Рішення

від 04.04.2012 по справі 2-3930/11

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДОНЕЦЬКА

Справа № 2/05 25/1006/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2012 року Кіровсь кий районний суд м. Донецька у складі:

головуючого - судді Подоля нчука І.М.

при секретарі Мінченковій С.В.,

розглянувши у відкритому с удовому засіданні цивільну с праву за позовом ПАТ «Ерсте Б анк»до ОСОБА_1

«Про стягнен ня заборгованості за договор ом кредитування»суд, -

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «Ернсте Банк» зве рнувся до суду із позовом, в як ому вказує, що 25 квітня 2008 р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено креди тний договір № 014/9352/3/13096, згідно як ого позивачем було надано ві дповідачу кредит в сумі 46 000 до ларів США на споживчі цілі зі строком користування до 24 кві тня 2018 року та зі сплатою 13, 5 від сотків річних.

Отримання позивачем вищев казаних грошових коштів підт верджується випискою з особо вого рахунку та заява готівк и № 9352/143978 від 25 квітня 2008 р.

В забезпечення виконання з обов' язань за кредитним дог овором відповідачем передан о позивачу в іпотеку земельн у ділянку площею 0, 2728 га, кадаст ровий номер 1421580800:02:000:0140, яка розташ ована за адресою: АДРЕСА_1 (договір іпотеки № 014/9352/3/13096 від 25 к вітня 2008р., посвідчений приват ним нотаріусом Донецького мі ського нотаріального округу ОСОБА_2, за реєстраційним №4236).

Відповідно до зазначеного кредитного договору відпові дач зобов' язався щомісячно , до 15 числа кожного місяця, зді йснювати часткове погашення кредиту та сплату відсотків за фактичне використання кр едитних коштів згідно з Граф іком платежів, що є додатком д о Кредитного договору.

Також, згідно п.4.1.5 Договору і потеки, п.5.7 Кредитного догово ру відповідач, або третя особ а, як іпотекодавець зобов' я заний застрахувати предмет і потеки на повну його вартіст ь на випадок втрати, пошкодже ння або загибелі предмета іп отеки, а також здійснити стра хування свого життя на корис ть іпотекодержателя за власн ий рахунок на весь строк дії к редитного договору та поновл ювати дію договорів страхува ння.

Зважаючи на те, що термі дії Договору страхування земель ної ділянки, що є предметом з астави № 7201719 від 17.04.2008 р. та Догово ру страхування від нещасного випадку громадян , що уклали д оговір кредитування № 7112693 від 17.04.2008р., закінчився 17.04.2009 р., станом на 24 червня 2009р. договори страх ування не поновлені, що несе з а собою певний ризик для Банк у.

Так, відповідачем порушен о два основних обов' язки: ви плачувати заборгованість по кредиту та поновлювати стро ки договорів страхування.

З моменту виникнення забо ргованості за кредитним дого вором № 014/9352/3/13096 від 25 квітня 2008 р. ба нком були прийняті наступні заходи:

30 грудня 2008р. відповідачу бу ло направлено попередження у зв' язку з прострочкою плат ежу по кредиту № 13.2.0/25/658 від 30 груд ня 2008 р.

20 січня 2009р. відповідачу бул о вручено повідомлення-вимог а про порушення основного зо бов' язання № 13.2.0./25/663 від 20 січня 2009 р.

14 лютого 2009р. відповідачу ре комендованим листом було нап равлено повідомлення-вимога про порушення зобов' язання № 132.0./25/47 від 12 лютого 2009 р.

19 лютого 2009р. відповідачу бу ла направлена рекомендовани м листом з повідомлення вимо га про усунення порушення зо бов' язань - дострокове пове рнення боргу № 13.2.0/25/53 від 17 лютог о 2009 р.

Незважаючи на прийняті ба нком заходи, до цього часу зо бов' язання не виконані, том у умови кредитного договору та договору іпотеки позивач ем порушені.

