Рішення

від 23.02.2012 по справі 18/1700/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/1700/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         23 лютого 2012 р.                                                                      Справа № 18/1700/11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія", юридична адреса: 01054,  м. Київ, вул. Дмитрівська, 29; фактична адреса: 01054, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 12, оф. 1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лубенське шляхово-будівельне управління      № 9", 37500, Полтавська область, м. Лубни, вул. Радянська, 210

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Хока-Україна", юридична адреса: 79069, м. Львів, вул. Шевченка, 317; поштова адреса: 79000, м. Львів, вул. Руданського, 1/2.

про стягнення 400000,00 грн.

                                                                      Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: Томчук М.В.

від відповідача: Мартинюк О.С.

від третьої особи: не з'явився

В судовому засіданні 23.02.2012 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 400000,00 грн.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судових засіданнях та у наданих до суду письмових запереченнях на позовну заяву (т. 1, а.с. 57-58; т. 2, а.с. 112-113) проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на їх безпідставність та необгрунтованість.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору свого уповноваженого представника в судове засідання не направила, докази отримання нею копії ухвали від 09.02.2012 року станом на 23.02.2012 року до суду не повертались. На підставі клопотання, задоволеного ухвалою суду від 09.02.2012 року (т. 3, а.с. 18), розгляд справи здійснюється без участі повноважного представника третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та третьої особи, суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лубенське шляхово-будівельне управління      № 9" (відповідач, підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вікторія" (позивач, замовник) було досягнуто усної домовленості щодо укладення договору підряду на виконання робіт з капітального ремонту автодороги Київ-Харків-Довжанський км 165+500-170+500. Однією з умов досягнутої домовленості, як зазначає позивач у позовній заяві, було перерахування ним відповідачеві після підписання договору підряду авансу на виконання передбачених договором робіт у розмірі 400000,00 грн.

Після погодження умов договору відповідачем за допомогою факсимільного зв'язку на адресу позивача було надіслано копію договору підряду № 112-12 від 23.11.2010 року (т. 1, а.с. 34-35). Даний договір, як вказується у позовній заяві, було підписано відповідачем та скріплено печаткою.

У відповідності до п. 4.1.1. вказаного договору підряду, для закупівлі необхідних матеріалів замовник сплачує підряднику аванс у розмірі 400000,00 грн.

24.11.2010 року позивачем на виконання умов вищезгаданого договору підряду платіжним дорученням № 278 (т. 1, а.с. 36) було перераховано відповідачеві аванс у сумі 400000,00 грн.

В подальшому, як вказується у позові, позивачу стало відомо про укладення відповідачем з Товариством з обмеженою відповідальністю "Хока-Україна" (третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача) аналогічного договору за № 112-11 від 16.11.2010 року   (т. 2, а.с. а.с. 106-109), у зв'язку з чим листом № 2 від 20.01.2011 року (т. 1, а.с. 37) позивач вимагав від відповідача повернення сплачених ним на виконання умов підписаного між сторонами договору підряду № 112-12 від 23.11.2010 року грошових коштів у розмірі 400000,00 грн. Даний лист було отримано відповідачем 24.01.2011 року, про що свідчить наявна у матеріалах справи копія повідомлення про вручення поштового відправлення (т. 1, а.с. 37, зворотній бік).

Листом № 3 від 26.01.2011 року (т. 1, а.с. 38) позивач вимагав від відповідача повернення грошових коштів у розмірі 400000,00 грн. вже як помилково перерахованих. Вказаний лист було направлено позивачем 27.01.2011 року, про що свідчить надана до справи копія опису вкладення (а.с. 40), та отримано відповідачем 03.02.2011 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (т. 1, а.с. 40, зворотній бік).

Станом на 09.06.2011 року грошові кошти в сумі 400000,00 грн. відповідачем не повернуті, що і стало приводом для звернення до суду з даним позовом.

За результатами дослідження наданих до справи учасниками процесу письмових доказів суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Як вбачається з позовної заяви, позивач в обгрунтування своїх вимог посилається на приписи ст. 1212 ЦК України, відповідно до якої, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. При цьому особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Разом з тим, факт помилкового або безпідставного перерахування позивачем відповідачеві грошових коштів у розмірі 400000,00 грн. матеріалами справи не підтверджується.

Так, за умовами досягнутої усної домовленості аванс на виконання відповідачем підрядних робіт з капітального ремонту автодороги Київ-Харків-Довжанський км 165+500-170+500 мав бути сплачений позивачем лише після підписання сторонами відповідного договору, про що останнім зазначається у позовній заяві. Дана умова була відображена сторонами у п. 4.1.1. договору підряду № 112-12 від 23.11.2010 року.

За змістом ч. 1 та ч. 2 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У відповідності до ч. 3 ст. 180 ГК України, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Як вбачається зі змісту спірного договору підряду № 112-12 від 23.11.2010 року, сторонами були погоджені його предмет - виконання робіт з капітального ремонту автодороги Київ-Харків-Довжанський км 165+500-170+500 (п. 1.1. договору), ціна - 800000,00 грн. (п. 2.1. договору) та термін дії - до 31.12.2010 року (п. 3.2. договору).

