Постанова

від 05.03.2012 по справі 4/473

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2012 № 4/473

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Ропій Л.М.

суддів: Рябухи В.І.

Кондес Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_ 1 - представник, дов. б/н від 18.02.2011;

від відповідача: ОСО БА_2 - представник, дов. № 2 ві д 02.02.2012;

розглянувши у відкритому с удовому засіданні апеляційн у скаргу

Товариства з обмеженою від повідальністю "Фогт Медікал Логістик"

на рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2011

у справі № 4/473 (суддя Бор исенко І.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальніст ю "Істейт Інвест"

до Товариства з обмеж еною відповідальністю "Фогт Медікал Логістик"

про стягнення 25 667,44 грн.

На підставі ст.ст. 77, 99 Г ПК України ухвалою Київськог о апеляційного господарсько го суду від 30.01.2012 розгляд апеляц ійної скарги у справі № 4/473 відк ладено на 22.02.2012, а у судовому зас іданні 22.02.2012 оголошено перерву до 05.03.2012.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського с уду міста Києва від 01.12.2011 у спра ві № 4/473 позов задоволено повні стю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 24 156,46 грн. заборгованості за спо житі комунальні послуги згід но із договором суборенди № 123 /5-1КВ від 16.06.2010, 3% річних в сумі 245,02 гр н., пеня у сумі 1 265,96 грн., 256,67 грн. дер жавного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забез печення судового процесу.

Рішення мотивоване тим, що с удом встановлено, що за даним и приладу обліку до 10 грудня 2010 року відповідачем було спож ито 15.719 Гкал теплової енергії, 11.12.2010 показники приладу обліку було анульовано в зв'язку з ви ходом з ладу по незалежних ві д позивача обставинах; відпо відно до рахунку-фактури № 916 в ід 28.12.2010, наданого підприємство м-постачальником, згідно із д оговором, за спожиту теплову енергію в грудні 2010 року до спл ати нарахована сума 23 279,76 грн., у тому числі ПДВ, в січні 2011 року до сплати нарахована сума 23 299, 16 грн., у тому числі ПДВ; врахову ючи проведену часткову оплат у, заборгованість відповідач а по оплаті витрат за спожиті комунальні послуги складає суму в розмірі 24 156,46 грн.; матері алами справи підтверджуєтьс я наявність у відповідача гр ошового зобов' язання по спл аті на користь позивача грош ових коштів у розмірі 24 156,46 грн. на підставі договору; відпов ідачем доказів погашення заб оргованості не надано, і тому ця сума має бути стягнута з ві дповідача; за прострочення т ерміну платежу з відповідача належить стягнути пеню у сум і 1 265,96 грн., відповідно до розрах унку позивача з яким суд пого джується та вважає обґрунтов аним; з огляду на наявність пр острочення грошового зобов' язання, позивач також правом ірно нарахував відповідачу 3% річних від простроченої сум и за весь час прострочення, ві дповідно до ст. 625 ЦК України.

В апеляційній скарзі відпо відач просить рішення Господ арського суду міста Києва ві д 01.12.2011 у справі № 4/473 скасувати з підстав неповного з' ясуван ня обставин, що мають значенн я для справи, недоведеності о бставин, що мають значення дл я справи, які місцевий господ арський суд визнав встановле ними, невідповідності виснов ків, викладених у рішенні міс цевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм матеріального і процес уального права та прийняти н ове рішення, яким у позовних в имогах відмовити повністю.

Підстави апеляційної скар ги обґрунтовуються наступни ми доводами.

Заявник вказує на те, що згі дно із роздруківкою показник ів лічильника теплової енерг ії станом на 25.12.2010 ним було спож ито 15,719 Гкал та станом на 23.01.2011 - відповідно 4,8103 Гкал, таким чино м згідно із договором № 123/5-1 та т арифом 323,33 грн./Гкал відповідач повинен відшкодувати позива чу 5 082,42 грн. за грудень 2010р. та 1 555,31 г рн. за січень 2011р., які були спла чені.

На думку заявника, суд помил ково посилається на договір на постачання теплової енерг ії у вигляді гарячої води № 460179 від 01.09.2008, укладений між позива чем та постачальником - ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "Д АРтеплоцентраль" та договір найму (оренди) нежитлового пр иміщення № 123/5 від 15.06.2010, що є ненал ежними доказами у справі, оск ільки дані правовідносини не стосуються договірних відно син між відповідачем та пози вачем.

Скаржник вважає, що вимога п озивача є зворотною і жодним чином не обґрунтована позов ною заявою, оскільки відпові дно до ст. 1191 ЦК України особа, я ка відшкодувала шкоду, завда ну іншою особою, має право зво ротної вимоги (регресу) до вин ної особи у розмірі виплачен ого відшкодування, якщо інши й розмір не встановлений зак оном, а вина відповідача у зав данні шкоди позивачу не була доведена останнім.

