Рішення

від 03.07.2008 по справі 11/57/06-нр

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "03"

липня 2008 р.                                                

Справа №  11/57/06-НР

м. Миколаїв

Господарський

суд Миколаївської області,

у

складі судді Гриньової Т.В.,

при

секретарі Лопатіні К.О.,

за

участю представників сторін:

позивача

-Степіної Н.Г., дов. № 1 від 20.01.2008р., ОСОБА_8., голова правління,

відповідача

-Бортика Р.О., дов. № 37 від 04.01.2008р.,

третьої

особи -фізичної особи ОСОБА_1.,

розглянувши

у відкритому судовому засіданні справу

за

позовом акціонерного

товариства закритого типу (АТЗТ) “Отрада”,

54034,

АДРЕСА_1,

до комунального підприємства (КП)

“Миколаївське міжміське бюро

технічної

інвентаризації”,

54030,

м. Миколаїв, вул. Шевченка, 40,

третя

особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на

стороні

відповідача -

ОСОБА_1.,

АДРЕСА_1

про

визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

          АТЗТ “Отрада” (далі - позивач) у

лютому 2006 року звернулося до господарського суду з позовом до КП

“Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації” (далі - відповідач) про

визнання права власності на нежитлові приміщення в будинку 4 по проспекту

Жовтневому у місті Миколаєві та про зобов'язання відповідача зареєструвати це

право.

          Рішенням від 28.02.2006р.

господарський суд Миколаївської області (суддя Василяка К.Л.) задовольнив позов

у повному обсязі. Вказане рішення було оскаржене до Вищого господарського суду

України ОСОБА_1., який вважав порушеним своє законне право на 41,3% спірного

приміщення.

          Постановою від 27.09.2006р. Вищій

господарський суд України частково задовольнив скаргу: рішення господарського

суду Миколаївської області від 28.02.2006р. скасував, а справу передав на новий

розгляд до суду першої інстанції. Скасовуючи рішення, Вищій господарський суд

вказав на те, що судом першої інстанції не досліджені докази того, яке саме

майно передавалося засновниками до статутного фонду позивача та чи входило

спірне майно до цього складу; не вирішено питання про залучення до участі у

справі третіх осіб та іншого відповідача, повинного відповідати з цим позовом.

          Позивач, не погодившись з постановою

Вищого господарського суду України, оскаржив її до Верховного суду України,

який своєю ухвалою від 09.11.2006р. відмовив у порушенні касаційного

провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від

27.09.2006р.

          Ухвалою від 26.12.2006р.

господарським судом Миколаївської області (суддя Смородінова О.Г.) справу було

прийнято до розгляду і надано їй номер 11/57/06-нр. Розглянувши клопотання гр.

ОСОБА_1. про залучення його до участі у справі в якості третьої особи,

господарський суд дійшов висновку про те, що спір не підлягає вирішенню у

господарських судах України і ухвалою від 29.01.2007р. припинив провадження у

справі.

          Вказану ухвалу позивач оскаржив до

Одеського апеляційного господарського суду. Постановою від 20.03.2007р.

Одеський апеляційний господарський суд задовольнив скаргу, ухвалу

господарського суду Миколаївської області від 29.01.2007р. скасував, а справу

передав на розгляд до суду першої інстанції.

          Ухвалою від 10.04.2007р.

господарський суд Миколаївської області (суддя Гриньова Т.В.) прийняв справу до

розгляду та призначив судове засідання на 15.05.2007р. Але, через надходження

касаційної скарги ОСОБА_1. на постанову Одеського апеляційного господарського

суду від 20.03.2007р., засідання не відбулося, а справу було направлено до

Вищого господарського суду України вих. № 787/3 від 10.05.2007р.

          Ухвалою від 08.06.2007р. Вищій

господарський суд України повернув ОСОБА_1. касаційну скаргу з підстав її

невідповідності вимогам ГПК України, а справу направив до господарського суду

Миколаївської області.

          Ухвалою від 05.07.2007р.

господарський суд Миколаївської області (суддя Коваль Ю.М.) прийняв справу до

свого провадження; ухвалою від 01.08.2007р. гр. ОСОБА_1. залучено до участі у

справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет

спору, на стороні відповідача, а провадження у справі зупинено до вирішення

пов'язаної з нею справи в суді загальної юрисдикції.           

