Рішення

від 06.02.2012 по справі 5/273

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5/273 06.02.12

позовом Товари ства з обмеженою відповідаль ністю "Афіна - Букс"

до Фізичної особи- підприємця ОСОБА_1

про стягнення 156 019,65 г рн.

Суддя Ломака В .С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю б/н від 01.12.2011 р.;

від відповідача: не з'явився .

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Афіна - Бук с" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міст а Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягн ення 156 019, 65 грн. збитків.

Обґрунтовуючи позовні вим оги, позивач вказував на те, що між сторонами було укладено Договір поставки № 36 від 16.01.2009 р. , за умовами якого позивач пос тавив відповідачу товар на з агальну суму 807 396, 52 грн., а відпов ідач зобов' язався оплатити його протягом 5-ти банківськи х днів з моменту реалізації. Оскільки відповідач в поруше ння умов договору не надавав позивачу щоденних та щоміся чних звітів за всіма наймену ваннями та за всіма групами т оварів щодо їх реалізації, та оскільки відповідач не здій снив розрахунку за поставлен ий товар, позивач вирішив зве рнутись з даним позовом до су ду та просив стягнути з відпо відача 156 019, 65 грн. боргу з а лютий місяць 2009 року, кваліфі кованого ним як збитки.

Ухвалою господарського су ду міста Києва від 19.12.2011 р. поруш ено провадження у справі № 5/276 т а призначено розгляд справи на 24.01.2012 р.

23.01.2012 р. через відділ діловодс тва суду від відповідача над ійшло клопотання про відклад ення розгляду справи.

Ухвалою господарського су ду міста Києва від 24.01.2012 р., у зв' язку з неявкою представника відповідача розгляд справи в ідкладено на 06.02.2012 р.

У судовому засіданні 06.02.2012 р. п редставник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх з адовольнити з підстав, викла дених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився , про причини неявки не повідо мив, про дату, час та місце роз гляду справи повідомлений на лежним чином.

Так, згідно з п. 11 Інформаці йного листа Вищого господарс ького суду України № 01-8/123 від 15.03. 2007 р. "Про деякі питання практик и застосування норм Господар ського процесуального кодек су України, порушені у допові дних записках про роботу гос подарських судів у 2006 році" від повідні процесуальні докуме нти надсилаються господарсь ким судом згідно з поштовими реквізитами учасників судов ого процесу, наявними в матер іалах справи.

Відповідно до Інформацій ного листа Вищого господарсь кого суду України № 01-8/1228 від 02.06.200 6 р. "Про деякі питання практик и застосування норм Господар ського процесуального кодек су України, порушені у допові дних записках про роботу гос подарських судів у 2005 році" до п овноважень господарських су дів не віднесено установленн я фактичного місцезнаходжен ня юридичних осіб або місця п роживання фізичних осіб - уч асників судового процесу на час вчинення тих чи інших про цесуальних дій. Тому примірн ики повідомлень про вручення рекомендованої кореспонден ції, повернуті органами зв'яз ку з позначками "адресат вибу в", "адресат відсутній" і т.п., з у рахуванням конкретних обста вин справи можуть вважатися належними доказами виконанн я господарським судом обов'я зку щодо повідомлення учасни ків судового процесу про вчи нення цим судом певних проце суальних дій.

Слід зазначити, що законода вство України, в тому числі Го сподарський процесуальний к одекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема поз ивача, з' ясовувати фактичне місцезнаходження іншої стор они (сторін) у справі (якщо вон о не співпадає з її місцезнах одженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодек су України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших проц есуальних документах.

В разі коли фактичне місцез находження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визнач еному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела пр о це до відома господарськог о суду, інших учасників проце су, то всі процесуальні наслі дки такої невідповідності по кладаються на цю юридичну ос обу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанов и Пленуму Вищого господарськ ого суду України № 18 від 26.12.2011 р. "П ро деякі питання практики за стосування Господарського п роцесуального кодексу Украї ни судами першої інстанції", р озпочинаючи судовий розгляд , суддя має встановити, чи пові домлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть уч асть у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у с праві, вважаються повідомлен ими про час і місце розгляду с удом справи у разі виконання останнім вимог частини перш ої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокре ма, в разі якщо ухвалу про пору шення провадження у справі б уло надіслано за належною ад ресою (тобто повідомленою су ду стороною, а в разі ненаданн я суду відповідної інформаці ї - адресою, зазначеною в Єди ному державному реєстрі юрид ичних осіб та фізичних осіб - п ідприємців), і не повернуто пі дприємством зв' язку або пов ернуто з посиланням на відсу тність (вибуття) адресата, від мову від одержання, закінчен ня строку зберігання поштово го відправлення тощо, то вваж ається, що адресат повідомле ний про час і місце розгляду с прави судом.

У випадку нез'явлення в засі дання господарського суду пр едставників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщ о неявка таких представників не перешкоджає вирішенню сп ору.

