Постанова

від 15.12.2008 по справі 11/57/06-нр

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"15" грудня 2008 р.

Справа № 11/57/06-НР

           Одеський апеляційний господарський

суд у складі колегії суддів:

головуючого судді

Гладишевої Т.Я.,

суддів

Савицького Я.Ф., Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання

Кубік О.В.

за участю представників сторін в

судовому засіданні від 15 грудня 2008 року:

від позивача:

ОСОБА_2, ОСОБА_3

від відповідача: не

з'явився;

від третіх осіб: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення господарського

суду Миколаївської області від 03.07.2008 року

по справі

№ 11/57/06-НР  

за позовом: Акціонерного

товариства закритого типу “Отрада”

до відповідача:

Комунального підприємства “Миколаївське міжміське бюро технічної

інвентаризації”

треті особи, які не заявляють

самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:ОСОБА_1 

                    Регіональне відділення Фонду державного

майна України по Миколаївській області

про

визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2006 року Акціонерне

товариство закритого типу “Отрада” звернулось з позовом до Комунального

підприємства “Миколаївське МБТІ” про визнання за АТЗТ “Отрада” права власності

на нежитлові приміщення в будинку № 4 по проспекту Жовтневому в м. Миколаєві та

про зобов'язання відповідача зареєструвати за АТЗТ “Отрада” право власності на

вказані приміщення.

          Рішенням господарського суду

Миколаївської області від 28.02.2006 року по справі № 11/57/06 позов

задоволено. Визнано за АТЗТ “Отрада” право власності на нежитловий об'єкт

-магазин № 28 загальною площею 205,7 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1;

зобов'язано КП “Миколаївське МБТІ” зареєструвати за АТЗТ “Отрада” право

власності на магазин № 28 загальною площею 205,7 кв.м., який розташований за

адресою: АДРЕСА_1.

          Ухвалою Вищого господарського суду

України від 02.08.2006 року по справі № 11/57/06 відновлено СПД -фізичній особі

ОСОБА_1 строк на подання касаційної скарги на рішення господарського суду

Миколаївської області від 28.02.2006 року. Скаргу прийнято до провадження

Вищого господарського суду України.

          Постановою Вищого господарського суду

України від 27.09.2006 року касаційну скаргу СПД -фізичної особи ОСОБА_1

задоволено частково. Рішення господарського суду Миколаївської області від

28.02.2006 року у справі № 11/57/06 скасовано, справу передано на новий розгляд

до господарського суду Миколаївської області.

          Ухвалою колегії суддів Верховного

Суду України від 09.11.2006 року відмовлено в порушенні касаційного провадження

з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 27.09.200 6року у

справі № 11/57/06.

          Ухвалою господарського суду

Миколаївської області від 26.12.2006 року справу № 11/57/06-НР прийнято до

розгляду.

          Ухвалою господарського суду

Миколаївської області від 29.01.2007 року провадження у справі № 11/57/06-НР

припинено з  підстави, що спір не  підлягає розгляду в господарських судах

України, оскільки необхідно залучити до участі у справі ОСОБА_1 як фізичну

особу, а не як суб'єкта підприємницької діяльності.

Постановою Одеського апеляційного

господарського суду від 20.03.2007 року по справі № 11/57/06-НР ухвалу

господарського суду Миколаївської області від 29.01.2007 року скасовано, справу

№ 11/57/06-НР передано на розгляд господарського суду Миколаївської області.

          Ухвалою господарського суду

Миколаївської області від 10.04.2007 року справу прийнято до провадження суддею

Гриньовою Т.В.

          Заявою про уточнення позовних вимог

від 25.07.2007 року АТЗТ “Отрада” уточнило підстави позову, не змінюючи його

предмет.

          Ухвалою господарського суду

Миколаївської області від 01.08.2007 року по справі № 11/57/06-НР залучено до

участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на

предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1

          Уточненнями до позовної заяви від

02.07.2008 року (вхідний № 10846 від 03.07.2006 року) АТЗТ “Отрада” уточнило

позовні вимоги та просило суд визнати за АТЗТ “Отрада” право власності на

нежитлові приміщення магазину № 28 загальною площею 205,7 кв.м., розташованого

в будинку АДРЕСА_1.

          Рішенням господарського суду

Миколаївської області від 03.07.2008 року по справі № 11/57/06-НР (суддя

Гриньова Т.В.)  позов задоволено. Визнано

за АТЗТ “Отрада” право власності на нежитлові приміщення магазину № 28,

загальною площею 205,7 кв.м., розташованого в будинку АДРЕСА_1.

          Судове рішення мотивовано наступним:

          - АТЗТ “Отрада” є правонаступником

ТОВ “Отрада” та Організації орендарів трудового колективу магазину № 28;

          - за рішенням акціонерів АТЗТ

“Отрада” від 10.05.1996 року було збільшено статутний фонд товариства за рахунок

придбаного в процесі приватизації приміщення магазину № 28 та до складу

акціонерів товариства були прийняті члени Організації орендарів трудового

колективу магазину № 28. В подальшому рішення від 10.05.1996 року було

скасовано рішенням позачергових загальних зборів акціонерів від 28.04.1998

року;

          - на підставі рішення членів

Організації орендарів трудового колективу магазину № 28 від 30.10.2001 року та

рішення загальних зборів АТЗТ “Отрада” від 25.12.2001 року затверджено нову

редакцію Статуту АТЗТ “Отрада”; прийнято до складу акціонерів АТЗТ “Отрада”

членів Організації орендарів трудового колективу магазину № 28 та збільшено

статутний фонд товариства за рахунок додаткових внесків;

          - згідно ст. 392 Цивільного кодексу

України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Право власності на нежитлове приміщення -магазин № 28, розташований по пр.

Жовтневому міста Миколаєва зареєстровано за Організацією орендарів трудового

колективу магазину № 28, яка припинила своє існування в зв'язку з досягненням

мети, для якої вона була створена. Оскільки позивач є правонаступником

організації орендарів трудового колективу магазину № 28, то його позовні вимоги

про визнання за АТЗТ “Отрада” права власності на спірний об'єкт є обґрунтованими;

          - КП “Миколаївське МБТІ” є належним

відповідачем у справі, оскільки воно є органом реєстрації речових прав на

нерухоме майно, а листами від 23.03.2004 року та від 11.06.2004 року КП

“Миколаївське МБТІ” відмовило товариству в здійсненні реєстрації права

власності на спірний об'єкт.

Не погодившись з рішенням суду від

03.07.2008 року, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій  наводить наступні доводи:

- судом неповно з'ясовані та не

доведені обставини, що мають значення для справи, які місцевий господарський

суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні

місцевого господарського суду, обставинам справи; порушено та неправильно

застосовано норми матеріального та процесуального права;

          - справу розглянуто за відсутністю

Регіонального відділення Фонду державного майна України  в Миколаївській області, яке не було належним

чином повідомлено  про місце та час

засідання суду;

          - прийняте рішення стосується прав та

обов'язків осіб, яких не було залучено до участі у справі;

- судом порушено правило

підсудності, оскільки неправильно визначено коло учасників процесу; не залучено

до участі у справі належних відповідачів, якими є скаржник та інші  фізичні особи, які приймали участь у приватизації

магазину № 28;

          - судом не з'ясовано, чи правомірно

магазин № 28 було передано до статутного фонду АТЗТ “Отрада”організацією

орендарів трудового колективу магазину № 28, яка на дату передачі майна вже не

існувала;

          - визнання за АТЗТ “Отрада” права

власності на нежитлове приміщення -магазин № 28 позбавляє скаржника та інших

фізичних осіб, які приймали участь у приватизації магазину № 28, права

власності на належну їм частку в спільній частковій власності;

          - судом безпідставно не зупинено

провадження у справі з надсиланням матеріалів до слідчих органів;

          - судом невірно визначено статус

скаржника як третьої особи, яка не заявляла самостійних вимог на предмет спору,

на стороні відповідача. Фізична особа ОСОБА_1 вважає себе особою, яка заявляє

свої вимоги на спірний об'єкт, не визнаючи права власності АТЗТ “Отрада” на

магазин № 28;

          - справу розглянуто з порушенням норм

процесуального права: судом не роз'яснено права та обов'язки сторін; не

здійснювалось технічної фіксації судових процесів; порушено таку засаду

судочинства як змагальність сторін; порушено ст. ст. 26, 27 Господарського

процесуального кодексу України;

          - судом порушено норми матеріального

права: положення Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України,

Закону України “Про інвестиційну діяльність” та інші.

