Постанова

від 06.05.2008 по справі а36/420-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А36/420-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

01.04.08р.

Справа № А36/420-07

За позовом  Відкритого акціонерного товариства "Дніпрошина", м.Дніпропетровськ

до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, м.Дніпропетровськ 

третя особа на стороні відповідача - Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у  м.Дніпропетровськ, м.Дніпропетровськ 

про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000802305/0 від 25.05.2007р.

Суддя Кожан М.П.

Секретар судового засідання Тесля М.М.

Представники:

від позивача: Лубенець С.В., довіреність № 2345/01-012 від 25.06.07р.

від позивача: Полуциганова І.В., довіреність № 2347/01-012 від 25.06.07р.

від відповідача: Духневич Т.С., довіреність № 44607/6/10/001 від 20.11.07р.

від третьої особи: Уланова П.В., довіреність № 1991/10/08-10/2-08 від 22.01.08р.

Суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0000802305/0 від 25.05.2007р., винесене ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, повністю.

Позовні вимоги обґрунтовані невідповідністю висновків, викладених в акті перевірки фактичним обставинам та невірним застосування відповідачем податкового законодавства.

Відповідач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено у відповідності з діючим законодавством та просить в позові відмовити.

Розгляд справи зупинявся 28.08.2007р., 11.03.2008р.,  20.03.2008р.

Судом було призначено судово-бухгалтерську експертизу за результатами якої Дніпропетровським  науково-дослідним інститутом судових експертиз було складено висновок № 1653/1654 судово-економічної експертизи  по адміністративній справі №А36/420-07  від 28.10.2007р.

Відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем була проведена планова перевірка позивача з питань дотримання вимог  податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006р. по 31.12.2006р., за результатами якої був складений акт № 213/231/05768898/01-046 від 16.05.2007р.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000802305/0 від 25.05.2007р., яким визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 66580грн.80коп.., в тому числі за основним платежем 55484грн.00коп.., штрафні (фінансові) санкції 11096грн.80коп.

Визначення спірної суми податкового зобов'язання відповідно до акту перевірки пов'язується з наступним: перевіркою встановлено завищення скоригованих валових витрат за 2006 рік у сумі   44 458 790 гри., у т.ч.: Ікв.2006- 508462грн. 2кв. 2006- 1894978грн. Зкв.2006-  578808грн. 4кв. 2006-41476542грн.

Відповідач зазначає оскільки за результатами 2006 р. підприємством задекларовано збиток в сумі 44 236 855 грн., таким чином за результатами перевірки встановлено: завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2006 ріку сумі 44 236 855 грн.; заниження податку на прибуток за 2006ріку сумі 55 484 грн.

Відповідно до висновку №1653/1654 судово-економічної експертизи  по адміністративній справі №А36/420-07  від 28.10.2007р., що проведено Дніпропетровським  науково-дослідним інститутом судових експертиз,   за  результатами   проведеного   дослідження,   висновки   акту  № 213/231/05768898/01-046 від 16.05.2007 р. щодо заниження податку на прибуток за 2006 рік не підтверджуються; щодо завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2006 рік підтверджуються частково в сумі 372 445 грн.

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Щодо завищення валових витрат на суму 39000000 грн., щодо яких не надано документального підтвердження.

Відповідно до акту № 213/231/05768898/01-046 від 16.05.2007 р. встановлено «у порушення п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ТОВ «Дніпрошина»віднесено до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку», а саме «ВАТ «Дніпрошина»було надано до ДПІ декларацію про прибуток (від 09.02.06 № 129181), в якій в рядку 04.13 було відображено суму інших витрат 76 171 141 грн. Уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань (реєстр № 6703) сума інших витрат по рядку 04.13 збільшена на 39 000 000 грн. ВАТ «Дніпрошина»не надано документального підтвердження таким витратам, а саме не надано регістри бухгалтерського обліку та первинні документи, які б свідчили про факти здійснення господарських операцій на суму 39 000 000 грн.».

В результаті проведеного експернтого дослідження встановлено, що витрати з операцій з продажу іноземної валюти ВАТ «Дніпрошина»за 2006 рік, які підлягають включенню до валових витрат підприємства на підставі п. п 7.3.5, п. п. 7.3.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»за даними бухгалтерського обліку підприємства та первинних документів, а саме виписок банку по іноземній та національній валютах, заяв про продаж іноземної валюти, складають 79 577 543 грн. Дані первинних документів відображені в бухгалтерському обліку ВАТ «Дніпрошина»в повному обсязі.

Таким чином, порушення зазначені в акті № 213/231/05768898/01-046 від 16.05.2007 р. щодо віднесення ВАТ «Дніпрошина»до складу валових витрат, витрат по рядку 04.13, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами в розмірі 39000000грн., в результаті проведеного дослідження документально не підтверджено.

Щодо віднесення до складу валових витрат витрат по сплаті відсотків за борговими зобов'язаннями, не пов'язаними із веденням власної господарської діяльності в сумі 1278069 грн.

Відповідно Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»: п. п. 5.5.1. «До складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку».

Пунктом 1.10 встановлено «Проценти - доход, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна... Проценти нараховуються у вигляді відсотків на основну суму заборгованості або фіксованих сум».

За даними розшифровки щодо складу валових витрат ВАТ «Дніпрошина», які включені до Декларації з податку на прибуток за 2006 рік, відсотки за кредитними договорами № 1650/2005 від 15.08.2005 р. та № 1649/2005 від 15.08.2005 р. з uverova banka, a.c.»включені до складу валових витрат в розмірі 1 278 070 грн., з них:

за 2 квартал 2006 р. - 492 164 грн.,

за 4 квартал 2006 р. - 785 906 грн.

Основною вимогою, яка регламентована Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»щодо включення суми відсотків за кредитами (процентів за використання залучених коштів) до валових витрат є зв'язок таких витрат з веденням господарської діяльності.

В пункті 1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»поняття «господарської діяльності», визначене, як будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Умовою використання наданих кредитних коштів uverova banka, a.c.»,  за кредитними договорами № 1650/2005 від 15.08.2005 р. та № 1649/2005 від 15.08.2005 р. є фінансування постачання обладнання за контрактами № Р2005/0036/504/05/Р від 08.04.2005 р. з компанією «Конструкта-Індастрі, а.с.», (Словацька Республіка) та №100381/2005/501/05/Р від 08.04.2005 р. з компанією «Матадор а.с.»(Словацька Республіка).

Як зазначено у висновку експертизи Програмою технічного розвитку ВАТ «Дніпрошина»на 2006 рік, затвердженою директором по технічним питанням розвитку А.Г. Смирновим від 16.01.2006 р., передбачено виконання 2 етапу Інвестиційної програми з «Розвитку ділянки по виробництву ЦМК шин»для освоєння випуску шин сучасних конструкцій.

Статтею 326 Господарського кодексу України визначено, що «інвестиціями у сфері господарювання визнаються довгострокові вкладення різних видів майна, інтелектуальних цінностей та майнових прав в об'єкти господарської діяльності з метою одержання доходу (прибутку) або досягнення іншого соціального ефекту». Комерційне інвестування, як одна із форма інвестування «здійснюється суб'єктами господарювання за рахунок власних або позичкових коштів з метою розвитку бази підприємництва».

При проведенні експертизи встановлено, що обладнання отримане ВАТ «Дніпрошина»за контрактом № Р2005/0036/504/05/Р від 08.04.2005 р. з компанією «Конструкта-Індастрі, а.с.»та контрактом № 100381/2005/501/05/Р від 08.04.2005 р. з компанією «Матадор а.с.»станом на 31.12.2006 р. введене в експлуатацію для виробництва ЦМК шин сучасних конструкцій.

Тобто, одержання кредитних коштів ВАТ «Дніпрошина»було спрямоване на освоєння виробництва ЦМК шин для отримання, в майбутньому, доходу, що відповідає вимогам п. 1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у визначенні господарської діяльності.

Таким чином, відсотки за кредитними договорами № 1650/2005 від 15.08.2005 р. та № 1649/2005 від 15.08.2005 р. з uverova banka, a.c.»,  в розмірі 1278070 грн. правомірно включені позивачем у склад валових витрат до Декларації з податку на прибуток підприємства на підставі п. п. 5.5.1, 1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Щодо завищення валових витрат на суму 372445грн. за контрактами з нерезидентами, розташованими в офшорних зонах.

Згідно п. 18.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»: «У разі укладення договорів, які передбачають здійснення оплати товарів (робіт, послуг) на користь нерезидентів, що мають офшорний статус чи при здійсненні розрахунків через таких нерезидентів або через їх банківські рахунки, незалежно від того чи здійснюється така оплата (в грошовій або іншій формі) безпосередньо або через інших резидентів або нерезидентів, витрати платників податку на оплату вартості таких товарів (робіт, послуг) включаються до складу їх валових витрат у сумі, що становить 85 відсотків від вартості цих товарів (робіт, послуг)».

Визначення нерезидентів наведено в п. 1.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», «нерезиденти - юридичні особи та суб'єкти господарської діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо) з місцезнаходженням за межами України, які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства іншої держави».

Перелік нерезидентів, що мають офшорний статус установлено розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про перелік офшорних зон»від 24.02.2003 р. N 77-р. зі змінами та доповненнями.

