Постанова

від 19.03.2012 по справі 36/348

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2012 № 36/348

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Майдан евича А.Г.

суддів: Мальченко А.О .

Гаврилюка О.М.

за участю представників сторін: згідно з протоколом с удового засідання від 19.03.2012 рок у

розглянувши апеляційну ск аргу приватного підприємств а «ІНАП і К» на рішення господ арського суду міста Києва ві д 12.12.2011 року (повний текст підпи сано 14.12.2011 року)

у справі № 36/348 (суддя Трофимен ко Т.Ю.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальніст ю «ВіЕйБі Лізинг»

до приватного підприє мства «ІНАП і К»

про стягнення 1 134 584,45 грн .,-

В СТАНОВИВ:

Рішенням господарського с уду міста Києва від 12.12.2011 року у справі № 36/348 позов задоволено частково. Стягнуто з відпові дача на користь позивача 369 783,57 грн. основного боргу, 28 803,33 грн. п ені, 12 158,90 грн. 3% річних, 27 546,01 грн. ін фляційних нарахувань, 58 800,21 грн . неустойки за прострочення п овернення майна, 76 500,00 грн. штра фу за порушення процедури ви лучення майна, 11 345,80 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. в итрат на інформаційно-техніч не забезпечення судового про цесу. Провадження у справі № 3 6/348 в частині вилучення та пере дачі позивачу предмету лізин гу припинено.

Не погоджуючись із зазначе ним рішенням, приватне підпр иємство «ІНАП і К» звернулос я до апеляційного господарсь кого суду з апеляційною скар гою, в якій відповідач просит ь скасувати рішення господар ського суду міста Києва від 12. 12.2011 року та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю . В своїх доводах відповідач п осилався на те, що рішення суд у першої інстанції прийняте із неповним з' ясуванням обс тавин, що мають значення для с прави, неправильним застосув анням норм матеріального та процесуального права, а висн овки суду є такими, що не відпо відають обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 13.02.2012 року у справі №36/348 було по новлено строк на подання апе ляційної скарги, прийнято до провадження апеляційну скар гу ПП «ІНАП і К» і призначено р озгляд справи у судовому зас іданні.

Товариством з обмеженою ві дповідальністю «ВіЕйБі Лізи нг» на підставі ст. 96 ГПК Украї ни надано суду відзив на апел яційну скаргу, в якому позива ч просить у задоволенні апел яційної скарги відповідача н а рішення господарського суд у міста Києва від 12.12.2011 року у сп раві № 36/348 відмовити повністю, рішення залишити без змін.

Представник позивача прий мав участь в судових засідан нях і надав свої пояснення, в я ких заперечив проти доводів, що викладені відповідачем в апеляційній скарзі, просив р ішення господарського суду м іста Києва від 12.12.2011 року залиши ти без змін, а апеляційну скар гу ПП «ІНАП і К» - без задоволе ння.

В судове засідання предста вники відповідача не з' явил ись, про день та час розгляду с прави були повідомлені належ ним чином, про що свідчать зво ротні поштові повідомлення п ро вручення поштового відпра влення, які знаходиться в мат еріалах справи. Однак, вказан а обставина не перешкоджає р озгляду справи, оскільки уча сники судового процесу, які н е з' явилися в судове засіда ння, були належним чином пові домлені про час та місце розг ляду справи, а явка сторін в су дове засідання обов' язково ю не визнавалась. За таких обс тавин колегія суддів апеляці йного господарського суду вв ажає за можливе розглянути с праву без участі представник ів відповідача в судовому за сіданні.

Згідно з ст. 99 Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни в апеляційній інстанції справи переглядаються за пр авилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуван ням особливостей, передбачен их у розділі XII Господарського процесуального кодексу Укра їни.

Статтею 101 ГПК України встан овлено, що у процесі перегляд у справи апеляційний господа рський суд за наявними у спра ві і додатково поданими дока зами повторно розглядає спра ву. Апеляційний господарськи й суд не зв' язаний доводами апеляційної скарги і переві ряє законність і обґрунтован ість рішення місцевого госпо дарського суду у повному обс язі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розгляда ються вимоги, що не були предм етом розгляду в суді першої і нстанції.

