Постанова

від 07.02.2012 по справі 12/5025/1810/11

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИ Й ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницько го, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2012 р. Сп рава № 12/5025/1810/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі к олегії:

Головуючий суддя Гулова А.Г.

суддя Маціщук А.В. ,

суддя Петухов М.Г.

при секретарі Кравчук О.В.

за участю представникі в сторін:

від позивача: ОСОБА_1. - п редставника за довіреністю в ід 01.11.2011р.

від відповідача: ОСОБА_2 .- представника за довіреніст ю №02-07/2286 від 24.10.2011р.

розглянувши у відкритому с удовому засіданні у приміщен ні Рівненського апеляційног о господарського суду апеляц ійну скаргу Публічного акціо нерного товариства "Укрсоцба нк", м.Київ

на рішення господарського суду Хмельницької області

від 07.12.11 р. у справі № 12/5025/1810/11 (судд я Шпак В.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальніст ю "Спеціалізована будівельно -транспортна компанія", м.Хмел ьницький

до Публічного акціоне рного товариства "Укрсоцбанк " в особі Хмельницької обласн ої філії, м.Хмельницький

про 1.визнання недійсни м договору кредиту № 880/21-РК 4 від 30.01.2008р.

2. визнання недійсним догово ру застави майна від 30.01.2008р., зар еєстрований за №520

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарськог о суду Хмельницької області від 07.12.2011р. у справі №12/5025/1810/11 позов Товариства з обмеженою відпо відальністю "Спеціалізована будівельно-транспортна комп анія" до Публічного акціонер ного товариства "Укрсоцбанк" в особі Хмельницької обласн ої філії про визнання недійс ним договору кредиту №880/21-РК 4 в ід 30.01.2008 року, визнання недійсни м договору застави майна від 30.01.2008 року, зареєстрованого за №520, задоволено частково.

Визнано недійсним укладен ий між ТОВ "Спецбудтранс" та АК БСР "УКРСОЦБАНК" договір заст ави майна за реєстраційним № 520 від 30.01.2008р.

У позові ТОВ "Спеціалізован а будівельно-транспортна ком панія" до ПАТ "Укрсоцбанк" в ос обі Хмельницької обласної фі лії про визнання недійсним д оговору кредиту № 80/21-РК 4 від 30.01.2 008р. відмовлено.

Стягнуто з відповідача на к ористь позивача витрати по с платі державного мита в розм ірі 85грн. та 236 грн. витрат на інф ормаційно-технічне забезпеч ення судового процесу.

Не погоджуючись з прийняти м рішенням, відповідач зверн увся до суду з апеляційною ск аргою, в якій просить оскарже не рішення скасувати та прий няти нове, яким відмовити у по зові Товариства з обмеженою відповідальністю “Спеціалі зована будівельно-транспорт на компанія” до Публічного а кціонерного товариства “Укр соцбанк” в частині визнання недійсним договору застави м айна від 30.01.2008 року, зареєстрова ного за №520.

Мотивуючи апеляційну скар гу, відповідач зазначає, зокр ема, наступне:

- у зв"язку з тим, що договори кредиту та застави містять т ретейське застереження, банк звернувся до суду з заявою №10 1.6-02/85-2682 від 28.10.2011р. про припинення п ровадження у справі, в задово ленні якої суд безпідставно відмовив, з тих мотивів, що у с торін існує виключно правова можливість, а не обов"язок на звернення до третейського су ду і для такого звернення пот рібна наявність волі обох ст орін;

- право власності на майно п ереходить до покупця після д оставки, підписання акту при йому-передачі та підписання накладної, тому умовою перех оду права власності на предм ет договору є підписання як а кту прийому-передачі, так і на кладної;

- в обґрунтування своїх позо вних вимог позивач надав лиш е копію акта прийому-передач і від 04.02.2008 року, але не надав від повідну накладну, складену т ією ж датою, що і акт приймання -передачі;

- згідно п.п. 1.4, 1.5.1, 1.5.2. договору з астави майна від 30.01.2008р., предме т застави належить заставода вцю на підставі права власно сті, що підтверджується дого вором купівлі-продажу від 19.12.07 , заставодавець свідчить та г арантує, що предмет застави є його власністю, а вся інформа ція, надана заставодавцем що до предмета застави на момен т укладення цього договору є достовірною.

Позивач у письмовому відзи ві на апеляційну скаргу від 07. 02.2012р. вказав, що на час укладенн я договору застави позивач н е мав у власності предмету за стави - баштового крану МК 85, ос кільки він станом на 30.01.2008р. нал ежав на праві власності ТОВ "Т ехта" і лише 04.02.2008р. перейшов у вл асність позивача за договоро м купівлі-продажу від 19.12.2007р. То бто, позивач передав у застав у майно, яке ще не належало йом у на праві власності, тобто, пі дписуючи договір застави май на від 30.01.2008р., директор ТОВ "Спец іалізована будівельно-транс портна компанія" перевищив с вої повноваження як керівник а, оскільки він може розпоряд жатися лише майном товариств а.

Заслухавши пояснення пред ставників сторін, обговоривш и доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи , перевіривши повноту з'ясува ння та доведеність всіх обст авин, що мають значення для сп рави, відповідність висновкі в, викладених у рішенні місце вого господарського суду, об ставинам справи, правильніст ь застосування господарськи м судом першої інстанції нор м матеріального та процесуал ьного права при прийнятті ос карженого рішення, судова ко легія вважає, що апеляційна с карга не підлягає задоволенн ю, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першо ї інстанції та підтверджуєть ся матеріалами справи 30.01.2008 рок у між ТОВ "Спеціалізована буд івельно-транспортна компані я" (позичальник) та ПАТ "Укрсоцбанк" (кредитор) було укладено договір креди ту №880/21-РК 4 (далі - договір креди ту), на забезпечення виконанн я якого із позичальником укл адено договір застави майна від 30.01.2008 року та зареєстровано го в реєстрі за №520 (а.с.9-11, 12-13).

Згідно п.1.1. договору кредиту кредитор зобов' язується на дати позичальнику грошові ко шти на умовах забезпеченості , повернення, строковості, пла тності та цільового характер у використання у сумі 800 000,00 (віс імсот тисяч) гривень, зі сплат ою 15(п' ятнадцять) процентів р ічних та комісії в розмірі та порядку встановленими тариф ами на послуги по наданню кре дитів, які містяться в додатк у №1 до договору.

Як встановлено п.1.2. договору кредиту кредит надавався дл я придбання баштового крану МК 85 згідно договору купівлі-п родажу б/н від 19.12.2007 року укладе ного з ТОВ "Техта".

Відповідно до п.1.3. договору к редиту гарантією виконання п озичальником своїх зобов' я зань перед кредитором, сплат и процентів, комісії, кредито р уклав договір застави майн а від 30.01.2008 року заставною варті стю 1544990,00 гривень.

У пункті 1.4. договору застави майна від 30.01.2008 року зазначено що предмет застави належить ТОВ "Спецбудтранс" на праві вл асності на підставі договору купівлі-продажу від 19.12.2007 року.

Як зазначено у п. 1.1. договору купівлі-продажу від 19.12.2007 року, ТОВ "Техта" передає у власніст ь ТОВ "Спецбудтранс" баштовий кран МК 85 (а.с.84).

Згідно п.5 договору купівлі- продажу від 19.12.2007 року право вла сності на майно переходить д о ТОВ "Спецбудтранс" після дос тавки, підписання акту прийо му-передачі та оформлення на кладної.

Вважаючи, що договір кредит у №880/21-РК 4 від 30.01.2008р. та договір за стави майна від 30.01.2008р., зареєст рований за №520, укладені з пору шенням норм чинного законода вства, ТОВ "Спецбудтран с" звернулося до господарськ ого суду Хмельницької област і з позовом про визнання вказ аних договорів недійсними (а .с.2-4).

28.10.2011р. позивач подав до суду з аяву про зміну позовних вимо г, в якій він, в порядку ст.22 Гос подарського процесуального кодексу України змінює підс таву позову щодо вимоги про в изнання недійсним договору з астави майна від 30.01.2008р., зареєс трованого в реєстрі за №520 (а.с.5 9-63).

