Рішення

від 23.02.2012 по справі 13/267

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа №  13/267

23.02.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АКРУ"

до   Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2    

про стягнення заборгованості

                                                                                           Суддя   Курдельчук І.Д.

Представники сторін:

від позивача        ОСОБА_1 –дов. б/н від 1507.2011 року

від відповідача    не з'явився

В судовому засіданні 23.02.2012 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "АКРУ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в розмірі 768 462,20 грн.

11.07.2011 року ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №13/267, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 06.09.2011 року.

06.09.2011 року в судове засідання з'явилися представники сторін. Представник позивача вимоги суду щодо надання витребуваних судом документів виконав частково. В судовому засіданні представником позивача надані оригінали договору купівлі продажу товарів № 25/03-2009 від 25.03.2009 року, видаткових накладних та рахунків-фактури, які залучені судом до матеріалів справи. Представник відповідача через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву.

В судовому засіданні представники сторін надали спільне клопотання про продовження строку розгляду справи №13/267.

Відповідно до ст.ст.4-3, 22, 69 ГПК України, судом задоволено клопотання сторін та продовжено строк вирішення спору на 15 днів.

В ході розгляду справи представник позивач підтримав позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову.

Відповідача проти позову заперечував та наполягав на відмові у його задоволенні, посилаючись на те, що на долучених позивачем до матеріалів справи в якості доказів поставки товару за Договором купівлі-продажу № 25/03-2009 від 25.03.2009 року видаткових накладних, він підписи не ставив, товар вказаний у зазначених накладних не отримував. З огляду на викладене, в судовому засіданні відповідач заявив клопотання про призначення у праві судової почеркознавчої експертизи та надав зразки підписів для направлення їх до експертної установи.

Для вирішення питання чи є підпис, який проставлений від імені відповідача на зазначених видаткових накладних, насправді підписом ОСОБА_2, ухвалою суду від 06.09.2011 року було призначено судову почеркознавчу експертизу та зупинено провадження у справі до отримання висновку експерта.

23.01.2012 року до Господарського суду міста Києва надійшов висновок судово-почеркознавчої експертизи № 10575/11-11 від 24.11.2011 року по справі № 13/267.

06.02.2012 року до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання про призначення по справі повторної судово-почеркознавчої експертизи по підписам під раніше направленими судом для проведення експертизи видатковим накладним і коригування вартісних показників, проведення якої доручити іншому експерту КНДІСЕ, а також доручити вказаному експерту провести додаткову експертизу по підписам  під видатковими накладними по безготівковому розрахунку № РН-0000017 від 19.03.2009 року та № РН-0000015 від 16.03.2009 року, та під актом звірки розрахунків між  ФОП ОСОБА_2 та ТОВ "Акру". Крім того у клопотанні відповідач просив суд для проведення судово-почеркознавчої експертизи призначеному іншому експерту постановити наступне питання: Чи виконано підпис ОСОБА_2 від імені якої він зазначений або іншою особою під текстом раніше направлених на експертизу видаткових накладних, а також під видатковими накладними по безготівковому розрахунку № РН-0000017 від 19.03.2009 року та № РН-0000015 від 16.03.2009 року, під актом звірки розрахунків між  ФОП ОСОБА_2 та ТОВ "Акру"

Ухвалою суду від 15.02.2012 року провадження у  справі № 13/267 було поновлено та призначено розгляд  справи на 23.02.2012 року.

23.02.2012 року в судове засідання з'явився представник позивача.

До канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про вжиття заходів забезпечення позов у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача, яке розглянуто та відхилено судом через необґрунтованість.

Відповідач в судове засідання не з'явився, поважних причин неявки суду не повідомив.

Судом розглянуто та відхилене клопотання відповідача про призначення по справі повторної судово-почеркознавчої експертизи, як необґрунтоване.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою господарського суду за місцезнаходженням відповідно до довідок ЄДРПОУ про що свідчить повідомлення про вручення з відміткою Укрпошти про отримання.

