Ухвала

від 02.03.2012 по справі 8/168-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

02 березня 2012 р. № 8/168-10

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Демидової А.М., суддів:Владимиренко С.В., Козир Т.П., Малетича М.М., Панової І.Ю. розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 26.12.2011 у справі№ 8/168-10 за позовом Публічного акціонерного товариства "ІНДУСТРІАЛЬНО-ЕКСПОРТНИЙ БАНК" доФізичної особи-підприємця ОСОБА_7 третя особаОСОБА_8 простягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 21.06.2011 у справі №8/168-10 позов про стягнення заборгованості за кредитним договором від 17.01.2008 за № 6/08-Ж задоволено повністю: стягнуто з позивача на користь відповідача заборгованість за кредитним договором від 17.01.2008 за № 6/08-Ж станом на 01.12.2010 у сумі 360'823,76 доларів США (триста шістдесят тисяч вісімсот двадцять три долари США 76 центів), еквівалент якої за офіційним курсом Національного банку України на 21.06.2011 (7,9733 грн. за 1 дол. США) становить 2876956,09 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2011 у справі №8/168-10 вказане рішення суду скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.12.2011 у справі №8/168-10 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2011 у справі № 8/168-10 залишено без змін.

Публічним акціонерним товариством "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", яке є правонаступником Публічного акціонерного товариства "ІНДУСТРІАЛЬНО-ЕКСПОРТНИЙ БАНК", подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 26.12.2011 у справі №8/168-10.

Заявник у заяві просить допустити дану справу до провадження, скасувати постанову Вищого господарського суду України від 26.12.2011 у справі №8/168-10, а справу направити на розгляд до суду касаційної інстанції. Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 29.11.2007 у справі №22/455-26/287, від 13.09.2011 у справі №Б38/320-10, від 10.03.2010 у справі №10/272-09, від 29.09.2010 у справі №2-5/1666-2010, мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а саме положень статей 543, 554, 599 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України).

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити в допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Зі змісту постанови суду касаційної інстанції, про перегляд якої просить заявник, та доданих до заяви постанов Вищого господарського суду України від 29.11.2007 у справі №22/455-26/287, від 10.03.2010 у справі №10/272-09, від 29.09.2010 у справі №2-5/1666-2010 вбачається, що судами касаційної інстанції не допущено різного застосування норм матеріального права з огляду на таке.

Судові рішення в цих справах прийнято і, відповідно, застосовано норми матеріального права в залежності від встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи та меж перегляду справи в касаційній інстанції.

У постанові Вищого господарського суду України від 26.12.2011 у справі №8/168-10, про перегляд якої просить заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідача, який згідно договору поруки поручився перед позивачем за виконання третьою особою кредитного договору, з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи про те, що рішенням апеляційного суду Київської області від 15.02.2011 справі №2-2354/10 задоволено позов позивача про стягнення з третьої особи боргу за спірним кредитним договором, примусове виконання вказаного рішення знаходиться на стадії виконавчого провадження. При цьому суд касаційної інстанції зазначив, що факт виконання вказаного рішення апеляційного суду Київської області, яким присуджено стягнути заборгованість по кредитному договору виключає можливість задоволення вимог за рахунок поручителя, а задоволення позову у даній справі призведе до порушення прав відповідача та подвійного стягнення однієї і тієї ж заборгованості.

Водночас, у постанові від 29.11.2007 у справі №22/455-26/287, на яку посилається заявник, виходячи з встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи про те, що між позивачем, відповідачем та боржником було укладено договір поруки, відповідно до умов якого відповідач як поручитель зобов'язався відповідати перед позивачем за невиконання боржником взятих на себе за кредитним договором зобов'язань з повернення кредиту; станом на час розгляду справи боржник перед відповідачем за отриманий кредит, нараховані відсотки за користування кредитом та нараховану неустойку в повному обсязі не розрахувався, суд касаційної інстанції зважаючи на скорочені строки позовної давності щодо стягнення пені та штрафу дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за спірним кредитним договором. При цьому суд касаційної інстанції зазначив, що рішення суду про стягнення боргу з боржника за відсутності доказів його виконання, не позбавляє права кредитора вимагати виконання обов'язку від поручителя.

При прийнятті постанови від 29.09.2010 у справі №2-5/1666-2010, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції не погодився з висновком суду апеляційної інстанції про неможливість стягнення з боржника суми основного боргу, зважаючи на наявність рішення суду про стягнення з поручителів вказаної заборгованості. При цьому зазначив, що рішення суду про стягнення боргу з поручителя (поручителів) за відсутності доказів його виконання, не позбавляє права кредитора вимагати виконання обов'язку і від боржника.

Таким чином, неоднакові правові висновки, покладені в основу згаданих постанов суду касаційної інстанції, не можна розцінювати як ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, оскільки при їх прийнятті суд касаційної інстанції виходив з різних фактичних обставин справи.

Колегія суддів не розцінює як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права постанову Вищого господарського суду України від 13.09.2011 у справі №Б38/320-10, оскільки предметом спору у справі №Б38/320-10 є визнання боржника банкрутом, натомість спір у справі №8/168-10, у якій прийнято постанову про перегляд якої просить заявник, вирішується у порядку позовного провадження і предметом позовних вимог є стягнення заборгованості за кредитним договором, тобто спірні правовідносини у даних справах не є подібними.

Також колегією суддів не розцінюється як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права постанова Вищого господарського суду України від 10.03.2010 у справі №10/272-09, оскільки суд касаційної інстанції при її прийнятті не вирішив остаточно спір по суті позовних вимог, а лише вирішував питання щодо правильності зупинення провадження у вказаній справі до розгляду пов'язаної справи відповідно до вимог статті 79 ГПК України.

Враховуючи викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Публічному акціонерному товариству "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" у допуску справи №8/168-10 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяА. Демидова Судді:С. Владимиренко Т.Козир М.Малетич І.Панова

KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)