Постанова

від 07.03.2012 по справі 18/473/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" лютого 2012 р. Сп рава № 18/473/11

Колегія суддів у с кладі: головуючий суддя Г ончар Т. В., суддя Білець ка А.М. , суддя Слободін М.М.

при секретарі Зозулі О.М.

за участю представників с торін:

позивача - ОСОБА_1 за д овіреністю №172 від 19.07.2011р.,

відповідача - ОСОБА_2 за довіреністю №6 від 26.12.2011р.,

розглянувши у відкритому с удовому засіданні у приміщен ні Харківського апеляційног о господарського суду апеляц ійну скаргу Товариства з обм еженою відповідальністю сіл ьськогосподарського підпри ємства "НІБУЛОН" (вх. № 90П/3-11 ві д 10.01.12) на рішення господарсь кого суду Полтавської област і від 13.12.11 р. у справі № 18/473/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальніст ю сільськогосподарське підп риємство "НІБУЛОН", м. Миколаїв

до Товариства з обмеже ною відповідальністю "Інтер- Агро", м. Глобине Полтавської о бласті

про стягнення 6 995,761 тон з ерна пшениці,

ВСТАНОВИЛА:

16.02.2011 року Товариство з о бмеженою відповідальністю с ільськогосподарське підпри ємство "НІБУЛОН" звернулось д о господарського суду Полтав ської області з заявою про вж иття запобіжних заходів до Т овариства з обмеженою відпов ідальністю "Інтер-Агро" шляхо м накладення арешту на 6 995,761 тон н пшениці 6 класу.

Ухвалою господарського су ду Полтавської області від 18.0 2.2011 р. у справі №18/4731/11 вжито запобі жні заходи до Товариства з об меженою відповідальністю "Ін тер-Агро" шляхом накладення а решту на 6 995,761 тонн пшениці 6 кла су, яка знаходиться на зернов ому складі Товариства з обме женою відповідальністю "Інте р-Агро", м. Полтава, вул. Ливарн а, 4.

22.02.2011р. Товариство з обмежено ю відповідальністю сільсько господарське підприємство "Н ІБУЛОН" звернулось до господ арського суду Полтавської об ласті з позовною заявою про с тягнення з Товариства з обме женою відповідальністю "Інте р-Агро" 6 995,761 тонн зерна пшениці 6 класу згідно з ДСТУ-3768:2004 врожа ю 2008 року. Крім того, просило су дові витрати покласти на від повідача.

Рішенням господарського с уду Полтавської області від 13.12.2011 р. (суддя Солодюк О.В.) в позо ві відмовлено. Запобіжні зах оди, вжиті ухвалою господарс ького суду Полтавської облас ті від 18.02.2011 р. у справі №18/4731/11 до То вариства з обмеженою відпові дальністю "Інтер-Агро" про нак ладення арешту на 6 995,761 т пшениц і 6 класу, яка знаходиться на з ерновому складі Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Агро", м. Полтава, вул. Ли варна, 4, скасовано.

Товариство з обмеженою від повідальністю сільськогосп одарське підприємство "НІБУЛ ОН" не погодилось з зазначени м рішенням, звернулось до Хар ківського апеляційного госп одарського суду з апеляційно ю скаргою, в якій просить ріше ння господарського суду Полт авської області від 13.12.2011 р. у да ній справі скасувати повніст ю, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимог и, а саме: стягнути з Товариств а з обмеженою відповідальніс тю "Інтер-Агро" на його корист ь 6 995,761 тонни зерна пшениці 6 кла су згідно з ДСТУ-3768:2004 врожаю 2008 р ., 25 500,00 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно- технічне забезпечення судов ого процесу, 28 230,00 грн. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

В обґрунтування апеляцій ної скарги позивач посилаєть ся на те, що виходячи з факту п рийняття на зберігання ТОВ « Інтер-Агро»від ТОВ СП «НІБУЛ ОН»7995.761 тонн пшениці, між ТОВ «І нтер-Агро»і ТОВ СП «НІБУЛОН» виникло зобов'язання із скла дського зберігання 7995.761 тонн п шениці.

Дотримання вимоги про пис ьмову форму цього зобов'язан ня (договору складського збе рігання) підтверджує видана зерновим складом складська к витанція №467, якою було посвід чено прийняття пшениці на зб ерігання останнім.

Строк складського зберіга ння 7995.761 тонн пшениці зерновим складом згідно з зазначеною складською квитанцією визна чено моментом пред'явлення в ласником вимоги про її повер нення, а саме: зерновий склад з обов'язується зберігати зерн о в строк до запиту.

В якості підстави прийнятт я зерновим складом на зберіг ання 7995.761 тонн у складській кви танції вказаний договір скла дського зберігання від 01.03.2009р. № 1/03/09/.

Проте, як стверджує позива ч, договір складського збері гання зерна за №1/03/09/, як вказано у складській квитанції №467 ві д 04.03.2009р. (бланк серії АТ №377019) між п озивачем і відповідачем не у кладався.

Таким чином, договір на надання послуг по сушці, очис тці, зберіганню та відвантаж енню сільськогосподарської продукції №1/03/09/1 від 01.03.2009р., яким в якості доказу обґрунтовує с вої заперечення та вимоги ві дповідач, жодним чином не сто сується предмету спору, не ма є значення для справи, а отже, не є належним доказом в розум інні ст. 34 ГПК України, на що міс цевий господарський суд не з вернув уваги в порушення ста тті 43 ГПК України.

На твердження позивача, ві дповідач, як зберігач, порушив свій законода вчо визначений обов'язок з по вернення майна (пшениц і) поклажедавцеві - пози вачу; з моменту отрима ння вимоги ТОВ СП “НІБУЛОН” п ро повернення пшениці утриму є (зберігає) майно позивача - п шеницю до поточного часу, збе рігає пшеницю з власної ініц іативи, ігноруючи вимо ги позивача про її поверненн я.

Позивач вважає безпідстав ними посилання відповідача н а неоплату позивачем вартост і зберігання зерна, оскільки наявні в матеріалах справи д окументи, а саме: акти звірки в заємних розрахунків, банківс ькі виписки по рахунках, плат іжні документи та дані бухга лтерського обліку зернового складу, підтверджують відсу тність заборгованості позив ача перед відповідачем за по слуги зі зберігання 7 995.761 тонн п шениці 6 класу врожаю 2008 року.

Отже, вищенаведені позива чем обставини справи не були повно і всебічно з'ясовані мі сцевим господарським судом, внаслідок чого суд зробив не об'єктивний, з неправильним з астосуванням норм матеріаль ного права, висновок, що між по зивачем і відповідачем мають місце договірні правовіднос ини за договором №1/03/09/1. У зв' яз ку з чим, місцевий господарсь кий суд при наданні правової кваліфікації правовідносин ам сторін порушив норми проц есуального права (статті 42, 33, 34, 43 ГПК України), порушив норми м атеріального права, а саме: ст атті 525, 526, 629 ЦК України, не застос ував норми матеріального пра ва, регламентовані статтею 207, частиною 1 статті 936, статтею 937 Ц К України, статтями 181,193 ГК Укра їни, статтею 26 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Ук раїні»№37-IV від 04.07.2002р., внаслідок чого дійшов невірного висно вку про те, що правовідносини між позивачем та відповідач ем щодо пшениці 6 класу регулю вались договором №1/03/09/1 на нада ння послуг по сушці, очистці, з беріганню та відвантаженню с ільськогосподарської проду кції від 01.03.2009р., і між сторонами мають місце договірні право відносини за вищевказаним до говором. У відзиві на ап еляційну скаргу та у додатко вих поясненнях до нього (вх.№91 3 від 01.02.3012р., №1550 від 20.02.2012р.), в обґрун тування своєї позиції по спр аві, відповідач посилається на те, що між сторонами уклада лись не договори складського зберігання, а договори на над ання послуг по сушці, очистці , зберіганню та відвантаженн ю сільськогосподарської про дукції за умовами яких, вони н абирають чинності з моменту надходження пшениці на збері гання.

Посилання позивача на те, що 6995.761 тонн пшениці, що витребову ються у відповідача у даній г осподарській справі, є врожа єм 2008р., зібраним восени і не мо жуть бути предметом зберіган ня за договором 1/03/09/1 на надання послуг по сушці, очистці, збер іганню та відвантаженню сіль ськогосподарської продукці ї від 01 березня 2009р., нічим, крім пояснень позивача, не підтве рджуються.

Враховуючи це, суд дійшов п равильного висновку про те, щ о правовідносини між позивач ем та відповідачем щодо пшен иці 6 класу врегульовані дого вором 1/03/09/1 на надання послуг по сушці, очистці, зберіганню та відвантаженню сільськогосп одарської продукції від 01 бер езня 2009р.

Відповідач вважає, що висн овок позивача про виникнення зобов'язання між позивачем т а відповідачем на підставі н е договорів, а на підставі скл адської квитанції, суперечит ь п. 10, 24 ст. 1, 26 Закону України “Пр о зерно та ринок зерна в Украї ні” від 04.07.2002 р. де зазначено, що с кладська квитанція лише підт верджує факт прийняття зерна зерновим складом та обов'язо к повернути його володільцев і такого документа.

Крім того, зазначає відпов ідач, місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні дійшов вірного висновку, що п озивач не надав суду доказів повної оплати наданих йому в ідповідачем послуг за зберіг ання пшениці 6 класу. Посиланн я позивача на акт звірки розр ахунків за 30.11.08р. -01.02.2011р. не може бу ти взято до уваги, оскільки в н ьому не зазначено, за зберіга ння пшениці якого класу підг отовлено звірку розрахунків . Крім цього, акт звірки не під писано позивачем, отже, не є до кументом, на який позивач мож е посилатися в обґрунтування своїх вимог. Крім цього, зазна чає відповідач, частина плат іжних доручень позивача, зал учених до матеріалів справи в якості підтвердження прове дення оплати за зберігання п родукції, містять у собі поси лання на рахунки-фактури, коп ії яких не містяться в матері алах справи і не дають можлив ості визначити перелік проду кції, оплата за зберігання як ої здійснювалась позивачем.

Враховуючи вищезазначене, відповідач вважає рішення м ісцевого господарського суд у законним, обґрунтованим, пр ийнятим при повному та всебі чному з' ясуванні усіх обст авин справи, тому просить зал ишити його без змін, а апеляці йну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні предс тавник відповідача підтрима в заперечення щодо вимог апе ляційної скарги.

Колегія суддів Харківсько го апеляційного господарськ ого суду у відповідності до с татей 28-29 Закону України «Про с удоустрій»та статті 101 Господ арського процесуального код ексу України, на підставі вст ановлених фактичних обстави н, переглядає справу та викла дені в скарзі доводи щодо зас тосування судом при розгляді справи норм матеріального т а процесуального права, що ма ють значення для справи.

Апеляційний господарськ ий суд не зв'язаний доводами а пеляційної скарги і перевіря є законність і обґрунтованіс ть рішення місцевого господа рського суду у повному обсяз і.

Заслухавши пояснення упов новажених представників поз ивача та відповідача, обгово ривши доводи апеляційної ска рги та відзиву на скаргу, пере віривши юридичну оцінку обст авин справи та повноту їх вст ановлення, дослідивши правил ьність застосування судом пе ршої інстанції норм матеріал ьного та процесуального прав а, колегія суддів вважає, що ап еляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду в ідповідає вищезазначеним ви могам, виходячи з наступного .

Як вбачається з матеріалі в справи, 22.02.2011р. Товариство з обмеженою відповідальніст ю сільськогосподарське підп риємство "НІБУЛОН" звернулос ь до господарського суду Пол тавської області з позовною заявою про стягнення з Товар иства з обмеженою відповідал ьністю "Інтер-Агро" 6 995,761 тонн зе рна пшениці 6 класу згідно з ДС ТУ-3768:2004 врожаю 2008 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на т е, що 04 березня 2009 року на зернов ому складі - Товаристві з обме женою відповідальністю "Інте р-Агро" за адресою: м. Полтава, в ул. Ливарна на виконанн я Біржового контракту Аграрн ої біржі № 51АБ від 20.02.2009р. відбуло ся переоформлення 7 995.761 тонн зе рна пшениці 6 класу згідно ДСТ У-3768:2004 врожаю 2008 року від поперед нього власника - Аграрного фо нду Товариству з обмеженою в ідповідальністю сільського сподарському підприємству « НІБУЛОН», що підтверджується відповідною складською квит анцією № 467 від 04.03.2009р. (бланк сері ї АТ №377019). Відповідно до складс ької квитанції строк зберіга ння пшениці зерновим складом визначено моментом пред' яв лення власником вимоги про й ого повернення - “до запиту” . В якості підстави прийняття відповідачем на зберігання 7 995.761 тонн у складській квитанц ії № 467 від 04.03.2009р. вказаний догов ір складського зберігання ві д 01.03.2009р. №1/03/09/.

