Ухвала

від 14.02.2012 по справі 2-1903

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ



Справа №2-1903

Головуючий у суді у 1 інстанції - Сидоренко

Номер провадження 22-ц/1890/378/12

Суддя-доповідач - Ільченко

Категорія - 27

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2012 року                                                                                                     м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді -  Ільченко О. Ю.,

суддів -  Попруги  С. В.,  Смирнової  Т. В.,

за участю секретаря - Пархоменко А.П.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» в особі Філії ПАТ КБ Сумське регіональне управління «Слобожанщина»

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 28 грудня 2011 року

в справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» в особі Філії ПАТ КБ Сумське регіональне управління «Слобожанщина» до ОСОБА_1, ОСОБА_2

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

                                                         в с т а н о в и л а:

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 28 грудня 2011 року позов задоволено частково.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ „Надра”  заборгованість за кредитним договором в сумі 28101 грн. 44 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та  процесуального права, просить зазначене рішення суду скасувати в частині відмови в задоволенні вимог щодо накладення штрафних санкцій в розмірі 1500 грн. за порушення умов договору.  

Як встановлено судом першої інстанції, 11 січня 2008 року ВАТ КБ „Надра”, який в подальшому було перейменовано в ПАТ КБ „Надра” було укладено з відповідачкою ОСОБА_1 кредитний договір № 07/2008/408602001, за яким відповідачу було надано грошові кошти в сумі на 15 000,00 грн. під 2,7% на місяць  строком  до 10 січня 2011 року. Поручителем даного договору згідно договору поруки виступив відповідач ОСОБА_2 Відповідно до умов кредитного договору позичальник зобов'язувався щомісячно сплачувати кредит та відсотки за користування кредитом. Однак свої зобов'язання по кредитному договору не виконував, кредит та відсотки за користування кредитом в обсязі, що передбачено договором не сплачував, в результаті чого станом на 14 березня 2011 року виникла заборгованість у сумі 28101 грн. 44 коп., з яких: заборгованість по кредиту –12512 грн. 59 коп., заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом – 9908 грн. 59 коп., пеня за неналежне виконання зобов'язання –2658 грн. 50 коп., інфляційні збитки –2272 грн. 06 коп., нарахований та несплачений штраф – 749 грн. 70 коп., тому суд стягнув зазначені суми, а у вимогах про накладення штрафу в розмірі 1500 грн. було відмовлено.

Заслухавши пояснення представника апелянта, який підтримав доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи та вірно визначився в спірних правовідносинах.

Із матеріалів справи вбачається, що 11 січня 2008 року між ВАТ КБ „Надра”  було укладено з відповідачкою кредитний договір на 15 000,00 грн. під  2,7% на місяць  строком  до 10 січня 2011 року. (а.с. 9-13) Відповідно до умов кредитного договору та графіку повернення кредиту відповідач зобов'язаний забезпечити повернення коштів, отриманих  в рамках кредиту, сплату процентів згідно з Графіком погашення кредиту.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Згідно з п. 2.3.1., 2.3.2. кредитного договору відповідач повинна здійснювати щомісячні виплати мінімального необхідного платежу у сумі  664,13 грн. до 15 числа поточного місяця, але ці умови договору були порушені, проплати здійснювались у неповному обсязі. (а.с. 8, 9)

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що борг по тілу кредиту, відсотками за користування кредитом, пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань, інфляційні збитки, фіксований штраф за порушення зобов'язань підтверджується наданими доказами.  

Відмовляючи у стягненні штрафу в сумі 1500 грн., суд послався на недоведеність порушень відповідачкою п.п. 3.3.1, 3.3.2, 3.3.6, 3.3.8, 3.3.9 кредитного договору.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Нарахування штрафу в сумі 1500 грн. позивач у позовній заяві обґрунтовував тим, що відповідачка не виконувала свої обов'язки за п. 3.3.2 договору, тому у позивача виникло право на стягнення з неї штрафу згідно з п. 4.3 договору.

Згідно з п. 3.3.2 кредитного договору позичальник зобов'язаний суворо дотримуватися положень цього договору.

Оскільки ця відповідальність позичальника не конкретизована, то позивачу слід було зазначити, за які саме порушення договору нарахований штраф, передбачений п. 4.3 договору у розмірі 10% від суми наданого кредиту.

Разом з тим, ні в розрахунку боргу, ні в позовній заяві підстава для нарахування штрафу в цьому випадку не зазначена. В той же час позивачем були застосовані штрафні санкції за інші конкретно зазначені ним порушення відповідачкою своїх зобов'язань, з чим погодився суд та задовольнив такі вимоги.

Лише в апеляційній скарзі позивач зазначив, за яке саме порушення ним нарахований цей штраф, а саме за порушення строку повернення кредиту (п. 1.4 договору).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, такого обґрунтування позовних вимог нема ні в розрахунку, ні в самій позовній заяві. За таких обставин суд першої інстанції вірно відмовив в цій частині позовних вимог.

Крім того, згідно зі ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують, рішення суду першої інстанції постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним та обґрунтованим, і підстав для його зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч. 1 п.1, 308 , 313, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

                                                                         у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» в особі Філії ПАТ КБ Сумське регіональне управління «Слобожанщина»  відхилити, а рішення Зарічного районного суду м.Суми від 28 грудня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -