Постанова

від 05.03.2012 по справі 11/263

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

11/263

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

05.03.2012м.Київ№ 11/263

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Будпостачоб'єкт»

доДержавної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва

Провизнання недійсним податкового повідомлення-рішення

                                                                           Суддя Смирнова Ю.М.

                                          Секретар с/з Мостовенко М.В.

Представники:

від позивачавід відповідача      Шиманська О.В. - представникЛозова І.О. - представник

05.03.2012 у судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Обставини справи:

Позивач звернувся з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Деснянському районі м. Києва від 26.11.2004 №632601/0.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач правомірно включив до податкового кредиту витрати по сплаті податку у складі придбаних у ТОВ «Бартон»та ТОВ «Кальварія»товарів, оскільки такі витрати підтверджуються належним чином оформленими податковими накладними. Також позивач зазначає, що рішення суду, яким визнані недійсними установчі документи та свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Бартон», скасовано, а тому у відповідача не було підстав для донарахування позивачу податкових зобов'язань.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що податковий кредит позивача по взаєморозрахункам з ТОВ «Бартон»та ТОВ «Кальварія»до розрахунків з бюджетом не приймається, оскільки свідоцтва платника ПДВ  цих товариств анульовані, у зв'язку з чим податкові зобов'язання по ПДВ позивачу спірним податковим повідомленням-рішенням визначені правомірно.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2005 зупинено провадження у справі № 11/263 до остаточного вирішення цивільної справи Печерського районного суду м. Києва №2-443-1/04.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2012 провадження у справі №11/263 поновлено.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

26.11.2004 відповідачем - ДПІ у Деснянському районі м. Києва видане податкове повідомлення-рішення №632601/0, яким  згідно з п.п. «б»п.п.4.2.2 п.4.2 ст. 4, п.п.17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до п.п.7.4.4, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачу визначено податкове зобов'язання з ПДВ у загальній сумі 29825,52 грн., в тому числі 19883,68  грн. основного платежу з ПДВ та 9941,84 грн. штрафних санкцій з ПДВ.

Спірне податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акта позапланової документальної перевірки від 25.11.2004 №45/26/25198983, в якому зроблений висновок про порушення позивачем п.п 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та заниження ПДВ на суму 19883,68 грн. за період з 01.10.2002 по 30.06.2003 внаслідок включення до податкового кредиту сум ПДВ по податковим накладним, виданим ТОВ «Бартон»та ТОВ «Кальварія».

Висновок акта мотивований тим, що ТОВ «Бартон»та ТОВ «Кальварія»не набули статусу платника ПДВ; видані цими товариствами податкові накладні не можуть слугувати доказом податкового кредиту за відповідні звітні періоди, оскільки складалися та підписувалися невідомими особами, які не мала відношення до фінансово-господарської діяльності підприємств, і ці обставини встановлені рішенням Печерського районного суду м. Києва від 06.04.2004 у справі №2-443-1/04 та рішенням  Святошинського районного суду міста Києва від 12.06.2003 №2-2119/2003.

Перелік податкових накладних, виданих позивачу ТОВ «Бартон»та ТОВ «Кальварія», наведено на стор. 5 акта перевірки.

До справи позивачем надані копії договори поставки, укладені позивачем з ТОВ «Бартон»та ТОВ «Кальварія», накладних, податкових накладних та довіреностей на отримання товару по господарським операціям позивача з цими підприємствами, які досліджувалися відповідачем під час проведення перевірки.

