Постанова

від 20.03.2012 по справі 3/340

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2012 № 3/340

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Сухово го В.Г.

суддів: Чорногуза М.Г

Агрикової О.В.

при секретарі судового засідання: Марвано А.Т.,

розглянувши апеляційну ск аргу Публічного акціонерног о товариства «Конверсбанк»

на рішення господарського суду міста Києва від 26.01.2012р.

у справі №3/340 (суддя Сівакова В.В.)

за позовом Публічного акці онерного товариства «Конвер сбанк»

до Товариства з обмеженою в ідповідальністю «Трілан»

про визнання договору субо ренди № 31/12-2010 від 31.12.2010р. недійсним

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товар иство «Конверсбанк» (далі - позивач) звернулося до госпо дарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обме женою відповідальністю «Трі лан» (далі - відповідач) про в изнання договору суборенди № 31/12-2010 від 31.12.2010 недійсним.

Рішенням господарського с уду м. Києва від 26.01.2012р. у справі

№ 3/340 в задоволенні позову в ідмовлено повністю. В оскарж уваному рішенні суд першої і нстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґр унтованими, оскільки правові підстави для визнання догов ору суборенди № 31/12-2010 від 31.12.2010 нед ійсним відсутні.

Не погоджуючись з прийняти м рішенням, позивач подав апе ляційну скаргу, в якій просит ь рішення господарського суд у м. Києва від 26.01.2012р. у справі

№ 3/340 скасувати повністю та при йняти нове рішення. В обґрунт ування доводів апеляційної с карги позивач посилається на те, що оскаржуване рішення є н езаконним, оскільки судом не повно з' ясовано обставини, що мають значення для справи , висновки, викладені у рішенн і, не відповідають обставина м справи, а також судом неправ ильно застосовано норми мате ріального та процесуального права.

Відзиву на апеляційну скар гу від відповідача не надход ило.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 27.02.2012р. апеляційну скаргу при йнято до провадження та приз начено до розгляду в судовом у засіданні на 20.03.2012р.

У судовому засіданні 20.03.2012р. п редставником позивача заявл ено клопотання про зупинення провадження у справі № 3/340 до в ирішення справи № 5011-30/1090-2012 про ви знання недійсним первісного договору оренди з тих підста в, що позовні вимоги у справі 3 /340 взаємопов' язані з вимогам и у вказаній справі, а також, щ о вони ґрунтуються на одній п равовій підставі.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та вислуха вши думку представника відпо відача, яка заперечувала про ти задоволення клопотання пр о зупинення провадження, дій шла висновку, що вказане клоп отання слід відхилити з наст упних підстав.

Приписами ст. 79 ГПК України п ередбачено, що господарський суд зупиняє провадження у сп раві в разі неможливості роз гляду даної справи до виріше ння пов'язаної з нею іншої спр ави, що розглядається іншим с удом, а також у разі звернення господарського суду із судо вим дорученням про надання п равової допомоги до іноземно го суду або іншого компетент ного органу іноземної держав и. Господарський суд має прав о зупинити провадження у спр аві за клопотанням сторони у випадках: призначення госпо дарським судом судової експе ртизи; надсилання господарсь ким судом матеріалів до слід чих органів; заміни однієї з с торін її правонаступником вн аслідок реорганізації підпр иємства, організації.

Відповідно до ст. 33 ГПК Украї ни кожна сторона повинна дов ести ті обставини, на які вона посилається як на підставу с воїх вимог і заперечень. Дока зи подаються сторонами та ін шими учасниками судового про цесу.

Згідно з ч. 2 ст. 36 ГПК України п исьмові докази подаються в о ригіналі або в належним чино м засвідченій копії.

Проте, заявником не дотрима но вимог ст. ст. 33, 36 ГПК України щ одо доведення обгрунтованос ті клопотання про зупинення провадження, оскільки ксерок опії наданих заявником ухвал у справі № 5011-30/1090-2012 не засвідчено , а також не надано копії позов ної заяви у зазначеній справ і на підтвердження підстав з аявленого у ній позову.

Крім того, оскаржуване ріше ння у справі № 3/340 прийнято судо м першої інстанції 26.01.2012р., а ухв алу про порушення провадженн я в іншій справі № 5011-30/1090-2012 як вба чається з її ксерокопії вине сено 31.01.2012р., тобто вже після при йняття рішення у даній справ і. Отже, на час прийняття оскар жуваного рішення господарсь кого суду м. Києва від 26.01.2012р. у да ній справі, у суду першої інст анції були відсутні відомост і про існування іншої справи щодо недійсності договору о ренди № 3110/10 від 31.12.2010р., укладеног о між ТОВ «Трілан» та ОСОБА _1

За таких обставин у суду від сутні підстави для зупинення провадження у даній справі, а тому клопотання про зупинен ня провадження не підлягає з адоволенню.

Колегія суддів також врахо вує, що згідно зі ст. 99 ГПК Украї ни, в апеляційній інстанції с прави переглядаються за прав илами розгляду цих справ у пе ршій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Від повідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи а пеляційний господарський су д за наявними у справі і додат ково поданими доказами повто рно розглядає справу. Частин ою 2 статті 101 ГПК України перед бачено, що апеляційний госпо дарський суд не зв'язаний дов одами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґру нтованість рішення місцевог о господарського суду у повн ому обсязі.

Розглянувши матеріали апе ляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, вислу хавши пояснення представник ів сторін, перевіривши прави льність застосування судом п ершої інстанції норм матеріа льного та процесуального пра ва, колегія суддів вважає, що а пеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наст упне.

10.04.2004р. між Приватним підприє мством «Науково-технічний це нтр «Кристал» (дарувальник) т а Товариством з обмеженою ві дповідальністю «Трілан» (обд аровуваний) укладено договір дарування.

Згідно з умовами цього Дого вору дарувальник, який наділ ений у відповідності до Дого вору № 0702 від 07.07.2002 з Гаражно-буді вельним кооперативом «Лівоб ережний» майновими правами н а:

1) підвальні приміщенн я загальною площею 489 кв. м. у пр ибудові до будівлі ГБК «Ліво бережний» за адресою м. Київ, в ул. Челябінська, 2;

2) рекламний щит на цій прибудові

подарував ці права обдаров уваному - Товариству з обмеже ною відповідальністю «Тріла н» (а.с.94).

В подальшому 30.12.2010р. між Товар иством з обмеженою відповіда льністю «Трілан» (дарувальни к) та Фізичною особою-підприє мцем ОСОБА_1 (обдаровуваль ний) укладено договір дарува ння, відповідно до умов якого дарувальник, який наділений у відповідності до договору дарування від 10.07.2004 з Приватним підприємством «Науково-техн ічний центр «Кристал» майнов ими правами на рекламоносій з двома щитами на прибудові д о будівлі Гаражно-будівельно го кооперативу «Лівобережни й» (м. Київ, вул. Челябінська, 2) п одарував вказані права обдар овуваному - Фізичній особі-пі дприємцю ОСОБА_1 (а.с. 93).

31.12.2010р. між Фізичною особою-пі дприємцем ОСОБА_1 (Орендод авець) та Товариством з обмеж еною відповідальністю «Тріл ан» (Орендар) укладено догові р оренди рекламоносія - здвоє ного рекламного щита на даху прибудови до будівлі ГБК «Лі вобережний» за адресою: м. Киї в, вул. Челябінська, 2. Відповід но до п. 1.2 цього договору сторо ни погодили, що рекламоносій буде використовуватися Орен дарем для здачі його в суборе нду (а.с.89-92).

31.12.2010р. між Товариством з обме женою відповідальністю «Трі лан» (орендодавець) та Публіч ним акціонерним товариством «Конверсбанк» (суборендар) у кладено договір суборенди № 31/12-2010 (далі - спірний Договір, а .с. 9-12).

Відповідно до п. 1.1 спірного Д оговору орендодавець переда є, а суборендар приймає в стро кове платне користування на умовах суборенди рекламонос ій - здвоєний рекламний щит на даху прибудови до будівлі ГБ К «Лівобережний» для розміще ння рекламно - інформаційног о банера орендаря, що розташо вана за адресою: м. Київ, вул. Че лябінська, 2 (далі - об'єкт оренд и), згідно доданого до даного д оговору акта приймання - пере дачі об'єкта оренди (додаток № 1), який є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно п. 1.3 спірного Договор у право передачі у суборенду об'єкта оренди належить орен додавцю на підставі договору оренди № 3110/10 від 31.12.2010, укладеног о між Товариством з обмежено ю відповідальністю «Трілан» та Фізичною особою-підприєм цем ОСОБА_1., строком на 2 ро ки.

Позов у даній справі обґрун товано тим, що відповідно до п . 1.3 спірного Договору право пе редачі об'єкта оренди в субор енду належить орендодавцю на підставі договору оренди № 311 0/10 від 31.12.2010, укладеного між ТОВ « Трілан» і фізичною особою-пі дприємцем ОСОБА_1. Проте п ісля укладення спірного дого вору позивачу стало відомо, щ о фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не мав правових під став передавати в оренду май но, оскільки прибудову, на дах у якої розміщений об'єкт орен ди, не прийнято в експлуатаці ю і на неї не зареєстровано пр аво власності.

З урахуванням викладених о бставин, колегія суддів пого джується з висновком суду пе ршої інстанції щодо відсутно сті правових підстав для зад оволення позовних вимог з ог ляду на таке.

Згідно з п. 2 ст. 11 ЦК України пі дставами виникнення цивільн их прав та обов'язків, зокрема , є договори та інші правочини .

Відповідно до ст. 509 ЦК Україн и зобов'язанням є правовідно шення, в якому одна сторона (бо ржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кред итора) певну дію (передати май но, виконати роботу, надати по слугу, сплатити гроші тощо) аб о утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виник ають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Господарські договори укл адаються за правилами, встан овленими Цивільним кодексом України з урахуванням особл ивостей, передбачених цим Ко дексом, іншими нормативно-пр авовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 Госпо дарського кодексу України).

Статтею 759 ЦК України встано влено, що за договором найму (о ренди) наймодавець передає а бо зобов'язується передати н аймачеві майно у користуванн я за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 статті 774 ЦК України передання наймачем речі у користування іншій ос обі (піднайм) можливе лише за з годою наймодавця, якщо інше н е встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 774 ЦК Укра їни до договору піднайму зас тосовуються положення про до говір найму.

Частина 1 статті 761 ЦК України передбачає, що право передан ня майна у найм має власник ре чі або особа, якій належать ма йнові права.

У відповідності до норми ст . 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокре ма з правочинів.

Згідно з ст. 204 ЦК України пра вочин є правомірним, якщо йог о недійсність прямо не встан овлена законом або якщо він н е визнаний судом недійсним.

З урахуванням встановлени х судом обставин та викладен их положень законодавства, к олегія суддів вважає правиль ним висновок суду першої інс танції щодо презумпції право мірності набуття права власн ості на рекламоносій з двома щитами на прибудові та саму п рибудову до будівлі Гаражно- будівельного кооперативу «Л івобережний», що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Челябі нська, 2 ФОП ОСОБА_1.

Водночас, матеріали справи не містять доказів того, що пр аво власності на вказаний об ' єкт або прибудову на даху б удівлі ГБК «Лівобережний» ос порювалось будь-ким, а також д оказів визнання недійсними я к договорів дарування, так і д оговору оренди. Таких доказі в не подано суду й позивачем.

Слід також зазначити, що пра во надання відповідачем пози вачу в суборенду рекламного щита узгоджено також з власн иком рекламоносія, про що сві дчить лист Фізичної особи-пі дприємця ОСОБА_1 від 31.12.2010р., в якому останній не заперечу є, щоб Товариство з обмеженою відповідальністю «Трілан» п ередало Публічному акціонер ному товариству «Конверсбан к» в строкове платне користу вання на умовах суборенди ре кламоносій - здвоєний реклам ний щит на даху прибудови до б удівлі ГБК «Лівобережний» дл я розміщення рекламно - інфор маційного банера орендаря, щ о розташована за адресою: м. Ки їв, вул. Челябінська, 2.

Крім того, відповідно до п. 1.2 договору оренди сторони пог одили, що рекламоносій буде в икористовуватися Орендарем для здачі його в суборенду (а. с.89-92).

Стосовно посилань позивач а на те, що прибудова, на даху я кої розміщений об'єкт оренди , не прийнята в експлуатацію, і , що на неї не зареєстровано пр аво власності, на думку колег ії суддів, вони правомірно ві дхилені судом першої інстанц ії враховуючи таке.

За приписами ст. 215 ЦК України підставою недійсності право чину, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встанов лені частинами першою - треть ою, п'ятою та шостою статті 203 ць ого Кодексу.

Статтею 203 ЦК України визнач ено загальні вимоги, додержа ння яких є необхідним для чин ності правочину, зокрема те, щ о зміст правочину не може суп еречити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавс тва, а також моральним засада м суспільства; особа, яка вчин яє правочин, повинна мати нео бхідний обсяг цивільної дієз датності; волевиявлення учас ника правочину має бути віль ним і відповідати його внутр ішній волі; правочин має бути спрямований на реальне наст ання правових наслідків, що о бумовлені ним.

Згідно ч. 1 ст. 236 ЦК України пра вочин, визнаний судом недійс ним, є недійсним з моменту йог о вчинення.

Таким чином, заявляючи позо в про визнання спірного Дого вору недійсним у судовому по рядку, позивач повинен довес ти належними та допустимими доказами недотримання вимог , визначених у ст. 203 ЦК України.

Водночас, враховуючи встан овлені судом першої та апеля ційної інстанції обставини у даній справі, колегія суддів не знаходить наявності підс тав, які б надавали змогу суду визнати спірний Договір нед ійсним.

Так, відповідно до ст. 1 Закон у України «Про рекламу» зовн ішня реклама - реклама, що розм іщується на спеціальних тимч асових і стаціонарних констр укціях, розташованих на відк ритій місцевості, а також на з овнішніх поверхнях будинків , споруд, на елементах вулично го обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Відповідно до роз' яснень , наданих у листі Державного к омітету України з питань рег уляторної політики та підпри ємництва від 02.07.2001 № 1-221/4069, до спеці альних конструкцій належать будь-які конструкції, що вико ристовуються для розміщення рекламоносіїв, у тому числі і на будинках (дахах, фасадах, с тінах, балконах).

Постановою КМУ від 29.12.2003 № 2067 за тверджено «Типові правила ро зміщення зовнішньої реклами », згідно з якими передбачаєт ься плата за тимчасове корис тування місцем розташування рекламних засобів, що перебу ває у приватній власності, на договірних засадах з його вл асником.

Аналіз чинного законодавс тва дає підстави дійти висно вку, що воно передбачає, що доз віл на розміщення реклами на дається розповсюджувачу зов нішньої реклами, який може бу ти як власником рекламного з асобу, так і його орендарем. Кр ім того, формою дозволу не пер едбачено інформації щодо вла сника рекламного засобу.

Нормативними ж документам и у сфері будівництва, передб ачено здійснення нового буді вництва або реконструкції л ише за проектною документаці єю.

Крім того, рекламоносій з дв ома щитами на прибудові до бу дівлі ГБК «Лівобережний» був запроектований та погоджени й Архітектурно-містобудівно ю радою Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середов ища, на підставі чого був затв ерджений паспорт опорядженн я фасадів. Наявність дозволу та відповідної проектної до кументації підтверджується матеріалами справи (а.с.149-153).

Колегія суддів погоджуєть ся з місцевим господарським судом щодо відсутності у зак онодавстві вимог, які пов' я зують момент виникнення прав а користування рекламоносіє м з введенням в експлуатацію будівлі, на даху якої він розт ашовується, так само як і вимо ги до розповсюджувача реклам и при отриманні дозволу на ро зміщення зовнішньої реклами , надавати відповідним орган ам документи на підтвердженн я вводу в експлуатації рекла моносія.

Враховуючи вищенаведене, к олегія суддів вважає, що поси лання позивача на незаконніс ть спірного Договору у зв' я зку з неприйняттям в експлуа тацію прибудови, на даху якої розміщений об'єкт оренди, та в ідсутність на неї зареєстров аного права власності не є ти ми правовими підставами, з як ими закон пов' язує неможлив ість передачі в оренду предм ету спірного Договору, а тому зазначені обставини не мают ь наслідком його недійсність .

Колегія суддів також погод жується з висновком суду пер шої інстанції про те, що право ві підстави, передбачені ст. 20 3 ЦК України, для визнання Дого вору недійсним у даній справ і відсутні. Інших же підстав п озивачем не зазначено, і дока зів на їх підтвердження суду не надано.

Враховуючи вищенаведене, к олегія суддів вважає, що позо вні вимоги не є обґрунтовани ми, а тому задоволенню не підл ягають.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, я ких дійшов суд першої інстан ції при прийнятті рішення у д аній справі.

Колегія суддів також погод жується з висновками суду пе ршої інстанції щодо відмови у прийнятті до розгляду заяв и позивача про збільшення по зовних вимог від 19.01.2012р. щодо ви знання недійсним договору ор енди від 31.12.2010 № 3110/10, укладеного м іж ТОВ «Трілан» та ФОП ОСОБ А_1., оскільки, як вірно зазна чив місцевий господарський с уд, під збільшенням розміру п озовних вимог слід розуміти збільшення позову за тією ж в имогою, яку було заявлено в по зовній заяві, у даному випадк у це вимога про визнання неді йсним договору суборенди. Ві дтак, збільшення розміру поз овних вимог не може бути пов'я зано з пред'явленням додатко вих вимог, про які не йшлося в позовній заяві. Вимоги ж пози вача про визнання недійсним договору оренди № 3110/10 від 31.12.2010 є саме додатковими вимогами по відношенню до первісних, а то му не можуть розглядатись як збільшення.

Відповідно до ч. 1 статті 33 ГП К України кожна сторона пови нна довести ті обставини, на я кі вона посилається як на під ставу своїх вимог і заперече нь. При цьому, господарський с уд приймає тільки ті докази, я кі мають значення для справи , як встановлено статтею 34 ГПК України.

Обставини справи, які відпо відно до законодавства повин ні бути підтверджені певними засобами доказування, не мож уть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За вказаних обставин довод и апеляційної скарги колегіє ю суддів відхилено як необґр унтовані, оскільки вони спро стовуються викладеним вище.

Виходячи з наведеного, коле гія суддів дійшла висновку, щ о підстави для скасування аб о зміни рішення, які передбач ені ст. 104 ГПК України, відсутні . Рішення господарського суд у м. Києва від 26.01.2012р. у справі № 3/34 0 відповідає обставинам спра ви, є законним та обґрунтован им. У зв' язку з цим апеляційн а скарга задоволенню не підл ягає.

Керуючись ст. ст. 34, 43, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського су ду міста Києва від 26.01.2012р. у спра ві

№ 3/340 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічног о акціонерного товариства «К онверсбанк» без задоволення .

2. Матеріали справи № 3/340 пове рнути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законно ї сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя Суховий В.Г.

Судді Чорногуз М.Г

Агри кова О.В.

23.03.12 (відправлено)