Дослідженням наданих документів встановлено, що постачання імпортного товару ВАТ «Дніпрошина»на суму 2 482 963,80 грн. здійснювалось наступними нерезидентами: «Аnstret Oil LTD»,  м.Беліз Беліз за контрактом № 1213/06/Р від 10.07.2006 р. та «Тіnlock Members Inc», Віргінські  острови (Британія) за контрактом № 1694/06/Р від 01.11.2006 р.

Відповідно з Переліком нерезидентів, що мають офшорний статус: «Беліз»та «Віргінські острови»входять до переліку офшорних зон.

В податковому обліку ВАТ «Дніпрошина», згідно даних Декларації з податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2006р. та за 2006 рік, витрати з придбання каучуку від компаній «Аnstret Oil LTD»за контрактом № 1213/06/Р від 10.07.2006 р. та «Тіnlock Members Inc»за контрактом № 1694/06/Р від 01.11.2006 р., відображені (рядок 04.01 «Витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у рядку 04.11»в сумі 2482964 грн.

Таким чином, суд погоджується із встановленим перевіркою порушенням Позивачем п. 18.3 ст. 18 Закону про прибуток ВАТ «Дніпрошина» щодо віднесення до складу валових витрат суми товарів, отриманих від нерезидентів, що розташовані у офшорних зонах, у розмірі 100 %.

Щодо віднесення до складу валових витрат суми відсотків за облігаціями, які не пов'язані з веденням господарської діяльності підприємства.

В 2006 році ВАТ «Дніпрошина»здійснювало нарахування відсотків за облігаціями власної емісії.

Державною комісією з цінних паперів видано свідоцтво (реєстраційний номер 109/2/04 від 30.08.2004 р.) про реєстрацію випуску облігацій ВАТ «Дніпрошина»на загальну суму 6 836 000 грн. номінальною вартістю 1 000 грн. в кількості 6 836 штук процентних іменних облігацій на умовах бездокументарної форми розміщення. Облігації випускаються серії А з порядковим номером з 1 по 6 800.

ВАТ «Дніпрошина»(Емітентом облігацій) укладено договори купівлі-продажу цінних паперів № 05-Ї-09 від 10.02.2005 р., № 05-Т-22 від 31.03.2005 р., № 05-Т-27 від 20.04.2005 р. з Райффайзенбанк Україна»про продаж облігацій в кількості 6 836 штук на загальну номінальну вартість 6 836 000,00 грн.

Оплата по вищезазначеним облігаціям здійснена ЗАТ АКБ «Райффайзенбанк Україна»в 2005 році на розрахунковий рахунок ВАТ «Дніпрошина»в сумі 6 836 000,00 грн.

ВАТ «Дніпрошина»(Емітентом) укладено договір № 673/2005 від 31.03.2005 р. з АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк»(Власником) за умовами якого Емітент облігацій підприємство ВАТ «Дніпрошина»зобов'язується перед Власником облігацій, який придбав облігації в кількості 5000 штук номінальною вартістю 1000,00 грн. на бездокументарній формі випуску за договором купівлі продажу цінних паперів № Т-1919/3426 від 30.03.2006 р., про виплату процентів в розмірі 15% річних. Виплата процентного доходу за облігаціями в 2006році здійснюється в наступні терміни:

з 15.03.2006 р. по 19.03.2006 р. -третій процентний період;

з 15.09.2006 р. по 19.09.2006 р. - четвертий процентний період.

Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку видано Свідоцтво про реєстрацію випуску облігацій підприємства ВАТ «Дніпрошина»серії В, порядковий номер з 00001 по 20500, видане від 20.10.2005 р. реєстраційний № 279/2/05 на загальну суму 20500000,00 грн., номінальною вартістю 1000 грн. в кількості 20500 штук процентних іменних облігацій на бездокументарній формі випуску.

За договором про виконання функцій платіжного агента № 05-Е-04ЯШ1959/2005 від 31.08.2005 р. між ВАТ «Дніпрошина»(Емітент) та АКБ «Райффайзенбанк Україна»(Банк), сторони домовились, що Банк здійснює функції платіжного агента по процентним іменним облігацій серії В на бездокументарній основі загальною кількістю 20500 штук номінальною вартістю 1000 грн. загальним обсягом емісії за номінальною вартістю 20500000 грн.

Виплата процентного доходу за облігаціями здійснюється що півроку, фіксована дохідність на 1-2 процентні періоди складає 13,5 % річних, (п. 1.1).

Оплата облігацій за договором № 05-Е-04/ПА/1959/2005 від 31.08.2005 р. в сумі 20500000,00 грн. здійснена 28.10.2005 р. на розрахунковий рахунок ВАТ «Дніпрошина».

