Постанова

від 01.02.2012 по справі 33/250

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2012 № 33/250

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Ропій Л.М.

суддів: Кондес Л.О.

Рябухи В.І.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_ 1 - представник, дов. б/н від 06.06.2011;

від відповідачів: 1. ОСОБА_2 - представник, дов. № 225 від 06.12.2011;

2. ОСОБА_3 - представник, дов. б/н від 28.12.2011;

розглянувши у відкритому с удовому засіданні апеляційн у скаргу

Товариства з обмеженою від повідальністю "БКПБ "Цембуд"

на рішення Господарсь кого суду міста Києва ві д 14.11.2011

у справі № 33/250 (суддя Муд рий С.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальніст ю "БКПБ "Цембуд"

до Товариства з обмеж еною відповідальністю "Украї нська інвестиційно-інжиніри нгова компанія",

Приватного акціонерного т овариства "Метробуд"

про визнання недійсни м договору поруки від 11.05.2011

На підставі ст.ст. 77, 99 ГП К України 04.01.2012 розгляд апеляці йної скарги відкладено на 01.02.20 12.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господ арського суду міста Києва ві д 14.11.2011 у справі № 33/250 в позові від мовлено повністю.

Рішення мотивовано тим, що твердження позивача щ одо перерахування коштів на виконання договору купівлі-п родажу № 46 від 01.10.2008, спростовуют ься наявними в матеріалах сп рави доказами; суд дійшов вис новку про те, що грошові кошти в розмірі 191 206,43 грн. перерахова ні другим відповідачем позив ачу згідно з платіжними дору ченнями № 81 від 26.01.2009 та № 329 від 12.03.20 09 без достатньої правової під стави; доводи позивача про не відповідність договору пору ки вимогам ч.1 ст. 548 ЦК України є необґрунтованими, оскільки договір купівлі-продажу № 46 ві д 01.10.2008 не поширюється на спірні правовідносини, а можливіст ь забезпечення зобов' язанн я порукою передбачена статте ю 553 ЦК України; позивач не є сто роною спірного договору пору ки, його укладення не порушує прав позивача та не створює д ля нього додаткових обов' яз ків.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення Гос подарського суду міста Києва від 14.11.2011 у справі № 33/250 скасувати з підстав невідповідності в исновків, викладених у рішен ні місцевого господарського суду, обставинам справи, пору шення норм матеріального та процесуального права та прий няти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Апеляційна скарга об грунтовується наступними до водами.

На думку скаржника, як вбачається із умов спірного договору поруки (п.1) та догово ру купівлі-продажу № 42 від 01.10.2008, недоговірного грошового зоб ов' язання позивача в розмір і 191 206,43 грн., забезпеченого спір ним договором поруки, не існу є, чого суд першої інстанції д о уваги не взяв.

Як вказує скаржник, рі зниця між вартістю поставлен ої продукції, згідно із догов ором купівлі-продажу № 46 від 01.1 0.2008, та сумою грошових коштів, п ерерахованих позивачу на під ставі платіжних доручень № 81 в ід 26.01.2009 та № 329 від 12.03.2009 на виконанн я договору купівлі-продажу № 46, що становить суму 191 206,43 грн., ут римується позивачем в силу т ого, що у нього зобов' язання по постачанню продукції вин икають лише з моменту отрима ння від першого відповідача письмового замовлення.

Скаржник стверджує, щ о факт, зазначений у платіжни х доручення №№ 81, 329 про те, що кош ти, які надійшли на рахунок по зивача, є попередньою платою за бетон, згідно з договором к упівлі-продажу № 46, є підтверд женням того, що сторони дійшл и згоди про його подальшу про лонгацію на той самий термін за тих самих умов.

Скаржник посилається на відсутність у договорі ку півлі-продажу № 46 положень сто совно умов щодо забезпечення виконання зобов' язання та ту обставину, що оскільки за с воєю правовою природою зобов ' язання позивача перед перш им відповідачем випливає з д оговору купівлі-продажу № 46, т о є договірним.

Як стверджує скаржни к, другий відповідач, відпові дно до оспорюваного договору поруки, взяв на себе зобов' я зання по забезпеченню неісн уючого на момент укладення д оговору поруки недоговірног о зобов' язання, оскільки мі ж першим відповідачем та поз ивачем ще не був вирішений су довий спір щодо стягнення з п озивача зазначених грошових коштів, який станом на день зв ернення позивача з апеляційн ою скаргою досі триває; також позивач посилається на прий няття постанови апеляційної інстанції у справі № 10/518, якою у задоволенні позовних вимог про стягнення грошових кошті в з позивача було відмовлено , тому договір поруки є недійс ним правочином, оскільки був укладений всупереч постанов і Київського апеляційного го сподарського суду від 11.05.2011 у сп раві № 10/518.

Скаржник наполягає н а тому, що із викладених ним об ставин вбачається, що недого вірного зобов' язання, забез печеного договором поруки мі ж позивачем та першим відпов ідачем, не існує, за таких обст авин договір поруки суперечи ть положенням ст.ст. 548, 553 ЦК Укра їни.

У відзиві на апеляцій ну скаргу перший відповідач заперечує проти доводів скар ги, посилаючись, зокрема, на пр ипинення договору № 46 -31.12.2008, у зв ' язку зі спливом строку, на я кий його було укладено та не б ув продовжений сторонами; ос кільки договір № 46 припинився , після 31.12.2008 сторони не могли вч иняти дії за ним, що повністю г рунтується на вимогах закону , який забороняє здійснювати постачання без укладення ві дповідного договору (ст. 265 ГК У країни); кошти в сумі 191 206,43 грн. бу ли перераховані на рахунок п озивача після припинення дог овору № 46, тому утримуються по зивачем безпідставно і мають бути повернуті в силу вимог з акону; помилкова вказівка в п латіжних дорученнях на неісн уючий договір не зумовлює ви никнення між сторонами догов ірних відносин; позивач факт утримування цих коштів не за перечує; постанова Київськог о апеляційного господарськ ого суду від 11.05.2011 у справі № 10/518 с касована Вищим господарськи м судом у червні 2011р.

Другий відповідач у в ідзиві на апеляційну скаргу, зокрема, посилається на підт вердження позадоговірної пр ироди перерахованих позивач у коштів у постанові Вищого г осподарського суду України в ід 29.06.2011 у справі № 10/518; те, що зазна чені кошти не можуть вважати ся такими, що перераховані зг ідно з договором купівлі-про дажу № 46 також і тому, що позива ч не виставляв рахунків, згід но з умовами п.5.2 договору № 46, н а сплату зазначених коштів, к рім того, поставки на перерах овану суму грошових коштів н е здійснив.

Розглянувши апеляцій ну скаргу, перевіривши матер іали справи, заслухавши пред ставників сторін, враховуючи доводи відзивів на апеляцій ну скаргу, колегія суддів вст ановила наступне.

Позивач звернувся до суду першої інстанції з вимо гами визнати договір поруки від 11.05.2011, укладений між першим відповідачем та другим відпо відачем, недійсним з моменту його укладення; судові витра ти покласти на відповідачів, керуючись ст.ст. 203, 215, 525, 526, 530, 546, 548, 663 Ц К України, ст. 193 ГК України.

Як вбачається із мате ріалів справи, 11.05.2011 між першим відповідачем та другим відпо відачем укладено договір пор уки, згідно з п.1 якого у порядк у та на умовах, визначених цим договором, перший відповіда ч, за договором поручитель, зо бов' язався відповідати пер ед другим відповідачем, за до говором кредитором, солідарн о в повному обсязі за виконан ня позивачем, за договором бо ржником, недоговірного зобов ' язання щодо повернення гро шових коштів в розмірі 191 206,43 грн ., перерахованих другим відпо відачем позивачу згідно із п латіжними дорученнями № 81 від 26.01.2009, № 329 від 12.03.2009 (основне зобов' язання) з урахуванням індекс у інфляції за час прострочен ня, а також сплати процентів, н арахованих за користування ц ими коштами та відшкодування збитків, завданих неналежни м виконанням основного зобов ' язання.

Відповідно до п.2 догов ору поруки від 11.05.2011 сторони під тверджують та визнають ту об ставину, що основне зобов' я зання, виконання якого забез печує поручитель, не є догові рним та виникло на підставі с т.ст. 1212, 1214 ЦК України, у зв' язку з неповерненням боржником г рошових коштів у сумі 191 206,43 грн. , підстава утримування яких б оржником відпала 01.01.2009.

Згідно з ч.1 ст. 1212 ЦК Укра їни особа, яка набула майно аб о зберегла його у себе за раху нок іншої особи (потерпілого ) без достатньої правової під стави (безпідставно набуте м айно), зобов' язана повернут и потерпілому це майно; особа зобов' язана повернути майн о і тоді, коли підстава, на які й воно було набуте, згодом від пала.

Відповідно до ч.1 ст. 1214 Ц К України особа, яка набула ма йно або зберегла його у себе б ез достатньої правової підст ави, зобов' язана відшкодува ти всі доходи, які вона одержа ла або могла одержати від цьо го майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатис я про володіння цим майном бе з достатньої правової підста ви.

Як вбачається із копі й платіжних доручень № 81 від 26.0 1.2009 та № 329 від 12.03.2009, за цими платіж ними документами другим відп овідачем перераховано позив ачу грошові кошти у розмірах 50 000,00 грн. та 290 000,00 грн., відповідно , із зазначенням у графі: "Приз начення платежу": " Плата за бе тон згідно з договором № 46 від 01.10.2008 на суму 41 666,67 грн., ПДВ 20%" та "Пла та за бетон згідно з договоро м № 46 від 01.10.2008 у т.ч. ПДВ 20%-48 333,33 грн.", в ідповідно.

Згідно із п.1.1 договору купівлі-продажу № 46 від 01.10.2008, ук ладеному між позивачем та др угим відповідачем, сторони д омовились про те, що позивач, з а цим договором постачальник , зобов' язується передати у власність другого відповіда ча, за договором покупця, бето нну продукцію (надалі - това р) в кількості, асортименті і п о цінах, згідно із додатками, а покупець зобов' язується пр ийняти товар та оплатити йог о вартість на умовах, передба чених цим договором.

В п.п. 4.1, 5.2, 9.1, 9.2 договору к упівлі-продажу № 46 передбачен о, що поставка товару здійсню ється постачальником на підс таві письмових замовлень пок упця; покупець проводить поп ередню оплату у розмірі 100% вар тості кожної партії бетону н а розрахунковий рахунок пост ачальника згідно з виставлен ими рахунками продавця; дани й договір набуває чинності з моменту його підписання та д іє до 31 грудня 2008р.; усі зміни до цього договору набувають чин ності лише за умов належного оформлення сторонами додатк ової угоди до цього договору .

Докази того, що сторон ами була погоджена додаткова угода до договору купівлі-пр одажу № 46 про продовження стро ку його дії, відсутні. Отже, до говір купівлі-продажу № 46 прип инив свою дію, у зв' язку із за кінченням строку чинності 31.12 .2008.

Також в постанові Вищ ого господарського суду Укра їни від 11.01.2012 у справі № 10/518-52/303 вста новлено, що на момент укладен ня між Приватним акціонерним товариством "Метробуд" та Тов ариством з обмеженою відпові дальністю "Українська інвест иційно-інжинірингова компан ія" договору поруки від 11.05.2011, до говір купівлі-продажу від 01.10.20 08 вже припинив свою дію 31.12.2008 згі дно з п.9.1 останнього.

Статтею 35 ГПК України встановлено, що факти, встано влені рішенням господарсько го суду (іншого органу, який ви рішує господарські спори), за винятком встановлених рішен ням третейського суду, під ча с розгляду однієї справи, не д оводяться знову при вирішенн і інших спорів, в яких беруть у часть ті самі сторони.

Відповідно до ч.1 ст. 509 Ц К України зобов' язанням є п равовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов' яза на вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роб оту, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися ві д певної дії, а кредитор має пр аво вимагати від боржника ви конання його обов' язку; зоб ов' язання виникають з підст ав, встановлених статтею 11 цьо го Кодексу.

Згідно з ч.1 ст. 11 ЦК Укра їни цивільні права та обов' язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільно го законодавства, а також із д ій осіб, що не передбачені цим и актами, але за аналогією пор оджують цивільні права та об ов' язки.

Відповідно до ч.1 ст. 546 Ц К України виконання зобов' я зання може забезпечуватися н еустойкою, порукою, гарантіє ю, заставою, притриманням, зав датком.