          Розпорядженням голови господарського

суду Миколаївської області від 20.05.2008р. змінено склад суду, справу №

11/57/06-нр передано судді Гриньовій Т.В.

          Ухвалою від 23.05.2008р. господарський

суд поновив провадження у справі та призначив її до судового розгляду на

05.06.2008р. Оскільки 05.06.2008р. та 11.06.2008р. гр. ОСОБА_1. двічі звертався

з заявами про відвід судді Гриньової Т.В., у судових засіданнях 05.06.2008р. та

11.06.2008р. оголошувалися перерви.

          Ухвалами від 06.06.2008р. та від

17.06.2008р. у задоволенні заяв про відвід судді гр. ОСОБА_1. було відмовлено.

          Ухвалою від 17.06.2008р. справу було

призначено до розгляду у судовому засіданні 03.07.2008р. о 14 год. 00 хв.

          Заявою від 02.07.2008р. № 10 позивач

уточнив позовні вимоги, виклавши їх таким чином: визнати право власності АТЗТ

“Отрада” на нежитлові приміщення магазину № 28 загальною площею 205,7 кв. м.,

розташованого в будинку АДРЕСА_1Другу позовну вимогу, - про зобов'язання КП

“Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації” зареєструвати право

власності, - позивачем знято.

          Відповідач проти позову заперечує,

вважаючи свою відмову у здійсненні реєстрації права власності АТЗТ “Отрада”

правомірною. Посилаючись на п. 18 Інформаційного листа ВГСУ від 31.01.2001р. №

01-8/98 в редакції від 22.11.2005р.,  

вважає себе належним відповідачем у справі.

          Третя особа проти позову заперечує,

посилаючись на те, що особа, якою підписано позовну заяву (ОСОБА_8.) не має

належних повноважень, а АТЗТ “Отрада” не є власником магазина, адже постановою

ВГСУ скасовано рішення господарського суду Миколаївської області від

28.02.2006р., яким за АТЗТ “Отрада” право власності було визнано помилково;

акції АТЗТ “Отрада” не мають за собою матеріального забезпечення; голосування

на підставі матеріально незабезпечених акцій є неправомірним, тому усі рішення

зборів акціонерів є недійсними.

          Під час судового засідання судом

розглянуті і відхилені як необґрунтовані клопотання ІІІ особи про залучення до

участі у справі ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7 . та

прокуратури.

          Заяви ОСОБА_4., ОСОБА_2. та ОСОБА_3.

про вступ у справу в якості третіх осіб також відхилені судом, оскільки не

відповідають вимогам ГПК України і не обґрунтовані належними доказами.

          За згодою представників сторін у

судовому засіданні 03.07.2008р. суд оголосив вступну та резолютивну частини

рішення.

          Вивчивши матеріали справи, заслухавши

пояснення представників сторін і третьої особи, господарський суд дійшов

висновку про задоволення уточнених позовних вимог у повному обсязі, виходячи з

такого:

          Організацію орендарів трудового колективу

магазину № 28 було створено як юридичну особу - добровільне об'єднання

громадян, які є членами трудового колективу магазина № 28 у відповідності до

діючий на той час редакції Закону України «Про оренду майна держпідприємств і

організацій».

          20.01.1993р. між Фондом комунального

майна м. Миколаєва та Організацією орендарів було укладено Договір № 84 оренди

магазину № 28, після чого, у відповідності до п.2.3 Положення про Організацію

орендарів трудового колективу магазину № 28, було створено підприємство у формі

товариства з обмеженою відповідальність для ведення підприємницької діяльності

-ТОВ “Отрада”, яке уклало відповідний договір оренди №121 з

житлово-експлуатаційним об'єднанням Ленінського РВК щодо використання

нежитлового приміщення магазину № 28 за адресою АДРЕСА_1

          Надалі всі доповнення до Договору

оренди № 84 від 20.01.1993р. з Фондом комунального майна м. Миколаєва

підписувало ТОВ “Отрада”, всі розрахунки за договором здійснювались з

банківського рахунку ТОВ “Отрада”.

          В процесі приватизації цілісного

майнового комплексу магазину № 28, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, було

викуплене майно, яке було в оренді у Організації орендарів магазину № 28 та

нежитлове приміщення № 28. 

          11.12.1995р. між Організацію

орендарів трудового колективу магазину № 28 та Представництвом Фонду Державного

майна України в м. Миколаєві було підписано Договір купівлі-продажу державного

майна, який був засвідчений державним нотаріусом, про що зроблено запис в

реєстрі за №1-4253. Вказаний договір було зареєстровано у виконкомі

Миколаївської міської ради за № 305 від 13.12.1995р.

