Постанова

від 01.03.2012 по справі 22/5005/8935/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

22/5005/8935/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2012 року                                    Справа №  22/5005/8935/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя   Герасименко І.М. (доповідач)   

судді: Кузнецова І.Л., Сизько І.А.

секретар судового засідання: Турбуєва А.О.

за участю представників сторін:

представник відповідача: Вошколуп Г.І.,Іщенко С.В.;

представник позивача :Оніщенко С.В.;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства “Криворіжіндустбуд”, м. Кривий Ріг,

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  20.09.2011 року  у справі №22/5005/8935/2011

за позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю “Нікоплюсресурс”, м. Нікополь,

до   Публічного акціонерного товариства “Криворіжіндустбуд”, м. Кривий Ріг,

про стягнення 35 744,98грн., -

 В С Т А Н О В И В :

       Товариство з обмеженою відповідальністю “Нікоплюсресурс”, м.Нікополь звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Закритого акціонерного товариства “Криворіжіндустрбуд”, м. Кривий Ріг, про стягнення заборгованості в розмірі 35744,98 грн., з яких:  по видаткових накладних №№285,286,287,289 - 18973,62 грн. - основна сума боргу, інфляційні - 6048,37грн., 3 % - 1662,40 грн. по видатковій накладній № 158 –6798,93 грн. –основна сума боргу, інфляційні –1760,86 грн., 3% річних - 509,80 грн., а також судові витрати по справі.

       Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2011 р. (суддя Пуппо Л.Д.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства “Криворіжіндустрбуд”, м. Кривий Ріг 25772,55 грн. –основного боргу, 1760,89 грн. –інфляційних втрат, 509,80 грн. –3%річних, 257,73 грн. державного мита, 185,15 грн.   витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видано наказ. В решті відмовлено.

         Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що суд першої інстанції виніс рішення з  порушенням норм процесуального права.

       В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 09.02.2012р.представник відповідача підтримав свою апеляційну скаргу; представники відповідача просять рішення суду першої інстанції залишити без змін. По справі була оголошена перерва до 28.02.2012р.

       В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 28.02.2012р. представники відповідача підтримали свою апеляційну скаргу, представник позивача просить рішення суду залишити безе змін.

        Колегія суддів, дослідивши докази по справі, в їх сукупності, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи,між сторонами було укладено Договір поставки №1 від 06.07.2011 року, відповідно до умов якого Позивач ( Постачальник) зобов'язується передати у власність Покупця (Відповідач) продукцію виробничо –технічного призначення, а саме: щебінь гранітний і відсів, щебінь від виробництва феросплавів, який іменується як Товар, а (Покупець) Відповідач  прийняти та оплатити поставлену продукцію та виконані ремонтні роботи. Найменування, кількість, строки поставки і ціни Товару вказуються в Додатковій угоді (п.1.1., п.1.2. Договору).

В специфікації №1 Додаткової угоди від 06.12.07р. сума Договору складає 150000,00 грн.

На підставі вищевказаного договору Позивач у період з 02.12.2008 року по 25.12.2008 року передав  Відповідачу товар –шлаки, щебень ( видаткові накладні №№ 285 на суму 12899,28 грн., 286 на суму 12938,46 грн., 287 на суму 7787,88 грн., 289 на суму 18019,20 грн. 15.12.2008р. Відповідач  згідно рахунку  №179 від 10.12.200р.  перерахував кошти у розмірі 39033 грн., чим розрахувався частково, залишивши заборгованість в розмірі 6798,93 грн.

Згідно п.6.1. Договору   Покупець повинен сплатити 100% передплату на підставі виставленого рахунку, якщо інше не передбачено в Додаткових угодах.

Попередня оплата не проводилась ,а після отримання товару, відповідач не розрахувався у встановлений строк, в зв”язку з чим  позивач просить стягнути вищевказану суму заборгованості, а також інфляційні за період січень 2009р.-травень 2011р.,3%річних за період з 29.07.2008р. по 01.07.2011р.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за   договором   поставки   одна  сторона  -  постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають бути виконані належним чином та у встановлений договором строк; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім випадків, передбачених договором або законом

Колегія суддів приходить до висновку, що судом правомірно стягнуто суму основної заборгованості за щебень-6798грв.93 коп., але строк оплати ,який сторони в договорі не узгодили, необхідно рахувати відповідно до ст..530 ЦК України у семиденний строк від дня пред”явлення вимоги-претензії (а.с.17),що отримана відповідачем 21.08.2011р.(а.с.18),тобто 3%річних необхідно розраховувати за період з 29.08.2009р.по 01.07.2011р. і їх сума складає 375 грв.76коп., а сума інфляційних втрат ,що розрахована за період з вересня 2009р.по травень 2011р.складає 1318грв. 92коп. За вказаних обставин, рішення суду необхідно частково скасувати в зв”язку з тим,що судом не було застосовано вимоги ст..530 ЦК України та не перевірено неправильний розрахунок позивача в частині 3% річних та інфляційних, тобто були неповно досліджені докази по справі.