21 жовтня 2009 року ТОВ СП “НІБУ ЛОН” пред' явило відповідач у вимогу за вих. №9874/34 про поверн ення зерна, що зберігалося ос таннім, яка містила також інс трукції щодо оформлення та п орядку відвантаження, зокрем а, містила інформацію про екс педитора позивача, яким вист упило ТОВ “Мелагрейн”.

Проте, відповідач проігно рував вимогу про відвантажен ня зерна у запитуваний термі н (до 08.11.2009р.), безпідставно не пов ернув позивачу пшеницю в пов ному обсязі, у зв'язку з чим по зивач вимушений був вже вдру ге звернутися до відповідача з вимогою (розпорядженням пр о відвантаження зерна) за вих . №11625/34 від 27.11.2009р. про відвантажен ня з 01.12.2009р. по 31.12.2009р. з залізнично ї станції Супрунівка 7 995.761 тонн пшениці власності ТОВ СП "НІБ УЛОН".

Вказана повторна вимога про повернення 7 995.761 тонн п шениці була продубльована ТО В СП "НІБУЛОН" листом за вих. № 11 796/34 від 01.12.2009р. Від отримання цьог о листа, як зазначає позивач, в ідповідач відмовився, про що свідчить лист кур'єрської сл ужби ПП "АНП" від 08.12.2009р. за вих. №209 .

Лише 15.07.2010р. зерновий склад частково відвантажив пшениц ю позивача, а саме: здійснив пе реоформлення 1000 тонн пшениці з ТОВ СП "НІБУЛОН" на ТОВ «Торг овий дім "Інтер-Агро".

Внаслідок такого переофо рмлення 1000 тонн пшениці склад ська квитанція № 467 від 04.03.2009р. (бл анк серії АТ №377019) була погашен а зерновим складом, а замість неї ТОВ СП "НІБУЛОН" отримав с кладську квитанцію №11 від 15.07.2010 р. (бланк серії АТ №377134) на залишо к - 6 995.761 тонн пшениці.

В свою чергу, новий власник 1000 тонн пшениці - ТОВ «Торговий дім "Інтер-Агро" отримав від Т ОВ "Інтер-Агро" складську квит анцію №244 від 15.07.2010р. (бланк серії АТ №377128).

Вказаний залишок - 6 995.761 тонн пшениці, як зазначає позивач , не повернутий зерновим скла дом позивачу, хоча оплата йог о послуг із зберігання 7 995.761 пше ниці, як на час пред'явлення пе ршої вимоги про повернення з ерна (вих.№9874/34 від 21.10.2009р.), так і пі сля першої та другої (вих..№ 11625/34 від 27.11.2009р., вих.№11796/34 від 01.12.2009р.) вимо ги, як стверджує позивач, здій снена в повному обсязі.

Позивач зазначив, що відп овідач порушив право власнос ті позивача та не повернув зе рно власнику за його вимогою , безпідставно утримує її до д аного часу.

У позовній заяві позивач вк азує, що з моменту отримання в ідповідачем вищезазначених вимог про повернення пшениц і, у відповідача відпала прав ова підстава для її утриманн я (зберігання), тому відповіда ч утримує пшеницю безпідстав но та у відповідності до ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу Україн и повинен повернути її власн ику - позивачу у справі.

Однак, колегія суддів, як і суд першої інстанції, вважає , що такі вимоги ТОВ СП "НІБУЛО Н" не підлягають задоволенню , з огляду на таке.

Статтею 54 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и передбачені вимоги до форм и та змісту позовної заяви.

Колегія суддів зазначає, що елементами позову, які визна чають його зміст, є предмет та підстава позову. Предмет поз ову - вимоги про захист пору шеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом і нтересу є спосіб захисту цьо го права чи інтересу. Способи захисту права чи інтересу пе редбачені ст. 16 Цивільного код ексу України та ст.20 Господарс ького кодексу України. Підст ава позову - це факти, які обґ рунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу . До підстав позову входять ли ше юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального пр ава пов' язують виникнення, зміну чи припинення прав та о бов' язків суб' єктів спірн ого матеріального правовідн ошення. При цьому розрізняют ь фактичні та юридичні (право ві) підстави позову.