У відзиві на апеляційну ска ргу позивач заперечує проти доводів апеляційної скарги, вказує на те, що у зв' язку із тим, що позивач не є постачаль ником теплової енергії та не має відношення до встановле ння тарифів за споживання те плової енергії, сума компенс ації витрат за споживання ві дповідачем теплової енергії в грудні 2010р. та січні 2011р. була н арахована відповідачу відпо відно до рахунку, наданого пі дприємством-постачальником та згідно із п. 6.5 договору субо ренди; посилання відповідача на ст. 1191 ЦК України жодним чин ом не стосуються предмету сп ору, оскільки зобов' язання відшкодувати вартість комун альних послуг виникло у зв' язку із їх споживанням відпо відачем, відповідно до уклад еного договору суборенди та на підставі ст.ст. 525, 526, 625, 629 ЦК Укр аїни та ст. 193 ГК України.

Розглянувши апеляційну ск аргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представн иків сторін, враховуючи дово ди відзиву на апеляційну ска ргу, колегія суддів встанови ла наступне.

Позивач подав до Господарс ького суду міста Києва позов ну заяву про стягнення з відп овідача 24 156,46 грн. заборгованос ті за спожиті комунальні пос луги згідно із договором суб оренди № 123/5-1КВ від 16.06.2010, 245,02 грн. 3% рі чних, 1 265,96 грн. пені та судових в итрат.

Позивач у позовній заяві вк азує, що користується об' єк том суборенди на законних пі дставах, зокрема, згідно із до говором найму (оренди) нежитл ового приміщення № 123/5 від 15.06.2010, у кладеним з власником майна П ублічним акціонерним товари ством "Універмаг "Дитячий сві т".

Як вбачається із матеріалі в справи, 16.06.2010 між позивачем та відповідачем укладено догов ір суборенди № 123/5-1КВ, відповід но до п. 1.1-1.3 якого в порядку та н а умовах, визначених цим дого вором, позивач, за договором о рендар, зобов' язується пере дати за плату відповідачу, за договором суборендарю, у стр окове користування (піднайм, суборенду), а відповідач зобо в' язується прийняти у строк ове користування нежитлове п риміщення, що визначене у цьо му договорі, та зобов' язуєт ься сплачувати орендарю субо рендну плату; об' єкт суборе нди розташований за адресою: м. Київ, вул. Довбуша, 22 та склад ається з складського приміще ння загальною площею 1 255 кв.м; п озивач гарантує, що він корис тувався об' єктом суборенди на законних підставах, зокре ма, відповідно до договору ор енди № 123/5.

Строк дії договору визнача ється з моменту його підписа ння і триває по 31 грудня 2012 року (п. 5.1 договору № 123/5-1КВ).

Згідно із п. 3.3 договору № 123/5-1КВ об' єкт суборенди вважаєтьс я переданим в суборенду з мом енту підписання акту прийман ня-передачі.

Відповідно до акту прийман ня-передачі від 01.07.2010 (додаток № 2 до договору суборенди № 123/5-1КВ ), відповідач прийняв, а позива ч передав в суборенду нерухо ме майно, а саме: частину нежит лового приміщення під склад - площею 1 255 кв.м, розташованог о за адресою: м. Київ, вул. Довбу ша, 22.

Статтею 774 ЦК України передб ачено, що до договору піднайм у (суборенди) застосовуються положення про договір найму .

Частиною 1 ст. 173 ГК України ви значено, що господарським ви знається зобов'язання, що вин икає між суб'єктом господарю вання та іншим учасником (уча сниками) відносин у сфері гос подарювання з підстав, перед бачених цим Кодексом, в силу я кого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник ) зобов'язаний вчинити певну д ію господарського чи управлі нсько-господарського характ еру на користь іншого суб'єкт а (виконати роботу, передати м айно, сплатити гроші, надати і нформацію тощо), або утримати ся від певних дій, а інший суб' єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вим агати від зобов'язаної сторо ни виконання її обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сто рона (орендодавець) передає д ругій стороні (орендареві) за плату на певний строк у корис тування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК Укра їни за договором найму (оренд и) наймодавець передає або зо бов'язується передати наймач еві майно у користування за п лату на певний строк.

Пунктом 6.1 договору № 123/5-1/КВ, в редакції додаткової угоди № 1 від 01.09.2010, сторони погодили, що в ідповідач зобов' язаний сво єчасно і в повному обсязі спл ачувати позивачу плату за ко ристування майном (суборендн у плату) на умовах і в порядку, встановлених цим договором, у розмірі, погодженому сторо нами у розрахунку суборендно ї плати за користування об' єктом суборенди в редакції в ід 01.09.2010, який додається до дого вору (додаток № 1) і є його невід 'ємною частиною.

Згідно із розрахунком розм іру суборендної плати за дог овором суборенди № 123/5-1КВ від 16.0 6.2010 в редакції від 01.09.2010, суборенд на плата за один базовий кале ндарний місяць користування об' єктом суборенди за дого вором, з 01.09.2010, визначена сторон ами у розмірі 41 666,00 грн., у тому чи слі ПДВ 20%.

31.01.2011 між позивачем та відпов ідачем укладено додаткову уг оду про розірвання договору суборенди нерухомого майна № 123/5-1КВ від 16.06.2010, згідно із якою ст орони домовились про дострок ове розірвання договору субо ренди нерухомого майна № 123/5-1КВ від 16.06.2010 за спільною згодою ст орін, у зв' язку із чим укладе ний договір припинить свою д ію і буде вважатися розірван им з 31.01.2011.

Позивачем та відповідачем підписано акт приймання-пер едачі від 31.01.2011, відповідно до я кого відповідач передав, а по зивач прийняв нерухоме майно , а саме: частину нежитлового п риміщення під склад - площе ю 1 255 кв.м, розташованого за адр есою: м. Київ, вул. Довбуша, 22; так ож у зазначеному акті були за фіксовані наступні показник и лічильників: електроенергі ї - 043247 кВт, водопостачання - 00447 м куб, теплопостачання - зг ідно з роздруківкою даних лі чильників тепла від ЗАТ "Дитя чий світ".

Згідно з п. 6.5 договору № 123/5-1КВ, відповідач компенсує позива чу витрати за спожиті комуна льні послуги (за спожиту елек троенергію, теплову енергію, використання води та водові дведення, обслуговування еле ктромереж та за користування телефонною мережею, тощо), що розраховується на підставі д аних приладів обліку, згідно із рахунками-фактурами, які н адає позивач.

Позивачем були виставлені відповідачу рахунок-фактуру № СФ-0000044 від 12.01.2011 на суму 23 823,29 грн. - компенсація затрат на комун альні послуги за грудень 2010р. т а рахунок-фактуру № СФ-0000111 від 08 .02.2011 на суму 23 299,16 грн. - відшкоду вання опалення за січень 2011р.

Матеріалами справи підтве рджено оплату позивачем нада них комунальних послуг, у том у числі опалення, зокрема, до п озовної заяви додано підтвер дження нарахування власнико м майна та сплати позивачем в итрат за спожиті комунальні послуги, а саме: звіти №№ 2, 3 про добові параметри теплоспожи вання за грудень 2010р., січень 2011р ., рахунок-фактуру № 916 від 28.12.2010, ви тяги із особового рахунку пр о здійснення платежів (а.с. 52-54, 56 , 58-60).

Позивач у листі від 26.01.2011 № 11-01/26 п овідомив відповідача про те, що за даними приладу обліку в бачається, що до 10.12.2010 відповіда чем було спожито 15.719 Гкал тепло вої енергії, а 11.12.2010 показники п риладу обліку було анульован о в зв'язку з виходом з ладу з н езалежних від позивача обста винах; згідно з умовами догов ору на постачання теплової е нергії у вигляді гарячої вод и № 460179 від 01.09.2008, укладеного між в ласником об' єкту суборенди з підприємством-постачальни ком, у разі виходу з ладу прила ду обліку, підприємство-пост ачальник нараховує плату за спожиту теплову енергію за в ласними показниками "на вихо ді" за третьою категорією пос тачання; відповідно до рахун ку-фактури № 916 від 28.12.2010, наданог о підприємством-постачальни ком, згідно із зазначеним дог овором на постачання теплово ї енергії у вигляді гарячої в оди № 460179 від 01.09.2008, за спожиту теп лову енергію в грудні 2010 року д о сплати нарахована сума 23 279,76 г рн. у тому числі ПДВ.

Відповідач у листі від 01.03.2011 з а № 66 зазначає, що у січні місяц і 2010 року отримав рахунок № СФ-0 000044 від 12.01.2011 на компенсацію витр ат за спожиту теплову енергі ю в грудні 2010р. на суму 23 279,76 грн. та рахунок № СФ-0000111 від 08.02.2011 на комп енсацію витрат за спожиту те плову енергію в січні 2011р. на су му 23 299,16 грн. та повідомляє, що сп латив за середніми показника ми лічильника за 30 календарни х днів у грудні 2010р. та 31 календа рний день у січні 2011р.: за опале ння в грудні 2010р. - 11 294,94 грн. та 11 67 1,05 грн. за опалення в січні 2011р.

Враховуючи часткову сплат у відповідачем витрат за спо житі комунальні послуги, заб оргованість відповідача пер ед позивачем по сплаті витра т за спожиті комунальні посл уги склала суму, як вказує поз ивач у позовній заяві, у розмі рі 24 156,46 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України суб' єкти господарювання т а інші учасники господарськи х відносин повинні виконуват и господарські зобов' язанн я належним чином відповідно до закону, інших правових акт ів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо викон ання зобов' язання - відпов ідно до вимог, що у певних умов ах звичайно ставляться.

Така ж норма закріплена і в ст. 526 ЦК України.

Згідно зі ст. 629 ЦК України до говір є обов' язковим для ви конання сторонами.

Отже, позовна вимога про стя гнення з відповідача 24 156,46 грн. з аборгованості за спожиті ком унальні послуги згідно із до говором № 123/5-1КВ є такою, що відп овідає нормам законодавства та підтверджена матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК Укра їни кожна сторона повинна вж ити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інт ереси другої сторони та забе зпечення загальногосподарс ького інтересу; порушення зо бов'язань є підставою для зас тосування господарських сан кцій, передбачених цим Кодек сом, іншими законами або дого вором.

Згідно із ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відн осин несуть господарсько-пра вову відповідальність за пра вопорушення у сфері господар ювання шляхом застосування д о правопорушників господарс ьких санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Ко дексом, іншими законами та до говором.

Відповідно до 10.3 дого вору № 123/5-1КВ, відповідач несе н аступну відповідальність за цим договором: у випадку прос трочення по сплаті платежів, належних з відповідача - пеня в розмірі подвійної обліков ої ставки НБУ від суми боргу з а кожен день прострочення.

Пунктом 7.2, 12.2 договору № 123/5-1КВ сторони погодили умов и про те, що відповідач зобов' язаний сплатити суборендну п латню та інші платежі за весь фактичний час використання об' єкта до моменту його пер едачі позивачу, незалежно ві д термінів дії цього договор у; закінчення строку цього до говору не звільняє сторони в ід відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

Статтями 1, 3 Закону України "П ро відповідальність за несво єчасне виконання грошових зо бов' язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996 пере дбачено, що платники грошови х коштів сплачують на корист ь одержувачів цих коштів за п рострочку платежу пеню в роз мірі, що встановлюється за зг одою сторін; розмір пені, пере дбачений ст. 1 цього Закону, об числюється від суми простроч еного платежу і не може перев ищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши наведений поз ивачем у позовній заяві розр ахунок пені, апеляційний гос подарський суд встановив, що розмір пені не порушує вимог положень ст. 3 Закону № 543/96-ВР, то му погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про стягнення з ві дповідача пені у розмірі 1 265,96 г рн.

Як визначено ч. 2 ст. 625 ЦК Украї ни, боржник, який прострочив в иконання грошового зобов'яза ння, на вимогу кредитора зобо в'язаний, зокрема, сплатити тр и проценти річних від простр оченої суми, якщо інший розмі р процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок ро зрахунку суми трьох відсоткі в річних, наведеного позивач ем у позовній заяві, апеляцій ний господарський суд, погод жується із висновком господа рського суду першої інстанці ї про стягнення з відповідач а на користь позивача 245,02 грн. т рьох відсотків річних.

Апеляційний господарський суд не погоджується із довод ами апеляційної скарги, врах овуючи викладене та наступне .

Посилання скаржника на ст. 1 191 ЦК України та те, що вимога по зивача є зворотною і жодним ч ином не обґрунтована позовно ю заявою, є безпідставними, ос кільки сплата витрат за спож иті комунальні послуги перед бачена договором № 123/5-1КВ, а сам е п. 6.5 зазначеного договору, от же, обов' язок відповідача к омпенсувати позивачу витрат и за спожиті комунальні посл уги є договірним зобов' язан ням. Договором № 123/5-1КВ не перед бачено здійснення відповіда чем компенсації витрат за сп ожиті комунальні послуги за власним розрахунком, тому по силання відповідача на інший розмір компенсації зазначен их витрат, аніж витрати, понес ені позивачем, є також безпід ставним.

З огляду на викладене, колег ія суддів дійшла висновку пр о відсутність підстав для за доволення апеляційної скарг и, зміни чи скасування рішенн я суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Госпо дарського процесуального ко дексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарськ ого суду міста Києва від 01.12.2011 у справі № 4/473 залишити без змін, а скаргу без задоволення.

2. Справу № 4/473 повернути до Господарського суду міст а Києва.

Головуючий суддя Ропій Л.М.

Судді Рябуха В.І.

Конд ес Л.О.

13.03.12 (відправлено)