Рішення

від 01.02.2012 по справі 32/215

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

32/215

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  32/215

01.02.12

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоцентр Київ", м.Київ  

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Ямато Україна", м. Київ

про стягнення 1 596,84 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Ювченко Ю.А. –юрисконсульт.

від відповідача: не зявився

  СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоцентр Київ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Ямато Україна" про стягнення  з останнього основного боргу в сумі  1131,03 грн., інфляційних в сумі 203, 95 грн., трьох процентів річних в сумі 84, 53 грн., пені  в сумі 120, 78 грн. та штрафу в сумі 105, 19 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання  згідно Договору про технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу № RS-07.08.-280 від 26.07.2008 р.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.  

Позивач стверджує, що його права порушені, а тому  наполягає на  заявлених позовних вимогах.

На адресу суду надійшло повідомлення з позначкою „адресат не значиться” а саме те, що підприємство відповідача не знаходиться за адресою вказаною у позовній заяві. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи вважаються належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

До прийняття рішення по справі, позивач, згідно вимог ст. 22 ГПК України зменшив розмір позовних вимог, зокрема, просить стягнути з відповідача основний борг в сумі 1105, 55 грн., інфляційні в сумі 199, 45 грн., три відсотки річних в сумі 82, 55 грн., пеню в сумі 117, 96 грн., штраф в сумі 55, 28 грн.

З'ясувавши  фактичні  обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 26.07.08р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автоцентр Київ", далі Виконавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Ямато Україна", далі Замовник, було укладено договір про технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу № RS-07.08.-280, далі  Договір.

Відповідно до пункту 1.1 Договору Виконавець бере на себе зобов'язання надати замовнику послуги з технічного обслуговування та/або ремонту автомобільного транспортного засобу чи його складових частин, у тому числі з використанням матеріалів, запасних частин спеціально замовлених виконавцем, а замовник бере на себе зобов'язання прийняти та оплатити ці послуги, а також вартість використаних матеріалів,  запасних частин виконавця в розмірі, строки та в порядку, передбаченому умовами Договору.

Пунктом 2.1 Договору сторони погодили, що перелік робіт, строк, а також перелік матеріалів, запасних частин вказуються в наряді-замовленні, який є невід'ємною частиною Договору. Крім цього, в наряді-замовленні вказується вартість послуг щодо кожного виду робіт, згідно п. 4.1. Договору.

Порядок оплати виконаних робіт встановлено сторонами у пункті 4.5.2 Договору, зокрема, протягом 5-ти календарних днів з моменту підписання акту прийому-передачі виконаних робіт Змовник сплачує Виконавцю вартість виконаних робіт, паливно-мастильних матеріалів, тощо.

На виконання умов Договору позивачем належним чином виконані роботи,  що підтверджується актами виконаних робіт №ТО-0015884 від 27.04.09р. на суму 257, 50 грн. та № ТО-0019926 від 11.06.09р. на суму 873, 53 грн.

Свої зобов'язання з оплати виконаних робіт відповідач частково не виконав, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість на загальну суму 1105, 55 грн.

Зобов'язання не припинилося виконанням проведеним належним чином з боку відповідача, і  з  його боку мало місце  несвоєчасне  виконання грошових зобов'язань, а тому позивач  наполягає на стягненні пені в сумі 25, 64 грн. за період з 02.05.09р. по 02.11.09.09р. та в сумі 92, 32 грн. за період з 16.06.09р. по 16.12.09р., передбачену сторонами в пункті 7.2 Договору. Так, відповідальність Замовника настає у випадку порушенні строків розрахунків, у зв'язку з чим з нього підлягає стягненню пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент несплати від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на  прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, а тому намагається стягнути з нього додатково інфляційні в сумі 45, 71 грн. за період з 02.05.09р. по 01.12.11р. та в сумі 153, 74 грн. за період з 16.06.09р. по 01.12.11р.,  три проценти річних в сумі 18, 00 грн. за період з 02.05.09р. по 01.12.11р. та в сумі 64, 55 грн. за період з 16.06.09р. по 01.12.11р.

Крім цього, позивач додатково просить стягнути з відповідача 55, 28 грн. нарахованого штрафу за прострочення виконання зобов'язання, відповідно до положень  п. 7.2 Договору.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір підряду. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно цього типу договору,  встановили його предмет, визначили договірну ціну (кошторис), порядок прийомки виконаних робіт, а тому в розумінні вимог ст.ст. 638, 639, 837 ЦК України  договір  вважається укладеним.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначається господарським кодексом. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Судом прийнято до уваги що учасниками судового процесу є суб'єкти господарювання в розумінні ст. 55 ГК України.

Так, стаття  837 ЦК України передбачає, що  за   договором   підряду    одна    сторона    (Підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (Замовника), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать про те, що мотивованої відмови від прийомки виконаних робіт з боку відповідача не надходило, обсяг робіт погоджений сторонами, недоліків під час виконання робіт сторонами не виявлено.

Відповідно до частини 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Поряд з цим, ч. 3 ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

В силу загальної норми передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної норми визначеної у частині першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 33  ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зобов'язання не припинилося виконанням належним чином з боку відповідача, і позивачем доведений факт неналежного виконання ним зобов'язання за договором  підряду. Основний борг в сумі 1105, 55 грн., яки й позивач намагається стягнути з відповідача підтверджено обставинами справи та доказами на їх підтвердження. Натомість, відповідач доказів виконання зобов'язань за Договором суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував.

Тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 1105, 55 грн., обґрунтовані  та підлягають задоволенню.

Несвоєчасне виконання грошових зобов'язань підтверджено обставинами та доказами у справі, а наданий позивачем розрахунок пені відповідає вимогам частини 6 статті 232 ГК України. З урахуванням викладеного,  позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 117, 96 грн. за вказані періоди, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Частина друга статті  625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Наданий позивачем розрахунок  річних з та  інфляційних відповідає вимогам вказаної статті.

Оскільки мало місце прострочення оплати послуг  за договором, позовні вимоги у частині стягнення з відповідача інфляційних в сумі 199, 45 грн. та трьох процентів річних в сумі  82, 55 грн. також  обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору в розмірі 1411, 50 грн. покладаються на  відповідача у справі –Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Ямато Україна" згідно вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 01.02.12р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 22, 192, 599, 614, 623, 628, 837, 859 ЦК України, ст.ст. 173, 193, 216 ГК України, ст.ст.  4-2, 4-3, 4-4,  22, 33,  43, 44, 49, 69, 82, 84, ч. ч. 2, 3 ст. 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.  Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоцентр Київ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Ямато Україна" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Ямато Україна", 01054, м. Київ, вул. Павлівська, буд. 9, код ЄДРПОУ 34694747, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоцентр Київ", 03062, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 67, код ЄДРПОУ 32384972, основний борг в сумі 1105, 55 грн., пеню в сумі 117, 96 грн., інфляційні в сумі 199, 45 грн., три проценти річних в сумі 82, 55 грн., штраф в сумі 55, 28 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1411, 50 грн., видавши наказ.

3. У задоволені  позовних вимог  Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоцентр Київ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Ямато Україна" щодо стягнення основного боргу в сумі 25, 48 грн., пені в сумі 2, 82 грн., трьох процентів річних в сумі 1, 98 грн. та інфляційних в сумі 4, 50 грн. –відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.     

Суддя                                                                                                                         Ю.О.Підченко               

Повне рішення складено –06.02.12р.