Постанова

від 06.03.2012 по справі 3/308-8/388

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИ Й АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 3/308-8/388 Головуючий у 1-й інстанції: Блажівська Н.Є .

Суддя-доповідач: Василен ко Я.М

ПОСТАНОВА

Іменем України

"06" березня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційн ий адміністративний суд у ск ладі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Киричуку Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляцій ну скаргу товариства з обмеж еною відповідальністю «Комп анія «Плазма-Поліс» на поста нову Окружного адміністрати вного суду міста Києва від 29.08.2 011 у справі за позовом першого заступника прокурора Київсь кої області в інтересах держ ави в особі Кабінету Міністр ів України до Київської обла сної державної адміністраці ї, треті особи: державне підпр иємство «Науково-дослідний в иробничий агрокомбінат «Пущ а-Водиця», приватне підприєм ство «Пріма»про визнання нед ійсним розпорядження № 563 від 03.09.2004, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до О кружного адміністративного суду міста Києва із позовом п ро визнання протиправним та скасування розпорядження Ки ївської обласної державної а дміністрації № 563 від 3 вересня 2004 року «Про надання в оренду з емельної ділянки».

Постановою Окружного адмі ністративного суду міста Киє ва від 29.08.2011 позов задоволено по вністю.

Не погоджуючись із зазначе ною постановою особою, яка не брала участі у справі, але сто совно якої суд вирішив питан ня про її права, свободи, інтер еси та обов' язки - товарист вом з обмеженою відповідальн істю «Компанія «Плазма-Поліс »подана апеляційна скарга, в якій апелянт просить скасув ати оскаржувану постанову су ду першої інстанції, як таку, щ о постановлена з порушенням норм матеріального та процес уального права, та ухвалити н ову постанову, якою у задовол енні позовних вимог відмовит и в повному обсязі.

Заслухавши у засіданні апе ляційного суду доповідача, п ояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія су ддів вважає, що апеляційна ск арга підлягає задоволенню, в иходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першо ї інстанції та вбачається з м атеріалів справи, оскаржуван им розпорядженням Київської обласної державної адмініст рації від 3 вересня 2004 року № 563 « Про надання в оренду земельн ої ділянки»:

1) Затверджено проект із зем леустрою щодо відведення зем ельної ділянки в оренду прив атному підприємству «Пріма» для розміщення торговельно-с кладських приміщень в межах Софіївсько-Борщагівської сі льської ради Києво-Святошинс ького району Київської облас ті, розроблений державним пі дприємством «Київський наук ово-дослідний та проектний і нститут землеустрою» за дого вором від 5 серпня 2004 року № 7407 (да лі - проект відведення).

2) Вилучено з постійного кор истування державного підпри ємства «Науково-дослідний ви робничий агрокомбінат «Пуща -Водиця»та надано в оренду на 49 років приватному підприємс тву «Пріма»земельну ділянку площею 9,8 га (рілля) на територі ї Софіївсько-Борщагівської с ільської ради Києво-Святошин ського району для розміщення торговельно-складських прим іщень.

3) Віднесено земельну ділянк у, зазначену в пункті 2 цього р озпорядження, до земель пром исловості, транспорту, зв' я зку, енергетики, оборони та ін шого призначення.

4) Установлено річну орендну плату - 10 відсотків від норма тивної грошової оцінки земел ьної ділянки.

5) Доручено Києво-Святошинсь кій райдержадміністрації ук ласти та підписати від імені обласної державної адмініст рації договір оренди вказано ї земельної ділянки із прива тним підприємством «Пріма»п ісля затвердження в установл еному порядку її нормативної грошової оцінки та за умови п опереднього відшкодування н им витрат сільськогосподарс ького виробництва у встановл еному порядку, передбачивши обмеження щодо використання земельної ділянки, визначен і чинним законодавством та м атеріалами погодження проек ту відведення.

Задовольняючи позовні вим оги суд першої інстанції мот ивував своє рішення тим, що ви кладені в позовній заяві вим оги позивача є обґрунтованим и та доведеними.

Колегія суддів не погоджує ться з рішенням суду першої і нстанції, враховуючи наступн е.

Згідно з частиною 6 статті 149 Земельного кодексу України ( в редакції, яка діяла на момен т виникнення спірних правові дносин) обласні державні адм іністрації на їх території в илучають земельні ділянки де ржавної власності, які переб увають у постійному користув анні, в межах міст обласного з начення та за межами населен их пунктів для всіх потреб, кр ім випадків, визначених част инами п'ятою, дев'ятою цієї ста тті .

Частиною 5 статті 149 Земельно го кодексу України (в редакці ї, яка діяла на момент виникне ння спірних правовідносин) в изначено повноваження район них державних адміністрацій щодо вилучення земельних ді лянок.

В той же час, частиною 9 статт і 149 Земельного кодексу Україн и визначено, що Кабінет Мініс трів України вилучає земельн і ділянки державної власност і, які перебувають у постійно му користуванні, - ріллю, багат орічні насадження для несіль ськогосподарських потреб, лі си першої групи площею понад 10 гектарів, а також земельні д ілянки природоохоронного, оз доровчого, рекреаційного при значення, крім випадків, визн ачених частинами п'ятою - вось мою цієї статті, та у випадках , визначених статтею 150 цього К одексу.

Таким чином, Земельним коде ксом України (в редакції, чинн ій станом на час прийняття ос каржуваного рішення відпові дача) повноваження обласних державних адміністрацій щод о вилучення земельних діляно к державної власності, які пе ребувають у постійному корис туванні, в межах міст обласно го значення та за межами насе лених пунктів для всіх потре б, обмежено законодавчим вин ятком - відповідними повнов аженнями Кабінету Міністрів України.

При цьому, виходячи із аналі зу частини 9 статті 149 Земельно го кодексу України, колегія с уддів дійшла висновку про те , що Кабінет Міністрів Україн и серед інших земельних діля нок державної власності, які перебувають у постійному ко ристуванні, вилучає рілля пл ощею понад 10 гектарів, крім ви падків, визначених частинами п'ятою - восьмою цієї статті, т а у випадках, визначених стат тею 150 цього Кодексу.

При цьому, судом першої інст анції безпідставно не врахов ано того факту, що повноважен ня Кабінету Міністрів Україн и щодо вилучення кожної із пе редбачених частиною 9 статті 149 Земельного кодексу України категорій земельних ділянок (рілля, багаторічні насаджен ня для несільськогосподарсь ких потреб, ліси першої групи ) обумовлено розміром цієї зе мельної ділянки (а саме - роз міром понад 10 га), оскільки зак онодавцем імперативно визна чено розмір у понад 10 га стосо вно кожної категорії земельн их ділянок із зазначених.

Вищевказане підтверджуєть ся також і роз' ясненням Дер жавного комітету України по земельних ресурсах, викладен им у листі від 18 березня 2002 року № 14-20-7/1627 та висновками науково-п равової експертизи при Інсти туті держави і права ім. В.М.Ко рецького НАН України від 21 чер вня 2005 року № 126/94-е.

В свою чергу, безпідставним и є посилання позивача та суд у першої інстанції на виснов ки експертизи писемного мовл ення (том 3, а. с. 15-17), оскільки вони не мають статусу нормативно -правового акту та не є способ ом офіційного тлумачення нор м права, а мають виключно роз' яснювально-рекомендаційний характер.

Частиною 2 статті 20 Земельно го кодексу України (в редакці ї, яка діяла на момент виникне ння спірних правовідносин) в изначено, що зміна цільового призначення земель провадит ься органами виконавчої влад и або органами місцевого сам оврядування, які приймають р ішення про передачу цих земе ль у власність або надання у к ористування, вилучення (вику п) земель і затверджують прое кти землеустрою або приймают ь рішення про створення об'єк тів природоохоронного та іст орико-культурного призначен ня.

Таким чином, на підставі ана лізу змісту спірних правовід носин та норм чинного та той ч ас земельного законодавства , колегією суддів встановлен о, що прийняття рішення про ви лучення з постійного землеко ристування ріллі, яка належи ть до державної власності, та зміну її цільового призначе ння належить до повноважень обласних державних адмініст рацій на їх території.

Отже, приймаючи оскаржуван е розпорядження про вилученн я з постійного користування державного підприємства «На уково-дослідний виробничий а грокомбінат «Пуща-Водиця»зе мельної ділянки площею 9,8 га (р ілля) на території Софіївськ о-Борщагівської сільської ра ди Києво-Святошинського райо ну, Київська обласна державн а адміністрація діяла в межа х вимог земельного законодав ства, оскільки прийняття так ого роду рішення (щодо такої к атегорії земельної ділянки) належить до її повноважень.

Більш того, на виконання вим ог ст. ст. 123, 124 Земельного кодекс у України (якими встановлено обов'язковість проведення д ержавної землевпорядної екс пертизи щодо проектів відвед ення земельних ділянок при п ередачі їх в оренду), прийнятт ю Київською обласною державн ою адміністрацією оскаржува ного у даній справі розпоряд ження від 03.09.2004 № 563 передувала де ржавна землевпорядна експер тиза, за результатами якої ск ладено наявний в матеріалах справи висновок від 30.08.2004 № 13- 1550, в якому зазначено, що поданий н а державну землевпорядну екс пертизу проект землеустрою в ідповідає вимогам земельног о законодавства та діючих но рмативно-методичних докумен тів і оцінюється позитивно.

В свою чергу, ст. 1 Закону «Про державну експертизу землевп орядної документації»встан овлено, що державна експерти за землевпорядної документа ції (далі - державна експертиз а) - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, анал із та оцінка об'єктів експерт изи на предмет їх відповідно сті вимогам законодавства, в становленим стандартам, норм ам і правилам, а також підгото вка обгрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об 'єктів експертизи.

Таким чином, законодавство України встановлює єдиний ш лях визначення відповідност і чинному законодавству Укра їни документів, які є підстав ою для надання в користуванн я земельної ділянки та припи нення такого права (а отже і пі дтвердження компетенції орг ану, який здійснює таке надан ня та припинення) - проведен ня державної землевпорядної експертизи.

Частиною 4 ст. 35 Закону Україн и «Про державну експертизу з емлевпорядної документації »передбачено, що позитивні в исновки державної експертиз и щодо об'єктів обов'язкової д ержавної експертизи є підста вою для прийняття відповідно го рішення органами виконавч ої влади чи органами місцево го самоврядування, відкриття фінансування робіт з реаліз ації заходів, передбачених в ідповідною документацією.

Частиною 8 ст. 35 Закону Україн и «Про державну експертизу з емлевпорядної документації »визначено, що висновки держ авної експертизи після їх за твердження спеціально уповн оваженим органом виконавчої влади у сфері державної експ ертизи є обов'язковими для пр ийняття до розгляду замовник ом і врахування при прийнятт і відповідного рішення щодо об'єктів державної експертиз и.

Отже, факт дотримання чинно го законодавства України при проведенні процедури вилуче ння земельної ділянки з пост ійного користування у ДП «Пу ща-Водиця»уповноваженим на т е органом (обласною адмініст рацією) та надання в подальшо му цієї земельної ділянки в о ренду ПП «Пріма»- засвідчени й в установленому законом по рядку ще до прийняття Київсь кою обласною державною адмін істрацією оскаржуваного роз порядження від 03.09.2004 № 563.

Наведене ще раз свідчить пр о те, що судом першої інстанці ї безпідставно не було взято до уваги того факту, що виснов ок державної землевпорядної експертизи від 30 серпня 2004 рок у № 13-550 (на підставі якого прийн ято оскаржуване розпоряджен ня відповідача) є чинним та не скасованим.

Відтак, проаналізувавши ма теріали справи та вимоги чин ного станом на час виникненн я спірних правовідносин земе льного законодавства, колегі я суддів дійшла висновку про те, що при прийнятті оскаржув аного розпорядження відпові дач діяв на підставі та в межа х наданих йому законом повно важень, а тому розпорядження Київської обласної державно ї адміністрації № 563 від 3 верес ня 2004 року «Про надання в оренд у земельної ділянки»є правом ірним.

Більш того, судом першої інс танції неправомірно не було враховано й того, що виділену на підставі оскаржуваного р озпорядження земельну ділян ку було вподальшому відчужен о, з огляду на таке.

Так, частиною 4 ст. 11 КАС Украї ни передбачено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з 'ясування всі х обставин у справі, у тому чис лі щодо виявлення та витребу вання доказів з власної ініц іативи.

Якщо адміністративний суд при прийнятті позовної заяв и, підготовці справи до судов ого розгляду або під час судо вого розгляду справи встанов ить, що судове рішення може вп линути на права і обов'язки ос іб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до уча сті в справі як третіх осіб, як і не заявляють самостійних в имог на предмет спору (ч. 2 ст. 53 К АС України із змінами і допов неннями, внесеними згідно із законом України від 20.12.2011 № 4176-VI).

При цьому, земельна ділянка (передана в оренду ПП «Пріма» спірним розпорядженням) була придбана ТОВ «Ком-Сервіс»у П П «Пріма»згідно договору куп івлі-продажу земельної ділян ки несільськогосподарськог о призначення від 05.02.2005, посвідч еного приватним нотаріусом К иєво-Святошинського районно го нотаріального округу ОС ОБА_2, зареєстрованого в реє стрі за № 404.

28.07.2006 між ТОВ «Ком-Сервіс»та Т ОВ «Компанія «Плазма-Поліс» було укладено договір купівл і-продажу земельної ділянки (переданої в оренду ПП «Пріма »спірним розпорядженням) нес ільськогосподарського приз начення, посвідчений приватн им нотаріусом Київського міс ького нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в р еєстрі за № 3128.

Отже, ТОВ «Компанія «Плазма -Поліс»безпідставно не було повідомлено судом першої інс танції про існування даної с удової справи (щодо скасуван ня розпорядження про надання в оренду ПП «Пріма»земельно ї ділянки, яка на час розгляду справи вже належала ТОВ «Ком панія «Плазма-Поліс»).

Крім того, у рішенні Констит уційного Суду України від 16.04.20 09 № 7-рп/2009 «У справі за конституц ійним поданням Харківської м іської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конс титуції України, статті 25, час тини чотирнадцятої статті 46, ч астин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»(с права про скасування актів о рганів місцевого самоврядув ання)»Конституційний Суд Укр аїни зазначає, що «в Конститу ції України закріплено принц ип, за яким права і свободи люд ини та їх гарантії визначают ь зміст і спрямованість діял ьності держави, яка відповід ає перед людиною за свою діял ьність (стаття 3). Органи місце вого самоврядування є відпов ідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичним и особами (стаття 74 Закону). Так им чином, органи місцевого са моврядування не можуть скасо вувати свої попередні рішенн я, вносити до них зміни, якщо в ідповідно до приписів цих рі шень виникли правовідносини , пов'язані з реалізацією певн их суб'єктивних прав та охоро нюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин з аперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією ст абільності суспільних відно син" між органами місцевого с амоврядування і громадянами , породжуючи у громадян впевн еність у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього р ішення, що узгоджується з пра вовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотив увальної частини Рішення Кон ституційного Суду України ві д 13 травня 1997 року N 1-зп у справі щ одо несумісності депутатськ ого мандата.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядув ання є актами одноразового з астосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконанн я, тому вони не можуть бути ска совані чи змінені органом мі сцевого самоврядування післ я їх виконання».

Із змісту зазначеного ріше ння Конституційного Суду Укр аїни вабачається, що оскаржу ване розпорядження Київсько ї обласної державної адмініс трації № 563 від 3 вересня 2004 року «Про надання в оренду земель ної ділянки»в будь-якому вип адку не може бути скасоване, я к таке, на підставі якого у апе лянта виникли правовідносин и, пов'язані з реалізацією пев них суб'єктивних прав та охор онюваних законом інтересів, і він, як суб'єкт цих правовідн осин заперечує проти їх змін и чи припинення.

Скасування оскаржуванеого розпорядження відповідача н еможливе в данному випадку, о скільки це «є гарантією стаб ільності суспільних відноси н», яка породжує у громадян вп евненість у тому, що їхнє існу юче становище не буде погірш ене.

Більш того, спірне розпоряд ження є актом одноразового з астосування, вичерпує свою д ію фактом його виконання, том у воно не може бути скасовано чи змінено після його викона ння, що не було враховано ні по зивачем, ні судом першої інст анції.

Отже, в порушення вимог ч. 1 ст . 71 КАС України, позивачем не на ведено належних доводів в об ґрунтування своїх вимог, що н е було враховано судом першо ї інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідка ми розгляду апеляційної скар ги на постанову суду першої і нстанції суд апеляційної інс танції скасовує її та ухвалю є нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції пору шено норми матеріального або процесуального права, що при звело до неправильного виріш ення справи.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 К АС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу това риства з обмеженою відповіда льністю «Компанія «Плазма-По ліс»на постанову Окружного а дміністративного суду міста Києва від 29.08.2011 - задовольнити .

Постанову Окружного адмін істративного суду міста Києв а від 29.08.2011 - скасувати та ухвал ити нову постанову, якою у зад оволенні позовних вимог відм овити.

Постанова набирає зак онної сили з моменту проголо шення, проте може бути оскарж ена до Вищого адміністративн ого суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Василенко Я.М

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.

Повний текст пост анови виготовлено 12.03.2012.