Відповідно до положень ст.ст.64, 77, 87 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обов'язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України в судових засіданнях складено протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши і з'ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -    

ВСТАНОВИВ:

25.03.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АКРУ" (надалі –позивач, продавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (надалі –відповідач, покупець) було укладено договір купівлі-продажу товарів № 25/03-2009 від 25.03.2009 року (надалі - Договір), згідно умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити OSB плити за ціною та кількістю, що визначена у видатковій накладній.  

Відповідно до п. 2.1 Договору, продавець зобов'язаний передати покупцю товар у визначеному ним місці; товар вважається переданим за Договором з моменту його фактичної передачі одержувачу, про що продавцем складається видаткова накладна.

Пунктом 2.2 Договору сторони передбачили, що покупець зобов'язаний прийняти товар і розрахуватися за нього не пізніше тридцяти календарних днів з моменту отримання товару, згідно видаткової накладної.

Судом  встановлено, що на виконання умов договору позивачем було здійснено поставку товару на загальну суму 1 271 637,21 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками обох сторін видатковими накладними (належним чином засвідчені копії накладної долучені до матеріалів справи).

Вищевказана накладна приймається судом у якості належного доказу виконання поставки товару відповідачу та прийняття його останнім.

Проте, відповідач, в порушення умов Договору та чинного законодавства, взяті на себе зобов'язання виконав частково, оплату за поставлений товару в розмірі 622 016,70 грн. не здійснив. У зв'язку з чим, як стверджує позивач, у відповідача утворилася перед позивачем заборгованість за поставлений товар в розмірі 622 016,70 грн.

Зважаючи на викладене позивач звернувся до суду з позовом в якому просив стягнути суд стягнути з відповідача 632 661,83 грн. суми основного боргу, 32 489,08 грн. 3% річних та 113 956,42 грн. інфляційних втрат.

В ході розгляду справи позивачем було подано Заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 622 016,70 грн. суми основного боргу, 32 488,87 грн. 3% річних та 113 956,32 грн. інфляційних втрат.

Відмовляючись сплачувати суму боргу в розмірі 622 016,70 грн., відповідач посилався на те, що на долучених позивачем до матеріалів справи в якості доказів поставки товару за Договором купівлі-продажу № 25/03-2009 від 25.03.2009 року видаткових накладних, він підписи не ставив, товар вказаний у зазначених накладних не отримував.

З метою вирішення питання чи є підпис, який проставлений від імені відповідача на зазначених видаткових накладних, насправді підписом ОСОБА_2 судом було призначено судову почеркознавчу експертизу.

З Висновку судово-почеркознавчої експертизи № 10575/11-11 від 24.11.2011 року вбачається, що підписи від імені ОСОБА_2 на спірних видаткових накладних , накладних на повернення та у коригуваннях вартісних показників виконані самим ОСОБА_2.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до п. 1 ст. 693 ЦК України договором купівлі-продажу може бути встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).  

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 622 016,70 грн. основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором позивач нарахував та просить суд стягнути з останнього 32 488,87 грн. 3% річних та 113 956,32 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 32 488,87 грн. 3% річних та 113 956,32 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню частково, а саме 32 488,80 грн. 3% річних та 112 318,12 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача 622 016,70 грн. основного боргу підлягаю задоволенню в повному обсязі, вимоги в частині стягнення 32 488,87 грн. 3% річних та 113 956,32 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню частково, а саме 32 488,80 грн. 3% річних та 112 318,12 грн. інфляційних втрат.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ід.код НОМЕР_1) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем при виконанні рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АКРУ" (м. Київ, вул.. Димитрова, 22, оф. 10, код ЄДРПОУ 35981975) 622 016 (шістсот двадцять дві тисячі шістнадцять),70 грн. основного боргу, 32 488 (тридцять дві тисячі чотириста вісімдесят вісім),80 грн. 3% річних, 112 318 (сто дванадцять тисяч триста вісімнадцять),12 грн. інфляційних втрат, 7 668 (сім тисяч шістсот шістдесят вісім),23 грн. витрат по сплаті державного мита, 235 (двісті тридцять п'ять),50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                                        І.Д. Курдельчук

        дата складення 28.02.2012