Постанова

від 28.02.2012 по справі 8/168

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2012                                                                                           № 8/168

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Жук  Г.А.

суддів:            Тарасенко К.В.

          Яковлева  М.Л.

 при секретарі судового засідання  Марченко Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу б/н від 09.12.2011 року Товариства з обмеженою відповідальністю «АСК-система» на рішення господарського суду міста Києва від 27.05.2011 року           

у справі            № 8/168 (суддя – Катрич В.С.)

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «АСК-система»

до          Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»

про          стягнення 88 100,15 грн.

за участю представників сторін:

від позивача:  ОСОБА_1 –дов. № 02/02-01 від 02.02.2011 року,   

від відповідача: ОСОБА_2 –дов. № 13-11-17855 від 15.09.2011 року

                                              ВСТАНОВИВ:

13.04.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АСК-система» (позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (відповідач) про стягнення інфляційних втрат в сумі 69 357, 31 грн. та 3% річних в сумі 18 742, 84 грн. (а.с. 3-7).     

Позивач свої вимоги мотивував несвоєчасним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором будівельного підряду № 30/09/08 від 30.09.2009 року та додаткових угод № 2 та № 3 до договору, що стало підставою для нарахування інфляційних втрат та 3% річних в сумі 88 100, 15 грн.  

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.05.2011 року у справі № 8/168 у задоволенні позову відмовлено (а.с.43-45).

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «АСК-система», через господарський суд міста Києва подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.  

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального права.

Апелянт зазначає, що господарським судом не враховано те, що грошове зобов'язання відповідачем виконано із простроченням терміну сплати.  

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2012 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АСК-система» прийнято до провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 28.02.2012 року.          

Апелянт (позивач у справі) в судовому засіданні 28.02.2012 року  підтримав доводи, викладені в апеляційні скарзі.

Відповідач у судовому засіданні заперечив проти доводів апелянта, просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.   

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.  

13.09.2009 року між відповідачем (замовник) та позивачем (підрядник), укладено договір будівельного підряду № 30/09/08 (далі-договір), відповідно до п.1.1. якого,  підрядник, прийняв на себе зобов'язання зі своїх матеріалів та матеріалів замовника своїми силами виконати та здати в установлені строки ремонтно-будівельні роботи приміщень для розміщення відокремлених структурних підрозділів (філій, відділень) замовника, а відповідач, як замовник, зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи, згідно умов договору. (а.с.9).

Пунктом 4.1. договору встановлено, що загальна вартість робіт та строки виконання робіт по кожному окремому об'єкту погоджується сторонами в відповідній додатковій угоді до цього договору. Загальна вартість робіт визначається згідно з проектно-кошторисною документацією, яка є невід'ємною частиною такої додаткової угоди.

Між сторонами у справі було укладено додаткову угоду № 2 від 05.12.2008 року (а.с.12) та додаткову угоду № 3 від 01.12.2008 року (а.с.13) до договору № 30/09/08 від 30.09.2008 року, якими визначено вартість робіт відповідно в сумі 14 512 грн. та 470 750, 40 грн.

Позивач стверджує, що він зобов'язання за договором виконав належним чином, відповідач прийняв роботи без заперечень, що підтверджується актом № 1 прийняття виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в) за грудень 2008 року (а.с.20); довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (форма №КБ-3) за грудень 2008 року (а.с.21) та актом приймання-передачі виконаних ремонтно-будівельних робіт (а.с.22), актом №1 прийняття виконаних підрядних робіт (форма №КБ-2в) за лютий 2009 року (а.с.24); довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (форма №КБ-3) за лютий 2009 року (а.с.25) та актом приймання-передачі виконаних ремонтно-будівельних робіт (а.с.26).

Проте прийняті роботи відповідачем не було оплачено в строки обумовлені договором, що спричинило звернення позивача до суду з позовом про стягнення  заборгованості в сумі 514 907, 21 грн..

Рішенням  господарського суду м. Києва від 31/220 від 25.06.2009 року  позовні вимоги ТОВ «АСК-система» до ПАТ «Комерційний банк «Надра» про стягнення 492 390, 46 грн.  задоволено повністю, стягнуто 485 262, 40 грн. боргу та 7 128, 06 грн. пені (а.с.14-15).        

 На виконання вищевказаного рішення було видано наказ від 16.07.2009 року про примусове стягнення коштів.

Ухвалою господарського суду м.Києва від 17.06.2010 року № 31/220 змінено спосіб та порядок виконання рішення суду від 25.06.2009 року, прийнято до виконання узгоджений сторонами графік погашення кредиторської заборгованості ПАТ «Комерційний банк «Надра» перед ТОВ «АСК-система» від 17.05.2010 року (а.с.17-19).