Колегія суддів апеляційно го господарського суду, беру чи до уваги межі перегляду сп рави у апеляційній інстанції , обговоривши доводи апеляці йної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обста вин справи застосування судо м першої інстанції норм мате ріального та процесуального права при прийнятті оскаржу ваного рішення, встановила н аступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.10.2008 року між товарист вом з обмеженою відповідальн істю «ВіЕйБі Лізинг» (позива ч у справі, лізингодавець) та п риватним підприємством «ІНА П і К» (відповідач у справі, лі зингоодержувач) укладено дог овір фінансового лізингу №08100 6-205/ФЛ-Ю-С (далі - договір, а.с.22), за у мовами якого предметом даног о договору є надання лізинго давцем в платне володіння та користування на умовах фіна нсового лізингу лізингоодер жувачу предмет лізингу, найм енування, модель, ціна одиниц і, кількість і загальна варті сть на момент укладання дого вору якого наведена в специф ікації (додаток №2 до договору ) для підприємницьких цілей у власній господарській діяль ності лізингоодержувача на в изначений строк, за умови спл ати останнім періодичних пла тежів.

На виконання умов договору позивач передав, а відповіда ч отримав предмет лізингу, а с аме: гусеничний екскаватор JS 2 20, серійний номер НОМЕР_1, 9626 , базова машина JS 220 з моностріл ою (кабіна включає: обігрів, об дув скла, омивачі скла, внутрі шнє освітлення, зовнішні дзе ркала, робоче освітлення на с трілі та на рамі. Генератор дл я робіт в складних умовах, аку мулятор для робіт в складних умовах. Звукоізоляція кабін и та двигуна). Гусениці: ширина 600 мм., рукоять 2,4 м., тяга з кільце м для вантажопідйомних робіт , інструкція по експлуатації на російській мові, ківш: шири на 1500 мм, 1,19 м.куб., додаткове робо че освітлення 2008 року випуску , що підтверджується актом пр ийому-передачі майна від 09.10.2008 року (а.с. 35).

Пунктом 2.1 договору сторона ми передбачено, що строк кори стування лізингоодержуваче м майном становить 37 місяців з моменту підписання сторонам и акту приймання-передачі ма йна згідно п. 4.3 даного договор у за умови належної сплати ни м лізингових платежів та нал ежного ним користування майн ом за цим договором.

Згідно з п. 3.1 договору лізинг оодержувач виплачує лізинго давцю лізингові платежі відп овідно до графіку сплати ліз ингових платежів (додаток № 1 д о договору) та пунктів 3.4.1-3.4.5 дог овору. Лізингові платежі вкл ючають: 3.1.1 платежі по відшкоду ванню (компенсації) частини в артості майна; 3.1.2 винагороду (к омісію) лізингодавцю за отри мане у лізинг майно, з врахува нням коригування, вказаного в пунктах 3.4.1-3.4.5 договору.

Пунктом 3.2 договору сторони домовились, що загальна варт ість майна на момент укладен ня договору складає 765 000,00 грн.

Відповідно до п. 3.3 договору з агальна сума винагороди (ком ісії) лізингодавцю за отрима не в лізинг майно за цим догов ором складає суму без ПДВ 20% - 269 220,85 грн. при умові дотримання л ізингоодержувачем встановл еного договором графіку ліз ингових платежів (додаток №1 д о договору). Вказана сума може бути збільшена з урахування м умов п. 3.4.1-3.4.5 договору.

В порушення умов вказаного договору відповідач за пері од з червня 2010 року по жовтень 2 010 року лізингові платежі не з дійснив, у зв' язку з чим у ньо го виникла заборгованість за вказаний вище період загаль ним розміром 369 783,57 грн.

01.10.2010 року позивачем на адрес у відповідача була надіслана вимога про сплату заборгова ності за вказаним договором, включаючи штрафні санкції, 3% річних та збитки в розмірі 1 316 083, 60 грн. (а.с. 39-40).

Відповіді на вищезазначен ий лист позивач не отримав, за боргованість за вказаним дог овором відповідач не сплатив .

29.10.2010 року позивачем було над іслало на адресу відповідача лист з повідомленням про роз ірвання (відмову від) договор у фінансового лізингу №081006-205/ФЛ -Ю-С від 06.10.2008 року, у зв' язку з ч им лізингодавець вимагав в с трок до 15.11.2010 року повернути пре дмет лізингу.

Матеріали справи свідчать , що 10.11.2011 року відповідач повер нув позивачу гусеничний екск аватор JS220, серійний №НОМЕР_1 , модель JS220, державний номер № НОМЕР_2, 2008 року випуску, в кіл ькості 1 одиниця за залишково ю вартістю 560 989,33 грн., що підтвер джується актом приймання-пер едачі вказаного предмету ліз ингу.

