13/281-06
У К Р А Ї Н А
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2008 року Справа № 13/281-06
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі:
головуючого судді Олійника В.Ф.,
судді Гончар Т.В.,
судді Кравець Т.В.,
при секретарі – Бігун О.В.
за участю представників сторін:
позивача - Юрченко І.І. (довіреність № 206/10 від 29.12.07 р.)
відповідача. не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії ”Нафтогаз України” (вх. № 2291С/2-5)
на ухвалу господарського суду Сумської області від 15.09.2008 року по справі № 13/281-06 про надання розстрочки виконання рішення (суддя Миропольський С.О.)
за позовом Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії ”Нафтогаз України”, м. Київ
до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Сумигаз”, м. Суми
про стягнення 156364,7 грн., -
встановила:
Ухвалою господарського суду Сумської області від 15.09.2008 року (суддя Миропольський С.О.) задоволено заяву відповідача - Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Сумигаз” і розстрочено виконання рішення господарського суду Сумської області у справі № 13/281-06 від 08.06.2006 року з 01.01.2009 року до 01.01.2019 року зі сплатою рівними частинами по 1351 грн. 08 коп. щомісяця, мотивуючи оскаржувану ухвалу тим, що заявник подав докази на підтвердження наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення суду від 08.06.2006 р. В апеляційній скарзі Дочірня компанія “Газ України” НАК ”Нафтогаз України” порушує питання про скасування ухвали господарського Сумської області від 15.09.2008 року і відмову ВАТ по газопостачанню та газифікації “Сумигаз” у наданні розстрочки виконання рішення від 08.06.2006 року, посилаючись на прийняття ухвали внаслідок порушення та неправильного застосування норм процесуального права, неповне з*ясування обставин, що мають значення для справи, а також на відсутність виняткових обставин та обставин, що ускладнюють або виключають виконання, оскільки фінансовий стан підприємства не є такою обставиною. Крім того, несплата коштів боржниками, одним з яких є відповідач, призведе до неможливості закупки газу у постачальників.
ВАТ по газопостачанню та газифікації “Сумигаз у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду від 15.09.2008 року залишити без змін, посилаючись на те, що суд дійшов правильного висновку відносно виключної обставини, що ускладнює виконання рішення або роблять його неможливим, належним чином проаналізувавши докази в обґрунтування заяви, правильно дослідивши фактичні обставини справи і керуючись ч. 1 ст. 121 ГПК України правомірно вирішив розстрочити виконання рішення суду.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Сумської області норм процесуального права та доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Як видно з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції рішенням господарського суду Сумської області від 08.06.2006 р. позов задоволено частково та стягнуто з ВАТ “Сумигаз на користь ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” 81104 грн. 27 коп. заборгованості, 20217 грн. 59 коп. пені, 29060 грн. 85 коп. інфляційних збитків та 3175 грн. 81 коп. річних, вирішено питання розподілу судових витрат, про що видано наказ від 20.06.2006 р.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 15.10.07р. зобов*язано ДВС у Зарічному районі м. Суми зупинити виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Сумської області по справі 13/281-06 від 20.06.2006 року. Виконавче провадження зупинено Постановою ДВС від 30.10.07р.
24.12.07р. до господарського суду Сумської області надійшла заява, а 12.09.08р. –уточнення та доповнення до заявлених вимог від ВАТ по газопостачанню та газифікації «Сумигаз»щодо розстрочення виконання рішення по справі № 13/281-06 від 08.06.2006 року з 01.01.2009 р. до 01.01.2019 р. рівномірними щоквартальними платежами в сумі 1351 грн. 68 коп. Заявлені вимоги обґрунтовані неможливістю виконання рішення, яке напряму залежить від сплати за газ та послуги з його транспортування споживачами, залишком боргу перед ДК в сумі 54 067,35 грн. після погашення частини заборгованості в сумі 87104,29 (з 141171,66 грн.) та наявністю обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим –великою дебіторською заборгованістю перед ВАТ населення, бюджету, підприємств комунальної теплоенергетики, промислових та інших споживачів, несплата якої погіршує фінансовий стан заявника і є виключною ситуацією та підставою для розстрочення виконання рішення. При цьому заявник вказує на пільговий режим погашення заборгованості в якому він знаходиться, як підприємство паливно-енергетичного комплексу. Однак зупинення виконавчого провадження не виключає відповідальності відповідача за порушення строків розрахунків.
Позивач у справі - ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” участь у судовому засіданні не приймав, заперечень щодо вищезгаданої заяви не надавав.
Ухвала суду від 29.08.08.р. із датою призначення розгляду заяви (15.09.08р.) була надіслана сторонам –08.09.08р., (підтверджується відбитком штемпеля на зворотній стороні ухвали т. 2 а.с. 101), що не відповідає приписам статей 87, 121 ГПК України щодо строків розгляду заяви та розсилань ухвал.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що заявником надані суду докази на підтвердження наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення суду від 08.06.2006 р., а тому, розглянувши заяву відповідача, суд задовольнив його вимоги та вважав за доцільне розстрочити його виконання з 01.01.2009 року до 01.01.20019 року зі сплатою рівними частинами по 1351 грн. 68 коп. щомісяця.
Однак з такими висновками не може погодитись колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на таке.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Оскаржувана ухвала суду не відповідає зазначеним вимогам, оскільки суд вирішив справу не виконавши всі вимоги процесуального законодавства.
Так відповідно до ч.1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, зокрема, за заявою сторони чи за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Отже, для застосування передбачених цією нормою заходів, суду необхідно встановити чи є у наявності обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі.
Аналіз змісту вищезазначеної норми права свідчить про те, що відстрочка або розстрочка виконання рішення, зміна способу та порядку їх виконання допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи.
Разом з тим суд, має право розстрочити виконання рішення суду лише при наявності усього комплексу наступних обставин: наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення (або роблять його неможливим); дані випадки повинні бути винятковими, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо) ( відповідно абзацу 1 пункту 10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 26 грудня 2003 року за №14 “Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження”).
ВАТ по газопостачанню та газифікації “Сумигаз” розстрочку виконання рішення обґрунтовує тим, що неможливість виконання рішення суду напряму залежить від наявності у підприємства грошових коштів та джерела доходу. Ситуація з розрахунками споживачів, що склалася унеможливлює своєчасне та в повному обсязі виконання рішення суду. Всі вільні наявні кошти товариство вимушено було використовувати виключно на закупівлю газу для потреб міста, області, населення, бюджетних установ та організацій. Крім того, у зв'язку зі скрутним становищем в системі паливно-енергетичного комплексу України, до якого входить товариство, передбачено пільговий режим погашення заборгованості і цілий ряд заходів для недопущення банкрутства підприємств та сприяння поліпшенню фінансового становища в системі ПЕК України.
Однак наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення (або роблять його неможливим) і що ці обставини є винятковими, заявник не довів. Так до заяви про розстрочку виконання судового рішення не надано доказів відсутності коштів на рахунках боржника, що ускладнюють виконання рішення та наявність інших обставин, що ускладнюють виконання рішення і, що крім того спростовується фактом часткового погашення відповідачем основного боргу в розмірі 87104,29 грн.
Задовольняючи відповідну заяву відповідача щодо розстрочення виконання рішення суду, суд першої інстанції виходив не з того, що виконати рішення неможливо або з певних причин складно, а взяв до уваги негативні наслідки виконання такого рішення для відповідача, що суперечить вимогам ст.121 ГПК України. А наявність заборгованості перед відповідачем інших осіб, тяжкий його фінансовий стан, за змістом ст.121 ГПК України, не є підставою для розстрочення виконання рішення.
Крім того, суд залишив поза увагою те, що заявник в уточненні та доповненні заявлених вимог від 12.09.08р. (т.2 а.с. 102) просив задовольнити його заяву та розстрочити виконання рішення щоквартально. Суд розстрочив виконання рішення щомісячно протягом 10 років і в наслідок чого відповідачу необхідно буде сплатити значно більший борг, що не відповідає визнаній рішенням суду сумі.
Таким чином зазначена заява не підлягає задоволенню, оскільки відповідач ні під час вирішення господарського спору в суді першої інстанції, ні при перегляді оскаржуваної ухвали в суді апеляційної інстанції не довів обставини, які можуть бути підставою для надання розстрочки відповідно до статті 121 Господарського процесуального Кодексу України.
Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку про скасування ухвали суду першої інстанції від 08.06.2006 року з прийняттям нового рішення та задоволення апеляційної скарги Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії ”Нафтогаз України”.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 99, 101, п.2 ч.1 ст. 103, п.2 п. 4 ст.104, ст. 105 ГПК України, колегія суддів апеляційного суду, одностайно, -
постановила:
Апеляційну скаргу Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії ”Нафтогаз України” задовольнити.
Ухвалу господарського суду Сумської області від 08.06.2006 року по справі № 13/281-06 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким в задоволенні заяви Відкритому акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації “Сумигаз” –відмовити.
Головуючий суддя Олійник В.Ф.
Суддя Гончар Т.В.
Суддя Кравець Т.В.
Суд | Харківський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 20.10.2008 |
Оприлюднено | 31.10.2008 |
Номер документу | 2206873 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Харківський апеляційний господарський суд
Гончар Т.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні