Постанова

від 06.02.2012 по справі 20/256

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2012 № 20/256

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Новікова М.М.

Зубець Л.П.

при секретарі Рибаруку М.М.

за участю представників

від позивача: ОСОБА_1, дов. б/н від 16.12.2011р.

від відповідача: ОСОБА_2, дов. б/н від 28.11.2011р.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою від повідальністю

«Телерадіокомпанія «МАРС- ТВ»

на рішення Господарського суду м. Києв а

від 13.12.2011р.

у справі № 20/256 (суддя Палій В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою від повідальністю

«РЕКЛАМНА ТЕЛЕВІЗІЙНА ГРУ ПА»

до Товариства з обмеженою від повідальністю

«Телерадіокомпанія «МАРС -ТВ»

про стягнення 428,24 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою від повідальністю

«Телерадіокомпанія «МАРС -ТВ»

до Товариства з обмеженою ві дповідальністю

«РЕКЛАМНА ТЕЛЕВІЗІЙНА ГР УПА»

про визнання недійсним ЛІЦЕН ЗІЙНОГО договору №

265/Р (про надання не виключн ого права на

розповсюдження та пошире ння телерадіопрограми

«МНОГОсерийного ТВ») від 01 .04.2009р.

ВСТАНОВИВ:

Первісні позовні вимоги за явлені про стягнення з ТОВ “Т РК “МАРС-ТВ” заборгованості в сумі 428,24грн. (372,14грн. - основног о боргу, 28,45грн. - пені, 18,23грн. - з битків від інфляції, 9,42грн. - 3% річних), яка виникла внаслідо к неналежного виконання від повідачем умов Ліцензійного договору №265/Р (про надання нев иключного права на розповсюд ження та поширення телерадіо програми “Русское экстремал ьное телевидение”) від 01.04.2009р., а також 102,00грн. - державного мит а, 236,00грн. - витрат на інформац ійно-технічне забезпечення с удового процесу.

28.11.2011р. Товариство з обмежено ю відповідальністю “ТРК “МАР С-ТВ” по справі №20/256 звернулось з зустрічною заявою про визн ання недійсним Ліцензійного договору №265/Р (про надання нев иключного права на розповсюд ження та поширення телерадіо програми “Русское экстремал ьное телевидение”) від 01.04.2009р.

Рішенням Господарського с уду м. Києва від 13.12.2011р. у справі № 20/258 первісний позов Товариств а з обмеженою відповідальніс тю “РЕКЛАМНА ТЕЛЕВІЗІЙНА ГРУ ПА” задоволено повністю. Стя гнуто з Товариства з обмежен ою відповідальністю “Телера діокомпанія “МАРС-ТВ” на кор исть Товариства з обмеженою відповідальністю “РЕКЛАМНА ТЕЛЕВІЗІЙНА ГРУПА” 485,40грн. - о сновного боргу, 37,10грн. - пені, 23,78грн. - збитків від інфляції , 12,29грн. - 3% річних, 102,00грн. - держ авного мита, 236,00грн. - витрат н а інформаційно-технічне забе зпечення судового процесу. У задоволенні зустрічного поз ову Товариства з обмеженою в ідповідальністю “Телерадіо компанія “МАРС-ТВ” про визна ння недійсним Ліцензійного д оговору №265/М (про надання неви ключного права на розповсюдж ення та поширення телерадіоп рограми “МНОГОсерийное ТВ”) від 01.04.2009р. - відмовлено повніс тю.

Не погоджуючись з зазначен им рішенням, Товариство з обм еженою відповідальністю “ТР К “МАРС-ТВ” звернулось до Киї вського апеляційного господ арського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішен ня Господарського суду м. Киє ва від 13.12.2011р. у справі № 20/256 повні стю та прийняти нове рішення , яким в задоволенні первісно го позову відмовити повністю , зустрічний позов задовольн ити в повному обсязі.

Вимоги та доводи апеляційн ої скарги мотивовані тим, що с удом першої інстанції було н еповно з' ясовано обставини , які мають значення для справ и, а також невірно застосован о норми матеріального права, що призвело до прийняття нев ірного рішення.

Товариство з обмеженою від повідальністю “РЕКЛАМНА ТЕЛ ЕВІЗІЙНА ГРУПА” надало відзи в на апеляційну скаргу, в яком у зазначає, що оскаржуване рі шення прийнято з дотриманням норм чинного законодавства, тому просить суд апеляційну скаргу залишити без задовол ення, а рішення Господарсько го суду м. Києва від 13.12.2011р. у спра ві № 20/256 без змін.

Розглянувши доводи апеляц ійної скарги, перевіривши ма теріали справи, заслухавши п ояснення представників стор ін, дослідивши докази, проана лізувавши на підставі встано влених фактичних обставин сп рави правильність застосува ння судом першої інстанції н орм законодавства, колегія в становила наступне.

Судом встановлено, що 01.04.2009р. м іж позивачем та відповідачем було укладено Ліцензійний д оговір №265/Р (про надання невик лючного права га розповсюдже ння та поширення телерадіопр ограми “Русское экстремальн ое телевидение”), відповідно до умов якого ліцензіар (ТОВ “ РЕКЛАМНА ТЕЛЕВІЗІЙНА ГРУПА” ) надає ліцензіату (ТОВ “ТРК “М АРС-ТВ”) невиключні права на р озповсюдження та поширення телерадіопрограми “Русское экстремальное телевидение” , за допомогою багатоканальн ої телемережі виключно на пл атній основі на території (м. К иїв), способом і в межах, строк ом, як встановлено цим догово ром, а ліцензіат зобов' язує ться в розмірі, в порядку та в строки, визначені у ст. 8 цього договору, сплатити ліцензіа ру винагороду за надання нев иключних прав.

Пунктом 2.2 договору встанов лено, що усі невиключні права на розповсюдження та пошире ння телерадіопрограми, у від повідності до умов цього дог овору, надаються відповідаче ві з дати підписання Акту поч атку надання невиключних пра в на розповсюдження та пошир ення телерадіопрограми за фо рмою, наведеною у додатку №2 до договору в межах строку дії д оговору виключно на територі ї. При цьому сторони розуміют ь та погоджуються, що без підп исання зазначеного акта, пра ва за цим договором вважають ся такими, що ненадані.

01.09.2009р. сторонами було підпис ано Акт початку надання неви ключних прав на розповсюджен ня та поширення телерадіопро грами “Русское экстремально е телевидение”, відповідно д о якого позивач за первісним позовом розпочав надання, а Т ОВ “ТРК “МАРС-ТВ” розпочало п риймання невиключних прав на розповсюдження та поширення телерадіопрограми “Русское экстремальное телевидение” з використанням визначеної картки умовного доступу.

Як вбачається із за зустріч ного позову позивач просить суд визнати недійсним Ліценз ійний договір №265/Р (про наданн я невиключного права на розп овсюдження та поширення теле радіопрограми “Русское экст ремальное телевидение”), пос илаючись на те, що ліцензіар з дійснює господарську діяльн ість по розповсюдженню перед ач іноземних телеканалів на території України без відпов ідної правової підстави - лі цензії, виданої Національною радою України з питань телеб ачення і радіомовлення. Відп овідно, укладений ТОВ “РЕКЛА МНА ТЕЛЕВІЗІЙНА ГРУПА” догов ір без відповідної ліцензії повинен бути визнаний судом недійсним. ТОВ “РЕКЛАМНА ТЕЛ ЕВІЗІЙНА ГРУПА” ввело в оман у ТОВ “ТРК “МАРС-ТВ” при уклад ення спірного договору, шлях ом замовчування обставин, як і перешкоджали вчиненню прав очину - відсутність ліцензі ї, виданої Національною радо ю України з питань телебачен ня і радіомовлення. На підста ві ст. ст. 203, 215, 227, 230 ЦК України ТОВ “ ТРК “МАРС-ТВ” у зустрічному п озові просить суд визнати не дійсним Ліцензійний договір №265/Р (про надання невиключног о права на розповсюдження та поширення телерадіопрограм и “Русское экстремальное тел евидение”).

Відповідно до ст. 202 ЦК Україн и правочином є дія особи, спря мована на набуття, зміну або п рипинення цивільних прав та обов' язків.

Відповідно до ст. 215 Цивільно го кодексу України, підставо ю недійсності правочину є не додержання в момент вчинення правочину стороною (сторона ми) вимог, які встановлені час тинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Коде ксу.

Недійсним є правочин, якщо й ого недійсність встановлена законом (нікчемний правочин ). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом н е вимагається.