Крім того, Позивачем  Відповідачу поставлено партію піску гірського на суму 18973,62 грн., що підтверджується видатковою накладною № 158 від 29.07.2008р. Цей товар Відповідач отримав  03.08.08р. відповідно дорожньої відомості № 43808112 за довіреністю № 080841 від 03.01.08р. та особистим підписом працівника.   Зазначена поставка за поясненнями Позивача була зроблена помилково без договору, тому він неодноразово звертався   у телефонному режимі до Відповідача щодо повернення  товару. Однак останній   товар не повернув та гроші за його не сплатив, в зв”язку з чим ,судом першої інстанції зроблено висновок, що пісок за видатковою накладною №158 від 29.07.2008р.було поставлено поза межами договору поставки №6 від 29.10.2007р.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що не має обов”язку по оплаті в зв”язку з тим, що пісок не був йому потрібен і він не погоджується  з ціною піску 45 грв. за тону, вважає, що його ціна повинна відповідати ціні відсіву-12,5грв. за тону. Також вказав, що отриманий пісок був в подальшому використаний ним для своїх потреб.

Відповідно до ч.1 ст.672ЦК України, якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитись від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений –вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. Також ,частина 2 цієї статті встановлює ,що товар, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу ,є прийнятим, якщо покупець у розумний строк після його одержання, не повідомив продавця про свою відмову від нього.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами існували господарські відносини по поставці товару за договором №6 від 29.10.2007р.,за яким позивач поставляв на адресу відповідача шлаки електропічні, відсів, щебень, а також по  видатковій накладній №158 від 29.07.2008р.(а.с.11 )поставив пісок гірський за залізничною накладною №43808012(а.с.10),який отримано відповідачем 03.08.2008р..

Таким чином, відповідач не відмовився від прийняття та оплати піску за вищевказаною накладною, не повідомив продавця про свою відмову ,тому повинен сплатити за нього ціну, погоджену з продавцем (ч.5 ст.672 ЦК України).Вартість піску за накладною №158 від 29.07.2008р.-18973,62 грв. була відома відповідачу з претензії від 18.08.2009р.,яка отримана відповідачем 21.08.2009р.,але він не відмовився від прийняття продукції ,фактично погодившись з запропонованою ціною продукції, тому судом першої інстанції правомірно стягнуто суму основного боргу –18973,62 грв., але безпідставно відмовлено в стягненні 3% річних та інфляційних.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що строк оплати ,який сторони в договорі не узгодили, необхідно рахувати відповідно до ст..530 ЦК України у семиденний строк від дня пред”явлення вимоги-претензії (а.с.17), що отримана відповідачем 21.08.2011р.(а.с.18),тобто 3% річних необхідно розраховувати за період з 29.08.2009р.по 01.07.2011р.,що складає 1046грв.76коп.,а інфляційні підлягають стягненню за період з вересня 2009р. по травень 2011р.в сумі 3680грв.73коп.

Посилання позивача на те, що в суді першої інстанції він відмовився шляхом усної заяви від стягнення 3%річних та інфляційних ,не можуть бути прийняті судом, так як відповідна заява в  матеріалах справи відсутня і в протоколі судового засідання це не відображено.

      За вказаних обставин, переглянувши справу у повному обсязі, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду необхідно частково скасувати, відповідно до ч.1,ч.4 ст.104 ГПК України , стягнувши з відповідача заборгованість в загальній сумі- 25772,55грв.(18973,62 + 6798,93) ,3%річних в загальній сумі –1422,52грв.(1046,76 +375,76),інфляційних втрат в загальній сумі- 4999,65грв. (3680,73+1318,92грв.),частково задовольнивши апеляційну скаргу в частині часткового скасування рішення суду.

Судові  витрати покласти на відповідача, як сторону з вини якої справу доведено до суду.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.99,101,103,104,105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

       Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Криворіжіндустбуд”, м. Кривий Ріг, - задовольнити частково.

       Рішення господарського суду  Дніпропетровської області від 20.09.2011 року по справі №22/5005/8935/2011, - скасувати частково, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

       “Позов задовольнити частково.

        Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Криворіжіндустрбуд", м. Кривий Ріг,Дніпропетровської області(ЄДРПОУ 01239186, р/р 26004302140252 філіал Центрально-міського відділенні “ПІБ”,МФО 305493) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікоплюсресурс", м.Нікополь ,Дніпропетровської області (ЄДРПОУ 33661912,р/р 26003050214415,МФО 305299)  25772,55 грн. –основного боргу, 4999,65 грн. –інфляційних втрат, 1422,52грв.–3%річних, 321,94грн. державного мита, 212,20 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .В решті позову відмовити.”

Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати накази по справі.

         Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України на протязі 20 днів.

Головуючий                                                                               І.М. Герасименко

Судді                                                                                            І.Л.Кузнєцова

                                                                                                    І.А.Сизько

Повний текст постанови

підписано 05.03.2012р.