Як вбачається з позовної з аяви, предметом позову є стяг нення 6 995,761 тонн зерна пшениці 6 класу згідно з ДСТУ-3768:2004 врожа ю 2008 р.. Обґрунтовуючи підстави позову, позивач посилається на ст.ст.1212,1213 Цивільного кодекс у України та на те, що відповід ач не виконав його вимоги про повернення пшениці, передан ої відповідачу за складським и квитанціями, та безпідстав но (тоді, коли підстава, на які й пшениця була набута, відпал а) утримує пшеницю, власником якої є позивач.

Відповідно до ч.1 ст. 1212 Цивіль ного кодексу України, особа, я ка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої о соби (потерпілої) без достатн ьої правової підстави (безпі дставно набуте майно), зобов' язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов' язана повернути майно і тоді, коли п ідстава, на якій воно було наб уте, згодом відпала.

Статтею 1213 Цивільного кодек су України передбачено, що на бувач зобов' язаний поверну ти потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в на турі потерпілому безпідстав но набуте майно відшкодовуєт ься його вартість, яка визнач ається на момент розгляду су дом справи про повернення ма йна.

Колегія суддів зазначає, що для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхід на наявність хоча б д вох умов: перше - збіль шення а бо збереження майна однією с тороною (набувачем), з одночас ним зменшенням його у іншої с торони (потерпілого); друге - в ідсут ність правової підстав и (юридичного факту) для збага чення або збагачення за підс тавою, яка згодом відпала. Від сутність правової підстави о значає, що набувач збагативс я за рахунок потерпілого поз а підставою, передбаче ною за коном, іншими правовими акта ми чи правочином.

З вимоги позивача від 05.02.2010р . №1257/02-34 (т. 2 а.с. 101-102) вбачається, що н а підставі ст.ст. 525,526,530,593,957 Цивіль ного кодексу України, ст. 32 Зак ону України “Про зерно та рин ок зерна в Україні”, п. 6.1.10 Техні чного регламенту зернового с кладу, затвердженого наказом Міністерства аграрної політ ики України, від 15.06.2004р. №228, зареє строваного в Міністерстві юс тиції України 05.07.2004 р. за №835/9434, та н а підставі договорів №1/03/09/1 та № 1/03/09/2 на надання послуг по сушці , очистці, зберіганню та відва нтаженню сільськогосподарс ької продукції від 01.03.2009 р. ТОВ С П “НІБУЛОН” вимагало від від повідача відвантажити заліз ничним транспортом вказану у розпорядженнях продукцію (в розпорядженнях зазначено - 7 995.761 тонн зерна пшениці 6 класу врожаю 2008 р., власником якого є ТОВ СП “НІБУЛОН”, що прийняте ТОВ “Інтер-Агро” на зберіган ня).

У зв' язку з наявністю у вим озі від 05.02.2010р. посилання на дог овір №1/03/09/1 на надання послуг по сушці, очистці, зберіганню та відвантаженню сільськогосп одарської продукції від 01.03.2009 р ., колегія суддів приймає до ув аги те, що у зазначеній вимозі є посилання на договір №1/03/09/1 в ід 01.03.2009 р., тому, твердження пози вача не те, що договір №1/03/09/1 від 01.03.2009 р. між сторонами не уклада вся, не може бути прийнятий до уваги та є безпідставними.

Також, зі складських квитан цій № 467 від 04.03.2009р. та №11 від 15.07.2010р. в бачається, що в якості підста ви прийняття зерновим складо м (відповідачем) на зберіганн я пшениці вказаний договір с кладського зберігання від 01.03 .2009р. №1/03/09/ (враховуючи, як зазнач ає відповідач, технічну опис ку у даному номері - наприкі нці - /1). Ці квитанції були предм етом розгляду в суді першої і нстанції, місцевий господарс ький суд дав належну правову оцінку даному факту, що є тако ж доказом виконання усіх дій позивача та відповідача сам е на виконання умов договору від 01.03.2009р. №1/03/09/1.

Дослідженням умов договор у від 01.03.2009р. №1/03/09/1 колегією судді в встановлено, що згідно з п. 1.1 умов договору ТОВ “Інтер-Агр о” (заготівельник) зобов' яз ався надати послуги ТОВ СП “Н ІБУЛОН” (підприємство) по при йманню ранніх зернових, дове денню його до базових кондиц ій по сміттєвій домішці і вол огості, збереженню та відван таженню на залізничний або а втомобільний транспорт по ба жанню підприємства.

Порядок розрахунків та ро зцінки за надані заготівельн иком (відповідачем по справі ) послуги по прийманню, сушці, очистці, зберіганню та відва нтаженню, а також переоформл енню продукції сторони погод или в п. 4 договору від 01.03.2009р. №1/03/09/ 1.

У відповідності до п. 8 догов ору, сторони домовились, що до говір набирає чинності з мом енту надходження ранніх зерн ових на зберігання та діє до п овного виконання сторонами с воїх зобов' язань, а строк зб ерігання ранніх зернових вст ановлений сторонами - до 01.07.2009р.

Надаючи правову кваліфіка цію наведеному, колегія судд ів виходить з наступного.

У відповідності до ч.1 ст. 638 Ци вільного кодексу України та ч.2 ст. 181 Господарського кодекс у України, договір є укладени м, якщо сторони в належній фор мі досягли згоди з усіх істот них умов договору. Істотними є умови, визнані такими закон ом чи необхідні для договорі в даного виду, а також умови, щ одо яких на вимогу однієї із с торін повинна бути досягнута згода.

Частиною 3 ст. 181 Господарсько го кодексу України передбаче но, при укладенні господарсь кого договору сторони зобов' язанні у будь-якому разі пого дити предмет, ціну та строк ді ї договору.

Умовами договору від 01.03.2009р. № 1/03/09/1 сторони погодили, що предм етом договору є послуги по пр ийманню ранніх зернових, дов еденню його до базових конди цій по сміттєвій домішці і во логості, збереженню та відва нтаженню на залізничний або автомобільний транспорт (п.1.1) ; перелік та якість послуг пер едбачені в п. 2.7.2 умов договору; ціна та строк дії договору ви значені в п. 4 та п. 8 договору, ві дповідно.

Колегія суддів, враховуюч и, що предметом договору ранн іх зернових є саме надання ві дповідачем послуг різного ви ду, та враховуючи, що п.2.7.3 догов ору передбачено, що при прийм анні ранніх зернових відпові дач зобов' язався виписуват и позивачу складську квитанц ію, в якій, з огляду на приписи норм діючого законодавства, зазначається, зокрема, кільк ість - вага продукції (нараз і ранніх зернових), дійшла вис новку, що в п. 2.1 названого догов ору, сторони дійшли згоди, що п ідприємство (позивач по спра ві) здає, а заготівельник (відп овідач по справі) приймає на з берігання ранні зернові у ви значеній конкретно кількост і в фізичній вазі, тонн.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується с торонами, переоформлення спі рного зерна пшениці 6 класу вр ожаю 2008 року загальною фізичн ою вагою 7 995.761 тонн, середньою в ологістю 13.50, зерновою домішко ю 6.00 та сміттєвою домішкою 1.40 ві д попереднього власника Това риством з обмеженою відповід альністю “Інтер-Агро” Товари ству з обмеженою відповідаль ністю сільськогосподарсько му підприємству “НІБУЛОН” ві дбулось 04.03.2009р., що підтверджуєт ься відповідною складською к витанцією №476 від 04.03.2009р. (бланк с ерії АС №377019) на вказане зерно п шениці.

Тобто, 7 995.761 тонн пшениці, за в казаною складською квитанці єю відповідача, були передан і на зерновий склад ТОВ “Інте р-Агро” після підписання сто ронами договору від 01.03.2009р. №1/03/09/1 , а отже - під час його дії.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що 6 995,761 тонн з ерна пшениці 6 класу врожаю 2008 р оку (з урахуванням того, що 1000 т онн пшениці - ТОВ «Торговий ді м "Інтер-Агро" отримав від ТОВ "Інтер-Агро" за складською кви танцією №244 від 15.07.2010р.), які позив ач просить стягнути з відпов ідача, були передані останнь ому на підставі договору від 01.03.2009р. №1/03/09/1.

За таких обставин, між сторо нами мають місце договірні п равовідносини, а саме - за до говором від 01.03.2009р. №1/03/09/1, умовами якого, визначенні, в тому числ і, і умови відпуску продукції із зберігання заготівельник ом (відповідачем по справі) пі дприємству (позивачу по спра ві) (п.4.5, п.5 договору).

У зв' язку з чим, визначення в якості підстави позову ст.с т. 1212, 1213 Цивільного кодексу Укра їни, якими регулюються право відносини сторін з безпідста вно набутого майна, або коли п ідстава, на якій було набуте м айно, згодом відпала, - є непра вомірним. Тобто, позивачем не вірно обрано підставу позову .

Позивач, у відповідності до ст. 22 Господарського процесуа льного кодексу України, мав п раво змінити підстави позову . Однак, в матеріалах справи ві дсутні докази того, що позива чем були змінені підстави по зову.

Нормами господарського пр оцесуального кодексу Україн и господарському суду не над ано повноважень змінювати пі дстави позову за власною іні ціативою.

Таким чином, у господарсько го суду відсутні підстави дл я задоволення позовних вимог про стягнення з відповідач а 6 995,761 тонн зерна пшениці на під ставі ст.ст. 1212,1213 Цивільного код ексу України.

Такі висновки колегії судд ів здійснені виходячи з того , що між сторонами діють догов ірні правовідносини через що , у разі виникнення між сторон ами суперечностей у межах ци х договірних правовідносин, сторона має право звернутись до суду за захистом порушено го права або інтересу з позов ом з підстав невиконання або неналежного виконання іншою стороною умов договору.

Разом з цим, колегія суддів не вважає за необхідне надав ати оцінку посиланням відпов ідача про наявність у позива ча заборгованості перед ним за надані послуги в межах існ уючих між ними договірних ві дносин, оскільки зазначене п итання повинно бути предмето м дослідження у справі про не належне виконання договірни х зобов' язань. В даному випа дку наявність або відсутніст ь заборгованості у позивача за надані відповідачем послу ги не впливає на висновок апе ляційного господарського су ду щодо вирішення справи по с уті.

Зважаючи на вищевикладене , колегія суддів дійшла висно вку про відмову в позові.

Щодо заявленого у судовом у засіданні усного клопотанн я представника позивача, яки й просив суд продовжити стро к розгляду апеляційної скарг и в порядку ст. 69 ГПК та відклас ти розгляд апеляційної скарг и з метою надання довідки, кол егія суддів порадившись на м істі, таке клопотання відхил ила, враховуючи на наступні о бставини.

Ухвалою Харківського апе ляційного господарського су ду від 01.02.2012р. позивачу було зап ропоновано надати суду: дові дку бухгалтера за підписом к ерівника про оплату послуг з берігання 6995, 761 т пшениці на під ставі платіжних доручень та отриманих рахунків-фактур; д окази узгодження між сторона ми спірних правовідносин роз цінок на послуги зберігання (за складською квитанцією); до кази оплати послуг за догово ром №1/03/09/1 та іншими договорами .

Проте, запропоновані судом докази, у тому числі, і відпов ідна довідка позивачем надан а не була.

Тому, підстави для продовже ння строку розгляду апеляцій ної скарги в порядку ст. 69 ГПК т а відкладення розгляду апеля ційної скарги відсутні.

Враховуючи викладене, коле гія суддів дійшла висновку п ро відсутність підстав для задоволення апеляційної ска рги у зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованіст ю та відсутністю фактів, які с відчать про те, що оскаржуван е рішення прийняте з порушен ням судом норм матеріальног о та процесуального права. До води апеляційної скарги та д осліджені в судовому засідан ні докази не спростовують на ведені висновки колегії судд ів, у зв' язку з чим апеляційн а скарга відповідача не підл ягає задоволенню з підстав, з азначених вище, а оскаржуван е рішення місцевого господар ського суду Полтавської обла сті від 13.12.11 у справі № 18/473/11 має б ути залишене без змін.

На підставі зазначеного т а керуючись ст. ст. 99, п.1 ст. 103, ст.1 05 Господарського процесуаль ного кодексу України, колегі я суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Тов ариства з обмеженою відповід альністю сільськогосподарс ького підприємства "НІБУЛОН" залишити без задоволення.

Рішення господарського су ду Полтавської області від 13.1 2.2011р. у справі № 18/473/11 залишити без змін.

Постанова набирає законно ї сили з дня її прийняття і мож е бути оскаржена до Вищого го сподарського суду України пр отягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Гончар Т. В.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Слободін М.М.

Повний текст постанов и підписано 05 березня 2012 р.