Рішення

від 16.10.2008 по справі 21/223

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21/223

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

16.10.08                                                                                           Справа№ 21/223

За  позовом:              ПП ВТФ “Енергоресурс”, м.Львів

до відповідача:         ЗАТ “ПБО “Львівміськбуд”, м.Львів

 про стягнення 146630,64 грн.

                                                                                             Cуддя  Масловська Л.З.

Представники:

від  позивача:          Семенов В.О. - представник

від  відповідача:      н/з

Представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки відповідно до ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору:

Позовні вимоги заявлено ПП ВТФ “Енергоресурс”, м.Львів до ЗАТ “ПБО “Львівміськбуд”, м.Львів про стягнення 146630,64 грн.

           Ухвалою господарського суду від 12.09.2008 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 16.10.2008 року.

          Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав. В судове засідання подав клопотання від 15.10.2008 року в порядку ст.44 ГПК України про стягнення з відповідача адвокатських послуг в сумі 3000 грн.

         Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення №3505490 (в матеріалах справи).

Справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

           Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, суд встановив.

          Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов”язання вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Однією з підстав виникнення зобов'язань, згідно ст.11 ЦК України, зокрема  є договори та інші правочини.

У відповідності до ч.1,2 ст.639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Форма договору сторонами визначається на власний розсуд (усна, письмова), недотримання письмової форми не тягне недійсності такого договору.

Відповідно до укладеного договору (усних домовленостей, які досягнуті сторонами) позивач здійснив поставку товару відповідачу у 2007 - 2008 роках, на підставі довіреностей та накладних, які знаходяться в матеріалах справи, на загальну суму 48818, 59 грн. А відповідач здійснив лише часткову оплату у розмірі 16096,10 грн.

В 2006 - 2008 роках, дочірнє підприємство відповідача ДП “Львівміськбуделектро” отримало від позивача товар на загальну суму 454596,69 грн. та частково оплатило 331664,52 грн.

Станом на 01 березня 2008 року у відповідності до підписаного між сторонами акту звірки взаєморозрахунків, відповідачем було визнана заборгованість у розмірі 155654,66 грн. Зазначена сума заборгованості визнана у зв'язку з тим, що у відповідності до протоколу № 13 від 21 червня 2007 року, відповідач провів реорганізацію своїх дочірніх підприємств шляхом припинення діяльності з приєднанням їх до виконавчої дирекції відповідача. Таким чином, відповідач взяв на себе обов'язок погашення боргових зобов'язань ДП “Львівміськбуделектро” перед позивачем.

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо  строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

  Оскільки строк виконання зобов'язання сторонами визначений не був,  позивач, в порядку ст.530 ЦК України, направив відповідачу вимогу про сплату боргу №07-31-1 від 31.07.2008 року, яка залишена останнім  без відповіді і задоволення.

Стаття 598 ЦК України, вказує на те, що зобов'язання припиняється  виконанням, проведеним  належним чином.

В серпні 2008 року, відповідач частково зменшив свої грошові зобов'язання шляхом перерахунку позивачу 9453,38 грн.

Однак, на день подання позовної заяви, відповідач остаточно не оплатив борг за отриманий товар, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем складає 146630,64 грн., що підтверджується матеріалами справи.  

          Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3000 грн. витрат на оплату послуг адвоката в порядку ст.44 ГПК України, які підтверджуються договором про надання адвокатських послуг від 02.10.2008 року, довіреністю на представництво інтересів, платіжним дорученням №472 від 03.10.2008 року.

          За приписом частини третьої статті 48 ГПК витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Таким чином, стаття 44 ГПК передбачає відшкодування як судових витрат сум, що були сплачені стороною за отримання лише послуг адвокатів, а не будь-яких представників.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

          У відповідності до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об”єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

          Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку позовні вимоги задоволити повністю.

           Судові витрати покласти на відповідача у відповідності до вимог ст.49 ГПК України.

           Керуючись ст. 193 ГК України, ст.ст. 11, 530, 598, 625, 627, 638, 639 ЦК України, ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-84, 116 ГПК України, суд -

                                                   В И Р І Ш И В:

     1.   Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства «ПБО «Львівміськбуд», м.Львів, вул. Зелена,238 (р/р 2600640000931 у ЛФ ВАТ КБ “Хрещатик”, МФО 385468; р/р 26003006199001 в ЛРУ АТ “Індекс-Банк”, МФО 323279, ЄДРПОУ 01273906) на користь ПП ВТФ “Енергоресурс”, м.Львів, вул.Наукова,74/96 (р/р 2600801067732 у ВАТ “Кредобанк”, МФО 325365, ЄДРПОУ 34167122) –146630,64 грн. основного боргу, 3000 грн. адвокатських витрат, 1466,30 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                             Масловська Л.З.