Згідно з доводами позивача , станом на день розгляду спра ви відповідач заборгованіст ь не сплатив, а тому у зв' язку з неналежним виконанням ост аннім умов договору №081006-205/ФЛ-Ю- С фінансового лізингу від 06.10.20 08 року позивач просить стягну ти суму основного боргу в роз мірі 369 783,57 грн., пеню в розмірі 28 8 03,33 грн., 3% річних в розмірі 12 158,90 г рн., збитків понесених у зв' я зку із знеціненням грошових коштів в розмірі 27546,01 грн., неус тойку за прострочення поверн ення майна в розмірі 58800,21 грн. та штраф за порушення процедур и вилучення майна в розмірі 76 500,00 грн.

При прийнятті оскаржувано го рішення про часткове задо волення позовних вимог, місц евий господарський суд дійшо в висновку, що відповідачем б уло порушено умови договору фінансового лізингу №081006-205/ФЛ-Ю -С від 06.10.2008 року, а також положен ня ст.ст. 525, 526 Цивільного кодекс у України та ст. 193 Господарськ ого кодексу України. При цьом у, суд першої інстанції дійшо в висновку, що вимоги позивач а про стягнення з відповідач а заборгованості в розмірі 369 783,57 грн., пені у розмірі 28 803,33 грн. з а період з 09.06.2010 року до 11.04.2011 року , інфляційних нарахувань в ро змірі 27 546,01 грн. за період 09.06.2010 ро ку до 14.10.2011 року та 3 % річних в роз мірі 12 158,90 грн. за період з 09.06.2010 ро ку до 14.10.2011 року, неустойки за пр острочення повернення предм ету лізингу в розмірі 58 800,21 грн. та штрафу за порушення проце дури вилучення майна в розмі рі 76 500,00 грн. є правомірними, обґ рунтованими та доведеними і такими, що підлягають задово ленню.

Щодо інших позовних вимог, м ісцевий господарський суд ді йшов висновку про відсутніст ь предмету спору у даній спра ві в частині повернення пред мету лізингу та про виникнен ня останнього з вини відпові дача, у зв' язку з чим припини в провадження у даній справі на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК Укра їни в частині повернення пре дмету лізингу з покладанням судових витрат на відповідач а.

Судова колегія погоджуєть ся з висновком суду першої ін станції про часткове задовол ення позовних вимог, з огляду на наступне.

Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК У країни передбачає, що підста вами виникнення цивільних пр ав та обов' язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

В силу п. 1 ст. 806 ЦК України за д оговором лізингу одна сторон а (лізингодавець) передає або зобов' язується передати др угій стороні (лізингоодержув ачеві) у користування майно, щ о належить лізингодавцю на п раві власності і було набуте ним без попередньої домовле ності із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спе ціально придбане лізингодав цем у продавця (постачальник а) відповідно до встановлени х лізингоодержувачем специф ікацій та умов (непрямий лізи нг), на певний строк і за встан овлену плату (лізингові плат ежі).

У відповідності до ч. 2 ст. 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні пол оження про найм (оренду) з урах уванням особливостей, встано влених цим параграфом та зак оном. До відносин, пов' язани х з лізингом, застосовуються загальні положення про купі влю-продаж та положення про д оговір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 3 частини 2 статті 11 З У «Про фінансовий лізинг» пе редбачено, що лізингоодержув ач зобов' язаний своєчасно с плачувати лізингові платежі .

Згідно з ч.2 ст.1 ЗУ «Про фінан совий лізинг» за договором ф інансового лізингу лізингод авець зобов' язується набут и у власність річ у продавця (п остачальника) відповідно до встановлених лізингоодержу вачем специфікацій та умов і передати її у користування л ізингоодержувачу на визначе ний строк не менше одного рок у за встановлену плату (лізин гові платежі).

Частиною 1 статті 16 ЗУ «Про фі нансовий лізинг» визначено, що сплата лізингових платежі в здійснюється в порядку, вст ановленому договором.

Нормами ч. 3 ч. 2 ст. 11 ЗУ «Про фін ансовий лізинг» регламентов ано, що лізингоодержувач зоб ов' язаний своєчасно сплачу вати лізингові платежі.

Таким чином, укладаючи дого вір фінансового лізингу, від повідач зобов' язався належ ним чином сплачувати ТОВ «Ві ЕйБі Лізинг» (лізингодавцю) л ізингові платежі.

Відповідно до ч. 5 ст. 180 ГК Укра їни ціна у господарському до говорі визначається в порядк у, встановленому цим Кодексо м, іншими законами, актами Каб інету Міністрів України. За з годою сторін у господарськом у договорі може бути передба чено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, пос луги) вищої якості або викона ння робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.

Частиною 2 статті 189 ГК Україн и визначено, що ціна є істотно ю умовою господарського дого вору. Ціна зазначається в дог оворі у гривнях. Ціни у зовніш ньоекономічних договорах (ко нтрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.