У випадках, встановлених ци м Кодексом, нікчемний правоч ин може бути визнаний судом д ійсним.

Якщо недійсність правочин у прямо не встановлена закон ом, але одна із сторін або інша заінтересована особа запере чує його дійсність на підста вах, встановлених законом, та кий правочин може бути визна ний судом недійсним (оспорюв аний правочин).

Згідно із ст. 203 ЦК України, зм іст правочину не може супере чити цьому Кодексу, іншим акт ам цивільного законодавства , а також моральним засадам су спільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обся г цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника пр авочину має бути вільним і ві дповідати його внутрішній во лі.

Правочин має вчинятися у фо рмі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямова ний на реальне настання прав ових наслідків, що обумовлен і ним.

Відповідно до ст. 227 ЦК Україн и правочин юридичної особи, в чинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Якщо юридична особа ввела д ругу сторону в оману щодо сво го права на вчинення такого п равочину, вона зобов'язана ві дшкодувати їй моральну шкоду , завдану таким правочином.

Як вбачається із ст. 230 ЦК Укр аїни, якщо одна із сторін прав очину навмисно ввела другу с торону в оману щодо обставин , які мають істотне значення (ч астина перша статті 229 цього К одексу), такий правочин визна ється судом недійсним.

Обман має місце, якщо сторон а заперечує наявність обстав ин, які можуть перешкодити вч иненню правочину, або якщо во на замовчує їх існування.

Згідно ст. 39 Закону України “ Про телебачення і радіомовле ння”, для розповсюдження тел ерадіопрограм та передач у б агатоканальній телемережі с уб'єкти господарювання повин ні отримати відповідну ліцен зію Національної ради.

Відповідно до ст. 42 вказаног о Закону, право на ретрансляц ію теле- та/чи радіопрограм ви значається ліцензією на мовл ення або ліцензією провайдер а програмної послуги.

Як передбачено ст. 1 даного З акону, ліцензія на мовлення - це документ державного зразк а, який видається Національн ою радою України з питань тел ебачення і радіомовлення та засвідчує право ліцензіата в ідповідно до умов ліцензії з дійснювати мовлення, викорис товувати канали мовлення, ме режі мовлення, канали багато канальних телемереж;

ліцензія провайдера прогр амної послуги - це документ державного зразка, який вида ється Національною радою Укр аїни з питань телебачення і р адіомовлення та засвідчує пр аво ліцензіата надавати прог рамні послуги з використання м ресурсу багатоканальних те лемереж;

провайдер програмної посл уги - це суб'єкт господарюва ння, який на підставі ліцензі ї, виданої Національною радо ю України з питань телебачен ня та радіомовлення, на догов ірних засадах надає абонента м можливість перегляду пакет ів програм, використовуючи д ля передавання цих програм р есурси багатоканальних теле мереж

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ “РЕКЛАМНА ТЕЛЕВІ ЗІЙНА ГРУПА” надає абонентам можливість перегляду пакеті в програм, використовуючи дл я передавання цих програм ре сурси багатоканальних телем ереж.

Як підтверджується матері алами справи, ТОВ “РЕКЛАМНА Т ЕЛЕВІЗІЙНА ГРУПА” є дистриб' ютором телерадіопрограм на п ідставі свідоцтва про держав ну реєстрацію суб' єкта інфо рмаційної діяльності від 24.10.200 7р. та надає іншим особам (у дан ому випадку, ТОВ “ТРК “МАРС-ТВ ”) право на розповсюдження та поширення телерадіопрограм за допомогою багатоканально ї телемережі. Відповідно, сам е ТОВ “ТРК “МАРС-ТВ” є провайд ером програмної послуги.

Зважаючи на те, що ТОВ “РЕКЛ АМНА ТЕЛЕВІЗІЙНА ГРУПА” є ди стриб' ютором телерадіопро грам, а не провайдером програ мної послуги чи організацією мовлення, отже, ТОВ “РЕКЛАМНА ТЕЛЕВІЗІЙНА ГРУПА” не зобов ' язано мати ліцензію на мов лення або ліцензію провайдер а програмної послуги.

За наведених обставин, наве дені у зустрічному позові пі дстави для визнання недійсни м Ліцензійного договору №265/Р (про надання невиключного пр ава на розповсюдження та пош ирення телерадіопрограми “Р усское экстремальное телеви дение”) - відсутні.

У зв' язку з вищевикладени м, суд відмовляє у задоволенн і зустрічних позовних вимог.

Судові витрати за зустрічн им позовом у відповідності д о ст. 49 ГПК України покладають ся на позивача за зустрічним позовом.

По суті первісного позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 8.1 договору ц іна договору включає сукупні сть щомісячної винагороди (р оялті) за надання невиключни х прав, що належить до сплати п ротягом строку, на який надаю ться права у відповідності д о умов цього договору.

Згідно з п. 8.2 договору розмір щомісячної винагороди (роял ті) визначається додатком №1 д о цього договору, який є невід ' ємною частиною цього догов ору.

Так, сторонами було підписа но Додаток №1 від 01.04.2009р. до ліцен зійного договору №265/Р від 01.04.2009р .

Пунктом 2 додатку встановле но, що у зв' язку з тим, що відп овідач надає абонентам можли вість перегляду телерадіоп рограми за допомогою сигналу у цифровому форматі, розмір щ омісячної винагороди (роялті ) становить 375,56грн., що є гривнев им еквівалентом 46 доларів США .

Відповідно до п.3 додатку по зивач зобов' язується виста вляти відповідачеві рахунки на оплату винагороди (роялті ) у строк не пізніше п' ятого ч исла місяця наступного за зв ітним. Неодержання відповіда чем рахунка не є підставою дл я невиплати або затримки вип лати винагороди (роялті) відп овідачеві.

Згідно з п.4 додатку у відпов ідності із п. 8.3 договору відпо відач зобов' язується щоміс яця перераховувати грошові к ошти в рахунок оплати винаго роди (роялті) позивача на пото чний рахунок позивача не піз ніше 10 числа місяця наступног о за звітним.

Відповідно до п. 3.1.10 договору відповідач зобов' язаний вч асно оплачувати позивачеві в инагороду відповідно до умов цього договору.

Пунктом 5 додатку позивач за первісним позовом зобов' яз ується щомісячно, протягом д ії договору, направляти пошт ою відповідачеві акти про на дання невиключних прав на ро зповсюдження та поширення те лерадіопрограми не пізніше н іж до 15 числа місяця наступног о за звітним місяцем.

Не пізніше десяти робочих д нів із дати направлення відп овідачеві відповідного акта , останній зобов' язаний нап равити позивачеві підписани й акт або мотивовану відмову , а у разі неотримання відпові дача акта він зобов' язуєтьс я негайно повідомити про це п озивача.

У випадку, коли позивач за п ервісним позовом протягом вк азаного строку не отримує ві д відповідача підписаного ак та або мотивованої відмови, в день закінчення вказаного с троку такий акт вважається п рийнятим відповідачем, а пра ва належно наданими та прийн ятими без зауважень.

В такому випадку акт без під пису відповідача з надписом “зауважень від відповідача у вказаний строк не надійшло” є для сторін підставою вважа ти права за договором прийня тими відповідачем.

Так, позивачем за первісним позовом було надіслано на ад ресу відповідача за первісни м позовом акт №ОУ-0010578 від 30.11.2010р. н а суму 372,14грн. за листопад 2010р., що , зокрема, підтверджується оп исом вкладення у цінний лист із відбитком поштового штем пеля від 22.08.2011р., проте відповід ач підписаний зі своєї сторо ни акт позивачу не повернув, з обов' язання по виплаті вина городи за листопад 2010р. у розмі рі 372,14грн. не здійснив.

Оскільки на момент звернен ня позивача за первісним поз овом з позовом до суду від від повідача за первісним позово м не надійшло ні підписаного акту, ні мотивованої відмови в підписані даного акту, то су д вважає, що акт є підписаним с торонами спору.

Позивач за первісним позов ом просить суд стягнути з від повідача 372,14грн. - несплаченої суми винагороди (роялті) за ли стопад 2010р.

Відповідно до ст. 1109 ЦК Украї ни за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) нада є другій стороні (ліцензіату ) дозвіл на використання об'єк та права інтелектуальної вла сності (ліцензію) на умовах, ви значених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог ц ього Кодексу та іншого закон у.

У ліцензійному договорі ви значаються вид ліцензії, сфе ра використання об'єкта прав а інтелектуальної власності (конкретні права, що надаютьс я за договором, способи викор истання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які над аються права, тощо), розмір, по рядок і строки виплати плати за використання об'єкта прав а інтелектуальної власності , а також інші умови, які сторо ни вважають за доцільне вклю чити у договір.

Вважається, що за ліцензійн им договором надається невик лючна ліцензія, якщо інше не в становлено ліцензійним дого вором.

Відповідно до ст. 526 Цивільно го кодексу України зобов' яз ання має виконуватись належн им чином відповідно до умов д оговору та вимог цього Кодек су, інших актів цивільного за конодавства, а за відсутност і таких умов та вимог-відпові дно до звичаїв ділового обор оту або інших вимог, що звичай но ставляться.

Відповідно до п.1 статті 530 Ци вільного кодексу України якщ о у зобов' язані встановлени й строк (термін) його виконанн я, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин колегія с уддів вважає, що суд першої ін станції дійшов вірного висно вку, що вимога позивача за пер вісним позовом про стягнення з відповідача за первісним п озовом 372,14грн. основного боргу по виплаті винагороди є обґр унтованою та підлягає задово ленню.

Крім того, позивачем за перв існим позовом заявлено до ст ягнення з відповідача за пер вісним позовом за порушення виконання грошового зобов' язання 28,45грн. - пені, 18,23грн. - з битків від інфляції, 9,42грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 610 Цивільно го кодексу України порушення м зобов' язання є його невик онання або виконання з поруш енням умов, визначених зміст ом зобов' язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, щ о прострочив, якщо він не прис тупив до виконання зобов' яз ання або не виконав його у стр ок, встановлений договором а бо законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Госп одарському кодексі України в изнаються господарські санк ції у вигляді грошової суми (н еустойка, штраф, пеня), яку уча сник господарських відносин зобов' язаний сплатити у ра зі порушення ним правил здій снення господарської діяльн ості, невиконання або ненале жного виконання господарськ ого зобов' язання.

Відповідно до п. 11.2 договору у випадку несвоєчасної випла ти позивачеві винагороди або частини винагороди, відпові дно до умов п. 8 цього договору , відповідач зобов' язується сплатити позивачеві пеню в р озмірі подвійної облікової с тавки НБУ, що діяла у період, з а який нараховується пеня ві д розміру несвоєчасно виплач еної позивачеві винагороди з а кожний день прострочення.

Згідно п. 2 ст. 625 Цивільного ко дексу України боржник, який п рострочив виконання грошово го зобов' язання, на вимогу к редитора зобов' язаний спла тити суму боргу з урахування м встановленого індексу інфл яції за весь час простроченн я, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо і нший розмір процентів не вст ановлений договором або зако ном.

Колегія суддів Київського апеляційного господарськог о суду погоджується з судом п ершої інстанції щодо розраху нків пені, збитків від інфляц ії та 3% річних, за таких обстав ин підлягають задоволенню ві дповідно до розрахунків пози вача за первісним позовом у р озмірі 28,45грн. - пені, 18,23грн. - з битків від інфляції, 9,42грн. - 3% річних

Згідно ст. 33 ГПК України, кожн а сторона повинна довести ті обставини справи, на які і пос илається як на підставу свої х вимог і заперечень.

Обставини, викладені скарж ником в апеляційній скарзі, н е знайшли свого підтвердженн я під час розгляду даної спра ви.

Зважаючи на вищенаведене, к олегія суддів дійшла висновк у про те, що рішення Господарс ького суду міста Києва у спра ві № 20/256 від 13.12.2011р. прийнято з пов ним та всебічним дослідження м обставин, які мають значенн я для справи, а також з дотрима нням норм матеріального і пр оцесуального права, у зв' яз ку з чим апеляційна скарга ск аржника задоволенню не підля гає.

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Гос подарського процесуального кодексу України, Київський а пеляційний господарський су д, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товари ства з обмеженою відповідаль ністю «Телерадіокомпанія «М АРС-ТВ» залишити без задовол ення, а рішення Господарсько го суду міста Києва у справі № 20/256 від 13.12.2011р. - без змін.

2. Матеріали справи № 20/256 повер нути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законно ї сили з моменту її проголоше ння та може бути оскаржена до касаційного суду протягом д вадцяти днів у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя Мартюк А.І.

Судді Новіков М.М.

Зубе ць Л.П.