Постанова

від 16.10.2008 по справі 47/113-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

47/113-07

  Україна

   Харківський апеляційний господарський суд

   ПОСТАНОВА

     ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2008 р.                                                           Справа № 47/113-07  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Такмаков Ю.В., судді Бухан А.І. ,  Пушай В.І.

при секретарі Черкашиній І.В.

за участю представників сторін:

стягувача - не з"явився

боржника -  Орлова О.О. (дов. № б/н від 10.01.2007р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Сан Сплеш Україна" Закритого акціонерного товариства "Сан Сплеш" в особі Харківської філії, м. Харків (вх. № 2035 Х/3) на ухвалу господарського суду Харківської області від 07.08.08 р. по справі № 47/113-07

по заяві Харківської державної біологічної фабрики, м. Харків про розстрочення виконання рішення господарського суду Харківської області від 23.01.08р. у справі № 47/113-08

за позовом Дочірнього підприємства "Сан Сплеш Україна" Закритого акціонерного товариства "Сан Сплеш" в особі Харківської філії, м. Харків

до  Харківської державної біологічної фабрики, м. Харків  

про стягнення 151 555,84 грн., -

встановила:

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.01.2008 р. по справі № 47/113-07 задоволено позовні вимоги Дочірнього підприємства "Сан Сплеш Україна" ЗАТ "Сан Сплеш" в особі Харківської філії та стягнуто з Державного підприємства Харківська біологічна фабрика (м. Харків) на користь Дочірнього підприємства "Сан Сплеш Україна" ЗАТ "Сан Сплеш" в особі Харківської філії 133312,70 грн. основного боргу, інфляційні у розмірі 29528,76грн., 3% річних в сумі 5622,48 грн., 1515,60 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

17.07.2008 року Харківська державна біологічна фабрика (боржник) звернулась до господарського суду Харківської області із заявою про відстрочення та    розстрочення виконання рішення господарського суду Харківської області від 23.01.2008р. по справі № 47/113-07, в якій просила відстрочити до 01.10.2008р. та, в подальшому розстрочити, виконання рішення у даній справі на десять років з щоквартальним стягненням на користь стягувача 4252,44 грн.

07.08.2008р. боржник в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України звернувся до господарського суду із уточненнями до заяви про надання розстрочки виконання судового рішення, в яких просив розстрочити виконання судового рішення у даній справі строком на десять років, стягуючи при цьому 4252,44 грн. щоквартально відповідно до наданого графіку. Крім цього, у своїй заяві боржник зазначив про існування у його підприємства великої заборгованості по заробітній платі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.08.2008р. по справі № 47/113-07 заяву Харківської державної біологічної фабрики про надання розстрочки виконання судового рішення задоволено частково та розстрочено виконання рішення господарського суду Харківської області від 23.01.2008 р. по справі №47/113-07 шляхом щоквартального стягнення протягом трьох років з Державного підприємства Харківська біофабрика на користь Дочірнього підприємства "Сан Сплеш Україна" ЗАТ "Сан Сплеш" в особі Харківської філії основного боргу у розмірі 133312,70 грн., інфляційних у розмірі 29528,76 грн., 3% річних 5622,48 грн., витрат по сплаті державного мита в сумі 1515,60 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в наступному порядку: з 01 жовтня 2008 року в розмірі 14 174,80 грн.; з 01 січня 2009 року в розмірі 14 174,80 грн.; з 01 квітня 2009р. в розмірі 14 174,80 грн.; з 01 липня 2009р. в розмірі 14 174,80 грн.; з 01 жовтня 2009 року в розмірі 14 174,80 грн.; з 01 січня 2010 року в розмірі 14 174,80 грн.; з 01 квітня 2010 року в розмірі 14 174,80 грн.; з 01 липня 2010 року в розмірі 14 174,80 грн.; з 01 жовтня 2010 року в розмірі 14 174,80 грн.; з 01 січня 2011 року в розмірі 14 174,80 грн.; з 01 квітня 2011 року в розмірі 14 174,80 грн.; з 01 липня 2011 року в розмірі 14 174,80 грн.

