Ухвала

від 23.02.2012 по справі 5020-7/038-5/037-11/226

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІС ТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

про забезпечення позову

23 лютого 2012 року справа № 5020-7/038-5/037-11/226

За позовом Товари ства з обмеженою відповідаль ністю „Монопорстройсервіс” ,

ідентифікаційний код 34394034

(99007, м. Севастополь, вул. М. Му зики, б. 88-А, кв. 504)

до Приватн ого підприємства „Арктика Ін вест”,

ідентифікаційний код 35150366

(99018, м. Севастополь, вул. Буді вельна, 1-А)

про стягнення 411 390,00 грн,

Суддя Головко В.О.,

Представники учасник ів судового процесу:

позивач (ТОВ „Монопорст ройсервіс”) - ОСОБА_1 - пр едставник, довіреність від 25.1 1.2011;

відповідач (ПП „Арктика Інвест”) - ОСОБА_2 - пред ставник, довіреність від 20.02.2012.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господа рського суду міста Севастопо ля (далі - суд) перебуває спра ва за позовом Товариства з об меженою відповідальністю „М онопорстройсервіс” (далі - Т ОВ „Монопорстройсерві с”) до Приватного підприємст ва „Арктика Інвест” (далі - П П „Арктика Інвест”) про стягнення заборгованості у розмірі 411 390,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтова ні порушенням відповідачем у мов договору підряду № 01/03 від 24.03.2008 в частині своєчасно ї та повної оплати виконаних позивачем будівельних робіт .

Ухвалою від 06.04.2011 у справі бу ло призначено судову будівел ьно-технічну експертизу, про ведення якої доручалось Сева стопольському відділенню Ха рківського науково-дослідно го інституту судових експерт из ім. Засл. професора М.С.Бока ріуса; провадження у справі б уло зупинено /том 3, арк. с. 105-107/.

10.11.2011 позивач надав через ка нцелярію суду заяву про вжит тя заходів до забезпечення п озову шляхом накладення ареш ту на індивідуально визначен е майно, що належить відповід ачеві /том 3, арк. с. 138/.

Ухвалою суду від 31.01.2012 провад ження у справі поновлено; роз гляд справи в судовому засід анні призначено на 09.02.2012.

У зв' язку з тим, що судовий збір за подачу заяви про вжит тя заходів до забезпечення п озову сплачений позивачем не на ті рахунки, розгляд зазнач еної заяви був відкладений н а 23.02.2012, а позивача зобов' язано надати суду належні докази с плати судового збору.

В судовому засіданні 23.02.2012 пр едставник позивача надала пл атіжне доручення № 34 від 16.02.2012 пр о сплату судового збору та пі дтримала вищевказану заяву і просила її задовольнити, заз начивши, що невжиття заходів до забезпечення позову може призвести до втрати майна, за рахунок якого можна буде вик онати рішення суду в разі зад оволення позовних вимог.

Обґрунтовуючи необхідніст ь вжиття заходів до забезпеч ення позову позивач вказав н а те, що зобов' язання відпов ідача по оплаті виконаних по зивачем будівельних робіт ви никли ще 2008 року. Тобто, відпові дач вже більше трьох років не вживає жодних заходів, спрям ованих на погашення існуючої заборгованості.

Представник відповідача н е заперечувала проти задовол ення заяви позивача про вжит тя заходів до забезпечення п озову та залишила вирішення питання про забезпечення поз ову на розсуд суду.

Розглянувши заяву про вжи ття заходів до забезпечення позову, дослідивши надані до кази та заслухавши пояснення представників сторін, суд ді йшов висновку, що вимога пози вача про забезпечення позову підлягає задоволенню частко во, виходячи з наступного.

За приписами статей 1, 2 Гос подарського процесуального кодексу України, головним за вданням господарського судо чинства є забезпечення ефект ивності захисту порушених чи оспорюваних прав і законних інтересів суб' єктів господ арських відносин. Одним із за собів захисту та забезпеченн я поновлення порушених прав і законних інтересів є забез печення позову, головною мет ою якого є гарантування можл ивості реалізації позовних в имог (можливість виконання р ішення суду, а також сприяння збереженню певного існуючог о стану відповідача до винес ення судового рішення).

Статтею 66 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и унормовано, що господарськ ий суд за заявою сторони, прок урора чи його заступника, яки й подав позов, або із своєї іні ціативи має право вжити захо дів до забезпечення позову. З абезпечення позову допускає ться в будь-якій стадії прова дження у справі, якщо невжитт я таких заходів може утрудни ти чи зробити неможливим вик онання рішення господарсько го суду.

Таким чином, вжиття заходів до забезпечення позову є пра вом суду.

