Постанова

від 22.10.2008 по справі 26/184

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

26/184

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 22.10.2008                                                                                           № 26/184

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Гарник Л.Л.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -

 від відповідача -

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Папернянський кар"єр склянихпісків"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 03.07.2008

 у справі № 26/184  

 за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Папернянський кар"єр склянихпісків"

 до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Буський завод скловиробів"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                  стягнення 39499,10 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Буський завод скловиробів" на користь позивача суми основного боргу за відвантажений товар в розмірі 29.747,91 грн., пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань в розмірі 9.751,19 грн.

Заявою від 20.06.2008 № 722 позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути  з Товариства з обмеженою відповідальністю „Буський завод скловиробів" на користь позивача суму основного боргу за відвантажений товар в розмірі 29.747,91 грн. та  інфляційні втрати у розмірі 9.487,58 грн.

Таким чином, позивач відмовився від вимоги щодо стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань в розмірі 9.751,19 грн., про що зазначив у заяві від 20.06.2008 № 722.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.07.2008 у справі № 26/184 (далі – Рішення суду) у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з Рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу суду від 03.07.2008, направити справу на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

Також при поданні апеляційної скарги позивач заявив клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача  – Львівської залізниці, клопотання про забезпечення позову та клопотання про зміну ціни позову.

В судовому засіданні 22.10.2008 повноважний представник позивача подав суду письмову заяву, якою відкликав три зазначені вище клопотання, а також уточнив апеляційні вимоги: скасувати рішення суду першої інстанції та прийняте нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що місцевим господарським судом було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.08.2008 розгляд апеляційної скарги був призначений на 10.09.2008, про що учасники усі судового процесу були повідомлені належним чином.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2008 розгляд апеляційної скарги відкладено на 08.10.2008.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2008 Новікова М.М. у зв'язку з виробничою необхідністю – зайнятістю судді Вербицької О.В. у розгляді іншої справи та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків передано для здійснення апеляційного провадження справу № 26/184 колегії у складі головуючого судді Гарник Л.Л., суддів Євсікова О.О., Лосєва А.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2008 прийнято до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Папернянський кар'єр  скляних пісків” суддів у наступному складі: головуючий суддя – Гарник Л.Л., судді: Євсіков О.О. (доповідач), Лосєв А.М., розгляд апеляційної скарги призначено на 08.10.2008.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2008 Новікова М.М. у зв'язку з виробничою необхідністю – зайнятістю судді Лосєва А.М.. у розгляді іншої справи та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків передано для здійснення апеляційного провадження у даній справі колегії у складі головуючого судді Гарник Л.Л., суддів Євсікова О.О., Іваненко Я.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2008 прийнято до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Папернянський кар'єр  скляних пісків” суддів у наступному складі: головуючий суддя – Гарник Л.Л., судді: Євсіков О.О. (доповідач), Іваненко Я.Л., розгляд апеляційної скарги призначено на 22.10.2008.

Згідно зі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони, зокрема, мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду та ін.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, у судове засідання 22.10.2008 не з'явився.

Оскільки явка представників сторін не була визнана судом обов'язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення представників сторін про місце, дату та час судового засідання, апеляційний суд визнав за можливе розглядати справу у відсутність представників відповідача за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

В оскаржуваному Рішенні суду зазначено, що 22.03.2006 між позивачем та відповідачем був укладений договір № 09-06-пк. Предметом вказаного договору є купівля піску кварцового марки ВС-050-1 (ГОСТ 22551077).

Згідно з умовами п. п.  2.1, 2.3, 3.1-3.5 цього договору ціна піску складає 51,22 грн. за одну тону з урахуванням доставки до станції Красне залізничним транспортом. Кількість товару - 10000 тон. Продавець постачає товар до станції Красне Львівської залізниці і відвантаження виконується партіями за попереднім письмовим запитом покупця за графіком поставок, який складається до 15-го числа поточного місяця на наступний.

Як зазначає позивач,  відвантаження товару за договором № 09-06-пк від 22.03.2006  проводилось на підставі належно оформлених товаросупровідних документів, але відповідач свої зобов'язання в повному обсязі не виконав і тому заборгованість останнього перед позивачем складає 29.747,91 грн.

При цьому суд першої інстанції помилково у рішенні зазначив, що позивач просить стягнути з відповідача 9.751,19 грн. пені, оскільки в ході розгляду справи місцевим судом заявою від 20.06.2008 № 722 (в справі) позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути  Товариства з обмеженою відповідальністю „Буський завод скловиробів" на користь позивача суму основного боргу за відвантажений товар в розмірі 29.747,91 грн. та  інфляційні втрати у розмірі 9.487,58 грн.

Таким чином, позивач відмовився від вимоги щодо стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань в розмірі 9.751,19 грн., про що зазначив у заяві від 20.06.2008 № 722.