Таким чином, оплата за процентними облігаціям серії А та В на суму 27336000,00грн. за договорами № 673/2005 від 31.03.2005 р. з АКБ «Укрсоцбанк»та № 05-Т-09 від 10.02.2005 р., № 05-Т-27 від 20.04.2005 р., № 05-Е-04/ПА/1959/2005 від 31.08.2005 р. з АКБ «Райффайзенбанк Україна»здійснена в 2005 році на розрахунковий рахунок ВАТ «Дніпрошина»в повному обсязі.

Визначення терміна «облігація»наведено в ст. 10 Закону України «Про цінні папери та фондову біржу»та в п. 1.1 Положення про порядок випуску облігацій підприємств: «облігація - цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений в ньому строк з виплатою фіксованого процента (якщо інше не передбачено умовами випуску)».

Згідно визначення п. 1 ст. 7 Закону «Про цінні папери та фондовий ринок»(що вступив в дію з 23.02.2006 р.): «облігація - це цінний папір, що посвідчує внесення його власником грошей, визначає відносини позики між; власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк та виплатити фіксований відсоток, якщо інше не передбачено умовами розміщення. Облігації підприємств підтверджують зобов'язання емітента за ними та не дають права на участь в управлінні емітентом)).

Емітентом облігацій, в нашому випадку, виступає юридична особа - ВАТ «Дніпрошина», яка від свого імені розміщує емісійні цінні папери (облігації) та бере на себе зобов'язання щодо них перед їх власниками.

Пунктом 1.10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено: проценти - доход, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна. У разі коли залучення коштів здійснюється шляхом продажу облігацій емітованих позичальником, сума процентів визначається шляхом нарахування відсотків на номінал такого цінного паперу».

Умови включення процентів, виплачуваних власникам облігацій, до складу валових витрат регулюються 7.9.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», де зазначено, що «за процентними цінними паперами, емітованими платником податку, суми процентів включаються до складу його валових витрат у податковий період, протягом якого була здійснена або мала бути здійснена виплата таких процентів».

Таким чином, до складу валових витрат ВАТ «Дніпрошина» на підставі п. п. 7.9.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»підлягають включенню витрати з нарахування та виплати процентів за процентними іменними облігаціями.

Обмежень щодо віднесення до складу валових витрат сум нарахованих та виплачених процентів за процентними цінними паперами, у випадку від 'ємного значення об'єкта оподаткування в періоді нарахування цих витрат, законодавством не передбачено.

Відповідно до експертного висновку за даними податкового обліку ВАТ «Дніпрошина», згідно розшифровки щодо складу валових витрат, які включені до Декларації з податку на прибуток за 2006 рік, відсотки за облігаціями, відображені в складі валових витрат в розмірі 3 808 275 грн., з них:

за 1 квартал 2006 р. - 508 462 грн., за 2 квартал 2006 р. - 1 402 815 грн.; за 3 квартал 2006 р. - 516 938 грн.; за 4 квартал 2006 р. - 1 380 060 грн.

Виходячи з вищенаведеного, суд погоджується із висновками експертизи, що включення до складу валових витрат відсотків за облігаціями за договорами № 673/2005 від 31.03.2005 р. з АКБ «Укрсоцбанк» та № 05-Т-09 від 10.02.2005 р., № 05-Т-27 від 20.04.2005 р., № 05-Е-04/ПА/1959/2005 від 31.08.2005 р. з АКБ «Райффайзенбанк Україна»в сумі 3 808 275 грн., відповідає вимогам п.п. 7.9.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони,  яка не є суб'єктом владних повноважень,  суд присуджує  всі  здійснені  нею документально  підтверджені  судові  витрати  з Державного бюджету України.

Позивачем до матеріалів справи надано платіжне доручення №3909 від 26 червня 2007 року відповідно до якого сплачено державне мито за адміністративним позовом  про скасування податкового повідомлення-рішення   у сумі 3грн.40коп. Платіжних документів щодо сплати інших судових витрат позивачем не надано.

Не підлягає задоволенню клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до повернення уповноваженого представника відповідача  Братусь В.А. з відрядження оскільки вказаний представник був присутній у попередніх судових засіданнях та їй надавалась можливість надавати пояснення та заперечення з приводу заявленого позову.  

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, п.6 Розділу УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ :

Задовольнити адміністративний позов.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000802305/0 від 25.05.2007р. Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська

Присудити судові витрати у сумі 3грн.40коп. з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Дніпрошина".

Відповідно до ч. 3 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі.

Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом двадцяти  днів після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

            Суддя                                                                                                         М.П.Кожан

Дата складення постанови у повному обсязі  21.04.2008р.