Ухвала

від 07.02.2012 по справі 44/7

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                              У Х В А Л А  

07.02.12 р.                                                                                     Справа № 44/7           

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Тимченко М.Ю.., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу в межах справи №44/7

Боржника: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Горлівка, Донецька область

до Центрально – міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції, м. Горлівка, Донецька область

на: дії державного виконавця Центрально – міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції, м. Горлівка, Донецька область

Стягувач: Горлівська міська рада, м. Горлівка, Донецька область

за участю уповноважених представників:

від Стягувача -  не з'явився;

від ВДВС – ОСОБА_2 (за довіреністю №67346/05-35 від 20.12.2011р.);

від Боржника -  не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Донецької області від 03.02.2011р. по справі №44/7 задоволено позовні вимоги Горлівської міської ради до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Горлівка, Донецька область про стягнення суми боргу у розмірі 52 635,47 грн. та задоволені вимоги щодо стягнення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. та сплачене позивачем державне мито у розмірі 526,36 грн.,  на виконання якого після набрання чинності 14.02.2011р. був виданий відповідний наказ

Боржник, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, м. Горлівка, Донецька область звернувся до Господарського суду Донецької області із скаргою про визнання неправомірними державного виконавця Центрально – міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції стосовно з неповідомлення про відкриття виконавчого провадження та скасування постанови про накладання арешту на кошти боржника від 14.12.2011р.

Ухвалою суду від 26.12.2012р. розгляд скарги призначено на 10.01.2012р., однак у зв'язку із неявкою представника Боржника, ВДВС та непред'явлення ними необхідних документів суд відкладав розгляд справи на 07.02.2012р.

Скаржник у судове засідання 07.02.2012р. без пояснення причин не з'явився. Стягувач також не з'явився у судове засідання, але через канцелярію суду надав клопотання №01-338 від 01.02.2012р., яким просив розглянути скаргу без його участі, а із змісту представлених у попередньому засіданні пояснень від 24.01.2012р. вбачається, що на виконання судового рішення Боржником не було здійснено платежів. За змістом ч.2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України неявка вказаних сторін виконавчого провадження не перешкоджає розгляду скарги.

Представник ВДВС Горлівського міського управління юстиції, м. Горлівка у судовому засідання 07.02.2012р.  надав відзив на скаргу, у якому зазначив, що державним виконавцем правомірно було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №ВП №25935818 від 15.04.2011р. по примусовому виконанню наказу господарського суду, яку було надіслано на адресу боржника, що підтверджується реєстром відправлення рекомендованої кореспонденції та поштовою квитанцією, а також правомірно накладений арешт на кошти боржника з огляду на невжиття останнім заходів з виконання рішення суду, на підтвердження чого надав засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника ВДВС, судом встановлено наступне:  

Позивач  заявою від 13.04.2011р. звернувся до ВДВС Горлівського міського управління юстиції, м. Горлівка із наказом від 14.02.2011р. по справі №44/7 про відкриття виконавчого провадження і 15.04.2011р. держаним виконавцем  було винесено постанову ВП №25935818 про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду №44/7 від 14.02.2011р., якою був встановлений боржнику строк для самостійного його виконання у 7 днів.

Примірники даної постанови були надіслані на адресу сторонам виконавчого провадження із супровідним листом, про що свідчить виписки з журналу реєстрації вихідної кореспонденції.

У зв'язку із ненадання доказів добровільного виконання судового рішення, державним виконавцем були здійсненні заходи із встановлення майнового стану боржника, а саме – отримані відомості податкової інспекції про банківські рахунки, а також надіслані запити відносно зареєстрованих об'єктів нерухомості та автотранспорту.

В подальшому, постановою від 14.12.2011р. був накладений арешт на кошти у межах суми 59838,93 грн., що містяться на розрахунку ПАТ КБ «Правекс-банк», МФО 321983, р/р 26003022301161, ПАТ «Банк Форум», МФО 322948, р/р 26000301137168, Донецьке РУПАТ КБ «Приватбанк», МФО 335496, р/р 26002051803061, 26058051802629, яка була надіслана сторонами виконавчого провадження та відповідним банкам супровідним листом №3675/0535 14.12.2011р.

За таких обставин, Боржник звернувся 26.12.2011р. до суду з розглядуваною скаргою.

Вислухавши у судовому засіданні представника ВДВС, дослідивши матеріали справи та надані докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про неможливість задоволення скарги з огляду на таке.

- по-перше, своєчасність та належність надсилання постанови про відкриття виконавчого провадження, як подальші дії за хронологією дії після винесення такої постанови жодною мірою не впливають на її законність, яка визначається судом саме на момент винесення постанови, тоді як жодних аргументів відносно відсутності підстав для відкриття виконавчого провадження Скаржником не приведено, а із наявних матеріалів не вбачається.

- по-друге, відповідно до п.6 ч.3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець цілком управнений накладати арешт на кошти боржника, що перебувають на рахунках у фінансових установах, а згідно ч.1 цієї статті зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. За змістом ч.4 ст. 52 Закону, накладання арешту на грошові кошти є обов'язковою складовою виконання виконавчого документу про стягнення таких коштів. Судом бере до уваги, що постанова про арешт коштів від 14.12.2011р. була винесена через вісім місяців після відкриття виконавчого провадження та майже через 8 місяців після набрання в порядку ст.ст. 85, 105 Господарського процесуального кодексу України законної сили рішенням суду, на підставі якого був виданий виконавчий документ. Оскільки згідно ст.ст. 124, 129 Конституції України чинне рішення суду є обов'язковим до виконання для всіх осіб, у даному випадку, насамперед – для боржника, представник якого брав участь у засідання Донецького апеляційного господарського суду 04.04.2011р., на якому була відхилення апеляційна скарга Відповідача, остільки останній мав всі можливості, та більш того, був зобов'язаний виконати рішення добровільно, не очікуючи понад півроку до вжиття заходів з примусового виконання у вигляді винесення оскарженої постанови.

- по-третє, за відомостями Стягувача, які не були спростовані  Скаржником, останнім  не були сплачені кошти в рахунок погашення стягнутих судом коштів, законні сподівання на отримання яких Позивачем підпадають під визначення майна за ст. 1  ратифікованого Україною Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р. в контексті застосування означеної норми Європейським судом з прав людини (див., наприклад, п.45 рішення у справі «Агротехсервіс» проти України» від 05.07.2005р.). Водночас, згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини (див., наприклад, п. 42 рішення у справі «Ромашов проти України» від 27.04.2004р.) для цілей ст. 6 Конвенції (гарантує право на суд) виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина суду, оскільки право на суд було б ілюзорним, якщо б остаточне і обов'язкове  судове рішення не виконувалося на шкоду однієї із сторін. Таким чином, оскаржувана постанова ВДВС від 14.12.2011р. про арешт коштів боржника опосередковує співмірне і пропорційне втручання держави в особі державного виконавця в право мирного володіння Боржника своїми коштами з метою забезпечення належного захисту аналогічного права стягувача, підтвердженого чинним судовим рішенням, і скасування б такої постанови суперечило б наведеним нормам ратифікованої України Конвенції та практики її застосування Європейським судом з прав людини, яка (практика) є джерелом права для національних судів згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»

       На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 25,  52, 82 Закону України „Про виконавче провадження”,  ст.ст. 4, 4-5, 4-7, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити повністю у задоволені скарги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Горлівка, Донецька область до Центрально – міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції, м. Горлівка, Донецька область на: дії державного виконавця Центрально – міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції, м. Горлівка, Донецька область та постанову про накладання арешту на кошти боржника від 14.12.2011р.

2. Ухвала може бути оскаржена через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом 5-ти днів з дня ї винесення.

Суддя                                                               Попков Д.О.