Зважаючи на те, що неявка пр едставника відповідача не пе решкоджає всебічному, повном у та об'єктивному розгляду вс іх обставин справи, суд вважа є за можливе розглянути спра ву за наявними в ній матеріал ами в порядку ст. 75 ГПК України .

У судовому засіданні 06.02.2012 р. с удом проголошено вступну та резолютивну частину рішення .

Розглянувши подані докуме нти і матеріали, заслухавши п ояснення представника позив ача, всебічно і повно з' ясув авши фактичні обставини, на я ких ґрунтується позов, об' є ктивно оцінивши докази, які м ають значення для розгляду с прави і вирішення спору по су ті, господарський суд міста К иєва, -

ВСТАНОВИВ:

16.01.2009 р. між позивачем (пост ачальник) та відповідачем (по купець) було укладено Догові р поставки № 36, відповідно до п . 1.1. якого постачальник зобов' язався передати у власність покупцю товар в кількості, ас ортименті та в строки, передб ачені договором, а покупець з обов' язався приймати та опл ачувати товар: книжкову прод укцію, канцелярські товари, к алендарі, пазли, листівки, ігр и, іграшки, а також будь-який і нший товар, що є у наявності у постачальника.

Пунктом 2.5. Договору сторони встановили, що покупець опла чує фактично реалізований то вар на протязі 5-ти банківськи х днів, наступних за днем реал ізації.

У випадку першого відванта ження товару в магазин(и) розд рібної торгівлі, покупець пе рераховує оплату за реалізов аний товар не пізніше 7-го кале ндарного дня після 1-го відван таження. Звірка оплати за реа лізований товар здійснюєтьс я щомісячно на підставі звіт ів (п. 6.3. цього договору) за форм ами, вказаними в Додатку № 2 до даного Договору.

Зокрема, відповідно до п. 6.3. Д оговору сторони визначили об ов' язок покупця надавати по стачальнику щоденні, щотижне ві та щомісячні звіти за всім а найменуваннями і за всіма г рупами товарів.

Відповідно до п. 6.6. Договору постачальник має право вимаг ати проведення (не частіше 1 ра зу на півроку) та приймати уча сть у проведенні інвентариза цій покупця.

Згідно з п. 9.1. Договору він ук ладений строком на 3 роки і наб ирає чинності з дня його підп исання сторонами.

Як стверджує позивач, на вик онання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 817 465, 68 грн., про щ о сторони також підписали Ак т звірки взаєморозрахунків в ід 31.03.2010 р.

При цьому, на підтвердження поставок відповідачу у люто му 2009 року на суму 156 019, 65 г рн. позивач надає відповідні видаткові накладні, зазнача ючи, що в даній справі з огляду на значну суму судового збор у ним ставиться питання про в ідшкодування відповідачем л ише вартості поставленого у вказаний період товару, що ві н кваліфікує як збитки.

Так, позивач стверджує, що з а весь період існування госп одарських відносин між сторо нами за вказаним вище Догово ром відповідач жодного разу не надав позивачу звіт про об сяг реалізованої продукції т а не здійснив її оплати.

03.10.2011 р. позивач звернувся до в ідповідача з вимогою про спл ату 807 396, 52 грн. боргу, яка була отр имана останнім 22.10.2011 р., що підтв ерджується повідомленням пр о вручення поштового відправ лення № 01030 1768744 5.

Також, листом від 20.10.2011 р. позив ач повідомив відповідача про розірвання укладеного між н ими Договору та вимагав спла тити борг з оплати вартості п оставленого товару.

Оскільки відповідач залиш ив вказані вимоги без задово лення, позивач вирішив зверн утись з даним позовом до суду .

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім п ереконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об' єктивному розгляді в судовом у засіданні всіх обставин сп рави в їх сукупності, суд вваж ає, що вимоги позивача не підл ягають задоволенню з наступн их підстав.

Відповідно до п. 3 Роз'яснен ня Вищого арбітражного суду України № 02-5/422 від 10.12.1996 р. "Про судо ве рішення", зі змінами та допо вненнями, рішення господарсь кого суду має ґрунтуватись н а повному з'ясуванні такого: ч и мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими док азами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розг ляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве зн ачення для правильного виріш ення спору, і доказів на підтв ердження цих обставин; яка пр авова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, уст ановлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма п ідлягає застосуванню для вир ішення спору.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК У країни кожна сторона повинна довести ті обставини, на які в она посилається як на підста ву своїх вимог і заперечень; д окази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, як і відповідно до законодавств а повинні бути підтверджені певними засобами доказуванн я, не можуть підтверджуватис ь іншими засобами доказуванн я.

Обов' язок із доказуванн я слід розуміти як закріплен у в процесуальному та матері альному законодавстві міру н алежної поведінки особи, що б ере участь у судовому процес і, із збирання та надання дока зів для підтвердження свого суб' єктивного права, що має за мету усунення невизначен ості, яка виникає в правовідн осинах у разі неможливості д остовірно з' ясувати обстав ини, які мають значення для сп рави.

Позивачем не надано суду належних та допустимих дока зів на підтвердження обґрунт ованості заявлених позовних вимог, зокрема, які б підтверд жували завдання безпосередн ьо відповідачем позивачу зби тків.

Так, статтею 22 ЦК України пе редбачено, що збитками є: втра ти, яких особа зазнала у зв'язк у зі знищенням або пошкоджен ням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зро бити для відновлення свого п орушеного права (реальні зби тки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайн их обставин, якби її право не б уло порушене (упущена вигода ).

Відповідно до ч. 1 ст. 225 Господ арського кодексу України до складу збитків, що підлягают ь відшкодуванню особою, яка д опустила господарське право порушення, включаються: варт ість втраченого, пошкодженог о або знищеного майна, визнач ена відповідно до вимог зако нодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені ін шим суб'єктам, вартість додат кових робіт, додатково витра чених матеріалів тощо), понес ені стороною, яка зазнала зби тків внаслідок порушення зоб ов'язання другою стороною; не одержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка з азнала збитків, мала право ро зраховувати у разі належного виконання зобов'язання друг ою стороною; матеріальна ком пенсація моральної шкоди у в ипадках, передбачених законо м.

Тобто збитки - це об' єкти вне зменшення будь-яких майн ових благ особи, що обмежує йо го інтереси, як учасника певн их відносин і проявляється у витратах, зроблених особою, в траті або пошкодженні майна, а також не одержаних особою д оходів, які б вона одержала пр и умові правомірної поведінк и особи.

За змістом ст. 623 Цивільного к одексу України вбачається, щ о відшкодування збитків може бути покладено на відповіда ча лише при наявності передб ачених законом умов, сукупні сть яких створює склад право порушення, яке є підставою дл я цивільної відповідальност і.

Таким чином, для застосуван ня такої міри відповідальнос ті потрібна наявність усіх е лементів складу цивільного п равопорушення, а саме: протип равної поведінки, збитків, пр ичинного зв'язку між протипр авною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутнос ті хоча б одного з цих елемент ів цивільна відповідальніст ь не настає.

Слід довести, що протиправн і дії чи бездіяльність запод іювача є причиною, а збитки, як і виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком тако ї протиправної поведінки.

Наведеної правової позиці ї дотримується Верховний Суд України при здійсненні каса ційного перегляду судових рі шень у справах про відшкодув ання збитків (постанова Верх овного Суду України у справі № 42/266-6/492 від 30.05.2006 р.).

При цьому, відповідно до час тини 4 статті 623 ЦК України при в изначенні неодержаних доход ів (упущеної вигоди) враховую ться заходи, вжиті кредиторо м щодо їх одержання.

Позивач не надав суду доказ ів про вжиття заходів щодо од ержання доходів (упущеної ви годи).

У даній справі фактично, поз ивач кваліфікує як збитки не оплату відповідачем поставл еної позивачем продукції, що не є збитками, в тому числі уп ущеною вигодою, у розумінні с т. 22 ЦК України та свідчить про обрання невірного способу з ахисту.

Між сторонами виникли зобо в' язальні правовідносини н а підставі укладеного між ни ми Договору і дії сторін щодо невиконання певних обов' яз ків (неподання звітів про реа лізацію товару та його неопл ата) не є прямими збитками, а м ожуть завдавати шкоди, або пр изводити до неотримання дохо дів лише в причинно-наслідко вому зв' язку з іншими обста винами, як то неотримання поз ивачем доходу внаслідок таки х дій за іншими договорами, ук ладеними з іншими суб' єктам и господарювання.

Так, пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних д оходів (упущеної вигоди) покл адає на кредитора обов'язок д овести, що ці доходи (вигода) н е є абстрактними, а дійсно бул и б ним отримані в разі належн ого виконання боржником свої х обов'язків.

Позивач мав право вимагати від відповідача виконання н алежними чином відповідних з обов' язань, в тому числі зас тосовувати передбачені дого вором штрафні санкції за нен адання звітів про реалізован у продукцію, а також ініціюва ти проведення інвентаризаці ї відповідача.

Доказів проведення таких д ій позивачем суду не надано.

Враховуючи зазначене, суд д ійшов висновку про необхідні сть відмовити у задоволенні позову.

З урахуванням зазначеного , відповідно до ст. 49 Господарс ького процесуального кодекс у України, судові витрати пок ладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Го сподарського процесуальног о кодексу України, господарс ький суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити повністю.

2. Рішення господарськ ого суду набирає законної си ли після закінчення строку п одання апеляційної скарги, я кщо апеляційну скаргу не бул о подано. У разі подання апеля ційної скарги рішення, якщо й ого не скасовано, набирає зак онної сили після розгляду сп рави апеляційним господарсь ким судом.

Суддя В.С . Ломака

Повне рішення складе но 08.02.2012 р.