          У доповненні до апеляційної скарги

(вхідний № 1296 Д1 від 11.08.2008 року) скаржник вказує наступне:

- Ухвалою судді Судової палати у

цивільних справах Верховного Суду України від 15.07.2008 року відкрито

касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ “Отрада”, організації

орендарів трудового колективу магазину № 28 про визнання недійсними рішень

загальних зборів акціонерів, зборів орендарів магазину № 28, незаконності

передачі майна до статутного фонду ЗАТ “Отрада”, переведення на нього прав

покупців майнового комплексу, визнання за ним права власності на частку в

майні, визнання незаконною реєстрації збільшення розміру статутного фонду ЗАТ

“Отрада” та скасування його державної реєстрації, визнання недійсним

додаткового випуску акцій ЗАТ “Отрада”, зобов'язання Територіального управління

Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку анулювати свідоцтво про

реєстрацію додаткового випуску акцій ЗАТ “Отрада”, визнання необґрунтованим

створення реєстру акціонерів за рахунок акцій додаткового випуску. Скаржник

вважає, що судом першої інстанції безпідставно не зупинено провадження у справі

№ 11/57/06-НР до розгляду Верховним Судом України касаційної скарги на ухвалу Ленінського

районного суду м. Миколаєва від 27.02.2008 року та ухвалу апеляційного суду

Миколаївської області від 16.04.2008 року;

- у фізичної особи ОСОБА_4,

прізвище якої вказано в протоколі організації орендарів трудового колективу

магазину № 28, є право приєднатися до апеляційної скарги ОСОБА_1, оскільки це

не заборонено законом.

          У відзиві на апеляційну скаргу АТЗТ

“Отрада” обґрунтовує свої вимоги про визнання за товариством права власності на

нежитлове приміщення -магазин № 28, вважає доводи апеляційної скарги такими, що

не відповідають  дійсності та не

підтверджені доказами.

          Позивач вважає рішення суду від

03.07.2008 року обґрунтованим, законним та зазначає, що судом повно встановлено

обставини, які мають значення  для

справи, висновки суду підтверджуються доказами, дослідженими в судовому

засіданні. З цих підстав, просить оскаржене рішення суду залишити без змін, а

апеляційну скаргу -без задоволення.

          02.12.2008 року через канцелярію суду

апеляційної інстанції надійшли письмові пояснення Регіонального відділення

Фонду державного майна України по Миколаївській області, в яких вказується, що

ОСОБА_1 з 25.12.2001 року є акціонером АТЗТ “Отрада” з наведенням обґрунтування

такого твердження.

          Перевіривши матеріали справи,

правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та

процесуального права, повноту встановлення обставин справи та відповідність ним

висновків суду, заслухавши доводи скаржника, представників позивача, колегія

суддів дійшла висновку  про наявність

підстав для часткового задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

          З наявного в матеріалах справи

Положення про організацію орендарів трудового колективу магазину № 28,

затвердженого загальними зборами організації орендарів від 25.12.1992 року,

остання створена відповідно до Закону України “Про оренду майна державних

підприємств та організацій” з метою, в тому числі, здійснення оренди майнового

комплексу магазину № 28 у Фонда комунального майна м. Миколаєва.

          Відповідно до п.2.3. Положення

організація орендарів створює підприємство 

у формі товариства з обмеженою відповідальністю  для ведення підприємницької діяльності.

          Згідно п.2.4. Положення організація

орендарів не припиняє свого існування після створення ТОВ, вирішує питання

відповідно до мети створення організації орендарів.

          Згідно з п.6.1. Положення діяльність

організації орендарів припиняється в разі припинення дії договору оренди

внаслідок його розірвання або викупу орендованого майна (т.1, а.с.8-10; 14).

          З наявного в матеріалах справи

Свідоцтва про державну реєстрацію підприємства, реєстровий № 3998, вбачається,

що 25.12.1992 року організація орендарів трудового колективу магазину № 28

пройшла  державну реєстрацію у виконкомі

Миколаївської міської ради (т.1, а.с.7).

          Відповідно до Свідоцтва про державну

реєстрацію підприємства, реєстровий № 4331, 28.01.1993 року у виконкомі  Миколаївської міської ради пройшло державну

реєстрацію Товариство з обмеженою відповідальністю “Отрада” (т. 1 а.с.7).

