Ухвала

від 30.10.2007 по справі 22ц-914/2007

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц- 914/07

Справа №22ц- 914/07                                               Головуючий

в 1 інстанції: Хвіц Г.Й.

Категорія

: 66                                                             Доповідач:

Свистун О.В.

УХВАЛА

"30"

жовтня 2007 року                                                                                      місто

Луцьк

Колегія

суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області

в складі:

головуючого

судді Шевчук Л.Я.,

суддів: Расевича

С. І.,  Свистун О.В.,

при секретарі

Матюхіній О.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку

цивільну справу за заявою закритого акціонерного товариства комерційний банк

«ПриватБанк» про видачу судового наказу за апеляційною скаргою стягувача

закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу судді

Турійського районного суду від 23 серпня 2007 року.

Особи,  які беруть участь у справі: стягувач   -  

закрите   акціонерне   товариство  

комерційний   банк   (далі     

-   ЗАТ   КБ)

«ПриватБанк»,

представник

стягувача - Ясон Євген Валерійович, 

боржники - ОСОБА_1,  ОСОБА_2.

Колегія суддів

ВСТАНОВИЛА:

Стягувач

подав апеляційну скаргу на ухвалу судді Турійського районного суду від 23

серпня 2007 року,  якою відмовлено ЗАТ КБ «ПриватБанк» в

прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення заборгованості по

кредитному договору забезпеченому договором поруки з ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

В

поданій на ухвалу суду апеляційній скарзі стягувач,  покликаючись на порушення норм процесуального

та матеріального права,  просить

скасувати ухвалу судді Турійського районного суду від 23 серпня 2007 року з

передачею справи на новий судовий розгляд та зазначає,  що ніяких заперечень від боржників щодо

заявлених банком вимог до суду не надходило, 

а тому,  постановляючи ухвалу про

відмову у видачі судового наказу,  суддя

передчасно прийшов до висновку про наявність між сторонами спору про право.

Ухвалою

судді Турійського районного суду від 23 серпня 2007 року відмовлено в прийнятті

заяви ЗАТ КБ «ПриватБанк»

про видачу судового наказу про стягнення заборгованості по кредитному договору

забезпеченому договором поруки з ОСОБА_1 та ОСОБА_2,  оскільки із заяви і поданих документів

вбачається спір про право.

Апеляційну

скаргу стягувача слід відхилити,  а

ухвалу суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Із

матеріалів справи вбачається,  що між ЗАТ

КБ «ПриватБанк» та

ОСОБА_1 16 травня 2006 року був укладений кредитний договір б/н (референс №SAMDN20000007291029) відповідно до

умов якого банк зобов'язувався надати ОСОБА_1   

кредитний    ліміт    в   

розмірі    2060    грн.   

на    кредитну    картку

НОМЕР_1 із

сплатою 4% відсотків на місяць на витрачену і не повернуту суму кредитного

ліміту кінцевим терміном погашення до 19 серпня 2008 року.

19

травня 2006 року між ЗАТ КБ

«ПриватБанк» та ОСОБА_2 був укладений договір поруки SAMDN20000007291029 відповідно до

умов якого останній виступає поручителем перед банком за виконання ОСОБА_1

зобов'язань по кредитному договору.

Однак,  ОСОБА_1 прострочила повернення суми

кредитного ліміту та сплати відсотків, 

станом на 26 липня 2007 року заборгованість по кредиту становить 1329

грн. 67 коп.,  по відсотках за

користування кредитом - 201 грн. 96 коп., 

а всього на загальну суму 1531 грн. 63 коп. (а.с.  29).

Відповідно

до вимог статті 96 ЦПК України судовий наказ може бути видано,  якщо заявлено вимогу,  яка ґрунтується на правочині,  вчиненому у письмовій формі.

Разом з

тим,  як це передбачає стаття 100 цього

Кодексу,  суддя відмовляє у прийнятті

заяви про видачу судового наказу,  якщо

із заяви і поданих документів вбачається спір про право.

Як

передбачено п. 5.5.1 розділу II «Правила користування кредитною карткою» кредитного

договору - за несвоєчасне виконання боргових зобов'язань (користування

Простроченим кредитом і Овердрафтом)

Тримач оплачує проценти за завищеною процентною ставкою або за додатковою

комісією,  розміри яких встановлюються

Тарифами.

З

розрахунку суми боргу вбачається,  що

процентна ставка за поточну заборгованість ОСОБА_1 становить 4 % в місяць,  а за прострочену заборгованість -8 % в місяць

(а.с. 31).

Пунктом

8.5. розділу І «Умови і правила надання банківських послуг» кредитного договору

встановлено,  що усі суперечки й

розбіжності,  які випливають із даного

договору або виникли у зв'язку з ним,  в

тому числі ті,  що стосуються його

виконання,  порушення,  припинення або визнання недійсним підлягають

розгляду в суді.

Крім

того,  згідно п.2 договору поруки

ОСОБА_2,  як поручитель,  відповідає перед кредитором (ЗАТ КБ «ПриватБанк») за

виконання зобов'язань за кредитним договором в тому ж розмірі,  що і боржник (ОСОБА_1),  включаючи погашення кредиту,  процентів, 

нарахованих за користування кредитом, 

винагород,  штрафів,  пені та інших платежів,  відшкодування збитків.

Таким

чином,  спір між сторонами кредитного

договору та договору поруки повинен вирішуватись в передбаченому законом

порядку,  оскільки не врегульований

шляхом переговорів.

Отже,  між ЗАТ КБ

«ПриватБанк» і ОСОБА_1,  ОСОБА_2виник

спір про право,  а тому суддя підставно

відмовив стягувачеві у видачі судового наказу.

Доводи

апеляційної скарги не впливають на правильність ухвали,  яка постановлена з додержанням вимог закону.

Керуючись  ст.  

ст.  307,  312, 

314,  315,  319 ЦПК України,  колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну

скаргу стягувана закритого акціонерного товариства комерційний банк

«ПриватБанк» відхилити,  а ухвалу судді

Турійського районного суду від 23 серпня 2007 року в даній справі залишити без

змін.

Ухвала

набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в

касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня

набрання ухвалою законної сили.