Обґрунтовуючи позов про ви знання кредитного договору н едійсним, позивач зазначає, щ о банком встановлено відпові дальність за порушення іншу, ніж відповідальність устано влена законом, зокрема, при ви явленні нецільового викорис тання коштів банк має право д остроково витребувати суму к редиту та стягнути штраф у ро змірі, встановленому у п.п.4.2 - 4.4, проценти від суми кредиту (п.п . 4.2, 4.3, 4.4 кредитного договору). Зг ідно ч.3 ст.1056 ЦК України у разі п орушення позичальником вста новленого кредитним договор ом обов"язку цільового викор истання кредиту кредитодаве ць має право також відмовити ся від подальшого кредитуван ня позичальника за договором . За вказане порушення законо м встановлено санкцію, однак право на стягнення штрафу є щ е однією санкцією за одне, і те саме порушення, і таке право с уперечить вимогам цивільног о законодавства. Наслідком у кладання кредитного договор у стало обмеження можливості позичальника мати не заборо нені законом цивільні права, а саме: виступати поручителе м, гарантом у зобов"язаннях тр етіх осіб (п.3.3.12 кредитного дог овору), не укладати договори к редиту (п.3.3.12 кредитного догово ру). Натомість, відповідно до ч .2 ст.91 ЦК України цивільна дієз датність юридичної особи мож е бути обмежена лише за рішен ням суду.

Обґрунтовуючи позов про ви знання недійсним договору за стави, позивач, посилаючись, з окрема, на ч.1 ст.576, ч.2 ст.583 ЦК Укра їни, зазначає, що на момент укл адення договору застави пози вач не був власником предмет а застави - баштового крану МК 85, оскільки цей кран станом на 30.01.2008р. належав на праві власно сті ТОВ "Техта" і лише 04.02.2008р. пере йшов у власність позивача на підставі п.5 договору купівлі -продажу від 19.12.2007р.

Крім того, вказує позивач, в ідповідно до п.8.4.7 Статуту пози вача для укладення директоро м від імені товариства догов ору застави майна вартістю 1544 990,00 грн. було обов"язковим ріше ння загальних зборів учасник ів, проведених у відповіднос ті до порядку та вимог, встано влених Статутом.

Як вже зазначалося, рішення м господарського суду Хмельн ицької області від 07.12.2011р. позов задоволено частково: визнан о недійсним укладений між ТО В "Спецбудтранс" та ПАТ "Укрсоц банк" договір застави майна з а реєстраційним №520 від 30.01.2008р.; у позові про визнання недійсн им договору кредиту № 80/21-РК 4 ві д 30.01.2008р. відмовлено (а.с.117-120).

Колегія суддів апеляційно го господарського суду погод жується з таким висновком су ду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 203 ЦК України, зокрем а, встановлено, що зміст право чину не може суперечити цьом у Кодексу, іншим актам цивіль ного законодавства, а також і нтересам держави і суспільст ва, його моральним засадам. Ос оба, яка вчиняє правочин, пови нна мати необхідний обсяг ци вільної дієздатності. Волеви явлення учасника правочину м ає бути вільним і відповідат и його внутрішній волі. Право чин має вчинятися у формі, вст ановленій законом. Правочин має бути спрямований на реал ьне настання правових наслід ків, що обумовлені ним.

В силу ч.1 ст.215 ЦК України підс тавою недійсності правочину є недодержання в момент вчин ення правочину стороною (сто ронами) вимог, які встановлен і частинами першою - третьою, п 'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.7 ст.179 ГК Укра їни господарські договори ук ладаються за правилами, вста новленими Цивільним кодексо м України з урахуванням особ ливостей, передбачених цим К одексом, іншими нормативно-п равовими актами щодо окремих видів договорів.

Правочин є правомірним, якщ о його недійсність прямо не в становлена законом або якщо він не визнаний судом недійс ним (ст.204 ЦК України).

Статтею 627 ЦК України встано влено, що відповідно до статт і 6 цього Кодексу сторони є віл ьними в укладенні договору, в иборі контрагента та визначе нні умов договору з урахува нням вимог цього Кодексу, інш их актів цивільного законода вства, звичаїв ділового обор оту, вимог розумності та спра ведливості.

Згідно ст.217 ЦК України недій сність окремої частини право чину не має наслідком недійс ності інших його частин і пра вочину в цілому, якщо можна пр ипустити, що правочин був би в чинений і без включення до нь ого недійсної частини.

Відповідно до ст.33 ГПК Украї ни кожна сторона повинна дов ести ті обставини, на які во на посилається як на підстав у своїх вимог і заперечень.

Проте, позивачем не доведен о невідповідність п.п.4.2, 4.3, 4.4 кре дитного договору нормам зако ну, що на його думку, могло ста ти підставою для визнання не дійсним договору вцілому.

Не приймаються до уваги й до води позивача стосовно того, що відповідно до п. 8.4.7 Статуту , чинного на момент укладення договорів без рішення загал ьних зборів учасників, оформ леного протоколом зборів або виписки з протоколу зборів, д иректор товариства не має пр ава укладати та підписувати договори, вчиняти інші право чини від імені товариства на суму, що перевищує 50000,00 грн., оск ільки відповідно до ч.3 ст.92 ЦК У країни у відносинах із треті ми особами обмеження повнова жень щодо представництва юри дичної особи не має юридично ї сили, крім випадків, коли юри дична особа доведе, що третя о соба знала чи за всіма обстав инами не могла не знати про та кі обмеження.

Відтак, як свідчать матеріа ли справи, при укладенні дого вору кредиту №880/21-РК 4 від 30.01.2008р. с торонами дотримано загальні вимоги, додержання яких є нео бхідним для чинності правочи ну, визначені ст.203 ЦК України, а тому відсутні правові підст ави для визнання вказаного д оговору недійсним.

З огляду на викладене місце вий господарський суд правом ірно відмовив в позові в част ині визнання недійсним догов ору кредиту №880/21-РК 4 від 30.01.2008р.

Позивач просить також визн ати недійсним договір застав и майна від 30.01.2008р.

Відповідно до ч.1 ст.548 ЦК Укра їни виконання зобов' язання (основного зобов' язання) за безпечується, якщо це встано влено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов' язання є з астава (ч.1 ст.546 ЦК України).

Згідно ст.572 ЦК України в силу застави кредитор (заставоде ржатель) має право у разі неви конання боржником (заставода вцем) зобов' язання, забезпе ченого заставою, одержати за доволення за рахунок заставл еного майна переважно перед іншими кредиторами цього бор жника, якщо інше не встановле но законом (право застави).

Відповідно до ч.1 ст.576 предме том застави може бути будь-як е майно (зокрема річ, цінні пап ери, майнові права), що може бу ти відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стя гнення.

Частина 2 ст.583 ЦК України виз начає, що заставодавцем може бути власник речі або особа, я кій належить майнове право, а також особа, якій власник реч і або особа, якій належить май нове право, передали річ або м айнове право з правом їх заст ави.

Згідно ч.2 ст.4 Закону України "Про заставу" предметом заста ви може бути майно, яке відпов ідно до законодавства Україн и може бути відчужено застав одавцем та на яке може бути зв ернено стягнення.

В договорі застави від 30.01.2008 р оку (п.1.4) вказано, що предмет за стави належить заставодавцю на праві власності, що підтве рджується договором купівлі -продажу від 19.12.2007 року.

Відповідно до п.1.1 договору к упівлі-продажу продавець зоб ов"язується передати у власн ість покупця баштовий кран М К 85 у кількості - 1 штука, а покуп ець зобов"язується прийняти це майно та своєчасно здійсн ити його оплату на умовах, виз начених даним договором.

Пунктом 3 вказаного договор у встановлено, що здача-прийм ання майна проводиться уповн оваженими представниками ст орін за актом прийому-переда чі, який є невід"ємною частино ю цього договору. Здача-прийм ання майна здійснюється у м.Х мельницькому. Завантаження, доставка та розвантаження зд ійснюється за рахунок продав ця.

Згідно п.5 договору купівлі- продажу від 19.12.2007р. право власно сті на майно переходить до ку пця після доставки, підписан ня акту прийому-передачі та о формлення накладної.

У матеріалах справи наявні два акти прийому-передачі ба штового крану: від 02.01.2008р. та від 04.02.2008р.

Оригінал акту від 04.02.2008р. (а.с.85) оглянуто в судовому засіданн і 07.02.2012р., а оригінал акту від 02.01.2008 р. на накладної цієї ж дати для огляду не надано, а тому, в сил у ст.36 ГПК України, наявні в мат еріалах справи ксерокопії ци х документів (а.с.96,97,110,111) не можут ь судом розцінюватись як нал ежні докази.

Згідно ч.1 ст.334 ЦК України пра во власності у набувача майн а за договором виникає з моме нту передання майна, якщо інш е не встановлено договором а бо законом.

Як зазначалося вище, пункто м 5 договору купівлі-продажу в ід 19.12.2007р. сторони визначили мом ент набуття права власності на баштовий кран покупцем (по зивачем у справі), тобто мають бути виконані три умови: дост авлено кран покупцю, підписа но акт приймання-передачі та оформлено накладну.

Сторонами акт прийому-пере дачі об"єкта продажу оформле но, однак, як свідчать матеріа ли справи, баштовий кран поку пцю (ТОВ "Спеціалізована буді вельно-транспортна компанія ", м.Хмельницький) фактично не доставлено, оскільки докази на підтвердження цього у мат еріалах справи відсутні.

Відповідно до п.2.1, 2.2 Правил де ржавної реєстрацію та обліку тракторів, самохідних шасі, с амохідних сільськогосподар ських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільс ькогосподарської техніки, ін ших механізмів, чинних на мом ент укладення 30.01.2008р. договору з астави, власники машин - юриди чні та фізичні особи або їх пр едставники (далі - власники) зо бов'язані зареєструвати маши ни протягом 10 діб після придба ння, митного оформлення та ти мчасового ввезення на терито рію України або виникнення і нших обставин, що є підставою для проведення реєстраційни х дій. Термін реєстрації може бути продовжений у разі немо жливості власника машини (хв ороба, відрядження, інші пова жні причини) вчасно її здійсн ити. Дозволяється тимчасова експлуатація машин з номерни м знаком "Транзит" у межах терм іну його дії. Реєстрація маши н здійснюється на підставі з аяви власника (додатки 1, 2, 3) і до кументів, що посвідчують йог о особу, правомірність придб ання машин, відповідність ко нструкції машин технічним ви могам тощо.

Згідно паспорту на "Кран баш товий МК 85" в Територіальному управлінні Держгірпромнагл яду по Хмельницькій області первинна реєстрація крана ві дбулася 17.10.2008р. за №3916. Кран зареє стровано за ТОВ "Хмельницькб удінвест", якому на підставі й ого заяви від 30.09.2008р. за №103, як вла снику, надано дозвіл на почат ок його експлуатації з 22.09.2008р. п о 22.09.2011р. Як вбачається, з паспор ту місцезнаходженням крана є АДРЕСА_1

Згідно листа Територіальн ого управління Держгірпромн агляду у Хмельницькій област і від 07.02.2012р. №225 баштових кранів моделі МК 85 за ТОВ "Спецбудтра нс" в управлінні не зареєстро вано.

Наведене вище свідчить, що с таном на 30.01.2008р. (день укладення спірного договору застави) п озивач не набув права власно сті на предмет застави - башто вий кран МК 85, і, відповідно, не вправі був передавати його у заставу.

За вказаних обставин, місце вий господарський суд дійшов правильного висновку про за доволення позовних вимог про визнання недійсним договору застави майна від 30.01.2008 року.

Щодо заяви відповідача про припинення провадження у сп раві, поданої під час розгляд у справи в суді першої інстан ції, колегія суддів зазначає наступне.

Заява мотивована тим, що згі дно п.п.6.1, 6.2 спірних договорів, в сі спори та непорозуміння, як і можуть виникнути у зв' язк у з укладанням та виконанням положень даних договорів ви рішуються шляхом переговорі в між сторонами на рівні їх уп овноважених представників. У випадку неможливості виріше ння спору шляхом переговорів , сторони, керуючись ст.5 Закон у України "Про третейські суд и", домовились про те, що спір р озглядається одноособово тр етейським суддею Постійно ді ючого Третейського суду при Асоціації українських банкі в Ярошовцем В.М. У випадку немо жливості розгляду спору вказ аним третейським суддею спір розглядається третейським с уддею Мороз Оленою Анатоліїв ною або Білоконем Юрієм Мико лайовичем у порядку черговос ті, вказаному у даному пункті . У разі, якщо спір не може бути розглянутий визначеними у д аному пункті суддями, суддя п ризначається Головою Постій но діючого Третейського суду при Асоціації українських б анків у відповідності до чин ного Регламенту Постійно дію чого Третейського суду при А соціації українських банків .

Стаття 1 Закону України "Про третейські суди" встановлює , що до третейського суду за уг одою сторін може бути переда ний будь-який спір, що виникає з цивільних та господарськи х правовідносин, крім випадк ів, передбачених законом.

Згідно ст.5 Закону України "П ро третейські суди" юридичні та/або фізичні особи мають пр аво передати на розгляд трет ейського суду будь-який спі р, який виникає з цивільних ч и господарських правовіднос ин, крім випадків, передбачен их законом. Спір може бути пер еданий на розгляд третейсько го суду за наявності між стор онами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього З акону.

За умовами пункту 11 статті 6 ( на час укладення спірних уго д пункт 7 статті 6) Закону Украї ни "Про третейські суди" трете йські суди в порядку, передба ченому цим Законом, можуть ро зглядати будь-які справи, що в иникають із цивільних та гос подарських правовідносин, за винятком інших справ, які від повідно до закону підлягають вирішенню виключно судами з агальної юрисдикції або Конс титуційним Судом України.

Наведена норма чітко визна чає підвідомчість справ трет ейським судам і встановлює п евні винятки (справи), які не м ожуть бути передані на розгл яд третейського суду.

Згідно з положеннями части ни першої статті 124 Конституці ї України правосуддя в Украї ні здійснюється виключно суд ами.

Здійснення третейськими с удами функції захисту, перед баченої в абзаці сьомому ста тті 2, статті 3 Закону України "П ро третейські суди", є здійсне ння ними не правосуддя, а трет ейського розгляду спорів сто рін у цивільних і господарсь ких правовідносинах у межах права, визначеного частиною п'ятою статті 55 Конституції Ук раїни.

Третейські суди не віднесе ні до системи судів загально ї юрисдикції (стаття 125 Консти туції України), не здійснюють правосуддя, їх рішення не є ак тами правосуддя, а самі вони н е входять до системи судів за гальної юрисдикції.

Пунктом 3 статті 215 ЦК України встановлено, що якщо недійсн ість правочину прямо не вста новлена законом, але одна із с торін або інша заінтересован а особа заперечує його дійсн ість на підставах, встановле них законом, такий правочин м оже бути визнаний судом неді йсним (оспорюваний правочин) .

Враховуючи вищевикладене та з огляду на умови ч.3 ст.215 ЦК У країни виключно державними с удами розглядаються спори що до визнання правочину недійс ним.

Також слід зазначити, що в п .п 6.1, 6.2 договору кредиту № 880/21-РК 4 від 30.01.2008р. та п.6.1 договору заста ви майна за №520 від 30.01.2008р. зазнач ено, що на розгляд третейсько го суду передаються спори мі ж сторонами, пов' язані із ук ладенням та виконанням вказа них договорів, а в даному випа дку ТОВ "Спецбудтранс" зверну лось до суду з позовом про виз нання вказаних договорів нед ійсними.

З огляду на викладене місце вий господарський суд правом ірно відмовив в задоволенні клопотання відповідача про п рипинення провадження у спра ві на підставі п.5 ст.80 ГПК Украї ни.

Згідно ст.33 ГПК України, кожн а сторона повинна довести т і обставини, на які вона пос илається як на підставу свої х вимог і заперечень. Докази п одаються сторонами та іншими учасниками судового процесу .

Отже, судовою колегією не вс тановлено порушень або непра вильного застосування норм п роцесуального чи матеріальн ого права судом першої інста нції, які можуть бути підстав ою для скасування оскаржуван ого рішення.

Доводи відповідача, наведе ні в апеляційній скарзі, спро стовуються наведеним вище, м атеріалами справи та не ґрун туються на вимогах чинного з аконодавства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ріш ення господарського суду Хме льницької області від 07.12.2011р. пр ийняте з повним з'ясуванням в сіх обставин, що мають значен ня для справи, дотриманням но рм матеріального та процесуа льного права, а тому відсутні підстави для його скасуванн я.

Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господ арського процесуального код ексу України, Рівненський ап еляційний господарський суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарськ ого суду Хмельницької област і від 07.12.2011р. у справі №12/5025/1810/11 зали шити без змін, а апеляційну ск аргу Публічного акціонерног о товариства "Укрсоцбанк", м.Ки їв - без задоволення.

2. Справу №12/5025/1810/11 повернути до господарського суду Хмельни цької області.

Головуючий суддя Гулова А.Г.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Петухов М.Г.

Віддрук. 4 прим.:

1 - до справи,

2,3 - сторонам,

4 - в наряд.