          Відповідно до Статуту ТОВ “Отрада”,

зареєстрованого виконкомом Миколаївської міської ради від 28.01.1993 року,

реєстраційний № 4331, товариство створено за згодою між громадянами (шість

осіб), які в подальшому іменуються “учасники” та які об'єднані в організацію

орендарів, зареєстровану Миколаївським місквиконкомом 25.12.1992 року.

Товариство є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші

рахунки, печатку, штампи (пункти 1.1, 1.3 Статуту; т. 1 а.с.22,23).

          20.01.1993 року між Фондом комунального

майна м. Миколаєва (Орендодавець) та організацією орендарів (Орендар) укладено

договір оренди № 84, відповідно до якого Орендодавець передає, а Орендар

приймає в оренду комунальне майно -магазин № 28. строк дії договору -з

01.01.1993 року до 31.12.1993 року (пункти 1.1, 3.1. договору). Пунктом 2.5

договору від 20.01.1993 року передбачено, що Орендар затверджує статут

створеного ним господарського товариства, яке наділяється правом повного

господарського відання відносно орендованого майна. (п. 2.5 договору, т.1 а.с.

27-29).

          11.12.1995 року між Представництвом

Фонду державного майна України в місті Миколаєві (Продавець) та Організацією

орендарів магазину № 28 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу державного

майна, відповідно до якого Продавець зобов'язується передати у власність

Покупця державне майно цілісного майнового комплексу магазину № 28 за адресою:

АДРЕСА_1 а Покупець зобов'язується прийняти майно, оплатити його вартість та

виконати всі умови договору. Відповідно до акту оцінки, затвердженому оціночною

комісією, вартість об'єкту складає 1 965.093 млн. карбованців (один мільярд

дев'ятсот шістдесят п'ять мільйонів дев'яносто три карбованця). Передача

об'єкту здійснюється Продавцем у десятиденний термін після сплати ціни продажу

об'єкту приватизації, про що складається акт приймання-передачі (пункти 1.1.,

1.3, 3.1, 3.2 договору від 11.12.1995 року т. 1 а.с. 35-37).

          Згідно з Свідоцтвом про державну

реєстрацію договору купівлі-продажу державного майна, реєстровий номер 305,

договір купівлі-продажу від 11.12.1995 року засвідчений нотаріальною конторою №

11 між Представництвом Фонду державного майна України в м. Миколаєві та

Організацією орендарів магазину № 28, зареєстрований у виконкомі Миколаївської

міської ради 13.12.1995 року (т.1 а.с.34).

          Відповідно до акту передачі майна від

08.02.1996 року Представництво Фонду державного майна України в м. Миколаєві

передало, а Організація орендарів магазину № 28 прийняла, відповідно до договору

купівлі-продажу від 11.12.1995 року, майно та приміщення магазину № 28 вартістю

1 965.093 млн. карбованців (один мільярд дев'ятсот шістдесят п'ять мільйонів

дев'яносто три карбованця) (т. 1 а.с. 38).

          Як вже зазначалось раніше, АТЗТ

“Отрада” звернулось з позовом до КП “Миколаївське МБТІ”, в якому просило,

уточнивши свої вимоги, визнати за товариством право власності на нежитлові

приміщення магазину № 28 загальною площею 205,7 кв.м., розташованого в будинку

АДРЕСА_1.

          Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач

наполягає, що є правонаступником ТОВ “Отрада” та Організації орендарів

трудового колективу магазина № 28, спірне майно внесено до статутного фонду

АТЗТ “Отрада” відповідно до рішення членів Організації орендарів трудового

колективу  магазину № 28 від 30.10.2001

року та рішення загальних зборів АТЗТ “Отрада” від 25.12.2001 року . Позивач

вказує, що звертався до відповідача з заявами про реєстрацію прав власності на

нежитлові приміщення  магазину № 28, однак

у здійсненні реєстрації було відмовлено.

Задовольнивши позов АТЗТ “Отрада”,

місцевий господарський суд  вказав про

обґрунтованість та доведеність заявлених вимог.

Однак, судова колегія не може

погодитися з таким висновком суду виходячи з наступного.