Також в справі наявні копії:

- рішення Святошинського районного суду міста Києва від 12.06.2003 про визнання недійсними установчих документів ТОВ «Бартон»та свідоцтва про реєстрацію платником ПДВ;

- ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 10.03.2005, якою скасовано за нововиявленими обставинами рішення Святошинського районного суду міста Києва від 12.06.2003 про визнання недійсними установчих документів ТОВ «Бартон»;

- ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 18.03.2005, відповідно до якої позовна заява Костарєва Р.Ю. до ТОВ «Бартон», третя особа: ДПІ у Печерському районі м. Києва, ТОВ «Будпостачоб'єкт»про визнання недійсними установчих документів ТОВ «Бартон»залишена без розгляду;

- рішення Печерського районного суду міста Києва від 06.04.2004 про визнання недійсними установчих документів ТОВ «Кальварія»та свідоцтва про реєстрацію платником ПДВ;

-  ухвали Печерського районного суду міста Києва від 01.08.2005 у справі № 2-443-1/04 про відмову в задоволенні заяви ТОВ «Будпостачоб'єкт»про перегляд рішення Печерського районного суду міста Києва від 06.04.2004 про визнання недійсними установчих документів ТОВ «Кальварія»за нововиявленими обставинами;

- ухвали Апеляційного суду міста Києва від 05.12.2005, якою ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 01.08.2005 залишено без змін;

- ухвали Апеляційного суду Донецької області від 10.12.2007 про відхилення касаційної скарги представника ТОВ «Будпостачоб'єкт»та залишення без змін ухвали Печерського районного суду міста Києва від 01.08.2005 та ухвали Апеляційного суду міста Києва від 05.12.2005.

Таким чином, рішення суду стосовно ТОВ «Бартон»скасовано, а рішення щодо ТОВ «Кальварія»є чинним.

Згідно з п. 7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР (зі змінами і доповненнями, в редакції Закону, чинній на момент здійснення господарських операцій та проведення перевірки) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).

Відповідно до п. п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не  дозволяється  включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг)  чи  банківським  документом,  який засвідчує перерахування  коштів  в  оплату  вартості  таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку  податковим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, непідтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Підпунктом 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»право на складання податкових накладних надане виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість в порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

Суд враховує посилання позивача на ту обставину, що рішення суду стосовно ТОВ «Бартон», покладене в основу акта перевірки, скасовано, і за результатами розгляду справи позовну заяву про недійсність установчих документів ТОВ «Бартон»залишено без розгляду.

В той же час, факт реєстрації контрагентів позивача  - ТОВ «Бартон»та ТОВ «Кальварія»в якості платників ПДВ не підтверджений (лист ДПІ у Печерському районі м. Києва від 05.03.2005 №2852/9/10-009), оскільки свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Бартон»анульовано з 10.09.2002 (акт від 18.02.2004 №3172), свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Кальварія»анульовано з 09.10.2002 (акт від 21.08.2004 №3535).

Таким чином, статусу платника ПДВ на час видачі позивачу податкових накладних у ТОВ «Бартон»та ТОВ «Кальварія»не було, отже, права виписувати податкові накладні ці товариства також не мали. Відповідно, видані ТОВ «Бартон»та ТОВ «Кальварія»податкові накладні не можуть вважатися належним доказом наявності у позивача права на податковий кредит в розмірі 19883,68 грн. за період з 01.10.2002 по 30.06.2003.

За таких обставин суд погоджується з доводами відповідача про нарахування позивачу податкового зобов'язання по ПДВ внаслідок неправомірного включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ по податковим накладним, виданим ТОВ «Бартон»та ТОВ «Кальварія».  

Відповідно до пункту 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (зі змінами і доповненнями, в редакції закону, чинній на дату винесення спірного податкового повідомлення-рішення) штрафні санкції накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, за порушення податкового  законодавства.

Оскільки факт порушення податкового законодавства з боку позивача щодо формування податкового кредиту по ПДВ в розмірі 19883,68 грн. за період з 01.10.2002 по 30.06.2003 по взаємовідносинам з ТОВ «Бартон»та ТОВ «Кальварія»встановлений судом, штрафні санкції застосовані до позивача обґрунтовано.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона  повинна  довести  ті  обставини,  на  яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач довів суду правомірність свого рішення, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

У зв'язку з відмовою в позові судові витрати покладаються на позивача згідно зі ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись  ст. ст. 72, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Господарський суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя                                                                                                    Ю.М. Смирнова                                                                                                                                                                                                          

Дата підписання постанови: 07.03.2012