Рішення

від 31.01.2012 по справі 30/5

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  30/5

31.01.12

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод “Павлоградспецмаш”

До                 Товариства з обмеженою відповідальністю “ХОРСТ”

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача     Товариство з обмеженою відповідальністю “Юлл-Буд”

Про               стягнення 13 810,76 грн.

                                                                                                   Суддя  Ващенко Т.М.                                                                                                                                                  

Представники сторін:

Від позивача          ОСОБА_1 –представник за довіреністю № 10 від 14.04.11.

Від відповідача      ОСОБА_2 представник за довіреністю № б/н від 26.01.12.

Від третьої особи   не з'явився

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод “Павлоградспецмаш” до Товариства з обмеженою відповідальністю “ХОРСТ” про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором про переведення боргу № 01/2011-Ф від 01.04.11. в розмірі 13 810,76 грн., а саме: основна заборгованість –6 615,28 грн.; штраф –7 079,12 грн.; 3 % річних –116,36 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання перед позивачем згідно Договору № 01/2011-Ф про переведення боргу від 01.04.11., внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю “ХОРСТ” виникла заборгованість перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.11. порушено провадження у справі № 30/5, на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі в розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –Товариство з обмеженою відповідальністю “Юлл-Буд”; розгляд справи призначено на 12.01.12. о 10-50.

Представник відповідача в судове засідання 12.01.12. не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 06.12.11. про порушення провадження у справі № 30/5 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення  судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник третьої особи в судове засідання 12.01.12. не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 06.12.11. про порушення провадження у справі № 30/5 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення  судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.12. розгляд справи № 30/5 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 31.01.12. о 15-40.

В судовому засіданні 31.01.12. позивач підтримав свої позовні вимоги  та просить суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні 31.01.12. в усній формі визнав позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод “Павлоградспецмаш”.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 30/5.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -  

                                       ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов‘язків, зокрема, є договори та інші правочини.

29.11.10. між Товариством з обмеженою відповідальністю Завод “Павлоградспецмаш” (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Юлл-Буд” (Орендар) укладено Договір оренди № 14/18о (далі –Договір оренди), відповідно до умов якого (п. 1.1) Орендодавець зобов'язався передати, а Орендар –прийняти в оренду елементи риштування (далі - майно).

Пунктом 3.3 Договору оренди погоджено строк його дії –45 діб від дати підписання прийому-передачі майна.

Згідно п. 3.4 Договору оренди передбачено, що сума орендної плати за весь термін оренди майна складає 8484,75 грн., яку Орендар повинен сплатити протягом 3 днів з моменту укладення даного Договору оренди (п. 3.5).

Додатковою угодою № 1 від 15.01.11. до Договору оренди сторонами було продовжено строк дії Договору до 28.02.11. та погоджено, що Орендар зобов'язаний  сплатити орендну плату в сумі 8484,75 грн. на протязі 3 діб з моменту укладення даної Додаткової угоди.

Додатковою угодою № 2 від 01.03.11. до Договору оренди сторонами було продовжено строк дії Договору до 31.03.11. та погоджено, що орендна плата за період, на який продовжується дія Договору складає 5845,05 грн., а сума орендної плати за весь термін оренди складає 22 814,55 грн.

Позивач вказує на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Юлл-Буд” в порушення умов Договору оренди сплатило орендну плату за користування майном лише частково, а саме, в розмірі 8484,75 грн. (30.11.10.), в зв'язку з чим заборгованість ТОВ «Юлл-Буд»перед позивачем становила 14 329,80 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 01.04.11. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод “Павлоградспецмаш” (Кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю “ХОРСТ” (Новий боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Юлл-Буд” (Первісний боржник) укладено Договір про переведення боргу № 01/2011-Ф (далі –Договір про переведення боргу), відповідно до умов якого (п. 1.1) вбачається що даним Договором регулюються відносини, пов'язані із заміною зобов'язаної сторони

(Первісного боржника) у зобов'язанні, що виникає із Договору оренди № 14/18-0 від 29.11.10.,

укладеного між Первісним боржником та Кредитором.

Згідно п. 1.2 Договору про переведення боргу сторонами було погоджено, що Первісний боржник частково переводить на Нового боржника, а Новий боржник приймає на себе борг (грошове зобов'язання) у розмірі 6 615,28 грн. з урахуванням 20% ПДВ, що виник на підставі Договору оренди. Новий боржник погоджується виконати зазначене грошове зобов'язання впродовж 15-ти календарних днів з дня підписання цього Договору шляхом безготівкового розрахунку на розрахунковий рахунок Кредитора що вказаний у даному Договорі.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вважає, що відповідачем в порушення умов Договору про переведення боргу не було сплачено грошового зобов'язання в розмірі 6 615,28 грн., в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 6 615,28 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 520 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ст. 521 Цивільного кодексу України визначено, що форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.

Пунктом 5.1 Договору про переведення боргу, Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод “Павлоградспецмаш” надало свою згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно ст. 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач згідно умов Договору про переведення боргу зобов'язався перед позивачем сплатити 6 615,28 грн. впродовж 15  календарних днів з дня підписання вказаного Договору, тобто, починаючи з 02.04.11. (до 16.04.11.).

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Але судом встановлено, що всупереч вищеназваному договірному зобов'язанню, відповідач не виконав своїх обов'язків в частинні сплати свого грошового зобов'язання в розмірі 6 615,28 грн., в результаті чого виникла заборгованість, яка становить 6 615,28 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати грошового зобов'язання, відповідно до умов Договору про переведення боргу в сумі 6615,28 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті свого грошового зобов'язання, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ХОРСТ” на свою користь  3% річних в розмірі 116,36 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за  правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку,  передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою  господарсько-правової відповідальності учасника господарських  відносин  є  вчинене  ним  правопорушення  у  сфері господарювання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 116,36 грн. (за обґрунтованими розрахунками позивача).

Крім того, позивач на підставі п. 4.3 Договору про переведення боргу просить суд стягнути з відповідача на свою користь 7 079,12 грн. - штрафу.

Відповідно до п. 4.3 Договору про переведення боргу передбачено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань винна сторона несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 0,5 % від суми несплаченого платежу за кожний день прострочення.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума штрафу в розмірі 7 079,12 грн., що відповідає обґрунтованому розрахунку позивача.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

Враховуючи вищевказане, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод “Павлоградспецмаш” є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –                              

В И Р І Ш И В:

1.          Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод “Павлоградспецмаш” задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ХОРСТ” (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18-А, код ЄДРПОУ 22924957) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод “Павлоградспецмаш” (51400, Дніпропетровська, область, м. Павлоград, вул. Терьошкіна, 9/3, код ЄДРПОУ 20303352) 6 615 (шість тисяч шістсот п'ятнадцять) грн. 28 коп. –основного боргу, 116 (сто шістнадцять) грн. 36 коп. –3 % річних, 7 079 (сім тисяч сімдесят дев'ять) грн. 12 коп. - штрафу, 1 411 (одна тисяча чотириста одинадцять) грн. 50 коп. –судового збору.

3.          Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                                         Т.М. Ващенко

Повне рішення

складено 07.02.12.