          13.02.1996р. Фондом Держмайна України

та Організацією орендарів магазину № 28 було підписано Акт від 08.02.1996р.

передачі майна, в тому числі приміщення магазину № 28, площею 205,7 кв. м. за

адресою:АДРЕСА_1

          АТЗТ “Отрада” було створене за

рішенням засновників від 15.01.1994р. та зареєстроване Миколаївським

міськвиконкомом 24.05.1994 р. за № 4331/1.

          За рішенням акціонерів АТЗТ “Отрада”

від 10.05.1996р., статутний фонд товариства було збільшено за рахунок

придбаного в процесі приватизації приміщення магазину № 28 та відповідно в коло

акціонерів були прийняті члени Організації орендарів трудового колективу

магазину № 28 з визначенням частки кожного у новому розмірі статутного фонду.

          Рішенням позачергових загальних

зборів акціонерів АТЗТ “Отрада”  від

28.04.1998р. було скасовано рішення загальних зборів від 10.05.1996р. та

прийнято рішення про скасування змін до Статутних документів (рег. № 4331/1а

від 24.07.1996р.) на підставі аудиторського висновку від 24.02.1998р. у зв'язку

з відсутністю первинних бухгалтерських документів, що підтверджують факт  внесення нерухомості до статутного фонду та

те, що на момент перевірки власником магазину № 28 за даними МБТІ є  Організація орендарів трудового колективу

магазину № 28.

          25.12.2001р. рішенням загальних

зборів АТЗТ “Отрада”  та рішенням членів

Організації орендарів трудового колективу магазину №28 від 30.10.2001 було

затверджено нову редакцію Статуту АТЗТ “Отрада” 

(реєстр. № 4331/16 від 28.12.2001 р.), прийнято в склад акціонерів

членів Організацію орендарів трудового колективу магазину № 28 та збільшено

статутний фонд Товариства за рахунок додаткових внесків.

          Враховуючи викладене, АТЗТ “Отрада” є

правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю “Отрада” (створеного

за рішенням засновників - від 26.01.1993р. та зареєстрованого Миколаївським

міськвиконкомом 28.01.1993 р. за № 4331) та Організації орендарів трудового

колективу магазина № 28 (створеної за рішенням зборів трудового колективу від

23.12.1992р. та зареєстрованого Миколаївським міськвиконкомом 25.12.1992 р. за

№ 3998).

          Позивач звертався до відповідача з

заявами про реєстрацію прав власності на нерухоме майно 10.11.2003р.,

05.03.2004р. 24.05.2004р., було укладено договір № 3888 від 11.11.2003р. між

позивачем та відповідачем, послуги КП “ММБТІ” за договором були сплачені, про

що свідчить копія фіскального чеку № 1401000290, але позивачу було відмовлено у

реєстрації прав власності, про що свідчать листи відповідача від 23.03.2004р.

та від 11.06.2004р.

          Оскільки відмовою від реєстрації

права власності відповідач фактично не визнав права власності позивача на

об'єкти нерухомого майна, останній, керуючись ст. 392 ЦК України звернувся до

суду з позовом.

          Під державною реєстрацією речових

прав на нерухоме майно та їх обмежень слід розуміти офіційне визнання і

підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав

на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до

Державного реєстру  речових прав на

нерухоме майно та їх обмежень (ст.2 Закону України "Про державну

реєстрацію речових прав та їх обмежень"). Отже, названі у цьому Законі

органи єдиної системи реєстрації відповідних прав можуть бути відповідачами за

позовами про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна, пред'явленими

згідно  зі  ст. 392 ЦК України. Оскільки відповідно до

пункту 5 розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про

державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх  обмежень" до створення єдиної системи

органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі

державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться

комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації, останні можуть бути

відповідачами у таких справах.

          Таким чином КП “Миколаївське

міжміське бюро технічної інвентаризації” є належним відповідачем по цій справі.

Стаття 328 ЦК України та ст.12 Закону України “Про власність”

передбачає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені

законом.

          Згідно з даними реєстраційного обліку

прав власності на об'єкти нерухомого майна, право власності на нежитлове

приміщення -магазин № 28, розташований за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровано за

Організацією орендарів трудового колективу магазину № 28 на підставі Договору

купівлі-продажу державного майна від 11.12.1995р.