Стягувач - Дочірнє підприємство "Сан Сплеш Україна" ЗАТ "Сан Сплеш" в особі Харківської філії з даною ухвалою місцевого господарського суду не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу господарського суду Харківської області від 07 серпня 2008 року по справі № 47/113-07 скасувати та відмовити Харківській державній біологічній фабриці в задоволенні заяви про надання розстрочення виконання рішення господарського суду Харківської області № 47/113-07 від 23.01.2008 року. Свою позицію у справі стягувач обґрунтовує тим, що боржник у своїй заяві про надання розстрочки виконання судового рішення по справі №47/113-07 не навів жодних мотивів, що випадок невиконання рішення є винятковим в розумінні статті 121 Господарського процесуального Кодексу України.

Боржник у своєму відзиві на апеляційну скаргу вважає ухвалу господарського суду Харківської області від 07.08.2008р. по справі № 47/113-07 законною та обґрунтованою і просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу вважає безпідставною, в зв'язку з чим просить залишити її без задоволення.

14.10.2008р. на адресу Харківського апеляційного господарського суду від Дочірнього підприємства "Сан Сплеш Україна" ЗАТ "Сан Сплеш" в особі Харківської філії надійшло клопотання, в якому стягувач просить розгляд апеляційної скарги відкласти, в зв'язку з неможливістю його представника приймати участь у судовому засіданні 14.10.2008р. через термінове відрядження.

Враховуючи положення статті 43 Господарського процесуального кодексу України, якими встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, а також беручи до уваги те, що стягувач належним чином був повідомлений про час, день і місце розгляду справи, тому мав можливість скористатись своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, явку представників сторін у судове засідання не визнано обов'язковою, позицію стягувача викладено в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що у матеріалах справи достатньо документів, щоб розглянути апеляційну скаргу по суті без участі представника стягувача за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши уповноваженого представника боржника, який підтримав свою позицію у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженої ухвали, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування наданої господарському суду Харківської області заяви про розстрочення виконання рішення у даній справі боржник в якості головної причини невиконання судового рішення вказує на те, що у випадку накладення державною виконавчою службою арешту на розрахунковий рахунок Харківської державної біологічної фабрики, останнє не в змозі буде виконувати належним чином господарські обов'язки перед іншими суб'єктами, а також припинить виплату по заробітній платі.

Приймаючи оскаржену ухвалу про часткове задоволення заяви Харківської державної біологічної фабрики про надання розстрочки виконання судового рішення господарський суд виходив з того, що заявник є державним підприємством і накладення арешту фактично зупинить його господарську діяльність, яка має важливе суспільне значення (виробництво та реалізація ветеринарних препаратів). Крім того, іншою правовою підставою для задоволення заяви боржника в частині розстрочення виконання рішення господарський суд визнав намагання держави вживати заходів щодо недопущення розтрати державного майна та доведення до банкрутства державних підприємств.

Проте з даними висновками не може погодитись колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки вони не узгоджуються з наявними у справі матеріалами та не відповідають приписам чинного законодавства, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Зазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Колегія суддів зауважує, що застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 Господарського процесуального кодексу України господарський суд повинен мати на увазі, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому згоди сторін на вжиття заходів які передбачені цією статтею, стаття 121 Господарського процесуального кодексу України не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Разом з тим, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

На необхідність встановлення зазначених обставин також вказано у п.2 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 № 02-5/333.

Однак матеріали справи свідчать про те, що місцевий господарський суд при винесенні оскарженої ухвали про розстрочення виконання судового акту прийняв до уваги лише доводи про важкий фінансовий стан боржника по справі, без врахування доводів стягувача, що є порушенням принципів змагальності та рівності сторін перед законом і судом, передбачених статтями 4-2 та 4-3 Господарського процесуального кодексу України. Не враховано господарським судом і ступінь вини боржника в виникненні спору, а також те, що боржник не визнавав позовні вимоги і оскаржував рішення у справі в господарських судах апеляційної та касаційної інстанції, однак  доводи боржника про необґрунтованість рішення господарського суду Харківської області від 23.01.2008р. по справі № 47/113-07 не знайшли свого підтвердження.

Згідно з частиною третьою статті 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони  зобов'язані добросовісно  користуватися   належними   їм процесуальними   правами,   виявляти  взаємну  повагу  до  прав  і охоронюваних  інтересів  другої  сторонни.

Матеріалами справи також підтверджується, що відповідач одразу після винесення рішення господарським судом по справі № 47/113-07 звернувся до господарського суду із заявою про заміну боржника у виконавчому провадженні в порядку правонаступництва, проте в задоволенні цієї заяви йому було відмовлено.

Крім того, не враховані господарським судом і положення статті 13 Конституції України, відповідно до яких держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки, а усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Разом з цим, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що фактично обставини, на які відповідач посилається, лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для нього у даний час та можливість настання для нього негативних наслідків у зв'язку з цим, а не на обставини, що унеможливлюють або утруднюють виконання рішення суду у даній справі.

Більш того, твердження боржника про тяжкий фінансовий стан його підприємства, що викладені у заяві про розстрочення виконання рішення, не є тим винятковим випадком в розумінні статті 121 Господарського процесуального суду України, залежно від обставин якого, господарський суд може відстрочити або розстрочити виконання рішення, оскільки відповідач (боржник) майже протягом трьох років не виконує належним чином свої зобов'язання по оплаті вартості отриманого товару за Договором № 25, що укладений між сторонами у справі 03.05.2005р., а Дочірнє підприємство "Сан Сплеш Україна" ЗАТ "Сан Сплеш" в особі Харківської філії (стягувач) протягом тривалого часу намагається отримати належні йому кошти.

Посилання боржника на відсутність грошових коштів на його розрахунковому рахунку у банківській установі в якості підстав для розстрочення виконання судового рішення не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки відповідно до ст. 64 Закону України «Про виконавче провадження»у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів, достатніх для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне боржникові - юридичній особі на праві власності або закріплене за ним (за винятком майна, виключеного з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно. Таким чином, у разі відсутності у боржника грошових коштів, стягнення звертається на інше майно боржника.

Отже, враховуючи те, що зазначені вище обставини, на які посилається відповідач, не ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим не є тим винятковим випадком, залежно від обставин якого, господарський суд може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а відповідач протягом року не виконує рішення суду, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції, задовольняючи частково заяву про розстрочення виконання рішення суду допустив неправильне застосування ст. 121 Господарського процесуального суду України, що призвело до прийняття неправомірної ухвали.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Однак на переконання колегії суддів апеляційної інстанції, боржником не надано у матеріали справи доказів на підтвердження обставин, що зазначені ним у якості підстави для розстрочення виконання рішення, а тому така заява задоволенню не підлягає.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що висновки, викладені в ухвалі господарського суду Харківської області від 07.08.2008р. по справі № 47/113-07 не відповідають фактичним обставинам та матеріалам, наявним у справі, яким суд першої інстанції не надав відповідну правову оцінку, а ухвала прийнята з порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 4 ст. 13 Конституції України, ст. ст. 4-2, 4-3, 43, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. п. 3, 4 ст. 104, ст. ст. 105, 106, 121 Господарського процесуального суду України,  колегія суддів  Харківського апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 07.08.2008р. по справі № 47/113-07 скасувати.

В задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення відмовити.

         Головуючий суддя                                                                    Такмаков Ю.В.  

                                 Судді                                                                    Бухан А.І.  

                                                                                                               Пушай В.І.