Постанова

від 01.10.2008 по справі 45/181

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

45/181

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 01.10.2008                                                                                           № 45/181

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Зеленіна  В.О.

 суддів:            Рєпіної  Л.О.

          Синиці  О.Ф.

 при секретарі:           Волуйко Т.В.

 За участю представників:

 Від позивача – Скачкова Н. Є. – по довіреності.

Від відповідача – Долинка О. А. – по довіреності.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейське консалтингове агентство"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 21.07.2008

 у справі № 45/181  

 за позовом                               КП "Дирекція по капітальному будівництву і реконструкції міжнародногоаеропорту "Донецьк"

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейське консалтингове агентство"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                  зобов"язання до виконання умов договору

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду м. Києва від 21.07.2008 р. позов КП “Дирекція по капітальному будівництву і реконструкції міжнародного аеропорту “Донецьк” до ТОВ “Європейське консалтингове агенство” про зобов'язання до виконання умов договору був задоволений повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, оскільки вважає, що воно було прийняте по неповно з'ясованим обставинам з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У своїй апеляційній скарзі скаржник стверджує, що помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що обов'язок відповідача щодо опублікування звіту виник 23.11.2007 р. і мав бути виконаний до 30.11.2007 р. включно, оскільки згідно чинного на той момент Закон України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг” строки по опублікуванню інформації щодо проведення процедури закупівель були встановлені саме для замовників торгів, а не для інформаційних систем.

Також, скаржник стверджує, що позивач не проінформував учасників процедури закупівлі про необхідність оплати послуг інформаційної системи.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, заслухавши пояснення представників сторін, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.02.2007 р. між КП  “Дирекція по капітальному будівництву і реконструкції міжнародного аеропорту “Донецьк” та ТОВ “Європейське консалтингове агенство” був укладений Договір № 3-02-277. За умовами вказаного Договору позивач доручив, а відповідач взяв на себе зобов'язання відносно надання інформаційних послуг щодо забезпечення розміщення інформації в інформаційній системі в мережі Інтернет, зокрема, звіту про результати здійснення процедури закупівлі, включаючи всі додатки до нього (п. 1.1., 4.1. Договору).

Згідно п. 2.1. Договору оплата вартості послуг відповідача здійснюється учасниками процедури закупівлі та учасниками-переможцями торгів.

Позивач листом від 19.11.2007 р. № 321 направив відповідачеві звіт про результати здійснення процедури закупівлі у одного учасника на 2 аркушах, а відповідач вказаний звіт отримав 23.11.2007 р., що підтверджується належним чином засвідченою копією повідомлення про вручення поштового відправлення від 20.11.2007 р.  № 561665.

Спір виник внаслідок того, що позивач вважає, що відповідач безпідставно ухилився від виконання свого обов'язку за Договором і просить зобов'язати його до примусового виконання обов'язку в натурі.

Відповідно до  ст. ст.   11,  509  Цивільного Кодексу України, договір  є  підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору ( ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного Кодексу України).

Згідно з п. 4.1. Договору відповідач зобов'язався забезпечити розміщення інформації в інформаційній системі в мережі Інтернет, зокрема, звіту про результати здійснення процедури закупівлі. Оскільки строк виконання вказаного обов'язку сторонами Договору не встановлено, то для визначення такого строку мають застосовуватися норми, які регулюють загальні правила строку виконання зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного Кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи те, що позивач направив відповідачеві листа разом зі звітом, в якому просив опублікувати вказаний звіт, і цей лист був отриманий відповідачем 23.11.2007 р., що підтверджується належним чином засвідченою копією повідомлення про вручення поштового відправлення від 20.11.2007 р. № 561665, то відповідач зобов'язаний був опублікувати вказаний звіт протягом 7 днів тобто до 30.11.2007 р. включно.

Доказів належного виконання своїх обов'язків за договором № 3-02-277 від 26.02.2007 р. відповідач не надав.

Дії (бездіяльність) відповідача щодо неопублікування звіту позивача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного Кодексу України), тому відповідач вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного Кодексу України).

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 16 Цивільного Кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути примусове виконання обов'язку в натурі.

Колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки позивач не втратив інтерес до виконання відповідачем обов'язків останнього за Договором, то вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Твердження відповідача про те, що Законом України від 20.03.2008 р. “Про визнання таким, що втратив чинність Закон України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні   кошти”   визнано   таким,  що  втратив  чинність  Закон  України   “Про  закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”, яким обґрунтовує свої вимоги позивач, судом відхиляється, оскільки Закон України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” набрав чинності 02.04.2008 р., в той час як обов'язок відповідача виконати умови Договору і опублікувати наданий позивачем звіт виник 23.11.2007 р. і мав бути виконаний до 30.11.2007 р. включно.

Місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що сторони, укладаючи договір, керувалися згаданим Законом, проте відносини сторін регулюються, в першу чергу умовами договору, який не розірвано та дію якого не припинено в установленому Законом порядку.

Що стосується тверджень скаржника про те, що позивачем не був виконаний п. 4.5.1. Договору, то згідно з пунктом 4.5.1. вище вказаного Договору замовник зобов'язався інформувати учасників процедури закупівлі про необхідність оплати послуг. Але згідно з пунктом 2.1. Договору оплата вартості послуг Інформаційної системи здійснюється: учасниками процедури закупівлі шляхом оплати вартості тендерної документації; учасником-переможцем торгів (тендеру) відповідно Цивільного Кодексу України та Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”.

Згідно Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” щодо проведеного тендеру суб'єкта оплати по договору цих послуг не було. Позивачем була здійснена процедура закупівлі в одного учасника та під час здійснення процедури закупівлі, тендерна документація не готувалась, учасника процедури закупівлі в даному випадку теж не було. Згідно зі ст. 1 вище названого Закону “учасник процедури закупівлі (далі - учасник) - фізична чи юридична особа (резидент або нерезидент), що підтвердила намір взяти участь у процедурі закупівлі та подає чи подала тендерну пропозицію”. Про це позивач повідомив відповідача своїм листом № 332 від 23.11.2007 р.

Також у своїй апеляційній скарзі відповідач зазначає, що ТОВ “Європейське консалтингове агенство” є господарським товариством, метою діяльності якого є отримання прибутку і, що відповідно до загальних засад цивільного законодавства (свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом) суд не вправі примусити особу виконати дії на безоплатній основі. Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконав вимог ухвали Господарського суду м. Києва від 02.06.2008 р. в частині представлення суду копії статуту, тому твердження, що ТОВ “Європейське консалтингове агенство” є господарським товариством, метою діяльності якого є отримання прибутку, безпідставне.

Враховуючи зазначене вище, судова колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м. Києва від 21.07.2008 р. у справі № 45/181 відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Європейське консалтингове агенство”  на рішення Господарського суду м. Києва від 21.07.2008 р. у справі № 45/181 – залишити без задоволення.

          2. Рішення Господарського суду м. Києва від 21.07.2008 р. у справі № 45/181 –  залишити без змін.

          3. Матеріали справи № 45/181  повернути Господарському суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Зеленін  В.О.

 Судді                                                                                          Рєпіна  Л.О.

                                                                                          Синиця  О.Ф.

 09.10.08 (відправлено)