Постанова

від 20.03.2012 по справі 22/381

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2012 № 22/381

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Агрико вої О.В.

суддів: Сухового В.Г.

Чорногуза М.Г

при секретарі судового засідання Марвано А.Т.,

від позивача - ОСОБА_1 д овіреність №Д07/2011/11/17-1 від 17.11.2011 рок у,

ОСОБА_2, довіреність №93/2012/02/15- 4 від 15.02.2012 року,

від відповідача - ОСОБА _3, довіреність №110/905-1721 від 21.07.2011 р оку,

розглянувши у відкритому с удовому засіданні апеляційн у скаргу

структурного відокремлено го підрозділу «Енергозбут Ки ївенерго»

публічного акціонерного т овариства «Київенерго»

на рішення господарського суду міста Києва від 27.01.2012 року

у справі №22/381 (суддя Самсін Р.І .)

за позовом структурного ві докремленого підрозділу «Ен ергозбут Київенерго» публіч ного акціонерного товариств а «Київенерго», м. Київ,

до комунального підприємс тва з експлуатації та ремонт у

житлового фонду «Житло-Сер віс», м. Київ,

про зобов' язання укласти додаткову угоду, -

встановив:

У жовтні 2011 року ПАТ «Київен ерго» в особі СВП «Енергозбу т Київенерго» (далі - позива ч) звернулось до господарськ ого суду міста Києва з позово м до КП «Житло-Сервіс» (далі - відповідач) про зобов' язан ня останнього укласти додатк ову угоду до договору від 30.12.2003 року №15110 (о/р 3215110) з викладенням д оговору про постачання елект ричної енергії в новій редак ції у додатку №1, а також додат ки №2 та №13 у редакції ПАТ «Київ енерго».

26.12.2011 року позивачем подано с уду заяву про уточнення позо вних вимог (а.с. 157-171), згідно з яко ю позивач просив постановити рішення, яким зобов' язати К П «Житло-Сервіс» укласти дод аткову угоду до договору від 30.12.2003 року №15110 (о/р 3215110), додаток №1, а також додаток №2, виклавши їх у редакції позивача.

В обґрунтування своїх вимо г позивач посилався на те, що 2 6.08.2011 року ПАТ «Київенерго» отр имало від КП «Житло-Сервіс» л ист-відповідь №110/913-1995, у якому по зивачеві надано договір з пр отоколом розбіжностей. Листо м від 09.09.2011 року №048-61-11687 ПАТ «Київе нерго» направило до КП «Житл о-Сервіс» протокол узгодженн я розбіжностей, підписаний з боку позивача. Натомість, 26.09.2011 року позивачем було отриман о від відповідача лист від 23.09.2 011 року №110/913-2429, у якому КП «Житло -Сервіс» відмовилось підписа ти протокол узгодження розбі жностей і повторно надіслало протокол розбіжностей до до говору.

В заяві про уточнення позов них вимог позивач зазначав, щ о протокол розбіжностей КП « Житло-Сервіс» від 22.09.2011 року мі стить зауваження тільки до п . 2.1. додатку 2 до договору, яке ст осується визначення кінцево ї дати для здійснення розрах унків за спожиту електричну енергію. Однак, п. 2.2. вказаного додатку передбачено, що опла та рахунків за активну елект ричну енергію здійснюється н а підставі виставлених поста чальником рахунків протягом 5 операційних днів з дня їх от римання. Отже, кінцеву дату зд ійснення оплати можна визнач ити і без уточнень, вказаних К П «Житло-Сервіс».

Рішенням господарського с уду міста Києва від 27.01.2012 року у справі №22/381 у задоволенні позо вних вимог відмовлено повніс тю. При прийнятті оскаржуван ого рішення місцевий господа рський суд дійшов до висновк у про безпідставність вимог позивача про зобов' язання в ідповідача укласти додатков у угоду до договору від 30.12.2003 ро ку, додаток №1 до угоди, яким є д оговір про постачання електр ичної енергії №15110, оскільки ві дповідачем їх підписано без зауважень та без змін. Також, с уд першої інстанції встанови в, що позивачем не наведено жо дних доказів та підстав, в сил у яких у відповідача виникає обов' язок укласти додаток №2 до договору з позивачем на з апропонованих ПАТ «Київенер го» умовах, та зазначив, що пол оження чинного законодавств а не забороняють врегулюванн я питання порядку розрахункі в по договору про постачання електричної енергії при виз наченні розрахункового пері оду на договірних засадах.

Не погодившись із вказаним рішенням, СВП «Енергозбут Ки ївенерго» ПАТ «Київенерго» звернулось до апеляційного г осподарського суду зі скарго ю, в якій просить скасувати рі шення господарського суду мі ста Києва від 27.01.2012 року у справ і №22/381 та прийняти нове рішення , яким позов ПАТ «Київенерго» задовольнити.

В обґрунтування вимог апел яційної скарги позивач посил ається на ті ж обставини та но рми права, що і в позовній заяв і (з урахуванням уточнень поз овних вимог).

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 20.02.2012 року у справі №22/381 апеляц ійну скаргу СВП «Енергозбут Київенерго» ПАТ «Київенерго » на рішення господарського суду міста Києва від 27.01.2012 року у справі №22/381 прийнято до пров адження та призначено її роз гляд на 20.03.2012 року

Відповідач не скористався своїм правом згідно ч. 1 ст. 96 Го сподарського процесуальног о кодексу України та не надав суду відзивів на апеляційну скаргу, що, згідно ч. 2 ст. 96 Госп одарського процесуального к одексу України, не перешкодж ає перегляду рішення місцево го господарського суду.

В судовому засіданні 20.03.2012 ро ку представники позивача під тримали вимоги апеляційної с карги та просили їх задоволь нити. Представник відповідач а

Статтею 101 Господарського п роцесуального кодексу Украї ни встановлено, що у процесі п ерегляду справи апеляційний господарський суд за наявни ми у справі і додатково подан ими доказами повторно розгля дає справу. Апеляційний госп одарський суд не зв' язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґ рунтованість рішення місцев ого господарського суду у по вному обсязі.

Колегія суддів, беручи до ув аги межі перегляду справи у а пеляційній інстанції, обгово ривши доводи апеляційної ска рги, проаналізувавши на підс таві фактичних обставин спра ви застосування судом першої інстанції норм матеріальног о та процесуального права пр и прийнятті оскаржуваного рі шення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не пі длягає задоволенню, а оскарж уване рішення місцевого госп одарського суду не підлягає зміні або скасуванню з насту пних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 30.12.2003 р оку між АЕК «Київенерго» та К П з експлуатації і ремонту жи тлового фонду «Жтло-Сервіс» укладено договір про постача ння електричної енергії №3215110. Вказаний договір не містить номеру 15110, про який зазначаєть ся сторонами, однак у договор і та його додатках вказуєтьс я номер особового рахунку 3215110.

Постановою Національної к омісії з питань регулювання електроенергетики України в ід 25.12.2008 року №1449 «Про внесення з мін до Постанови НКРЕ від 17.10.2005 року №910» до Правил користуван ня електричною енергією внес ено зміни, якими, зокрема пере дбачено укладення договору п ро спільне використання елек тричних мереж між основним с поживачем (власником електри чних мереж) та електропереда вальною організацією, а тако ж приведення договорів про п остачання електричної енерг ії у відповідність до чинної редакції ПКЕЕ.

В п. 9.4 договору від 30.12.2003 року № 3215110 передбачено, що договір ук ладений на термін до 31.12.2003 року з можливістю його пролонгац ії, якщо жодною із сторін не бу де заявлено про закінчення д оговору.

Як свідчать матеріали спра ви, позивачем було ініційова но укладання додаткової угод и до вказаного договору, якою договір про постачання елек тричної енергії було викладе но у іншій редакції, і вказани й договір є додатком №1 до цієї додаткової угоди. Додатком № 2 до договору про постачання е лектричної енергії є додаток «Порядок розрахунків», щодо редакції п. 2.1 якого і існують розбіжності між сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 187 Господарсько го кодексу України спори, що в иникають при укладанні госпо дарських договорів за держав ним замовленням, або договор ів, укладення яких є обов' яз ковим на підставі закону та в інших випадках, встановлени х законом, розглядаються суд ом. Інші переддоговірні спор и можуть бути предметом розг ляду суду у разі якщо це перед бачено угодою сторін або якщ о сторони зобов' язані уклас ти певний господарський дого вір на підставі укладеного м іж ними попереднього договор у.

Як зазначає позивач, відпов ідач підписав додаткову угод у до договору і додаток №1 до д оговору з приміткою про наяв ність протоколу розбіжносте й, однак згідно з самим тексто м протоколу розбіжностей зау важень до вказаних документі в немає.

У своїх поясненнях відпові дач вказані обставини підтве рджує, зазначаючи, що у відпов ідь на лист ПАТ «Київенерго» від 09.09.2011 року №048-61-11687 ним було під писано договір з додатками т а з додатковою угодою, а листо м від 23.09.2011 року №110/913-2429 КП «Житло-с ервіс» передано позивачу дод аткову угоду до спірного дог овору з підписаними основним текстом договору, додатками та з протоколом розбіжносте й до п. 2.1. додатку №2 до договору .

Отже, на переконання колегі ї суддів, суд першої інстанці ї дійшов до вірного висновку про безпідставність вимог п озивача про зобов' язання ві дповідача укласти додаткову угоду до договору від 30.12.2003 рок у, додаток №1 до угоди, яким є до говір про постачання електри чної енергії №15110, оскільки від повідачем їх підписано без з ауважень та без змін.

Також, колегією суддів врах овано заперечення відповіда ча, згідно яких останній стве рджує, що КП «Житло-сервіс» не відмовляється укласти догов ір, оскільки договір на час зв ернення позивача до суду існ ує, а мова ведеться про зміну у мов договору.

При цьому, господарський су д міста Києва обґрунтовано в казав про відсутність підста в для припинення провадження у справі в цій частині згідно п. 1-1) ст. 80 Господарського проц есуального кодексу України, оскільки позивач стверджує п ро наявність спору між сторо нами в цій частині та наполяг ає на його вирішенні судом шл яхом зобов' язання відповід ача підписати додаткову угод у до договору від 30.12.2003 року, дод аток №1 до угоди, яким є догові р про постачання електричної енергії №15110.

Поряд із тим, колегія суддів погоджується з висновками с уду першої інстанції про від мову в задоволенні позову пр о зобов' язання відповідача укласти додаток №2 до договор у з наступних підстав.

Частинами 1-4 ст. 188 Господарсь кого кодексу України передба чено, що зміна та розірвання г осподарських договорів в одн осторонньому порядку не допу скаються, якщо інше не передб ачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або роз ірвати договір, повинна наді слати пропозиції про це друг ій стороні за договором. Стор она договору, яка одержала пр опозицію про зміну чи розірв ання договору, у двадцятиден ний строк після одержання пр опозиції повідомляє другу ст орону про результати її розг ляду. У разі якщо сторони не до сягли згоди щодо зміни (розір вання) договору або у разі нео держання відповіді у встанов лений строк з урахуванням ча су поштового обігу, заінтере сована сторона має право пер едати спір на вирішення суду .

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, з посилан ням на п. 6.6 Правил користуванн я електричною енергію (в реда кції постанови Національної комісії регулювання електро енергетики від 25.12.2008 року №1449), за пропонував позивачеві п. 2.1. но вої редакції додатку №2 до дог овору викласти в такій редак ції: - «Споживач здійснює повн у поточну оплату вартості об сягу електричної енергії за розрахунковий період за факт ичним показанням засобів обл іку електричної енергії до 20 ч исла місяця, наступного за ро зрахунковим».

Позивач, складаючи додаток №2 до договору (є додатком №1 до додаткової угоди, підписани й відповідачем), п. 2.1 виклав у н аступній редакції:

«Споживач здійснює повну п оточну оплату вартості обсяг у спожитої електричної енерг ії за розрахунковий період з а фактичними показаннями зас обів обліку електричної енер гії згідно з виписаним рахун ком.

Споживач протягом перших т рьох днів поточного розрахун кового періоду здійснює плат іж за резервування обсягу ел ектричної енергії на покритт я аварійної (екологічної) бро ні в наступному розрахунково му періоді за тарифами, які ді ють на день здійснення плате жу.

Обсяг електричної енергії на покриття аварійної (еколо гічної) броні визначається в ідповідно до додатка «Визнач ення платежу за резервування обсягу електричної енергії на покриття аварійної (еколо гічної) броні споживача» до ц ього договору».

Відповідач, заперечуючи пр оти укладення цього пункту д оговору в редакції позивача, стверджував, що по існуючих д оговорах «Про постачання еле ктричної енергії», в т.ч. в нов ій редакції, КП «Житло-сервіс » не оформляє резервування о бсягу електричної енергії на покриття аварійної (екологі чної) броні, тому запропонова на ПАТ «Київенерго» редакці я п. 2.1. додатку №2 до договору «П ро постачання електричної ен ергії» не потрібна.

Пункт 2.1 додатку №2 до договор у, відповідачем викладено у с воїй редакції, де запропонов ано, зазначити, що:

«Споживач здійснює повну п оточну оплату вартості обсяг у електричної енергії за роз рахунковий період за фактичн им показанням засобів обліку електричної енергії до 20 числ а місяця, наступного за розра хунковим».

Протокол розбіжностей із в казаними змінами п. 2.1 додатку №2 позивачем не погоджено, а б уло повернуто листом від 09.09.2011 року №048-61-11687 із зазначенням, що т ерміни оплати за споживання зазначені у п. 2.2 додатку.

Відповідно до п. 2.2 додатку № 2 (який наданий до заяви про ут очнення позовних вимог) стос уються строків оплати вартос ті електричної енергії, не об лікованої внаслідок порушен ня споживачем Правил користу вання електричною енергією, тоді як зміни, запропоновані відповідачем у протоколі ро збіжностей до п. 2.1 додатку №2 д о договору, стосуються оплат и вартості обсягу електрично ї енергії по розрахунковому періоду.

Згідно ст. ст. 33, 34 Господарсь кого процесуального кодексу України кожна сторона повин на довести ті обставини, на як і вона посилається як на підс таву своїх вимог і заперечен ь; докази подаються сторонам и та іншими учасниками судов ого процесу; обставини справ и, які відповідно до законода вства повинні бути підтвердж ені певними засобами доказув ання, не можуть підтверджува тись іншими засобами доказув ання.

Як вірно вказано судом перш ої інстанції та з чим погоджу ється колегія суддів апеляці йного господарського суду, п озивач не вказано підстав, за яких є неприйнятним запропо нована відповідачем редакці я п. 2.1 додатку №2 до договору, та не зазначено, в чому полягає с пір по умовах договору.

Частиною 2 ст. 67 Господарсько го кодексу України визначено , що підприємства вільні у виб орі предмета договору, визна ченні зобов' язань, інших ум ов господарських взаємовідн осин, що не суперечать законо давству України.

Згідно положень ст. 627 Цивіль ного кодексу України, відпов ідно до ст. 6 цього Кодексу сто рони є вільними в укладенні д оговору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Ко дексу, інших актів цивільног о законодавства, звичаїв діл ового обороту, вимог розумно сті та справедливості.

У відповідності до ч. 3 ст. 6 Ци вільного кодексу України сто рони в договорі можуть відст упити від положень актів цив ільного законодавства і врег улювати свої відносини на вл асний розсуд; сторони в догов орі не можуть відступити від положень актів цивільного з аконодавства, якщо в цих акта х прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов' язковість для сторін положень актів ци вільного законодавства випл иває з їх змісту або із суті ві дносин між сторонами.

Згідно п. 6.6 Правил користува ння електричною енергією із змінами та доповненнями:

Оплата електричної енергі ї, яка відпускається спожива чу, здійснюється споживачем, як правило, у формі попереднь ої оплати у розмірі вартості заявленого обсягу споживанн я електричної енергії на від повідний розрахунковий або п лановий період.

Споживачі за взаємною згод ою сторін (постачальника еле ктричної енергії та споживач а) можуть здійснювати оплату вартості обсягу електричної енергії плановими платежами з наступним перерахунком аб о оплатою, що провадиться за ф актично відпущену електричн у енергію.

Підприємства житлово-кому нального господарства та під приємства, які надають послу ги щодо забезпечення комунал ьно-побутових потреб населен ня, в межах наданих населенню послуг, установи та організа ції, які фінансуються з держа вного та/або місцевого бюдже ту, здійснюють повну оплату в артості обсягу спожитої елек тричної енергії один раз за ф актичними показами засобів о бліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим, відповідн о до договору про постачання або купівлю-продаж електрич ної енергії. За наявності фін ансової можливості та за пог одженням з постачальником ел ектричної енергії зазначені підприємства, установи та ор ганізації можуть здійснюват и попередню оплату вартості заявленого обсягу споживанн я електричної енергії.

Споживачі, які користуютьс я об' єктами (електроустанов ками) на підставі договорів о ренди, здійснюють повну попе редню оплату прогнозованого обсягу споживання електричн ої енергії на розрахунковий період.

Початок та тривалість розр ахункового та/або планового періоду для розрахунку плати за спожиту електричну енерг ію, форма та порядок оплати, те рміни здійснення планових пл атежів та остаточного розрах унку зазначаються у договорі між постачальником електрич ної енергії та споживачем.

Статтею 16 Цивільного кодекс у України встановлено, що кож на особа має право звернутис я до суду за захистом свого ос обистого немайнового або май нового права та інтересу. Спо собами захисту цивільних пра в та інтересів можуть бути: 1) в изнання права; 2) визнання прав очину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відно влення становища, яке існува ло до порушення; 5) примусове в иконання обов' язку в натурі ; 6) зміна правовідношення; 7) при пинення правовідношення; 8) ві дшкодування збитків та інші способи відшкодування майно вої шкоди; 9) відшкодування мор альної (немайнової) шкоди; 10) ви знання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влад и Автономної Республіки Крим або органу місцевого самовр ядування, їхніх посадових і с лужбових осіб.

Згідно ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб' єкт господарювання та спожив ач має право на захист своїх п рав і законних інтересів. Пра ва та законні інтереси зазна чених суб' єктів захищаютьс я шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнан ня повністю або частково нед ійсними актів органів держав ної влади та органів місцево го самоврядування, актів інш их суб' єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють пр ава та законні інтереси суб' єкта господарювання або спож ивачів; визнання недійсними господарських угод з підстав , передбачених законом; відно влення становища, яке існува ло до порушення прав та закон них інтересів суб' єктів гос подарювання; припинення дій, що порушують право або створ юють загрозу його порушення; присудження до виконання об ов' язку в натурі; відшкодув ання збитків; застосування ш трафних санкцій; застосуванн я оперативно-господарських с анкцій; застосування адмініс тративно-господарських санк цій; установлення, зміни і при пинення господарських право відносин; іншими способами, п ередбаченими законом.

Позивач звернувся до госпо дарського суду із позовом пр о зобов' язання КП з експлуа тації і ремонту житлового фо нду «Жтло-Сервіс» укласти до даткову угоду до договору, до даток №1, а також додаток №2, вик лавши їх у редакції ПАТ «Київ енерго».

Тобто, позовні вимоги ПАТ « Київенерго» не відповідають способам захисту порушеного права, які визначені ст. 16 Циві льного кодексу України та ст . 20 Господарського кодексу Ук раїни. Відтак, позов ПАТ «Київ енерго» задоволенню не підля гає.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що обс тавини, на які посилається ск аржник, не можуть бути підста вою для зміни або скасування рішення господарського суду міста Києва від 27.01.2012 року у спр аві №22/381.

Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуальн ого кодексу України, Київськ ий апеляційний господарськи й суд -

постановив:

1. Апеляційну скаргу ст руктурного відокремленого п ідрозділу «Енергозбут Київе нерго» публічного акціонерн ого товариства «Київенерго» на рішення господарського с уду міста Києва від 27.01.2012 року у справі №22/381 залишити без задов олення.

2. Рішення господарськ ого суду міста Києва від 27.01.2012 р оку у справі №22/381 залишити без змін.

3. Справу №22/381 повернути до господарського суду міст а Києва.

Головуючий суддя Агрикова О.В.

Судді Суховий В.Г.

Чорн огуз М.Г

26.03.12 (відправлено)