За загальним правило м підставою для встановлення та застосування засобу забе зпечення виконання зобов' я зання є домовленість сторін про таке забезпечення.

Згідно з ч.1 ст. 547 ЦК Укра їни правочин щодо забезпечен ня виконання зобов' язання в чиняється у письмовій формі.

В ч.ч. 1 та 2 ст. 548 ЦК Україн и встановлено, що виконання з обов' язання (основного зобо в' язання) забезпечується, я кщо це встановлено договором або законом; недійсне зобов' язання не підлягає забезпече нню; недійсність основного з обов' язання (вимоги) спричи няє недійсність правочину що до його забезпечення, якщо ін ше не встановлено цим Кодекс ом.

В матеріалах справи в ідсутні докази того, що зобов ' язання згідно із положення ми ст.ст. 1212, 1214 ЦК України, на яке є посилання у договорі порук и від 11.05.2011, є недійсним.

Договір поруки врегу льовує відносини, що можуть в иникнути між кредитором та п оручителем у разі порушення боржником своїх зобов' язан ь.

Відповідно до ст. 553 ЦК У країни за договором поруки п оручитель поручається перед кредитором боржника за вико нання ним свого обов' язку; п оручитель відповідає перед к редитором за порушення зобов ' язання боржником; порукою може забезпечуватися викона ння зобов' язання частково а бо у повному обсязі.

Як передбачено в ч.1 ст . 215 ЦК України, підставою недій сності правочину є недодержа ння в момент вчинення правоч ину стороною (сторонами) вимо г, які встановлені частинами першою - третьою, п' ятою та шостою статті 203 цього Кодекс у.

В ч.1 ст. 203 ЦК України вст ановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Код ексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтер есам держави і суспільства, й ого моральним засадам.

Матеріалами справи н е підтверджено того, що догов ір поруки від 11.05.2011 суперечить н ормам Цивільного кодексу Укр аїни, іншим актам цивільного законодавства, а також інтер есам держави і суспільства, й ого моральним засадам та нед одержання у момент укладення цього договору вимог, встано влених частинами другою - т ретьою, п' ятою статті 203 ЦК Ук раїни.

Із доводами апеляцій ної скарги немає підстав пог одитись, зважаючи на викладе не та наступні обставини.

Згідно із ст. 654 ЦК Украї ни зміна або розірвання дого вору вчиняється в такій самі й формі, що й договір, що зміню ється або розривається, якщо інше не встановлено договор ом або законом, чи не випливає із звичаїв ділового обороту .

Отже, доказом продовж ення сторонами строку дії до говору купівлі-продажу № 46 мо же бути лише належне оформле ння сторонами додаткової уго ди до цього договору, як про це зазначено в п.9.2 згаданого дог овору, а не посилання на догов ір у призначенні платежу, заз наченому в платіжному доруче нні.

Відповідно до ч.1 ст. 631 Ц К України строком договору є час, протягом якого сторони м ожуть здійснити свої права і виконати свої обов' язки ві дповідно до договору.

Отже, оскільки догові р купівлі-продажу № 46 припинив свою дію, то у скаржника відсу тні підстави очікувати на за мовлення від покупця за вказ аним договором.

Твердження про те, що з а договором поруки від 11.05.2011 зді йснено забезпечення договір ного зобов' язання, суперечи ть змісту зазначеного догово ру поруки.

Оскільки постанову К иївського апеляційного госп одарського суду від 11.05.2011 у спра ві № 10/518 було скасовано постано вою Вищого господарського су ду України від 29.06.2011 у справі № 10/ 518, то відсутні підстави для по силань на положення зазначен ої постанови апеляційного го сподарського суду.

З огляду на викладене , колегія суддів не вбачає під став, встановлених нормами з аконодавства та відповідно д о матеріалів справи, для задо волення апеляційної скарги т а скасування рішення суду пе ршої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуальн ого кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарськ ого суду міста Києва від 14.11.2011 у справі № 33/250 залишити без змін , а скаргу без задоволення.

2. Справу № 33/250 повернути до Господарського суду міст а Києва.

Головуючий суддя Ропій Л.М.

Судді Кондес Л.О.

Рябу ха В.І.

06.02.12 (відправлено)