Рішення суду про відмову в задоволенні позову мотивоване тим, що позивач всупереч ст. 33 ГПК України не надав суду належних доказів того, що відповідачем був отриманий товар. В рішенні Господарського суду міста Києва зазначено, що ні у видаткових накладних, ні у залізничних квитанціях про приймання вантажу, долучених позивачем до матеріалів справи, немає відповідних відміток про прийняття безпосередньо відповідачем кварцового піску марки ВС-050-1 (ТОСТ 22551077) на суму заборгованості, визначеної Відповідачем.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не погоджується, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 22 березня 2006 року між продавцем - Товариством з обмеженою відповідальністю „.Папернянський кар'єр скляних пісків” (далі - позивачем) та покупцем - Товариством з обмеженою відповідальністю „Буський завод скловиробів" (далі - відповідачем) був укладений Договір № 09-06-пк.

При укладанні господарського договору сторонами були погоджені усі його істотні умови, такі як: предмет, ціна, умови, порядок проведення розрахунків, умови поставки та інші умови, які необхідні для дійсності правочину та які сторони зобов'язувалися виконувати.

Предметом Договору № 09-06-пк від 22 березня 2006 року є купівля піску кварцового марки ВС-050-1 (ГОСТ 22551077), надалі - Товар.

Відповідно до п. п. 2.1, 2.3, та 3.1.-3.5. Договору № 09-06-пк від 22 березня 2006 року ціна Товару складає 51 (п'ятдесят одну) грн., 22 коп. за одну тонну з урахуванням доставки до станції Красне залізничним транспортом. В ціну не включений податок на додану вартість.

Кількість Товару - 10 000 (десять тисяч) тонн.

Продавець постачає Товар до станції Красне Львівської залізниці.

Відвантаження виконується партіями за попереднім письмовим запитом Покупця згідно з Графіком поставок, який складається до 15 числа поточного місяця на наступний.

Покупець здійснює 50% попередньої оплати за обумовлену партію Товару.

Продавець виконує відвантаження Товару протягом 5 (п'ять) календарних днів з дата надходження коштів на розрахунковий рахунок Продавця.

Покупець здійснює повний розрахунок за відвантажений Товар протягом 10 (десяти) календарних днів з дати відвантаження Товару".

На виконання умов Договору № 09-06-пк від 22 березня 2006 року протягом 2006 року позивач належним чином виконував взяті на себе договірні зобов'язання щодо відвантаження Товару за попередніми письмовими запитами Покупця згідно з Графіком поставок.

Загальна кількість Товару, відвантажена на протязі дії Договору № 09-06-пк від 22 березня 2006 року, складає 3.305,9 тон з розрахунку 61,46 гривень з ПДВ (за одну тону) на загальну суму з ПДВ: 203.193 (двісті три тисячі сто дев'яносто три) гривні 91 копійка.

Відвантаження Товару за Договором № 09-06-пк від 22 березня 2006 року проводилось на підставі наступних товаросупровідних документів:

- видаткових накладних, в яких зазначається дата відвантаження, кількість, ціна за одиницю та загальна сума партії товару на яку було відвантажено Товар, підписи уповноважених представників сторін на отримання Товару;

- квитанцій про приймання вантажу залізницею, в яких зазначаються такі основні моменти, як найменування та станція відправника Товару, найменування та станція одержувача Товару, найменування та кількість вантажу призначеного   для   відправлення,   факт приймання вантажу залізницею та дата приймання підтверджується штемпелем станції відправлення (належно завірені копії видаткових накладних та квитанцій про приймання вантажу залізницею, що  підтверджують відвантаження  Товару, додано до даної позовної заяви).

До позовної заяви також надано Графік № 4, в якому відображається факт передання Товару перевізнику - залізниці відповідно до п. 3.1. Договору № 09-06-пк від 22   березня   2006   року   та   факт  одержання   партії  товару   за  відповідною   видатковою

накладною, в  якій є підписи   уповноважених   на   одержання   товару   представників позивача та відповідача.

В свою чергу відповідач порушив взяті на себе договірні зобов'язання в частині проведення розрахунків за відвантажений товар, не здійснив повного та своєчасного перерахування грошових коштів за відвантажений Товар на поточний рахунок позивача.

Відповідач повністю розрахувався за поставлену продукцію тільки до 08.11.2006 року та має заборгованість перед позивачем за наступними видатковими накладними:

- РГП-000961 від 10.11.2006 - 36,20 грн. (несплачений залишок);

- РГП-000972 від 14.11.2006 – 8.531,21 грн.;

- РГП - 000976 від 15.11.2006 – 12.698,47 грн.;

- РГП-000981 від 16.11.2006 – 8.482,03 грн.

Загальна сума заборгованості за відвантажений товар складає: 29.747 (двадцять дев'ять тисяч сімсот сорок сім) гривень 91 копійка.

До позовної заяви також додано Графік № 1, в якому систематизовано відображено кількість, дати, вартість відвантаженого позивачем товару на підставі видаткових накладних, надходження грошових коштів від Відповідача за відвантажений товар на підставі банківських документів.

При цьому колегія суддів відзначає. що позивач у позовних матеріалах помилкового вказує „№ РГП-000916” замість вірного номера видаткової накладної від 10.11.2006 № „РГП-000961” на суму 4.241,02, яка міститься у матеріалах справи.

З урахуванням часткової оплати сума заборгованості за видатковою накладною № РГП-000961 від 10.11.2006 складає 36,20 грн.

Колегія суддів також відзначає, що на видатковій накладній № РГП-000981 від 16.11.2006 на суму 8.482,03 грн. відсутній підпис та печатка отримувача.

Водночас колегія суддів бере до уваги наступне.

Відповідно до п. 1.1, 1.2, 5.6 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року № 644, на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну. Накладна є складовою частиною комплекту перевізних документів, до якого, крім неї, входять: дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу.

Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна разом з дорожньою відомістю супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу. Квитанція про приймання вантажу до перевезення видається відправнику.

Накладна видається одержувачу після вчинення ним підпису в дорожній відомості про одержання вантажу.

Таким чином, у позивача залишається квитанція про приймання вантажу до перевезення, у відповідача - накладна, у залізниці - дорожна відомість. Всі ці документи на суму 8.482,03 грн. за видатковою накладною № РГП-000981 від 16.11.2006  наявні в матеріалах справи та підтверджують факт відправлення, перевезення та отримання вантажу.

Матеріали справи свідчать, що відповідач повністю розрахувався за продукцію, поставлену до 08.11.2006. Позивач заявляє позовні вимоги до відповідача лише за наступними видатковими накладними: РГП-000961 від 10.11.2006 - 36,20 грн., РГП-000972 від 14.11.2006 - 8531,21 грн., РГП - 000976 від 15.11.2006 – 12.698,47 грн., РГП - 000981 від 16.11.2006 - 8 482,03 грн.

Як свідчать матеріали справи, відповідач свої договірні зобов'язання щодо своєчасної оплати отриманого товару на вказані суми не виконує.

Доказів зворотного відповідач ані суду першої інстанції, ані апеляційному суду не надав.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.  Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що відповідач порушив умови договору від 22.03.2006 в частині повної оплати отриманого товару, а також вимоги ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, відповідно яких зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексу, інших актів законодавства.

Таким чином, відповідно до вищенаведених умов договору та ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу  України відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача заборгованість за договором в сумі 29.747,91 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з наданим позивачем розрахунком інфляційні втрати складають 9.487,58 грн. Вказаний розрахунок, перевірений колегією суддів, відповідає положенням законодавства.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу за відвантажений товар в розмірі 29.747,91 грн. та  інфляційних втрати у розмірі 9.487,58 грн. є обґрунтованими та такими, зо підлягають задоволенню у повному обсязі. Відповідач, з урахуванням вимог ст. 33 ГПК України, правомірність позовних вимог не спростував.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинами справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Папернянський кар'єр  скляних пісків” підлягає задоволенню, а Рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2008 у справі № 26/184 – скасуванню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати, понесені під час розгляду справи судом першої інстанції та за подання апеляційної скарги в розмірі 706,52 грн. (в т.ч. державне мито у розмірі 127,5 грн. (392,35 грн. + 196,17 грн.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 69, 75, 99, 101, 104-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Папернянський кар'єр  скляних пісків” задовольнити.

2.          Рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2008 у справі № 26/184 скасувати.

3.          Постановити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Буський завод скловиробів" (ЄДРПОУ 34045898, місцезнаходження: м. Київ, вул. Патріса Лумумби, 15-А, поточний рахунок № 26009000000050 у КФ ВАТ „Електрон Банк", МФО 380140, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Папернянський кар'єр скляних пісків" (ЄДРПОУ 22830723, місцезнаходження: Чернігівська обл., Ріпкинський район, с. Олешня, вул. Партизанська, 31-А, поточний рахунок 260021664 в Чернігівській регіональній дирекції „Райффайзен Банк Аваль" м. Чернігів, МФО 353348) суму заборгованості у розмірі 39.235,49 грн.

5.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Буський завод скловиробів" (ЄДРПОУ 34045898, місцезнаходження: м. Київ, вул. Патріса Лумумби, 15-А, поточний рахунок № 26009000000050 у КФ ВАТ „Електрон Банк", МФО 380140, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Папернянський кар'єр скляних пісків", (ЄДРПОУ 22830723, місцезнаходження: Чернігівська обл., Ріпкинський район, с. Олешня, вул. Партизанська, 31-А, поточний рахунок 260021664 в Чернігівській регіональній дирекції „Райффайзен Банк Аваль" м. Чернігів, МФО 353348) судові витрати у розмірі 706,52 грн.

6.          Видачу наказів доручити Господарському суду м. Києва.

7.          Матеріали справи № 26/184 повернути до Господарського суду міста Києва.

8.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до касаційної інстанції у встановленому законом порядку.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді