36/466
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.10.2008 № 36/466
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зеленіна В.О.
суддів: Рєпіної Л.О.
Синиці О.Ф.
при секретарі: Волуйко Т.В.
За участю представників:
від позивача - Плахотник О М. – директор, Лебідь В. Л. – засновник, Сороган В В. – по довіреності
від відповідача 1 – Луценко Д .В. – по довіреності
Від відповідача2 – Миколенко Є. В. – по довіреності
Від відповідача 3 – не з'явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України
на рішення Господарського суду м.Києва від 11.06.2008
у справі № 36/466 (Трофименко Т.Ю.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Північний гранітний кар"єр"
до 1. Міністерства охорони навколишнього природного середовища України
2. Головного управління Державного казначейства України в м. Києві
3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультисервіс"
про розірвання договору купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами та стягнення сплаченого завдатку в сумі 283420,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду м. Києва від 11.06.2008 року ( суддя Трофименко Т.Ю.) задоволено позов ТОВ "Північний гранітний кар"єр" та розірвано договір купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами Північного родовища гранітів, укладеного 14.08.2007 року за № 4/7 між позивачем та Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, зобов'язано Голову правління Держказначейства України повернути позивачу суму завдатку в розмірі 283420,00 грн. Рішення мотивоване тим, що внаслідок надання Міністерством неповної інформації щодо родовища, що стало відомо після укладення договору, покупець спеціального дозволу значною мірою був позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору, а саме на отримання в користування на 20 років родовища гранітів з точними характеристиками, вказаними в аукціонній документації.
Не погоджуючись з рішенням суду Міністерство охорони навколишнього природного середовища України просить його скасувати, а в позові відмовити. Скаржник вважає, що ні позивач ні суд не навели доказів невідповідності предмету договору його умовам. В той же час, з інформації, викладеної у Пакеті аукціонерної документації " Геологічна характеристика ділянки надр", вбачається, що з 26 пробурених свердловин 17 сягають відмітки + 17 м, І 9 свердловин розкривних - глибиною від 15 до 26 метрів, що надає необхідну характеристику родовища. Також Міністерство посилається на те, що позивач, у випадку перемоги на аукціоні та не підписанні протоколу аукціону або угоди про умови користування надрами, погодився з неповерненням сплаченого завдатку. Щодо акту обстеження стану родовища від 10.09.2007 р., на який посилається позивач, скаржник вважає його непереконливим, оскільки висновки зроблені лише на підставі візуального огляду і неспеціалістом в галузі геології.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, судом встановлено наступне.
14.08.2007 р. відбувся аукціон з продажу спеціального дозволу на користування надрами, за результатами проведення якого між ТОВ «Північний гранітний кар'єр» (далі Товариство) та Міністерством охорони навколишнього природного середовища України (далі Міністерство)був укладений договір № 4/7 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами Північного родовища гранітів з метою видобування від 14.08.2007 р. (далі договір).
Згідно договору Товариства придбало у Міністерства спеціальний дозвіл на користування надрами Північного родовища гранітів розташованого у Братському районі Миколаївської області, з метою видобування, терміном дії 20 років (п. 1.1) за ціною 12437100,00 грн. (п. 2.1).
З умов п. 3.2 договору слідує, що Товариство зобов'язане протягом 30 к.д. з дня проведення аукціону та підписання протоколу і договору перерахувати на користь Міністерства охорони грошові кошти у розмірі, зазначеному в п. 2.1, з вирахуванням попереднього внеску (завдатку) у сумі 283420,00 грн.
Як вбачається з преамбули договору, при його підписанні сторони керувались Порядком проведення у 2007 р. аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2007 р. № 611 (далі – Порядок), який був чинним на моменту укладення договору.
Пункт 8 Порядку встановлює, що продаж дозволів на аукціоні здійснюється відповідно до Регламенту проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Наказом державного комітету природних ресурсів України № 134 від 03.09.2004 р. (далі - Регламент)
Пунктом 3.7 Регламенту передбачено, що покупець до початку аукціону повинен отримати і сплатити, відповідно до п. 3.2.2. Договору, витрати на участь в аукціоні, в т.ч. вартість інформації про ділянку надр, дозвіл на користування якою виставляється на аукціон.
У п. 2 Порядку вказано, що, пакет аукціонної документації зокрема повинен містити відомості про ділянку надр, дозвіл на користування якою виставляється на аукціон (назва та координати, місцезнаходження, загальна інформація про геологічну будову), тощо.
За приписом п. 3.6 Регламенту відповідальність за достовірність поданої інформації покладається на організатора аукціону, яким є Міністерство охорони навколишнього природного середовища України (п. 4 Порядку).
При цьому факт погодження продажу спеціального дозволу на користування надрами з Миколаївською обласною радою, на території якої знаходиться родовище гранітів, не означає, що відповідна облрада підтверджує придатність ділянки для видобування облицювальних гранітів.
Так, за приписом ч. 2 ст. 16 Кодексу України про надра з відповідною Радою народних депутатів погоджується лише питання про надання земельної ділянки для зазначених потреб, крім випадків, коли у наданні земельної ділянки немає потреби. Таким чином у відповідної облради відсутні повноваження на підтвердження якісних характеристик родовищ корисних копалин.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що до початку проведення аукціону Товариство сплатило вартість пакету аукціонної документації у сумі 7190 грн. (виписка Миколаївської філії ТОВ КБ „Столиця" від 25.07.2007р.), яку отримало за актом приймання-передачі від 17.07.2007р.
Геологічна характеристика ділянки надр, отримана позивачем від Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, містить зокрема інформацію про те, що корисні копалини на родовищі представлені незміненими та порушеними вивітрюванням піроксен-біотитовими гранітами кіровоградсько-житомирського комплексу. Граніти незмінені відповідають вимогам ГОСТ 9479-84 для отримання блоків і ГОСТ 9480-89 - плит пиляних. За декоративними властивостями граніти родовища можуть використовуватись в архітектурі і відносяться до І класу.
Також у наданій позивачу у Геологічній характеристиці ділянки надр вказано, що на родовищі пробурені 26 свердловин.
Таким чином, отримавши відповідну Геологічну характеристику ділянки надр, оцінивши її, Товариство вирішило брати участь з аукціоні з продажу спеціального дозволу на використання ділянки із відповідними властивостями.
Проте як слідує з матеріалів справи, а саме з акту обстеження стану території спірного родовища складеного 10.09.2007 р. комісією у складі голови райдержадміністрації, начальника відділу земельних ресурсів в Братському районі, головного спеціаліста відділу земельних ресурсів в Братському районі, голови Кривопустоської сільради, головного геолога КП «Кіровгеологія» експедиції № 46, провідного геолога Південноукраїнської експедиції та директора Товариства (а. с. 26-33) спірне родовище не відповідає геологічним характеристикам, вказаним в Пакеті аукціонної документації (а. с. 17-21).
Отже, , враховуючи дані, які випливають з акту обстеження стану території Північного родовища гранітів в Братському районі Миколаївської області від 10.09.2007 р., та дані, які були доведені відповідачем до відома позивача у наданій йому Геологічній характеристиці ділянки надр, відповідач не повідомив позивача стосовно таких властивостей і якостей родовища, які значно знижують його цінність або можливість використання за цільовим призначенням - видобування гранітів, придатних для виробництва блоків та плит пиляних.
Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.09.2007 р. Товариство надіслало до Міністерства претензію з вимогою про розірвання договору, проте згода сторін про його розірвання досягнута сторонами не була.
Відповідно до п. 4 ст. 188 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Як слідує з матеріалів справи, рішення про прийняття участі в аукціоні з продажу спірно спеціального дозволу та про укладення договору його купівлі-продажу було прийнято Товариством на підставі отриманої від Міністерства документації з продажу вказаного спеціального дозволу, яка в свою чергу не містила повної та вичерпної інформації щодо геологічних характеристик спірного родовища, що стало Товариству лише після укладення договору, а отже, останнє значною мірою було позбавлено того, на що воно розраховувало при укладенні договору, а саме на отримання в користування на 20 років Північного родовища гранітів з точними, характеристиками, вказаними у Пакеті аукціонної документації з продажу спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування гранітів Північного родовища, розташованого у Миколаївській області.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Матеріали справи не містять жодних доказів, що спростовують обставини, наведені позивачем щодо суттєвих недоліків спірного родовища.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що Міністерством були допущені порушення умов договору, яке полягало у ненаданні достовірної інформації про відповідне родовище, право на користування яким є предметом договору, з огляду на що вимоги Товариства про розірвання договору № 4/7 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами Північного родовища гранітів з метою видобування від 14.08.2007 р., укладеного між ТОВ «Північний гранітний кар'єр» та Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Матеріали справи містять докази того, що на виконання умов договору Товариство платіжним дорученням № 4 від 25.07.2007 р. перерахувало ТОВ «Мультисервіс» 283420,00 грн. завдатку від початкової вартості дозволу на користування надрами Північного родовища, який 15.08.2007 р. ТОВ «Мультисервіс» платіжним дорученням № 79 перерахував до УДК у Шевченківському районі м. Києва.
Відповідно до ч. 1 ст. 570 Цивільного кодексу України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.
В силу ч. 1 ст. 571 Цивільного кодексу України якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.
На підставі Порядку проведення у 2007 році аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, внесення завдатку у розмірі 283420,00 грн. Товариство здійснило на спеціальний реєстраційний рахунок організатора аукціону - ТОВ «Мультисервіс», відкритий в органах Державного казначейства - Головному управлінні Державного казначейства України в м. Києві. Вказані кошти були прийняті останнім та зараховані до Державного бюджету України.
У зв'язку із вищевикладеним сума завдатку у розмірі 283420,00 грн. підлягає поверненню ТОВ «Північний гранітний кар'єр» на підставі ч. 1 ст. 571 Цивільного кодексу України.
Враховуючи викладене вище, судова колегія вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 11.06.200 р. у справі № 36/466 відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а тому підстави для його скасування відсутні.
Проте, враховуючи невірне зазначення в резолютивній частині рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2008 р. у справі № 36/466 механізму повернення позивачу спірних коштів з Державного бюджету України, п. 3 резолютивної частини спірного рішення підлягає викладенню в іншій редакції.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, –
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України на рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2008 р. у справі № 36/466 –залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2008 р. у справі № 36/466 – змінити, виклавши абзац 3 резолютивної частини рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2008 р. у справі № 36/466 в наступній редакції:
„Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в м. Києві (м. Київ, вул. Терещенківська, 11-а, ідентифікаційний код 26077968) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Північний гранітний кар'єр” (Миколаївська область, Братський р-н, смт. Братське, вул. Леніна, 149, ідентифікаційний код 34473372) суму повернення завдатку у розмірі 283420 (двісті вісімдесят три тисячі чотириста двадцять) грн., перераховану на підставі платіжного доручення № 4 від 25.07.2007 р.
4. Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.
5. Матеріали справи № 36/466 повернути господарському суду міста Києва.
Головуючий суддя Зеленін В.О.
Судді Рєпіна Л.О.
Синиця О.Ф.
22.10.08 (відправлено)
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 15.10.2008 |
Оприлюднено | 31.10.2008 |
Номер документу | 2204047 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні