Рішення

від 02.02.2012 по справі 32/233

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

32/233

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  32/233

02.02.12

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом  

Приватного підприємства "АМТТ-Трейд", м. Київ

до відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю  "Компанія "Адоніс", м. Київ

про стягнення  3 193,52 грн.

за участю:

представників сторін:

від позивача: Вайнер О.Л. –юрисконсульт

від відповідача: Осадчий О.М. –юрисконсульт

З метою усунення суперечностей у доводах та доказах сторін, у судовому засіданні з 14 год. 20 хв. 31.01.2012 р. по 15 год. 00 хв. 02.02.2012 р. згідно вимог  ст. 77 ГПК України було оголошено перерву,  без винесення процесуального документа суду, за наслідком якого були складені протоколи відповідно до вимог ст. 811 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "АМТТ-Трейд" звернулося до господарського суду  з позовними  вимогами  до Товариства з обмеженою відповідальністю  "Компанія "Адоніс" про стягнення з останнього основного боргу в сумі 80 778,50 грн., штрафу у розмірі 94 183,65 грн., пені в сумі 1 852,37 грн. та трьох відсотків річних у розмірі 358,52 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання  згідно Договору №12/07/11 від 12.07.2011 р.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог  ст. 42, 43 ГПК України створені всі  необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Позивач стверджує, що його права порушені, а тому  наполягає на  заявлених позовних вимогах.

Позивач надав суду заяву про зменшення позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України, відповідно до якої позивач зазначав про погашення відповідачем основного боргу та просив стягнути з відповідача пеню у розмірі 2 675,65 грн. та три проценти річних у розмірі 517,87 грн.  Зменшення  позову стосується також вимог щодо стягнення з відповідача  штрафу у розмірі 94 183,65 грн. з підстав недоцільності.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.  Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

З'ясувавши  фактичні  обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 12.07.2011 р. між Приватне підприємство "АМТТ-Трейд", далі Виконавець, та Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Адоніс", в подальшому Замовник, був укладений Договір №12/07/11,  далі Договір.

Відповідно пункту  1.1. Договору  виконавець бере на себе зобов'язання виконати комплекс робіт по влаштуванню світлопрозорих алюмінієвих конструкцій для об'єкту "Медичний центр" за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, село Капітанвка, вул. Раднянська, 21, відповідно до Додатку №1 (специфікація конструкцій), що є невід'ємною частиною цього договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити роботи.

Пунктами 2.3 та 2.4 Договору встановлено, що замовник зобов'язується перерахувати на рахунок Виконавця аванс у розмірі 70% від загальної вартості комплексу робіт, а саме 97 645,80 грн. Остаточний розрахунок у розмірі 30% 41 848,20 грн. оплачується замовником протягом 3-х банківських днів з моменту прийняття робіт.

Згідно з 4.3 Договору за необґрунтовану відмову замовника від виконання договору у тому числі від необґрунтованого прийняття виготовлених конструкцій та/або виконаних робіт замовник сплачує на користь виконавця штраф у розмірі 30% від загальної вартості цього договору. Додатковою угодою від 06.09.2011 р. до Договору сторони домовились про додаткові роботи загальною вартістю 174 451,50 грн.

На виконання умов Договору та Додаткової угоди до Договору позивачем належним чином виконані роботи, що підтверджується  довідками про вартість виконаних будівельних робіт за вересень-жовтень 2011 року.

Свої зобов'язання з оплати виконаних робіт відповідач виконав не в повному обсязі, у зв'язку з чим за ним станом на 05.12.2011 р. утворилася заборгованість у розмірі 80 778,50 грн. Позивач стверджує, що відповідно вимог пункту 4.2 Договору несвоєчасне виконання зобов'язання  забезпечено неустойкою в розумінні вимог статті 549 ЦК України.

Оскільки мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за Договором позивач наполягає на стягненні з відповідача пені в сумі 2 675,65 грн. за період прострочення з 13.10.2011 р. по 29.12.2011 р.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на  прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, а тому намагається стягнути з нього додатково три проценти річних в сумі 517,87 грн. за період прострочення грошового зобов'язання  з 13.10.2011 р. по 29.12.2011 р.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір підряду. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно цього типу договору,  встановили його предмет, визначили договірну ціну (кошторис), порядок прийняття виконаних робіт, а тому в розумінні вимог ст.ст. 638, 639, 837, 854 ЦК України   договір  вважається укладеним.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначається господарським кодексом. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Судом прийнято до уваги що учасниками судового процесу є суб'єкти господарювання в розумінні ст. 55 ГПК України.

Так, стаття  837 ЦК України передбачає, що  за договором підряду одна сторона  (Підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (Замовника), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать про те, що мотивованої відмови від прийомки виконаних робіт з боку відповідача не надходило, обсяг робіт погоджений сторонами, недоліків під час виконання робіт сторонами не виявлено.

В силу загальної норми передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної норми визначеної у частині першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 33  ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зобов'язання не припинилося виконанням належним чином з боку відповідача, і позивачем доведений факт неналежного виконання ним зобов'язання за договором  підряду. Факт наявності заборгованості відповідача в сумі 96 732,32 грн. підтверджено обставинами справи та доказами на їх підтвердження. Натомість, відповідач доказів виконання зобов'язань за Договором суду не надав.

До прийняття рішення у справі від позивача надійшло клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості за ознаками п. 1-1 ст. 80 ГПК України, за відсутністю предмету спору, оскільки відповідач згідно 29.12.2011 р. перерахував на рахунок позивача заборгованість у розмірі

80 778,50 грн.

   Законодавець зазначає, що господарський  суд припиняє провадження у справі у зв'язку з  відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК України) зокрема у таких випадках:

·          припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань;

·          спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Оскільки відповідач сплатив суму основної заборгованості після звернення кредитора з позовом, провадження у справі щодо стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 80 778,50 грн. слід припинити за ознаками пункту 1-1 статті 80 ГПК України, за відсутністю предмету спору.

Несвоєчасне виконання грошових зобов'язань підтверджено обставинами та доказами у справі, а наданий позивачем розрахунок пені відповідає вимогам частини 6 статті 232 ГК України. З урахуванням викладеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 2 675,65 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Частина друга статті  625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Наданий позивачем розрахунок 3% річних відповідає вимогам вказаної статті.

Оскільки мало місце прострочення оплати послуг  за договором, позовні вимоги у частині стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 517,87 грн. також  обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по державному миту та забезпеченню судового процесу покладаються на відповідача згідно вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Оскільки погашення боргу здійснено після звернення позивача до суду, то судові витрати за подачу позову в цій частині покладаються на відповідача.

У судовому засіданні, яке відбулося 02.02.2012 р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 192, 599, 614, 623, 837, 859, 883, ЦК України, ст.ст.  4-2, 4-3, 4-4,  22, 33,  43, 44, 49,  ч. 3 ст.69, п. 1-1 ст. 80, 82, 84, ч. ч. 2, 3 ст. 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

                1. Провадження у справі за позовом Приватного підприємства "АМТТ-Трейд" до Товариства з обмеженою відповідальністю  "Компанія "Адоніс" щодо стягнення основного боргу в сумі 80 778,50 грн. - припинити.

                2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю  "Компанія "Адоніс", 01011, м. Київ, вул. Рибальська, 13, код ЄДРПОУ 36148117, на користь:

               - Приватного підприємства "АМТТ-Трейд", 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 34696440, пеню в сумі 2 675,65 грн., три проценти річних в сумі 517,87 грн., витрати по судовому збору у розмірі 1 679,44 грн., видавши наказ.

                3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.     

Суддя                                                                                                                         Ю.О.Підченко               

Повне рішення складено –07.02.12р.