          Згідно з довідкою Реєстраційної-палати

Миколаївського міськвиконкому  № 858-11

від 29.12.2005р. інформація про наявність такої юридична особи як Організація

орендарів трудового колективу магазину № 28 в державному реєстрі на теперішній

час відсутня.

          Як свідчать матеріали справи,

Організація орендарів трудового колективу магазину № 28 припинила своє

існування у зв'язку з досягненням мети, для якої вона була створена -

приватизації та передачі об'єкта приватизації до статутного фонду

господарського товариства відповідно до п.7 Декрету Кабінету Міністрів України

«Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємств та їхніх

структурних підрозділів, зданих в оренду»№ 57-93 від 20.05.1993р.

          Оскільки позивач  є правонаступником  Організації орендарів трудового колективу

магазину № 28, то позовні вимоги стосовно визнання за ним права власності на

нежитловий об'єкт -магазин № 28, загальною площею 205,7 кв. м., розташований за

адресою: АДРЕСА_1, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню

в повному обсязі.

          Відповідач, з посиланням на пп.”а”

п.6.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на об'єкти

нерухомого майна, вказує у відзиві на те, що свідоцтво про право власності на

нерухоме майно видається юридичним особам у разі внесення об'єктів нерухомості

до статутного фонду їх засновниками. Згідно статуту АТЗТ “Отрада” учасниками

товариства є фізичні особи. Організація орендарів трудового колективу магазину

№ 28 не є засновником або учасником товариства, отже об'єкт нерухомості був

переданий до статутного фонду АТЗТ “Отрада” особою, яка не є його засновником

або учасником.

          Суд вважає вказане твердження

відповідача необґрунтованим, оскільки Організація орендарів як юридична особа,

була створена виключно для оренди державного майна та виконання в інтересах

членів організації орендарів функцій покупця державного майна, який після

викупу цього майна мав внести його до статутного фонду підприємства, де

засновниками чи учасниками виступають члени організації орендарів, тобто

фізичні особи. Вказаний порядок передбачений діючими на той час ст.3 Декрету

Кабінету Міністрів України “Про додаткове регулювання орендних відносин” від

15.12.1992р. №9-92; п.5,6 Декрету Кабінету Міністрів України “Про приватизацію

цілісних майнових комплексів державних підприємств та їх структурних

підрозділів, зданих в оренду” від 20.05.1993р. та ст.5 Закону України “Про

приватизацію державного майна” від 04.03.1992р. №2163-ХІІ.

          Відхиляються судом заперечення

відповідача і стосовно того, що передача викупленого майна повинна

здійснюватись організацією орендарів лише до новоствореного господарського

товариства, оскільки законодавство про приватизацію не містило такого

обмеження, а вказувало на необхідність передачі придбаного в процесі

приватизації майна до господарського чи іншого виду підприємства з метою

подальшої господарської діяльності, що і було зроблено позивачем.

          Заперечення третьої особи щодо

відсутності у голови правління АТЗТ “Отрада” повноважень на підписання позовної

заяви та звернення з позовом до суду, суд вважає помилковими, виходячи з

такого:

          Згідно зі ст. 54 ГПК України позовна

заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується

повноважною посадовою особою позивача або його представником. Позовну заяву №

27 від 08.02.2006р. підписано головою правління АТЗТ “Отрада” ОСОБА_8.,

повноваження якої підтверджені протоколом № 4 загальних зборів акціонерів від

25.05.2005р. Доказів на підтвердження факту оскарження або визнання цих зборів

недійсними третьою особою не надано, отже, немає підстав вважати, що голова

правління АТЗТ “Отрада” ОСОБА_8. не має повноважень на підписання позовної

заяви.

          Решта заперечень третьої особи не

береться судом до уваги, оскільки не стосується предмету спору.

          Позивачем подано заяву про відмову

від стягнення з відповідача судових витрат.

          Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85,

111-12 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов

задовольнити.

Визнати

за акціонерним товариством закритого типу “Отрада” (54034, АДРЕСА_1;

ідентифікаційний код 19287168) право власності на нежитлові приміщення магазину

№ 28, загальною площею 205,7 кв. м., розташованого в будинку АДРЕСА_1

Рішення

суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його

підписання.         

   Суддя                                                       

Т.В.Гриньова