Постанова

від 14.10.2008 по справі 11/397

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

11/397

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 14 жовтня 2008 р.                                                                                    № 11/397  

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. –головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.,

розглянувши касаційну скаргу Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Запоріжжя,

на рішення господарського суду Запорізької області від 30.08.2005

та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 17.11.2005

зі справи № 11/397

за позовом Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі –Відділення)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранс" (далі –Товариство), м. Запоріжжя,

про стягнення 5 905,08 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2005 року Відділення звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства 5 905,08 грн. штрафних санкцій за нестворення робочих місць для працевлаштування інвалідів на підставі статей 19, 20 Закону України від 21.03.1991 № 875-XII "Про  основи  соціальної  захищеності  інвалідів  в  Україні"  (далі  – Закон № 875).

Рішенням названого суду від 30.08.2005 (суддя Гончаренко С.А.), залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 17.11.2005 (колегія суддів у складі: Радченко О.П.–головуючий, судді Мойсеєнко Т.В., Хуторной В.М.), у позові відмовлено. Прийняті судові рішення мотивовано відсутністю вини Товариства в невиконанні ним обов'язку зі створення робочих місць для працевлаштування інвалідів.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Відділення просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати через неправильне застосування ними норм матеріального права та позов задовольнити.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо правомірності стягнення з відповідача штрафних санкцій, передбачених статтею 20 Закону № 875.

У зв'язку з набранням чинності Кодексом адміністративного судочинства України (далі –КАС України) з 01.09.2005 до компетенції адміністративних судів віднесено усі публічно-правові спори, позивачами в яких є особи, на захист прав, свобод та інтересів яких подано адміністративний позов до суб'єкта владних повноважень (статті 2, 3, 17, 50 і 104 названого Кодексу).

Відповідно до приписів статті 4 КАС України правосуддя в адміністративних справах здійснюється адміністративними судами. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Пункт 4 статті 17 КАС України визначає, що до компетенції адміністративних судів відносяться спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.  

Визначення суб'єкта владних повноважень наведено в пункті 7 статті 3 КАС України: це - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з статтею 8 Закону № 875 державне управління в галузі забезпечення соціальної захищеності інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, Міністерством охорони здоров'я України та органами місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 № 1434, Фонд соціального захисту інвалідів є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінпраці та підпорядковується йому.

Згідно з пунктом 9 цього ж Положення для реалізації покладених на Фонд завдань за погодженням з Мінпраці утворюються територіальні відділення Фонду в межах граничної чисельності його працівників.

За змістом статті 20 Закону № 875 саме Фонду соціального захисту інвалідів надано право стягнення адміністративно-господарських санкцій за недодержання законодавчо встановленого нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Отже, даний спір є публічно-правовим та на нього поширюється юрисдикція адміністративних судів. Відповідну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду України від 17.01.2006 зі справи № 13/189, від 24.01.2006 зі справи № 11/268 та інших.

Абзацами першим та другим пункту 6 розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” (в редакції Закону України від 06.10.2005 № 2953-IV) КАС України передбачено, що до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами КАС України. Касаційний перегляд рішень за такими справами здійснює Вищий адміністративний суд України за правилами КАС України.

Проте даний спір, який має публічно-правовий характер, господарським судом апеляційної інстанції в порушення вимог статей 1, 12 ГПК України після набрання чинності КАС України розглянуто в порядку господарського судочинства.

Водночас Вищий господарський суд України не має повноважень з касаційного перегляду публічно-правових спорів по суті, що знайшло відображення й у постановах Верховного Суду України від 17.01.2006 зі справи № 13/189, від 24.01.2006 зі справи № 11/268 та інших.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.02.2006 касаційну скаргу Відділення на рішення господарського суду Запорізької області від 30.08.2005 та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 17.11.2005 разом з матеріалами справи № 11/397 передано для вирішення до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.06.2008 касаційне провадження за зазначеною касаційною скаргою Відділення закрито та її разом зі справою повернуто до Вищого господарського суду України, що мотивовано відсутністю у Вищого адміністративного суду України повноважень з перегляду судового рішення, постановленого не за правилами КАС України.

Таким чином, розгляд господарським судом апеляційної інстанції публічно-правового спору в порядку господарського судочинства унеможливив здійснення касаційної перевірки прийнятого ним рішення зі справи в порядку адміністративного судочинства, внаслідок чого зазначене судове рішення підлягає безумовному скасуванню згідно з статтею 11110 ГПК України.

Відповідну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду України від 14.11.2006 зі справи № 10/153, від 13.02.2007 зі справ № 2-27/1828.1-2006 та № 25/162-06-4457.

Водночас Вищий господарський суд України на даній стадії судового провадження не має процесуальних підстав для здійснення касаційного перегляду рішення місцевого суду зі справи.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити частково.

2. Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 17.11.2005 зі справи № 11/397 скасувати.

Справу передати до Запорізького апеляційного господарського суду для виконання вимог розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                           В. Селіваненко

Суддя                                                                                               І.Бенедисюк

Суддя                                                                                            Б.Львов