Як стверджує позивач, відповідачем остаточний розрахунок був здійснений у грудні 2010 року.

Враховуючи прострочення відповідачем грошового зобов'язання щодо своєчасного та повного розрахунку за виконані роботи позивач звернувся до суду з позовом про стягнення інфляційних втрат в сумі 69 357, 31 грн. за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року та 3% річних в сумі 18 742, 84 грн. за період з 01.01.2009 року по 17.05.2010 року на підставі ст.625 Цивільного кодексу України, що є предметом спору у даній справі.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме, із меморіальних ордерів: № 62923 від 21.07.2010 року, № 62928 від 21.07.2010 року, № 63272 від 18.08.2010 року, № 63943 від 21.09.2010 року, № 64312 від15.10.2010 року, № 64794 від 24.11.2010 року, № 65030 від 07.12.2010 року (а.с.30-33), відповідач виконав свої зобов'язання по оплаті вартості робіт в сумі 497 432, 36 грн., але з простроченням терміну оплати.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачем сплачено суму боргу, а тому відповідно до вимог ст. 599 ЦК України,  зобов'язання виконано.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується із висновком суду щодо відмови у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору будівельного підряду (виконання робіт), згідно якого, в силу ст. 875 ЦК України, підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.  

За змістом даної норми Цивільного кодексу України договір будівельного підряду - це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір.

Згідно п. 1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).  

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

У зазначеній нормі закону йдеться не про відповідальність у вигляді фінансових санкцій за порушення грошового зобов'язання, а надається право кредитору вимагати від боржника сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, що є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Представник відповідача у судовому засіданні апеляційної інстанції зазначив, що у банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та призначено тимчасову адміністрацію, тому інфляційні втрати та річні нараховані позивачем неправомірно. Дане твердження представника відповідача спростовується наступним.

Згідно п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 року № 01-06/249 «Про постанови Верховного суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів» дія мораторію на задоволення вимог кредиторів банку не поширюється на нарахування інфляційних втрат на суму боргу та процентів річних, оскільки останні входять до складу грошового зобов'язання і не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання (постанови Верховного суду України від 08.11.2010 № 4/719; від 15.11.2010 № 4/720).

Відтак, інфляційні втрати та річні не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання, у зв'язку з чим дія мораторію  відповідно до вимог ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» на них не розповсюджується.

Віднесення відповідачем сум інфляційних втрат та процентів річних до фінансових (економічних) санкцій, які не нараховуються протягом дії мораторію за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань згідно норм ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність», колегія суддів апеляційної інстанції визнає помилковим.

У відповідності до вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання сторін за договором припиняються виконанням проведеним належним чином. Міський господарський суд не врахував, що грошове зобов'язання відповідачем не було виконане вчасне, оплата вартості робіт проведено з простроченням, що є підставою нарахувань, передбачених ст. 625 ЦК України. Аналогічна думка висловлена в Постанові ВГС України  від 14.06.2011 року по справі № 4/720-33/19, Постанові ВГС України  від 05.08.2010 року по справі № 4/719 Постанові ВСУ від 08.11.2010 року у справі № 4/719.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 69 357, 31 грн. та 3% річних в сумі 18 742, 84  грн. підлягають задоволенню за розрахунком позивача в повному обсязі.  

Таким чином, оскаржуване судове рішення прийнято судом першої інстанції за неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду не відповідають обставинам справи, що відповідно до ст.104 ГПК України є підставою для скасування рішення господарського суду міста Києва від 27.05.2011 року у справі № 8/168 та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог.

Судові витрати розподіляються згідно зі ст. 49 ГПК України.          

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103- 105 ГПК України, Київський  апеляційний господарський суд -

                                           ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю «АСК-система» на  рішення  господарського суду  міста Києва від 27.05.2011 року у справі № 8/168 задовольнити.      

2.          Рішення господарського суду міста Києва  від 27.05.2011  року у справі № 8/168 скасувати. Прийняти нове рішення.

3.       Позов задовольнити повністю.

4.     Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»  (04053, м. Київ. вул. Артема, 15, код 20025456) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АСК-система» (01033. м. Київ. вул. Володимирська,  78, офіс 5, код 32821843) 69 357, 31 грн. інфляційних втрат, 18 742, 84 грн. 3 % річних, 1 136 грн. в повернення судового збору за розгляд справи  в першій інстанції,  881, 02 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

5.          Доручити господарському суду м. Києва видати наказ.

6.          Матеріали справи № 8/168 повернути до господарського суду м. Києва.          

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.

Головуючий суддя                                                                      Жук  Г.А.

Судді                                                                                          Тарасенко К.В.

                                                                                          Яковлев  М.Л.