Рішення

від 02.02.2012 по справі 3/299

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  3/299

02.02.12

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибгосп-ІВ»

До                  Державного підприємства «Укрриба»                      

Про                зобов‘язання повернути кошти в розмірі 50 666,67 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача                не з‘явився

Від відповідача            ОСОБА_1 –по дов. № 11-13/1146 від 22.12.2011

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибгосп-ІВ»про зобов‘язання Державного підприємства «Укрриба»повернути грошові кошти одержані за недійсним правочином –договором зберігання з правом користування майна (гідротехнічних споруд) № 26/10 від 21.09.2010 в розмірі 50 666,67 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2011 порушено провадження у справі № 3/299 та призначено її до розгляду на 22.11.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 3/299 від 22.11.2011, в зв‘язку з нез'явленням представників позивача і відповідача в засідання суду та невиконанням сторонами вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 04.11.2011, розгляд справи був відкладений на 29.11.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 3/299 від 29.11.2011, в зв‘язку з нез'явленням представник позивача в засідання суду та невиконанням сторонами вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 04.11.2011 та ухвалі від 22.11.2011, розгляд справи був відкладений на 08.12.2011.

Позивачем в судовому засіданні 08.12.2011 подано заяву про зупинення провадження у справі № 3/299 до вирішення справи № 55/87.

Відповідач в судовому засіданні 08.12.2011 клопотання позивача про зупинення провадження у справі підтримав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 3/299 від 08.12.2011 провадження у справі № 3/299 було зупинено до вирішення спору по суті у справі № 55/87.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 3/299 від 25.01.2012 провадження у справі було поновлено та призначено до розгляду на 02.02.2012.

Позивач в судове засідання 02.02.2012 не з‘явився.

01.02.2012 від позивача на адресу суду надійшла телеграма, в якій позивач в зв‘язку з хворобою представника просить суд розглядати справу без участі представника за наявними матеріалами.

Відповідач у поданому в судовому засіданні 02.02.2012 відзиві зазначає, що визнає позовні вимоги позивача, але частково, так як за даними бухгалтерського обліку відповідача встановлено, що заборгованість складає 49 666,67 грн.          Так, ДП «Укрриба»після вступу в силу рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2011 по справі 55/87, ухвали Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2011 вирішено зняти з нарахування суми, що нараховані за договором зберігання з правом користування від 21.09.2010 № 26/10, укладеного між ДП «Укрриба»та TOB «Рибгосп ІВ», ця сума склала 196 139,80 грн., з них позивачем частково було сплачено 49 666,67 грн.

Також відповідач у відзиві просить розстрочити виконання зобов‘язання в сумі 49 666,67 грн. з посиланням на те, що позивач здійснював дану оплату на протязі 8 місяців.

В судовому засіданні 02.02.2012, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Державний   комітет   рибного   господарства   України, утворений Кабінетом Міністрів України відповідно до постанови № 1523 від 02.11.2006 як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом міністрів України через Міністра аграрної політики.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 42 від 24.01.2007 «Про затвердження Положення про Державний комітет рибного господарства України»Держкомрибгосп забезпечує проведення державної політики у галузі рибного господарства і рибної промисловості, охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів.

Державне підприємство «Укрриба»засноване на державній власності та створене з метою забезпечення ефективності використання та організації нагляду, контролю за технічною експлуатацією гідротехнічних споруд водних об‘єктів рибницьких господарств і підпорядковане Державному комітету рибного господарства України.

21.09.2010 між Державним підприємством «Укрриба»(замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рибгосп-ІВ»(зберігач) було укладено договір зберігання з правом користування  № 26/10 (далі –договір).

Відповідно до ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (Зберігач) зобов‘язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажедавцем), і повернути її у схоронності.

Відповідно до п. 1.1. договору замовник передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання з правом користування, згідно акту приймання-передачі (додаток № 1), нерухоме державне майно (гідротехнічні споруди рибницьких ставів), яке знаходиться на балансі ДП «Укрриба»та розташоване за адресою: Київська область, Іванківський район, смт. Іванків (с. Сукачі).

Згідно п. 2.1. договору зберігач зобов‘язаний прийняти від замовника майно, зазначене у п. 1.1. цього договору згідно з актом приймання-передачі.

Факт передачі відповідачем та відповідно прийняття відповідачем державного майна (гідротехнічні споруди) на зберігання з правом користування підтверджується актом приймання-передачі від 21.09.2010.

Так, згідно вказаного акту відповідач передав позивачу наступне майно :

1. обладнання насосної станції інв. № 1-208;

2. обладнання насосної станції інв. № 1-286;

3. насосна станція інв. № 208;

4. станція біоочист. стіч. вод з № 22/1-№22/2 інв. № 22;

5. башта напорна інв. № 271;

6. башта напорна інв. № 272;

7. башта напорна інв. № 273;

8. іванівський риборозплідник інв. № 278;

9. шлях на виросні стави інв. № 280;

10. станція насосна інв. № 28.6;

11. напрямок русла інв. № 288;

12. трубопровідні скиди інв. № 289;

13. канал скидний інв. № 290;

14. шлях до ставків інв. № 292;

15. дамба захисна інв. № 293;

16. дренаж відвідний інв. № 294;

17. дамба відбійна інв. № 295;

18. водопостачання на маточні стави інв. № 325;

19. зимовали інв. № 326;

20. система для осушення інв. № 328;

21. поліський риборозплідник інв. № 329;

22. канава дренажна інв. № 432;

23. стави 1-8 Іванків інв. № 433;

24. тр. станція інв. № 434;

25. тр. підстанція № 1 № 1 інв. № 435;

26. ПЕВ насосної станції інв. № 442;

27. ЛЕП Іванків риборозплідник інв. № 544.

Відповідно до п. 1.4. договору майно використовується з метою риборозведення згідно виробничої програми, та для здійснення інших видів рибогосподарської діяльності, які не суперечать цільовому використанню зазначеного майна.

Згідно п. 2.2. договору за користування майном  (згідно переліку зазначеного в акті приймання-передачі нерухомого державного майна) зберігач має вносити плату в розмірі, визначеному протоколом узгодження ціни зазначеного в додатку № 2 до договору, що складає 14 000,00 грн., яку потрібно вносити щомісячно до 15 числа місяця наступного за звітним.

Згідно п. 3.1. договору зберігач має право користуватись переданим йому для зберігання майном.

Статтею 944 Цивільного кодексу України передбачено, що зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншим особам.

Виходячи із змісту наведеної статті право зберігача користуватись майном переданим йому за договором зберігання виникає в разі надання відповідної згоди поклажодавцем.

За спірним договором, волевиявленням сторін було передбачено право зберігача на користування майном переданим на зберігання, що по суті є згодою поклажодавця, про яку йде мова у статті 944 Цивільного кодексу України.

Таким чином, умова договору щодо права зберігача користуватись переданими на зберігання гідротехнічними спорудами, є елементом договору зберігання, наявність якої в договорі не змінює правової природи такого договору.

Пунктом 6.1. договору строк дії договору встановлено до 31.12.2030.

Спір виник внаслідок того, що на думку позивача сплачені ним на виконання умов договору зберігання з правом користування  № 26/10 від 21.09.2010, який в судовому порядку визнано недійсним, грошові кошти в розмірі 50 666,67 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ –документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує факт її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до п.п. 1. п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»одним з видів документів, за яким здійснюється ініціювання переказу, є платіжне доручення.

Згідно з п. 1.30 ст. 1 зазначеного Закону, платіжним дорученням вважається розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншої установи –члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Відповідно до п.п. 40, 41 додатку № 8 до Інструкції про безготівкові рахунки в Україні в національній валюті (затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22), розрахунковий документ повинен містити відбиток печатки платника та підписи (підпис) відповідальних осіб платника, які уповноважені розпоряджатися рахунком і зразки підписів яких заявлені банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки.

В матеріалах справи наявні платіжні доручення про перерахування позивачем на рахунок відповідача коштів на загальну суму 50 666,67 грн., а саме № 4 від 15.10.2010 на суму 5 000,00 грн., № 5 від 25.11.2010 на суму 4 666,67 грн., № 6 від 15.12.2010 на суму 1 000,00 грн., № 7 від 28.12.2010 на суму 10 000,00 грн., № 8 від 24.01.2011 на суму 1 000,00 грн., № 9 від 17.02.2011 на суму 1 000,00 грн., № 10 від 24.02.2011 на суму 23 000,00 грн., № 11 від 16.03.2011 на суму 1 000,00 грн., № 11 від 23.03.2011 на суму 2 000,00 грн., № 12 від 27.04.2011 на суму 2 000,00 грн.                                                               

У всіх вищезазначених платіжних дорученнях в рядку «призначення платежу»вказано, що кошти сплачені згідно договору № 26/10 від 21.09.2010. Подані копії платіжних доручень відповідають зазначеним вимогам Інструкції про безготівкові рахунки в Україні в національній валюті.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 55/87 від 18.07.2011 договір зберігання з правом користування  № 26/10 від 21.09.2010 визнано недійсним. Дане рішення суду в цій частині залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2011 та постановою Вищого господарського суду України від 30.11.2011.

Зазначеним рішенням суду у справі № 55/87 встановлено наступне

Фактично Державним підприємством «Укрриба» підписаний акт прийому - передачі нерухомого державного майна на зберігання з правом користування Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибгосп-ІВ», в той час, коли майно перебувало в користуванні у Товариства з обмеженою відповідальністю «Хутір на околиці».

Договір № 26/10 від 21.09.2010, укладений між Державним підприємством «Укрриба»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рибгосп-ІВ», суперечить нормам  Цивільного кодексу України, оскільки спірне майно, відповідно до договору зберігання з правом користування № 30/06 від 01.10.2006 між даними сторонами, фактично використовувалось Товариством з обмеженою відповідальністю «Хутрі на околиці»на платній основі за його цільовим призначенням згідно виробничої програми, погодженої із Державним підприємством «Укрриба».

Укладаючи договір № 26/10 від 21.09.2010 стосовно нерухомого майна гідротехнічних споруд ставів, яке перебуває у правомірному володінні Товариства з обмеженою відповідальністю «Хутір на околиці»на підставі договору № 30/06 від 01.10.2006, який в судовому порядку не припинений, не визнаний недійсним, а також не розірваний за погодженням сторін, Державне підприємство «Укрриба» порушило вимоги п.1, п. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до п. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов‘язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов‘язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до п. 5 ст. 216 Цивільного кодексу України вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

З огляду на те, що в судовому порядку встановлено той факт, що позивач не користувався майном, яке було предметом договору зберігання з правом користування  № 26/10 від 21.09.2010, який в свою чергу визнано недійсним, суд приходить до висновку, що сплачені на виконання даного договору кошти за користування майном мають бути повернуті відповідачем.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибгосп-ІВ»є обґрунтованими та такими, що  підлягають задоволенню повністю.

Порушене відповідачем клопотання про розстрочку виконання рішення суду не підлягає задоволенню судом з огляду на наступне.

Відповідно до п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Згідно п. 1 ст. 121 цього Кодексу при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Таким чином, розстрочення виконання судового рішення може бути лише у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим.

При цьому, такі виняткові обставини визначаються судом з огляду на матеріали справи, у тому числі подані стороною докази на обґрунтування такої заяви.

Відповідач при порушенні клопотання про розстрочення виконання даного рішення суду не зазначив обставин з яких не можливе виконання рішення у визначений строк та не надав належних доказів в підтвердження таких обставин.

Витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись  ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Укрриба»(м. Київ, вул. Тургенівська, 82-а, код ЄДРПОУ 25592421) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибгосп-ІВ»(м. Київ, вул. Богатирська, 1-Д, код ЄДРПОУ 36025467) 50 666 (п‘ятдесят тисяч шістсот шістдесят шість) грн. 67 коп. грошових коштів сплачених за недійсним договором, 506 (п‘ятсот шість) грн. 67 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя

                                                  В.В.Сівакова

Рішення підписано 06.02.2012.