          Відповідно до ст. 3 Декрету Кабінету

Міністрів України “Про додаткове регулювання орендних відносин” від 15.12.1992

року № 9-92 зі змінами, внесеними Декретом Кабінету Міністрів України від

20.05.1993 року № 57-93,  приватизація

орендованого державного майна здійснюється за згодою орендарів  в порядку, встановленому законодавчими актами

України. Організація орендарів для цілей викупу орендованого державного майна

має права й обов'язки товариства покупців.

Згідно пункту 1.1 Порядку створення

та реєстрації товариства покупців у процесі приватизації, затвердженого наказом

Фонду державного майна України від 25.05.1993 року № 235, зареєстрованого в

Мінюсті України 23.06.1993 року за № 73 товариство покупців -це добровільне

об'єднання громадян, які уклали угоду про спільну діяльність, з метою придбання

об'єктів приватизації у колективну власність.

Відповідно до п. 3.1. Порядку члени

товариства мають право, зокрема, на частину придбаного державного майна.

          Товариство покупців припиняє свою

діяльність після досягнення поставленої при його створенні мети (пункт 7

Порядку).

З наявного в матеріалах справи

протоколу зборів організації орендарів трудового колективу магазину № 28 від

25.12.1995 року вбачається, що до складу організації орендарів на дату її

створення входило 11 чоловік. (т. 1 а.с. 18-20).

          Згідно Статуту ТОВ «Отрада»на дату

його реєстрації учасниками товариства є 6 фізичних осіб, які зобов'язані

вносити вклади та додаткові внески в порядку, передбаченому статутом та

засновницьким договором (т. 2 а.с. 58, 59, 62).

В матеріалах справи відсутні

будь-які докази матеріальних внесків до Статутного фонду товариства  учасників ТОВ «Отрада»у вигляді їхніх часток

у спільній частковій  власності будівлі магазину

№ 28, тоді як згідно ст. 12 Закону України «Про господарські товариства»товариство

є власником майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність.

Зважаючи на встановлені судовою

колегією фактичні обставини, висновок господарського суду щодо правомірності

набуття позивачем -АТЗТ «Отрада»права власності на спірне майно внаслідок

збільшення Статутного фонду за рахунок додаткових внесків -майна магазину № 28

є таким, що не відповідає нормам чинного законодавства, оскільки відсутні в

матеріалах справи докази, по-перше, передачі майна (або частки учасників у

спільній частковій власності) у Статутний фонд ТОВ «Отрада»в якості внесків, по

-друге, Організація орендарів трудового колективу магазину № 28 не мала

законних підстав приймати рішення від 30.10.2001 року, яке оформлено протоколом

№ 1, про внесення до Статутного фонду АТЗТ «Отрада»будівлі магазину № 28,

оскільки організація припинила свою діяльність після викупу магазину ТОВ

«Отрада; по-третє, АТЗТ «Отрада», учасниками якого відповідно до Статуту,

зареєстрованого виконкомом міської ради м. Миколаєва 24.01.1994 року за №

4331/1, є фізичні особи, не мало законних підстав для прийняття рішення, яке

оформлено протоколом № 2 від 25.12.2006 року, про збільшення  Статутного фонду АТЗТ «Отрада»за рахунок

переданого організацією орендарів майна цілісного майнового комплексу магазину

№ 28.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу

України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом,

зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше

прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не

встановлена судом.

Статтею 334 Цивільного кодексу

України встановлено, що право власності у набувача майна за договором виникає з

моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України

кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення,

невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу,

який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що

позивачем заявлено позов до КП “Миколаївське МБТІ”, яке листами від 23.03.2004

року та 11.06.2004 року відмовило АТЗТ «Отрада»у здійсненні державної

реєстрації за позивачем права власності на магазин № 28, розташований за

адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 138, 139).

          З цього приводу колегія суддів

зазначає, що відповідно до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав

власності на об'єкти нерухомого майна, затвердженого наказом Мінюста України

від 07.02.2002 року № 7/5, підприємства бюро технічної інвентаризації

здійснюють державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно у межах

визначених адміністративно-територіальних одиниць.

          Втім, наявні в матеріалах справи

документальні докази свідчать, що право власності АТЗТ «Отрада»на приміщення

магазину № 28 не визнається та оспорюється фізичною особою -ОСОБА_1 (ухвала

Верховного Суду України від 15.07.2008 року, ухвала Апеляційного суду

Миколаївської області від 16.04.2008 року по справі № 22Ц-840/2008р, ухвала

Апеляційного суду Миколаївської області від 24.05.2007 року по справі №

22Ц-939/07, його скарги і таке інше).

          А відтак, КП «Миколаївське МБТІ»є

неналежним відповідачем у справі за позовом АТЗТ «Отрада»до КП «Миколаївське

МБТІ»про визнання права власності на нежитлові приміщення магазину № 28

загальною площею 205,7 кв.м., розташованого в будинку № 4  по пр. Жовтневому м. Миколаєва.

          Аналогічна правова позиція викладена

у постанові  Вищого господарського суду

України від 27.09.2006 року, яка прийнята за результатами розгляду касаційної

скарги  СПД -фізичної особи ОСОБА_1

          Посилання позивача на Інформаційний

лист Вищого господарського суду України від 31.01.2001 року № 01-8/98 «Про

деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права

власності та його захистом»не заслуговують на увагу, оскільки КП «Миколаївське

МБТІ»в даному спорі не є тією особою, яка оспорює або не визнає право позивача

на спірний об'єкт .

          З огляду на викладене, оскаржене

рішення від 03.07.2008 року  підлягає

скасуванню як прийняте за неповно встановленими обставинами та з неправильним

застосуванням норм матеріального і процесуального права, з прийняттям нового

рішення про відмову в позові з підстав заявлення позову до неналежного

відповідача.

          В процесі апеляційного розгляду

скаржником було заявлено:

          - клопотання про залучення до

матеріалів справи доповнення до апеляційної скарги, яке судовою колегією

задоволено;

          - заяву «Про набуття апелянтом

додаткового статусу -довіреної особи та представника ОСОБА_4», у задоволенні

якої відмовлено як безпідставної;

          - заяву про надання матеріалів справи

для ознайомлення, яка судовою колегією задоволена;

          - заяву, в якій доведено до відома

судової колегії про подачу касаційної скарги на ухвалу Вищого господарського

суду України від 05.11.2008 року;

          - клопотання про зупинення

провадження у справі до розгляду Верховним Судом України касаційної скарги на

ухвалу Вищого господарського суду України від 05.11.2008 року, у задоволенні

якого відмовлено з підстав ненадання доказів порушення Верховним Судом України

касаційного провадження;

          - клопотання про зупинення

провадження у справі до вирішення Одеським апеляційним адміністративним судом

справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про встановлення наявності або

відсутності законних повноважень, у задоволенні якого відмовлено з підстав

недоведеності, що адміністративна справа є пов'язана з господарською справою №

11/57/06-НР;

          - заяву про відвід колегії суддів у

складі: головуючий суддя Гладишева Т.Я., судді Савицький Я.Ф., Лавренюк О.Т.,

яку розглянуто головою Одеського апеляційного господарського суду Балухом В.С.

та відхилено;

          - клопотання про залучення до

матеріалів справи документів як доказів, яке судовою колегією задоволено;

          - клопотання про витребування

доказів, яке відхилено судовою колегією, оскільки відповідно до ст. 33

Господарського процесуального кодексу України 

докази надаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

          Заяви ОСОБА_4, які надійшли

11.08.2008 року та 02.12.2008 року через канцелярію суду, судовою колегією не

розглядались, оскільки ОСОБА_4 не є учасником процесу.

          Доводи апеляційної скарги та

доповнення до апеляційної скарги щодо порушення місцевим господарським судом

норм процесуального права не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються

матеріалами справи та не відповідають ст. ст. 13, 21, 79, 91 Господарського

процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись

ст. ст. 44, 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія

суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити

частково.

          Рішення господарського суду

Миколаївської області від 03.07.2008 року по справі № 11/57/06-НР -скасувати.

          У позові АТЗТ «Отрада»- відмовити.

          Стягнути з АТЗТ «Отрада»на користь

ОСОБА_1 42,50 грн.  державного мита за

подачу апеляційної скарги.

          Зобов'язати господарський суд

Миколаївської області видати відповідний наказ з зазначенням реквізитів сторін.

          Постанова набирає законної сили з дня

її проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку.

Головуючий суддя:                                                           

Т.Я. Гладишева

          Суддя:                                                                                 Я.Ф.

Савицький

Суддя:                                                                               

О.Т. Лавренюк