Пунктом 1 абзацу 7 Постанови КМУ № 1998 від 18.12.1998 року «Про удоск оналення порядку формування цін» встановлено, що формува ння, встановлення та застосу вання суб' єктами підприємн ицтва вільних цін на територ ії України здійснюється викл ючно у національній грошовій одиниці. Вважати під час форм ування цін обґрунтованим вра хування витрат у доларовому еквіваленті лише в частині і мпортної складової структур и ціни.

Відповідно до п.п. 3.2, 3.4 догово ру вартість майна виражена у гривнях. Платежі за договоро м здійснюються в національні й валюті України (гривнях).

Статтями 11, 509 ЦК України пере дбачено, що договір є підстав ою виникнення цивільних прав і обов' язків (зобов' язань ), які мають виконуватися нале жним чином і в установлений с трок відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно з ч. 2 ст. 1 ЗУ «Про фінан совий лізинг» за договором ф інансового лізингу лізингод авець зобов' язується набут и у власність річ у продавця (п остачальника) відповідно до встановлених лізингоодержу вачем специфікацій та умов і передати її у користування л ізингоодержувачу на визначе ний строк не менше одного рок у за встановлену плату (лізин гові платежі).

При цьому, судовою колегією не приймаються до уваги твер дження відповідача, що позов ні вимоги не підлягають задо воленню, оскільки позивач зд ійснює нарахування лізингов их платежів з урахуванням зм іни курсу НБУ до долара США, ос кільки пунктами 3.2 і 3.3 договору визначена ціна у гривнях без вказівки на еквівалент будь -якої іншої валюти відносно в артості ціни, з огляду на наст упне.

Відповідно до положень п. 3.4.1 лізингоодержувач здійснює п латежі за цим договором відп овідно до графіку сплати ліз ингових платежів (додаток № 1 д о договору) з наступним кориг уванням на зміну курсу гривн і до долару США (крім авансово го лізингового платежу).

Чинне законодавство Украї ни не забороняє сторонам при визначенні грошового зобов' язання використовувати як гр ошовий еквівалент іноземну в алюту, при цьому порядок визн ачення сум, що підлягають спл аті у гривнях сторони можуть визначити у договорі.

Відповідно до статті 524 ЦК Ук раїни визначено, що зобов' я зання має бути виражене у гро шовій одиниці України - гри вні. Сторони можуть визначит и грошовий еквівалент зобов' язання в іноземній валюті.

Пунктом 1 Постанови Кабінет у міністрів України «Про удо сконалення порядку формуван ня цін» від 18.12.1998 року № 1998 встано влено, що формування, встанов лення та застосування суб' є ктами підприємництва вільни х цін на території України зд ійснюється виключно у націон альній грошовій одиниці. Вва жати під час формування цін о бґрунтованим врахування вит рат у доларовому еквіваленті лише в частині імпортної скл адової структури ціни.

Згідно з п. 1 Класифікатора і ноземних валют та банківськи х металів, затверджених пост ановою Правління Національн ого Банку України від 04.02.1998 року № 34, валюта долар США, віднесен а до вільно конвертованої ва люти, яка широко використову ється для здійснення платежі в за міжнародними операціями та продається на головних ва лютних ринках світу і дозвол яється для здійснення інвест ицій в Україну, та банківські метали (1 група).

Водночас, жодних обмежень м ожливості використовувати с піввідношення курсу іноземн ої валюти при проведенні інд ексації плати за надання май на в користування ані вказан ою постановою, ані іншими нор мами законодавства, не перед бачено.

Отже, чинне законодавство о бмежує застосування іноземн ої валюти лише як засобу плат ежу в розрахунках між резиде нтами і не містить приписів щ одо заборони на вираження гр ошових зобов' язань і визнач ення ціни продукції, робіт чи послуг в іноземній валюті.

З огляду на зазначене вище, положення договору фінансов ого лізингу та графіки сплат и лізингових платежів повніс тю відповідають вимогам наве дених вище норм чинного зако нодавства, оскільки визначаю ть розмір лізингових платежі в в гривнях та передбачають, щ о платежі мають сплачуватись в гривнях.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК Укра їни, в силу зобов' язання одн а сторона (боржник) зобов' яз ана вчинити на користь друго ї сторони (кредитора) певну ді ю (передати майно, виконати ро боту, надати послугу, сплатит и гроші тощо) або утриматися в ід певної дії, а кредитор має п раво вимагати від боржника в иконання його обов' язку.

Частиною 7 статті 179 ГК Украї ни передбачено, що господарс ькі договори укладаються за правилами, встановленими Цив ільним кодексом України з ур ахуванням особливостей, пере дбачених цим Кодексом, іншим и нормативно-правовими актам и щодо окремих видів договор ів.

Відповідно до ст. 526 ЦК Україн и та п. 1 ст. 193 ГК України зобов' язання повинні виконуватись належним чином відповідно д о закону та договору. Згідно з ст. 525 ЦК України та п. 7 ст. 193 ГК Ук раїни одностороння відмова в ід зобов' язання не допускає ться.

Колегія суддів апеляційно го господарського суду погод жується з висновком місцевог о господарського суду, що дог овір фінансового лізингу №08100 6-205/ФЛ-Ю-С від 06.10.2008 року укладено сторонами з дотриманням прип исів ст.ст. 726, 526, 530 ЦК України, зоб ов' язання має виконуватися належним чином, відповідно д о вимог договору.

Частиною 1 статті 530 ЦК Україн и визначено, що якщо у зобов' язанні встановлений строк (т ермін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей стр ок (термін).

Відповідачем у встановлен ий договором фінансового ліз ингу строк (згідно графіку сп лати лізингових платежів) св ого обов' язку по перерахува нню коштів не виконав, допуст ивши прострочення грошового виконання, в зв' язку з чим за боргованість відповідача пе ред позивачем за договором ф інансового лізингу за період , який заявлено позивачем у да ній справі, становить 369 783,57 грн .

Окрім цього, господарським судом першої інстанції задо волено позовні вимоги в част ині стягнення з відповідача на користь позивача пені у ро змірі 28 803,33 грн. за період з 09.06.2010 р оку до 11.04.2011 року, інфляційних н арахувань в розмірі 27 546,01 грн. з а період 09.06.2010 року до 14.10.2011 року та 3 % річних в розмірі 12 158,90 грн. за п еріод з 09.06.2010 року до 14.10.2011 року, не устойки за прострочення пов ернення предмету лізингу в р озмірі 58 800,21 грн. та штрафу за по рушення процедури вилучення майна в розмірі 76 500,00 грн.

Згідно з нормами статті 610 ЦК України порушенням зобов' я зання є його невиконання або виконання з порушенням умов , визначених змістом зобов' язання (неналежне виконання) .

Відповідно до ст. 611 ЦК Україн и у разі порушення зобов' яз ання настають правові наслід ки, встановлені договором аб о законом, зокрема: 1) припинен ня зобов' язання внаслідок о дносторонньої відмови від зо бов' язання, якщо це встанов лено договором або законом, а бо розірвання договору; 2) змін а умов зобов' язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування зб итків та моральної шкоди.

Пунктом 3.9 договору сторони передбачили, що лізинговий п латіж, перерахований несвоєч асно або не в повному обсязі, т ягне за собою накладання штр афних санкцій, передбачених в пункті 11.2 договору.

За порушення обов' язку з с воєчасної сплати лізингових платежів та інших, передбаче них пунктом 3.1 договору та гра фіком сплати лізингових плат ежів (додаток № 1 до договору), т а інших платежів, передбачен их договором - пеню в розмір і подвійної облікової ставки Національного Банку України , яка діяла в період прострочк и, від непогашеної заборгова ності за лізинговими платежа ми за кожен день прострочки т а відшкодувати всі збитки, за вдані цим лізингодавцеві, по над вказану пеню (п. 11.2.1 договор у).

За використання майна не за призначенням, невиконання о бов' язку з утримуванням йог о у відповідності до технічн их умов, правил технічної екс плуатації та інструкції виро бника майна, неподання інфор мації про стан та місцезнахо дження майна згідно пункту 8.2. 1 цього договору, порушення ум ов пункту 14.7, 18.3 цього договору - штраф у розмірі 1 (один) відсот ок загальної вартості майна на момент укладення цього до говору за кожен випадок тако го порушення (п. 11.2.3 договору). Та к, відповідно до п. 8.2.1 договору лізингоодержувач (відповіда ч) зобов' язаний щоквартальн о письмово інформувати лізин годавця (позивача) про стан та місцезнаходження майна шлях ом направлення лізингодавцю звіту у формі, встановленій с торонами (додаток № 3 до догово ру).Згідно з частиною 1 статті 230 ГК України штрафними санкці ями у цьому Кодексі визнають ся господарські санкції у ви гляді грошової суми (неустой ка, штраф, пеня), яку учасник го сподарських відносин зобов' язаний сплатити у разі поруш ення ним правил здійснення г осподарської діяльності, нев иконання або неналежного вик онання господарського зобов ' язання.