Відповідно до пункту 3 Поста нови Пленуму Вищого господар ського суду України № 16 від 26.12.2 011 „Про деякі питання практики застосування заходів до заб езпечення позову”, умовою за стосування заходів до забезп ечення позову за вимогами ма йнового характеру є достатнь о обґрунтоване припущення, щ о майно (в тому числі грошові с уми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред' явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кіль кістю або погіршитись за які стю на момент виконання ріше ння.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрун тованості доводів заявника щ одо необхідності вжиття відп овідних заходів з урахування м: розумності, обґрунтованос ті і адекватності вимог заяв ника щодо забезпечення позов у; забезпечення збалансовано сті інтересів сторін, а також інших учасників судового пр оцесу; наявності зв' язку мі ж конкретним заходом до забе зпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи с проможний такий захід забезп ечити фактичне виконання суд ового рішення в разі задовол ення позову; імовірності утр уднення виконання або невико нання рішення господарськог о суду в разі невжиття таких з аходів; запобігання порушенн ю у зв' язку із вжиттям таких заходів прав та охоронювани х законом інтересів осіб, що н е є учасниками даного судово го процесу.

Згідно із абзацом другим пу нкту 3 Постанови Пленуму Вищо го господарського суду Украї ни № 16 від 26.12.2011 „Про деякі питан ня практики застосування зах одів до забезпечення позову” , достатньо обґрунтованим дл я забезпечення позову є підт верджена доказами наявність фактичних обставин, з якими п ов' язується застосування п евного виду позову.

Як убачається з матеріалів справи, предметом позовних в имог є стягнення заборговано сті у сумі 411 390,00 грн, яка виникла у зв' язку із неналежним вик онанням відповідачем своїх г рошових зобов' язань по опла ті виконаних позивачем робіт . При цьому зобов' язання від повідача по оплаті виконаних позивачем будівельно-підряд них робіт виникли ще у грудні 2008 року, але до теперішнього ча су ним не виконані.

Також позивач стверджує, що у відповідача на рахунках в у становах банку відсутні кошт и, на які можна б було накласти арешт.

Присутня в судовому засіда нні 23.02.2012 представник відповід ача не спростувала наведену інформацію.

Водночас, суд звертає увагу на наступні обставини.

Ухвалою від 13.01.2011 /том 3, арк. с. 68-6 9/ для з' ясування питань, які потребують спеціальних знан ь, судом призначалась судова будівельно-технічна експерт иза, витрати по проведенню як ої покладались порівну на об идві сторони (п. 6 резолютивної частини ухвали).

Проте, вартість проведення експертного дослідження не була сплачена, у зв' язку з чи м матеріали справи (разом із с упровідним листом № 172 від 25.02.2011) були повернуті до суду без ви конання експертизи /том 3, арк. с. 86/.

Ухвалою від 06.04.2011 / суд повторн о призначив судову будівельн о-технічну експертизу та зно ву поклав витрати по її прове денню на обидві сторони порі вну /том 3, арк. с. 105-107.

Однак, незважаючи на те, що о бов' язок по попередній опла ті експертизи був покладений судом на обидві сторони, варт ість експертного дослідженн я повністю сплачена позиваче м, що підтверджується листом Севастопольського відділен ня Харківського науково-досл ідного інституту судових екс пертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокар іуса /том 3, арк. с. 139/ та банківсь кою випискою по рахунку пози вача /том 4, арк. с. 38/. Тобто, відпо відач вдруге ухилився в ід виконання судового рішенн я - ухвали господарського су ду м. Севастополя від 06.04.2011, - як е набрало законної сили та ві дповідно до статті 124 Конститу ції України є обов' язковим до виконання на всій територ ії України.

Наведене дає суду підстави зробити достатньо обґрунтов ане припущення, що і в разі при йняття судом рішення про зад оволення позовних вимог відп овідач не виконає його добро вільно. Водночас, відсутніст ь встановленої судом заборон и щодо розпорядження відпові дачем належним йому майном д озволяє боржнику здійснити й ого відчуження, що може призв ести до неможливості виконан ня ухваленого судом на корис ть позивача рішення.

Відповідно до абзацу треть ого пункту 3 Постанови Пленум у Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 „Про деякі питання практики застосуван ня заходів до забезпечення п озову”, адекватність заходу до забезпечення позову, що за стосовується господарським судом, визначається його від повідністю вимогам, на забез печення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтере су), про захист яких просить за явник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення ареш ту, або майнових наслідків за борони відповідачеві вчинят и певні дії.

З метою збереження майна бо ржника, за рахунок якого може бути погашена заборгованіст ь, заявник просить вжити захо дів до забезпечення позову ш ляхом накладення арешту на м айно відповідача.

Наведені заявником обґрун тування необхідності вжиття заходів до забезпечення поз ову та можливості виникнення в подальшому ускладнень у ви конанні судового рішення суд визнає достатніми для задов олення заяви, але обраний зая вником вид забезпечення позо ву суд вважає не адекватним з аявленим позовним вимогам.

Так, в усталеній практиці за стосування юридичних термін ів, під арештом майна розумію ть накладення заборони на пр аво розпорядження майном до визначення його подальшої до лі. Отже, у разі накладення сам е арешту на майно боржника, ос танній буде позбавлений можл ивості передавати це майно в оренду, у користування інших осіб тощо. Таке обмеження, на думку суду, порушує належні б оржникові (відповідач у спра ві) права власника щодо цього майна та може негативно впли нути на здійснення ним власн ої господарської діяльності .

Натомість, метою забезпече ння позову є запобігання мож ливим порушенням майнових пр ав позивача (пункт 2 постанови Пленуму Вищого господарсько го суду України № 16 від 26.12.2001 „Пр о деякі питання практики зас тосування заходів до забезпе чення позову”). Тобто при вжит ті заходів до забезпечення п озову не повинні порушуватис ь права та охоронювані закон ом інтереси інших осіб, в тому числі й відповідача.

За таких обставин, суд дійшо в висновку про необхідність вирішення питання про вжиття заходів до забезпечення поз ову шляхом заборони відповід ачеві вчиняти дії щодо відчу ження належного йому індивід уально визначеного майна.

Відповідно до частини перш ої статті 67 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и позов забезпечується, зокр ема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

Враховуючи те, що висновко м судової будівельно-технічн ої експертизи № 340 від 29.11.2011 підтв ерджується, зокрема, той факт , що вартість виконаних позив ачем будівельних робіт за сп ірним договором становить 762 390,00 грн, а предметом спору є стя гнення 411 390,00 грн, що є значною су мою, але зобов' язання не вик онуються відповідачем вже пр отягом тривалого часу (більш е трьох років), вимога позивач а про вжиття заходів до забез печення позову є обґрунтован ою.

З матеріалів справи убача ється, що у власності відпові дача перебувають об' єкти, с творені конструктивними еле ментами підсилення та реконс трукції підпірної стіни за а дресою: м. Севастополь, Примор ський бульвар, 11, а саме: приміщ ення І площею 9,5 м2, приміщення І ІІ площею 100,2 м2, приміщення ІV пл ощею 24,0 м2, оглядовий майданчик (І) площею 174,0 м2; право власності на вказані об' єкти зареєст роване Комунальним підприєм ством „Бюро технічної інвент аризації і державної реєстра ції об' єктів нерухомого май на” Севастопольської місько ї Ради /том 1, арк. с. 119-121/.

Суд вважає, що заборона ві дповідачеві вчиняти дії щодо відчуження свого майна пов' язана з предметом позову, спр иятиме збереженню певного ма теріального стану боржника т а спроможна забезпечити факт ичне виконання судового ріше ння у разі задоволення позов у, а тому, зважаючи на відсутні сть коштів боржника на рахун ках в установах банку, є адекв атним заходом по відношенню до вимог позивача.

Також приймаючи до уваги т у обставину, що представник в ідповідача не заперечувала п роти вжиття заходів до забез печення позову, а самі заходи щодо забезпечення позову ма ють тимчасовий характер та м ожуть бути переглянуті судом за наявності відповідних пі дстав, не призведуть до завда ння будь-якої шкоди інтереса м відповідача, але, напроти, не вжиття їх може ускладнити аб о зробити неможливим виконан ня судового рішення в разі за доволення позову, виходячи з необхідності дотримання бал ансу інтересів сторін та з ур ахуванням їх поведінки по ви конанню своїх зобов' язань, суд вважає заяву ТОВ „М онопорстройсервіс” про вжит тя заходів до забезпечення п озову такою, що підлягає част ковому задоволенню.

На підставі вищевиклад еного, керуючись статтями 66, 67, 86 Господарського процесуаль ного кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товарис тва з обмеженою відповідальн істю „Монопорстройсервіс” п ро вжиття заходів до забезпе чення позову задовольнити частково.

2. Заборонити відповід ачу - Приватному підприємст ву „Арктика Інвест” (іде нтифікаційний код 35150366; 99018, м. Сев астополь, вул. Будівельна, 1-А) здійснювати дії по відчуже нню (реалізації) в будь-який сп осіб третім особам майна, що н алежить Приватному підприєм ству „Арктика Інвест” на пра ві власності та знаходиться за адресою: м. Севастополь, Приморський бульвар, 11, а са ме: приміщення І площею 9,5 м2, пр иміщення ІІІ площею 100,2 м2, прим іщення IV площею 24,0 м2, оглядовий майданчик (І) площею 174,0 м2.

3. Виконання ухвали до ручити Комунальному підприє мству “Бюро технічної інвент аризації та державної реєстр ації об' єктів нерухомого ма йна” Севастопольської міськ ої Ради (99001, м. Севастополь, в ул. Папаніна, 1-А).

Суддя підпи с В .О. Головко