Постанова

від 26.03.2009 по справі 47/113-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

47/113-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 26 березня 2009 р.                                                                                    № 47/113-07  

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів:

Головуючогосуддів:Кочерової Н.О.Мамонтової О.М.Черкащенка М.М.

розглянувшикасаційну скаргу

ДП "Харківська державна біологічна фабрика"

на постанову

у справіХарківського апеляційного господарського судувід 14.10.2008 року№ 47/113-07 господарського суду Харківської області

за заявоюДП "Харківська державна біологічна фабрика"

пророзстрочення виконання судового рішення

позивачдочірнє підприємство "Сан Сплеш Україна" закритого акціонерного товариства "Сан Сплеш" в особі Харківської філії

за участю представників сторін:

від скаржника: Орлов О.О. дов. від 10.01.2007 року

від позивача: Жупинський М.А. дов. від 23.03.2009 року

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2007 року дочірнє підприємство "Сан Сплеш Україна" ЗАТ "Сан Сплеш" в особі Харківської філії звернулось до господарського суду з позовом до ДП "Харківська біологічна фабрика" про стягнення 136812,70 грн. боргу, 12313,14 грн. інфляційних, 2497,50 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.01.2008 року позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 133312,70 грн. боргу, 29528,76 грн. інфляційних, 5622,48 грн. 3% річних, 1515,60 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Задовольняючи позов, господарський суд виходив з обґрунтованості позову.

17.07.2008 року відповідач звернувся до суду із заявою про відстрочення та розстрочення виконання рішення суду у справі № 47/113-07.

07.08.2008 року боржник уточнив свої вимоги та просив розстрочити виконання рішення на 10 років, стягуючи 4252,44 грн. щоквартально відповідно до наданого графіку. Крім цього, у своїй заяві боржник зазначив про існування у його підприємства великої заборгованості по заробітній платі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.08.2008 року (суддя: Жельне С.Ч.) заяву відповідача задоволено частково. Розстрочено виконання рішення господарського суду Харківської області від 23.01.2008 року у справі №47/113-07 шляхом щоквартального стягнення протягом 3 років з відповідача на користь позивача 133312,70 грн. боргу, 29528,76 грн. інфляційних, 5622,48 грн. 3% річних, 1515,60 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в наступному порядку: з 01.10.2008 року в розмірі 14174,80 грн.; з 01.01.2009 року - 14174,80 грн.; з 01.04.2009 року - 14174,80 грн.; з 01.07.2009 року - 14174,80 грн.; з 01.10.2009 року - 14174,80 грн.; з 01.01.2010 року - 14174,80 грн.; з 01.04.2010 року - 14174,80 грн.; з 01.07.2010 року - 14174,80 грн.; з 01.10.2010 року - 14174,80 грн.; з 01.01.2011 року - 14174,80 грн.; з 01.04.2011 року - 14174,80 грн.; з 01.07.2011 року - 14174,80 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.10.2008 року (судді: Такмаков Ю.В., Бухан А.І., Пушай В.І.) ухвалу господарського суду Харківської області від 07.08.2008 року скасовано. В задоволенні заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду відмовлено.

Скасовуючи ухвалу суду, апеляційний господарський суд виходив з того, що відповідач не довів наявності підстав, передбачених ст. 121 ГПК України, для розстрочення виконання рішення суду.

У касаційній скарзі ДП "Харківська державна біологічна фабрика" просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ст.1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення. Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого господарського суду або постанова апеляційного господарського суду прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Апеляційний господарський суд встановив, що в обґрунтування заяви про розстрочення виконання рішення суду боржник вказує на те, що у випадку накладення державною виконавчою службою арешту на його розрахунковий рахунок, він не в змозі буде виконувати належним чином господарські обов'язки перед іншими суб'єктами, а також припинить виплату заробітної плати.

Надаючи розстрочку виконання рішення суду, господарський суд виходив з того, що заявник є державним підприємством і накладення арешту на його рахунки фактично зупинить господарську діяльність, яка має важливе суспільне значення (виробництво і реалізація ветеринарних препаратів). Іншою підставою для задоволення заяви про розстрочення виконання рішення, суд визнав намагання держави вжити заходів до недопущення розтрати державного майна та доведення до банкрутства державних підприємств.

Проте, апеляційний господарський суд не погодився з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом.

Застосовуючи заходи, передбачені ст. 121 ГПК України, господарський суд повинен мати на увазі, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, згоди сторін на вжиття заходів, які передбачені цією статтею, стаття 121 ГПК не вимагає і суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Разом з тим, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання  рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Однак, місцевий господарський суд прийняв до уваги лише доводи відповідача про важкий фінансовий стан, без врахування доводів стягувача. Так, місцевий господарський суд не врахував ступінь вини боржника у виникненні спору. Натомість, апеляційний господарський суд наголосив, що відповідач майже три роки не виконує належним чином свої зобов'язання по оплаті товару, отриманого за договором № 25 від 03.05.2005 року.

Господарський суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що обставини, на які посилається відповідач, лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для нього у даний час та можливість настання для нього негативних наслідків у зв'язку з цим, а не на обставини, що унеможливлюють або утруднюють виконання рішення суду у даній справі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Однак, боржник не надав суду доказів на підтвердження обставин, що зазначені ним у якості підстав для розстрочення виконання рішення суду, а тому господарський суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду.

Апеляційний господарський суд правомірно відхилив посилання заявника на скрутний фінансовий стан, оскільки ця обставина у сукупності з іншими обставинами справи оцінена судом як така, що не є винятковою у розумінні ст.121 ГПК України.

Більш того, відповідач не довів факту наявності тяжкого фінансового стану, адже він не надав суду ні річного балансу, ні інших бухгалтерських документів, а довідка з банку про відсутність коштів на рахунку не є беззаперечним доказом скрутного становища боржника.

З огляду на вказане, апеляційний господарський суд правомірно скасував ухвалу господарського суду Харківської області від 07.08.2008 року у даній справі. Крім того, враховуючи недоведеність відповідачем наявності виняткових обставин та не надання обґрунтованих доказів неможливості виконання рішення господарського суду, апеляційний господарський суд правомірно відмовив у задоволенні заяви відповідача про розстрочку виконання рішення суду.

Водночас, у разі наявності обставин, визначених у ст. 121 ГПК України, відповідач вправі до моменту повного виконання рішення суду повторно звернутись до суду із заявою про розстрочення виконання рішення суду.

Матеріали справи свідчать про те, що апеляційний господарський суд в порядку ст. 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності та прийняв постанову, яка відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Посилання скаржника на порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом при винесенні постанови норм процесуального та матеріального права не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначеного судового акту колегія суддів не вбачає.

Крім того, відповідно до ст. 1117 ГПК України  касаційна  інстанція  не має  права  встановлювати  або  вважати  доведеними  обставини, які не були  встановлені  у рішенні або  постанові  господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу  одних  доказів  над  іншими,  збирати  нові  докази  або додатково  перевіряти  докази.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ДП "Харківська державна біологічна фабрика" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.10.2008 року у справі № 47/113-07 залишити без змін.

Головуючий Н.Кочерова

Судді          О.Мамонтова

М.Черкащенко