Постанова

від 01.03.2012 по справі 5015/5796/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5015/5796/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.12                                                                                           Справа  № 5015/5796/11

Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:

головуючий суддя                                                            Малех І. Б.

судді                                                                                Кузь В. Л.

                                                                                Юркевич М. В.

при секретарі судового засідання М. Кришталь

за участю представників сторін:

від прокурора –Рогожнікова Н. Б.

від позивача – не з'явився

від відповідача 1 (апелянта) –Лукашкова А. В.

від відповідача 2 – не з'явився

від третіх осіб – не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Східницької селищної ради б/н від 26.12.2011 р.

на рішення господарського суду Львівської області від 14.12.2011 р.

у справі № 5015/5796/11

за позовом прокурора м. Борислава в інтересах держави в особі управління Держкомзему у м. Бориславі Львівської області, м. Борислав Львівської області

до відповідача 1 Східницької селищної ради, смт. Східниця Львівської області

до відповідача 2 ТОВ «Західспецмонтаж», с. Долішній Лужок Дрогобицького району Львівської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ТОВ «Універсал», м. Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Дрогобицьке державне комунальне міжміське бюро технічної інвентаризації, м. Дрогобич

про скасування п.п. 1, 1.1 рішення сесії Східницької селищної ради від 23.03.2006 р. № 366 «Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення», договору купівлі продажу земельної ділянки площею 10 000 кв. м у курортному комплексі «Смерекове», смт. Східниця, укладеного між Східницькою селищною радою та ТОВ «Західспецмонтаж», від 07.04.2006 р. та державного акту серії ЯД № 432033 на право власності на земельну ділянку загальною площею 10 000 кв. м в курортному комплексі «Смерекове», смт. Східниця та ТОВ «Західспецмонтаж»

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Львівської області від 14.12.2011 р. у справі № 5015/5796/11 частково задоволено позов прокурора м. Борислава в інтересах держави в особі управління Держкомзему у м. Бориславі Львівської області, скасовано п.п. 1, 1.1 рішення сесії Східницької селищної ради від 23.03.2006 р. № 366 «Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення» в частині продажу земельної ділянки площею 10 000 кв. м. в курортному комплексі «Смерекове»для будівництва та обслуговування санаторно-курортного комплексу ТОВ «Західспецмонтаж», визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 10 000 кв. м у курортному комплексі «Смерекове», укладеного між Східницькою селищною радою та ТОВ «Західспецмонтаж»від 07.04.2006 р., провадження у справі в частині визнання недійсним державного акта серії ЯД № 432033 на право власності на земельну ділянку загальною площею 10 000 кв. м у курортному комплексі «Смерекове»за ТОВ «Західспецмонтаж»та вилучення державного акта серії ЯД № 467810 на право власності на земельну ділянку загальною площею 10 000 кв. м у курортному комплексі «Смерекове»за ПП «Легіон-Універсал», зроблену в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди № 02.07.439.00027 припинено, з Східницької селищної ради та з ТОВ «Західспецмонтаж»в дохід державного бюджету стягнуто по 85 грн. державного мита та по 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду мотивоване тим, що пунктами 1, 1.1 рішення сесії Східницької селищної ради від 23.03.2006 р. № 366 «Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення»порушено вимоги ч. 2 ст. 127 ЗК України, а саме викуп земельної ділянки без проведення аукціону чи конкурсу можливий тільки у випадку розташування на ньому об'єктів нерухомого майна, що є власністю покупців цих земельних ділянок, а в даному випадку об'єкт нерухомого майна відсутній і, відповідно, право власності на об'єкт нерухомого майна документально не підтверджено. Визнавши вказане вище рішення селищної ради незаконним, суд першої інстанції зазначив про нікчемність договору купівлі-продажу, укладеного на виконання такого рішення. Також суд вважає, що державний акт на право власності на земельну ділянку не може бути предметом спору в господарській справі, у зв'язку з чим провадження у справі в частині визнання такого акта недійсним підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

У своїй апеляційній скарзі відповідач 1 просить дане рішення скасувати та прийняти нове, яким повністю відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що прокурором помилково визначено орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками територіальної громади –Управління Держкомзему у м. Борислав Львівської області також при прийняті рішення суд вийшов за межі позовних вимог без відповідного клопотання та неправильне застосування судом норм права.

          У судовому засіданні представник відповідача1 уточнив свої вимоги та наголосив на тому, що однією з підстав скасування оскаржуваного рішення є подання прокурором позову в інтересах неналежного позивача.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід скасувати, а апеляційну скаргу задоволити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.03.2006 р. ХХІІІ сесією 4 демократичного скликання Східницької селищної ради Львівської області прийнято рішення № 366, яким затверджено проект землеустрою щодо продажу у власність ТОВ «Західспецмонтаж»земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 10 000 кв. м в курортному комплексі «Смерекове»в сумі 285 902 грн. без врахування ПДВ (п. 1). Пунктом 1.1 цього рішення вирішено здійснити продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 10 000 кв. м в курортному комплексі «Смерекове» для будівництва та обслуговування санаторно-курортного комплексу ТОВ «Західспецмонтаж».

Відповідно до ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Правила щодо предмету регулювання господарських правовідносин встановлено ст. 1 ГК України, згідно якої цей кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Згідно ст. 2 ГК України, учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією , а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Повноваження спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель визначені ст. 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», згідно п. а) ч. 1 якої до повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель належать: а) здійснення державного контролю  за використанням та охороною земель у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням; додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; ведення державного обліку і реєстрації земель, достовірності інформації про земельні ділянки та їх використання; розміщення, проектування, будівництва та введення в дію об'єктів, що негативно впливають або можуть вплинути на стан земель; виконання комплексу необхідних заходів щодо захисту земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, псування, забруднення, засмічення відходами, заростання бур'янами, чагарниками та дрібноліссям; дотримання строків своєчасного повернення тимчасово зайнятих земельних ділянок та обов'язкового виконання заходів щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням; виконання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту під час проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов'язаних з порушенням ґрунтового покриву, своєчасного проведення рекультивації порушених земель в обсягах, передбачених проектом рекультивації земель; дотримання правил, установленого режиму експлуатації протиерозійних, гідротехнічних споруд, збереження захисних насаджень і межових знаків; додержання встановленого законодавством порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва; додержання строків розгляду заяв чи клопотань щодо набуття і реалізації прав на землю.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 9 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи. Державний контроль  за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у роботі комісій при прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель; проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

В даному випадку прокурором подано позов в інтересах держави в особі позивача –Державного комітету із земельних ресурсів у м. Бориславі Львівської області, хоча згідно листа прокуратури м. Борислава Львівської області від 17 листопада 2011 року вих. № 16-24 (арк. 53) прокуратура зазначає, що у штаті Управління Держкомзему  у м. Бориславі немає посади інспектора, а відповідно до ст.9 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель.

Згідно абз. 4 ч. 1, ч. 3 ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, є орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Як зазначалось вище, предметом оскаржуваного рішення сесії Східницької селищної ради № 366 від 23.03.2006 р. «Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення»є земельна ділянка, розташована в курортному комплексі «Смерекове», смт. Східниця, Львівська область.

Відповідно до ст. 12 ЗК України, до повноважень селищної ради у галузі земельних відносин на території селища належить в тому числі розпорядження землями територіальної громади, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб.

Згідно ст. 83 ЗК України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

До виключної компетенції селищної ради відноситься вирішення питань регулювання земельних відносин (п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Таким чином, органом, який уповноважений розпоряджатись земельними ділянками територіальної громади, є орган місцевого самоврядування, а саме –місцева рада.

Отже, господарський суд апеляційної інстанції вважає, що прокурором помилково визначено орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками територіальної громади –Управління Держкомзему у м. Бориславі Львівської області, разом з тим, слід зазначити, що правову основу діяльності управління Держкомзему становить Положення про управління (відділ) Держкомзему в місті (обласного та районного значення), затверджене наказом Держкомзему України від 17.06.2008 р. № 123, яким не передбачені повноваження Держкомзему розпоряджатись землями комунальної власності.

Згідно ч. 1 ст. 393 ЦК України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Також слід зауважити, що при цьому, на момент прийняття рішення № 366 селищною радою (23.03.2006 р.) власником спірної земельної ділянки була територіальна громада смт. Східниця, з 29.12.2006 р. –ТОВ «Західспецмонтаж», а з 12.11.2007 р. –ТОВ «Легіон-Універсал».

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

З позовами про визнання недійсними правочинів щодо земельних ділянок мають право звертатись сторони цих правочинів (договорів), а також інші зацікавлені особи, зокрема, особи, що мають право на придбання земельної ділянки, яка є предметом спірного договору. При цьому, інтерес такої особи стосовно придбання у власність земельної ділянки має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засад, а також відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з неповним врахування всіх обставин справи та з порушенням норм процесуального законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Східницької селищної ради, смт. Східниця, Львівська область задоволити.

2.          Рішення господарського суду Львівської області від 14.12.2011 р. у справі № 5015/5796/11 - скасувати. Прийняти нове рішення.

                    В позові прокурора м. Борислава в інтересах держави в особі Управління Держкомзему у м. Бориславі Львівської області до Східницької селищної ради, смт. Східниця, Львівська область та до ТОВ «Західспецмонтаж», с. Долішній Лужок, Дрогобицький район, Львівська область про скасування п.п. 1, 1.1 рішення сесії Східницької селищної ради від 23.03.2006 р. № 366 «Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення», договору купівлі продажу земельної ділянки площею 10 000 кв. м у курортному комплексі «Смерекове», смт. Східниця, укладеного між Східницькою селищною радою та ТОВ «Західспецмонтаж», від 07.04.2006 р. та державного акту серії ЯД № 432033 на право власності на земельну ділянку загальною площею 10 000 кв. м в курортному комплексі «Смерекове», смт. Східниця та ТОВ «Західспецмонтаж»- відмовити.

          Стягнути з управління Держкомзему у м. Бориславі Львівської області в дохід державного бюджету України 536, 50 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

3.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                                      Малех І. Б.

Суддя                                                                                          Кузь В. Л.

Суддя                                                                                          Юркевич М. В.

Повний текст постанови виготовлений 03.03.2012 р.