Частиною 4 статті 231 ГК Україн и передбачено, що у разі якщо р озмір штрафних санкцій закон ом не визначено, санкції заст осовуються в розмірі, передб аченому договором. При цьому розмір санкцій може бути вст ановлено договором у відсотк овому відношенні до суми нев иконаної частини зобов' яза ння або у певній, визначеній г рошовій сумі, або у відсотков ому відношенні до суми зобов ' язання незалежно від ступе ня його виконання, або у кратн ому розмірі до вартості това рів (робіт, послуг).

Згідно з ч. 6 статті 232 ГК Украї ни нарахування штрафних санк цій за прострочення виконанн я зобов' язання, якщо інше не встановлено законом або дог овором, припиняється через ш ість місяців від дня, коли зоб ов' язання мало бути виконан о.

Відповідно до ст. 3 ЗУ № 543/96-ВР в ід 22.11.1996 року «Про відповідальн ість за несвоєчасне виконанн я грошових зобов' язань», ро змір пені, передбачений стат тею 1, обчислюється від суми пр остроченого платежу та не мо же перевищувати подвійної об лікової ставки Національног о банку України, що діяла у пер іод, за який сплачується.

Колегія суддів апеляційно го господарського суду, пере віривши розміри нарахування суми пені на підставі здійсн еного позивачем розрахунку, дійшла висновку, що розмір пе ні в сумі 28 803,33 грн. за період з 09.06 .2010 року до 11.04.2011 року, визначеног о позивачем та перевіреного судом першої інстанції, є ари фметично вірним.

Таким чином, суд апеляційно ї інстанції вважає стягнення судом першої інстанції з від повідача на користь позивача 28 803,33 грн. пені таким, що повніст ю відповідає чинному законод авству України, умовам уклад еного між сторонами договору та обставинам справи.

Відповідно до ст. 625 ЦК Україн и боржник, який прострочив ви конання грошових зобов' яза нь, на вимогу кредитора зобов ' язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь пер іод прострочення, а також три проценти річних від простро ченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений д оговором або законом.

Колегія суддів апеляційно го господарського суду погод жується з висновком суду пер шої інстанції стосовно обґру нтованості вимог про стягнен ня інфляційних втрат та трьо х процентів річних за простр очення виконання грошового з обов' язання, розмір яких ви значено позивачем та складаю ть інфляційних нарахувань в розмірі 27 546,01 грн. за період 09.06.2010 року до 14.10.2011 року та 3 % річних в с умі 12 158,90 грн. за період з 09.06.2010 рок у до 14.10.2011 року.

Крім того, судом першої інст анції стягнуто з відповідача на користь позивача неустой ку за прострочення поверненн я предмету лізингу в розмірі 58 800,21 грн. та штраф за порушення процедури вилучення майна в розмірі 76 500,00 грн.

Частиною 4 статті 10 ЗУ «Про фі нансовий лізинг» передбачен о, що лізингодавець має право вимагати розірвання договор у та повернення предмета ліз ингу у передбачених законом та договором випадках.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 11 ЗУ «П ро фінансовий лізинг» у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового ро зірвання договору лізингу та в інших випадках достроково го повернення предмета лізин гу - повернути предмет лізинг у у стані, в якому його було пр ийнято у володіння, з урахува нням нормального зносу, або у стані, обумовленому договор ом.

За умовами п. 10.2 договору у ви падку виникнення будь-якої з підстав, передбачених в пунк тах 10.1.1-10.1.5 даного договору, лізи нгодавець направляє лізинго одержувачу повідомлення про вилучення майна із зазначен ням строку його передачі. Док ументом, що підтверджує факт прийняття лізингодавцем ріш ення про розірвання договору , є рекомендований або цінний лист лізингодавця. Лізингоо держувач зобов' язаний за св ій рахунок, на протязі 7 (семи) р обочих днів з моменту направ лення лізингодавцем на адрес у лізингоодержувача відпові дної вимоги, повернути майно лізингодавцю.

29.10.2010 року позивач направив н а адресу відповідача повідом лення вих. №3517 від 28.10.2010 року з вим огою в строк до 15.11.2010 року повер нути отримане за договором № 081006-205/ФЛ-Ю-С фінансового лізингу від 06.10.2008 року майно. У зазначен ому повідомленні позивач так ож повідомив про розірвання (відмову від) договору на підс таві частини 2 статті 7, пункті в 2, 4 частини 2 статті 10 ЗУ «Про фі нансовий лізинг», пунктів 10.1.1, 10.1.5, 10.2, 16.3.2 договору.