Згідно ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Положеннями чинного законодавства України конкретної форми договору будівельного підряду не встановлено, тож з урахуванням надісланого на адресу позивача договору підряду        № 112-12 від 23.11.2010 року вбачається, що в даному випадку сторони домовилися укласти цей договір саме у письмовій формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У відповідності до ч. 1 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Таким чином, перерахувавши відповідачеві на виконання п. 4.1.1. договору підряду № 112-12 від 23.11.2010 року грошові кошти (аванс) у розмірі 400000,00 грн., позивач прийняв пропозицію відповідача укласти цей договір, оскільки інших умов щодо прийняття оферти в даному договорі сторонами не передбачено, а отже, договір підряду № 112-12 від 23.11.2010 року в силу положень ч. 1 ст. 640 ЦК України є укладеним з дати внесення позивачем платежу, тобто з 24.11.2010 року. Докази визнання договору підряду № 112-12 від 23.11.2010 року недійсним у судовому порядку в матеріалах справи відсутні.

Слід зазначити, що під час перерахування авансу в розмірі 400000,00 грн. позивачем в графі "Призначення платежу" платіжного доручення № 278 від 24.11.2010 року вказано "Передплата на придбання матеріалів згідно договору № 112-12 від 23.11.2010 року", а у відповідності до п. 3.8. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України за № 22 від 21.01.2004 року, відповідальність за дані, зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу", несе платник.

Факт існування між позивачем та відповідачем договірних відносин з приводу виконання капітального ремонту автодороги Київ-Харків-Довжанський км 165+500-170+500 підтверджується також листом № 2 від 20.01.2011 року, в якому позивач визнає спірний договір підряду № 112-12 від 23.11.2010 року підписаним сторонами.

Отже, грошові кошти в розмірі 400000,00 грн. були перераховані позивачем відповідачеві в якості авансу на виконання передбачених договором підряду № 112-12 від 23.11.2010 року робіт та саме на підставі цього договору.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що вимогу про повернення авансу в розмірі 400000,00 грн. вперше було направлено на адресу відповідача лише 20.01.2011 року, тобто після закінчення терміну дії договору підряду № 112-12 від 23.11.2010 року, а також після фактичного виконання відповідачем робіт з капітального ремонту автодороги Київ-Харків-Довжанський км 165+500-170+500, докази направлення відповідачу інших вимог про повернення грошових коштів до 20.01.2011 року в матеріалах справи відсутні. Наявні у справі докази свідчать про те, що вказані роботи були виконані відповідачем у грудні 2010 року на підставі договору підряду № 112-11 від 16.11.2010 року, укладеного між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хока-Україна", але укладення даного договору нерозривно пов'язане з невиконанням позивачем взятих на себе зобов'язань за договором про виконання будівельних робіт б/н від 10.08.2010 року (т. 1, а.с. 25-33) та є фактично наслідком такого невиконання.

З урахуванням наведеного обставини, на які посилається позивач у надісланому на адресу відповідача листі за № 3 від 26.01.2011 року, не підтверджуються матеріалами справи, внаслідок чого залишаються судом поза увагою. Викладені у даному листі доводи позивача щодо відсутності замовлень на виконання робіт та кошторису до договору підряду № 112-12 від 23.11.2010 року судом також не приймаються до уваги, оскільки складання зазначених документів з об'єктивних причин та в силу ст. 875 ЦК України і ст. 318 ГК України є обов'язком замовника, враховуючи, що інше умовами вказаного договору підряду не передбачено.

Доводи відповідача щодо перерахування позивачем грошових коштів у сумі 400000,00 грн. на виконання умов пп. б п. 6.8. договору про виконання будівельних робіт б/н від 10.08.2010 року судом відхиляються, оскільки приписами пп. б п. 6.8. даного договору встановлено обов'язок будівельника (позивача) здійснити грошову компенсацію на користь третьої особи у разі проведення неякісних будівельних робіт чи застосування невідповідної технології і техніки проведення робіт та на підставі відповідної письмової вимоги замовника, яким є Товариство з обмеженою відповідальністю "Хока-Україна". Як свідчать матеріали справи, будівельні роботи за даним договором позивачем не проводилися, а письмову вимогу за № 10/12/10-1 (т. 2, а.с. 136) було направлено на його адресою за допомогою факсимільного зв'язку лише 10.12.2010 року, про що свідчить відповідна відмітка на її зворотному боці, тобто після перерахування позивачем відповідачеві грошових коштів у розмірі 400000,00 грн. При цьому суд приймає до уваги, що вимогою № 10/12/10-1 від 10.12.2010 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Хока-Україна" на підставі пп. б п. 6.8. договору про виконання будівельних робіт б/н від 10.08.2010 року та відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 512 ЦК України фактично було здійснене відступлення відповідачеві права вимоги за цим договором на загальну суму 3345007,00 грн., розмір якої підтверджується дослідженими судом та залученими до матеріалів справи копіями довідки про вартість виконаних будівельних робіт, акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року і договірної ціни за договором підряду № 112-11 від 16.11.2010 року (т. 3, а.с. 4-10).

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

В позові відмовити.

Суддя                                                                                        Гетя Н.Г.

Повний текст рішення складено 28.02.2012 року.