в спільну д іяльність.

Згідно зі статтею 875 Цивільн ого кодексу України за догов ором будівельного підряду пі дрядник зобов'язується збуду вати і здати у встановлений с трок об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідн о до проектно-кошторисної до кументації, а замовник зобов 'язується надати підрядников і будівельний майданчик (фро нт робіт), передати затвердже ну проектно-кошторисну докум ентацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчен і будівельні роботи та оплат ити їх. Договір будівельного підряду укладається на пров едення нового будівництва, к апітального ремонту, реконст рукції (технічного переоснащ ення) підприємств, будівель (з окрема житлових будинків), сп оруд, виконання монтажних, пу сконалагоджувальних та інши х робіт, нерозривно пов'язани х з місцезнаходженням об'єкт а.

В якості підстави для визнання недійсним спір ного договору позивач вказує те, що даний договір в порушен ня статей 1, 3, 6 Закону України „ Про управління об'єктами дер жавної власності" не погодже ний із органом управління де ржавним майном - Міністерств ом транспорту та зв'язку Укра їни.

Відповідно до статті 1 За кону України „Про управління об'єктами державної власнос ті" управління об'єктами держ авної власності - це здійснен ня Кабінетом Міністрів Украї ни та уповноваженими ним орг анами, іншими суб'єктами, визн аченими цим Законом, повнова жень щодо реалізації прав де ржави як власника таких об'єк тів, пов'язаних з володінням, к ористуванням і розпоряджанн ям ними, у межах, визначених за конодавством України, з мето ю задоволення державних та с успільних потреб.

При укладанні спі рного договору сторони визна чили його як „договір про спі льну часткову участь у будів ництві".

Відповідно до статті 1130 Ци вільного кодексу України за договором про спільну діяльн ість сторони (учасники) зобов 'язуються спільно діяти без с творення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільн а діяльність може здійснюват ися на основі об'єднання вкла дів учасників (просте товари ство) або без об'єднання вклад ів учасників.

Частиною другою статті 1131 Ци вільного кодексу України пер едбачено, що умови договору п ро спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їх ніх спільних справ, правовий статус виділеного для спіль ної діяльності майна, покрит тя витрат та збитків учасник ів, їх участь у результатах сп ільних дій та інші умови визн ачаються за домовленістю сто рін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спіл ьної діяльності.

Згідно з підпункто м 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону Ук раїни „Про оподаткування при бутку підприємств" спільна д іяльність без створення юрид ичної особи провадиться на п ідставі договору про спільну діяльність, що передбачає об 'єднання коштів або майна уча сників для досягнення спільн ої господарської мети.

Виходячи з наведеног о, договором про спільну діял ьність може бути визнаний пр авочин, який має такі ознаки:

- об'єднання коштів або ма йна учасників для досягнення спільної господарської мети ;

- визначення учасника, у повноваженого згідно з догов ором на ведення спільних спр ав (в тому числі ведення бухга лтерської звітності);

реєстрація в органах податкової служби, якщо це пе редбачено договором.

Аналіз змісту оспорюван ого договору у взаємозв'язку зі статтями 875, 1130,1131 Цивільного кодексу України дозволяє ді йти висновку про те, що догов ір №710/240д від 09 жовтня 2007 року за с воєю правовою природою не є д оговором про спільну діяльні сть, а є змішаним договором, що передбачено статтею 628 Цивіль ного кодексу України з елеме нтами договору будівельного підряду.

Наведені обставини спростовують доводи позивач а щодо необхідності отриманн я погодження органу управлін ня ДП „Севастопольський морс ький торговельний порт" - Міні стерства транспорту та зв'яз ку України, оскільки ані Стат утом позивача, ані Законом Ук раїни „Про управління об'єкт ами державної власності" не в становлений обов'язок щодо о тримання погодження органу у правління державним майном н а укладання позивачем догово ру будівельного підряду.

В той же час колегія вважа є такими, що підлягають задов оленню, вимоги позовної заяв и в частині визнання недійсн ою додаткової угоди №1 (Суперф іцій) від 29 грудня 2007 року до осн овного Договору, у зв' язку з наступним.

За умовами додаткової угод и №1 (Суперфіцій) від 29 грудня 2007 року до основного Договору № 710/240д від 09 жовтня 2007 року про дол ьову участь у будівництві по ртопункту з обслуговування я хт і маломірних судів, суперф іціар надає, а суперфіціарій приймає у строкове платне ко ристування земельну ділянку для організації будівництва .

Вищевказана додаткова уго да №1 (Суперфіцій), передбачає відчуження земельної ділян ки шляхом передання її у кори стування іншій особі, у зв' я зку з чим при її укладенні, бул о необхідно дотримання відпо відного порядку погодження, що сторонами зроблено не бул о.

Відповідно до цільового ви користовування земель, ця ді лянка належить до земель мор ського транспорту (п. 1.14.4 Украї нського класифікатору цільо вого використовування землі ).

Наказом Міністерства тран спорту та зв'язку України №211 в ід 03 березня 2006 року затверджен ий Порядок розгляду звернень підприємств, установ та орга нізацій, які входять до сфери управління Міністерства тра нспорту та зв'язку України, що до розпорядження майном (дал і Порядок).

Відповідно до пунктів 1.4, 2.8 По рядку його дія розповсюджуєт ься на урядові органи, що діют ь у складі Мінтрансзв'язку, Де ржспецтрансслужбу, Укрзаліз ницю, підприємства, установи та організації, які входять д о сфери управління Міністерс тва транспорту та зв'язку Укр аїни, а також відкриті акціон ерні товариства, створені шл яхом корпоратизації, 100 % акцій яких залишаються в державні й власності в управлінні Мін трансзв'язку, в разі, якщо зазн ачене передбачено їх статута ми (далі - підприємства, устано ви та організації). Згода Мінт рансзв'язку на здійснення оп ерацій з розпорядження майно м згідно з цим Порядком може о формлюватись листом за підпи сом Міністра (заступника Мін істра) або наказом Міністерс тва.

Пунктом 4.4 Статуту ДП «Севас топольський морський торгов ельний порт»визначено, що ві дчуження засобів, що є держав ною власністю, закріплених з а Портом, здійснюється за пог одженням з органом управлінн я майном в порядку, що встанов лений чинним законодавством .

Проте, у порушення вимог Зак ону України «Про управління об' єктами державної власно сті»та Положення про Міністе рство транспорту та зв' язку України (що діяли на момент ук ладення спірного договору), д одаткова угода була погоджен а лише з державним концерном «Укрморпорт», який не є орган ом управління, якому підпоря дковане ДП «Севастопольськи й морський торговельний порт ».

Враховуючи вищевикладене, апеляційна інстанція погодж ується з висновком суду перш ої інстанції, що додаткова уг ода №1 (Суперфіцій) від 29 грудня 2007 року до основного Договору №710/240д від 09 жовтня 2007 року про до льову участь у будівництві п ортопункту з обслуговування яхт і маломірних судів, уклад ена з порушенням норм статей 203, 215 Цивільного кодексу Украї ни, отже підлягає визнанню не дійсною.

Крім того, за змістом статті 1 Господарського проц есуального кодексу України у мовою виникнення права на зв ернення до господарського су ду є наявність факту порушен ня прав і охоронюваних закон ом інтересів суб'єктів госпо дарювання.

За таких обставин господарським судом пе ршої інстанції неправомірн о задоволено позов Севастопо льського транспортного прок урора в інтересах держави в о собі Міністерства інфрастру ктури України в частині визн ання договору №710/240д про дольов у участь в будівництві порто пункту з обслуговування яхт та маломірних суден, укладен ий 09 жовтня 2007 року між Державн им підприємством «Севастоп ольський морський торговел ьний порт»та товариством з о бмеженою відповідальністю « Компанія «Тулон», недійсним .

Відповідно до пунктів 2 та 3 частини 1 статті 49 Господарсь кого процесуального кодексу України, судовий збір у спора х, що виникають з договорів т а з інших підстав, - покладають ся на сторони пропорційно р озміру задоволених позовни х вимог. Якщо спір виник вна слідок неправильних дій сторони, господарський суд м ає право покласти на неї судо вий збір незалежно від резул ьтатів вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що ріш ення господарського суду міс та Севастополя не відповідає діючому законодавству, прий няте з порушенням норм матер іального і процесуального пр ава, та не відповідає встанов леним обставинам справи. То му, апеляційна скарга підляг ає задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає с касуванню з прийняттям новог о рішення.

Керуючись статтями 101, пункт ом 2 частини 1 статті 103, пунктом 4 частини 1 та пунктом 2 частини 3 статті 104, статтею 105 Господарс ького процесуального кодекс у України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу това риства з обмеженою відповіда льністю "Портланд" задовольн ити.

2. Рішення господарського су ду міста Севастополя від 06 жов тня 2011 року у справі 5020-1279/2011 скасу вати.

3. Прийняти нове рішення.

4. Позовні вимоги задовольни ти частково. Визнати недійсн ою додаткову угоду №1 (Суперфі цій) від 29 грудня 2007 року до Дого вору №710\240д від 09 жовтня 2007 року п ро дольову участь у будівниц тві портопункту з обслуговув ання яхт та маломірних суден , укладеного між Державним пі дприємством "Севастопольськ ий морський торговельний по рт" та товариством з обмежено ю відповідальністю "Портланд ".

5. В іншій частині позову від мовити.

6. Стягнути з Державного під приємства „Севастопольськи й морський торговельний порт ” (99011, місто Севастополь, пл. Нах імова, 5, ідентифікаційний код 01125548) в дохід Державного бюджет у міста Севастополя, р/р 31210206700001 д о Головного управління Держа вної казначейської служби Ук раїни у місті Севастополі, МФ О 824509, ЄДРПОУ 38022717, код платежу 22030001) судовий збір у розмірі 268, 25 грн .

7. Стягнути з товариства з об меженою відповідальністю „Т улон” (99011, місто Севастополь, в ул. Леніна, 10, кв. 2 ідентифікаці йний код 35418108) в дохід Державног о бюджету міста Севастополя , р/р 31210206700001 до Головного управлі ння Державної казначейської служби України у місті Севас тополі , МФО 824509, ЄДРПОУ 380227 17, код платежу 22030001) судовий збір у розмірі 268, 25 грн.

Доручити господарськом у суду міста Севастополя вид ати відповідні накази.

Головуючий суддя В .Є. Дмитрієв

Судді С.А. Рибіна

В.С. Г олик