З матеріалів справи вбачає ться, що після звернення пози вача до суду з даним позовом, в ідповідач повернув позивачу відповідно до договору №081006-205/Ф Л-Ю-С фінансового лізингу від 06.10.2008 року предмет лізингу, а са ме: гусеничний екскаватор JS220, с ерійний №НОМЕР_1, модель JS22 0, державний номер №НОМЕР_2 , 2008 року випуску, в кількості 1 о диниця за залишковою вартіст ю 560 989,33 грн., що підтверджується актом приймання-передачі вк азаного предмету лізингу від 10.11.2011 року.

З огляду на зазначені вище о бставини, судова колегія пог оджується з висновком суду п ершої інстанції, що договір № 081006-205/ФЛ-Ю-С фінансового лізингу від 06.10.2008 року є розірваним, оск ільки відповідача про це бул о повідомлено належним чином .

Відповідно до ст. 549 ЦК Україн и передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сум а або інше майно, які боржник п овинен передати кредиторові у разі порушення боржником з обов' язання. Штрафом є неус тойка, що обчислюється у відс отках від суми невиконаного або неналежно виконаного зоб ов' язання.

Згідно з п. 11.2.2 договору, якщо лізингоодержувач та/або інші особи, яким майно, при обов' я зковій наявності відповідно го письмового дозволу лізинг одавця, може бути надано лізи нгоодержувачем у тимчасове к ористування, не повернули ма йно або повернули його невча сно, зокрема у випадках вилуч ення майна відповідно до ста тті 10 даного договору, лізинго одержувач сплачує неустойку у розмірі подвійної обліков ої ставки Національного банк у України, що діяла в період, з а який нараховується неустой ка, від загальної вартості ма йна на момент укладення дого вору, вказаної в п. 3.2 договору, за кожний день прострочення строку повернення майна.

За порушення процедури вил учення майна, порушення поло жень статті 7, пунктів 5.3, 5.5 цього договору - штраф у розмірі 10 (десять) відсотків загальної вартості майна на момент укл адення цього договору за кож ен випадок такого порушення (п. 11.2.5 договору).

Отже, вимоги позивача про ст ягнення неустойки за простр очення повернення предмету л ізингу в розмірі 58 800,21 грн. та шт рафу за порушення процедури вилучення майна в розмірі 76 500, 00 грн. є обґрунтованими та дов еденими, а тому підлягають за доволенню.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком мі сцевого господарського суду , що позовні вимоги про стягне ння з відповідача основного боргу в сумі 369 783,57 грн. документ ально підтверджені та відпов ідачем не спростовані, а тому вимоги є законними, обґрунто ваними належним чином та так ими, що підлягають задоволен ню. Також підлягають задовол енню позовні вимоги про стяг нення пені у розмірі 28 803,33 грн. з а період з 09.06.2010 року до 11.04.2011 року , інфляційних нарахувань в ро змірі 27 546,01 грн. за період 09.06.2010 ро ку до 14.10.2011 року та 3 % річних в роз мірі 12 158,90 грн. за період з 09.06.2010 ро ку до 14.10.2011 року за прострочення виконання взятих на себе гро шових зобов' язань, неустойк и за прострочення поверненн я предмету лізингу в розмірі 58 800,21 грн. та штрафу за порушенн я процедури вилучення майна в розмірі 76 500,00 грн.

Разом з цим, колегія суддів апеляційного господарськог о суду погоджується з виснов ком суду першої інстанції пр о припинення провадження в ч астині позовних вимог про ви лучення та передачі позивачу предмету лізингу, а саме: гус еничного екскаватору JS220, сері йний № НОМЕР_1, модель JS220, д ержавний номер № НОМЕР_2, 200 8 року випуску, в кількості 1 од иниця за залишковою вартістю 765 000,00 грн. На підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Господарський суд припиня є провадження у справі у зв'яз ку з відсутністю предмета сп ору (пункт 1-1 статті 80 ГПК зокре ма у таких випадках: припинен ня існування предмета спору, якщо між сторонами у зв' язк у з цим не залишилося неврегу льованих питань; спір врегул ьовано самими сторонами шлях ом перерахування боргу (пере дачі майна чи усунення переш код у користуванні ним) після звернення кредитора з позов ом за умови подання доказів т акого врегулювання (п. 3 Роз' я снення Вищого арбітражного с уду України від 23.08.1994 року №02-5/612 « Про деякі питання практики з астосування статей 80 та 81 Госп одарського процесуального К одексу України»).

Враховучий той факт, що відп овідач після звернення позив ача до суду з даним позовом, по вернув позивачу відповідно д о договору №081006-205/ФЛ-Ю-С фінансо вого лізингу від 06.10.2008 року пред мет лізингу, а саме: гусенични й екскаватор JS220, серійний №Н ОМЕР_1, модель JS220, державний н омер №НОМЕР_2, 2008 року випус ку, в кількості 1 одиниця за за лишковою вартістю 560 989,33 грн., що підтверджується актом прийм ання-передачі вказаного пред мету лізингу від 10.11.2011 року, том у суд першої інстанції дійшо в вірного висновку про відсу тність предмету спору у дані й справі в частині поверненн я предмету лізингу та про вин икнення останнього з вини ві дповідача.

Одночасно, судова колегія н е приймає до уваги твердженн я скаржника про невірний роз поділ судом першої інстанції судових витрат, враховуючи н аступне.

З матеріалів справи вбачає ться, що позивачем заявлено д ві позовні вимоги: майнового характеру - про стягнення заб оргованості в розмірі 573 591,12 грн . (5 735,91 грн. - розмір держмита) та немайнового характеру - про в илучення та передачу предмет у лізингу позивачу (85,00 грн. - р озмір держмита). Таким чином, з агальний розмір судового вит рат за вказаними позовними в имогами становить 5 820,91 грн. Пр оте, позивачем сплачено держ мито у розмірі 11 345,80 грн. (платіж не доручення №8036 від 18.10.2011 року), т обто в більшому розмірі, ніж п ередбачено чинним законодав ством.

Відповідно до ст. 47 Господар ського процесуального кодек су України державне мито під лягає поверненню у випадках і порядку, встановлених зако нодавством. В рішенні, ухвалі , постанові чи довідці господ арського суду зазначаються о бставини, що є підставою для п овного або часткового поверн ення державного мита.

Згідно з ст. 8 Декрету Кабіне ту Міністрів України «Про де ржавне мито» сплачене держав не мито підлягає поверненню частково або повністю у випа дках, зокрема, внесення мита в більшому розмірі, ніж передб ачено чинним законодавством .

Таким чином, суд першої інст анції дійшов вірного висновк у про повернення позивачеві державного мита в сумі 5 524,88 грн ., сплаченого у більшому розмі рі, ніж передбачено чинним за конодавством.

Щодо інших доводів апеляці йної скарги, колегія не бере ї х до уваги, оскільки прийшла в исновку про їх необґрунтован ість. Інших належних доказів на підтвердження своїх дово дів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарз і, апелянтом не було надано су ду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 33 ГПК Украї ни визначено, що кожна сторон а повинна довести ті обстав ини, на які вона посилається я к на підставу своїх вимог і за перечень. Докази подаються с торонами та іншими учасникам и судового процесу.

Статтею 34 ГПК України перед бачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. О бставини справи, які відпові дно до законодавства повинні бути підтверджені певними з асобами доказування, не можу ть підтверджуватись іншими з асобами доказування.

Згідно з нормами статті 43 ГП К України, господарський суд оцінює докази за своїм внутр ішнім переконанням, що ґрунт ується на всебічному, повном у і об' єктивному розгляді в судовому процесі всіх обста вин справи в їх сукупності, ке руючись законом. Ніякі доказ и не мають для господарськог о суду заздалегідь встановле ної сили.

Враховуючи вищенаведене, к олегія суддів апеляційного г осподарського суду дійшла ви сновку, що місцевим господар ським судом належним чином д осліджено обставини справи та надано цим обставинам від повідну правову оцінку, тому рішення господарського суду міста Києва від 12.12.2011 року у спр аві № 36/348 відповідає фактичним обставинам справи та не супе речить чинному законодавств у України, а відтак передбаче них законом підстав для скас ування оскаржуваного рішенн я місцевого господарського с уду не вбачається.

За таких обставин, апеляцій на скарга приватного підприє мства «ІНАП і К» не підлягає задоволенню, а рішення госпо дарського суду міста Києва в ід 12.12.2011 року у справі №36/348 має бут и залишеним без змін.

Судові витрати розподіляю ться відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК Ук раїни, Київський апеляційний господарський суд,-

П ОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу пр иватного підприємства «ІНАП і К» на рішення господарсько го суду міста Києва від 12.12.2011 ро ку у справі №36/348 залишити без з адоволення.

2. Рішення господарськ ого суду міста Києва від 12.12.2011 р оку у справі №36/348 залишити без змін.

3. Справу №36/348 повернути до господарського суду міст а Києва.

Постанову Київського апел яційного господарського суд у може бути оскаржено до Вищо го господарського суду Украї ни у порядку, передбаченому с т.107 ГПК України.

Постанова Київського апел яційного господарського суд у за наслідками перегляду ві дповідно до ст.105 ГПК України н абирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя Майданевич А.Г.

Судді Мальченко А.О.

Гавр илюк О.М.

21.03.12 (відправлено)