Станом на 16 січня 2012 р. загал ьна заборгованість за кредит ом та відсотками відповідача перед позивачем за кредитни м договором № 014/9352/3/13096 від 25 квітн я 2008р. з пенею становить 83858, 92 дол арів США, у тому числі:

-43 316, 69 доларів США - сума кре диту;

-17062, 10 доларів США - сума відс отків;

-10298, 56 доларів США - пеня за пр острочення кредиту;

-13181, 57 доларів США - пеня за пр острочення відсотків.

Позивач просив поста новити судове рішення, яким с тягнути з відповідача ОСОБ А_1 на користь ПАТ «Ерсте Ба нк»заборгованість за кредит ним договором № 014/9352/3/13096 від 25.04.2008 р . в розмірі 83858, 92 доларів США, а також витрати по сплаті судо вого збору у розмірі 223 долари 35 центів США та витрати на інф ормаційно-технічне забезпеч ення у розмірі 250, 00 грн.

В судовому засіданні пре дставник позивача за доручен ням підтримав позовні вимог и і суду дав пояснення, анал огічні позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 в судов е засідання з' явився, позов ні вимоги не визнав та суду пояснив, що дійсно між позив ачем та відповідачем 25 квітн я 2008р. було укладено кредитний договір № 014/9352/2/13096, за яким Позива ч надав відповідачу кредит в сумі 46 000, 00 доларів США зі сплат ою 13, 5 % річних.

Ст. 99 Конституції України вс тановлено, що грошовою одини цею України є гривня. При цьом у Основний Закон держави не встановлює обмежень щодо можливості використання в У країні грошових одиниць іноз емних держав.

Відповідно до ст. 192 ЦК інозе мна валюта може використовув атися в Україні у випадках і в порядку, встановлених закон ом. Тобто, відповідно до закон одавства гривня має статус у ніверсального платіжного за собу, який без обмежень прийм ається на всій території Укр аїни, проте одночасно обіг ін оземної валюти обумовлений вимогами спеціального закон одавства України.

Основним законодавчим актом, який регулює правовід носини у сфері валютного рег улювання і валютного контрол ю, є Декрет КМУ «Про систему ва лютного регулювання і валютн ого контролю»№ 15-93.

Ст. 1054 ЦК України передбачен о, що за кредитним договором б анк або інша фінансова устан ова зобов' язується надати г рошові кошти (кредит) позичал ьникові у розмірі та на умова х, встановлених договором, а п озичальник зобов' язується повернути кредит та сплатит и проценти.

Відповідно до ст.. 2 ЗУ «Про б анки і банківську діяльність »2121-111 кошти є грошима в націона льній або іноземній валюті ч и їх еквівалентом.

У ст. 47 та 49 цього Закону визн ачені операції банків із роз міщення залучених коштів ві д свого імені, на власних умов ах та на власний ризик як кред итні операції, незалежно від виду валюти, яка використову ється. Ці операції здійснюют ься на підставі банківської ліцензії та письмового дозв олу ЦБ України.

Відповідно до ст. 5 Декрету № 15-93 операції з валютними цінно стями здійснюються на підста ві генеральних та індивідуал ьних ліцензій Національного банку України. Операції з ва лютними цінностями банки маю ть право здійснювати на підс таві генеральної ліцензії на здійснення операції з валют ними цінностями відповідно д о п.2 ст. 5 цього Декрету

З огляду на це уповноважен і банки на підставі банківсь кої ліцензії та письмового д озволу на здійснення операці ї з валютними цінностями маю ть право здійснювати операці ї з надання кредитів в інозем ній валюті.

Щодо вимог пп. «в»п.4 ст.5 Декр ету № 15-93, який передбачає наявн ість індивідуальної ліцензі ї на надання та одержання рез идентами кредитів в іноземні й валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, то на сьогодні у законод австві не визначено меж терм інів і сум надання або одержа ння кредитів в іноземній вал юті. Відповідно до п.1.5 Положен ня про порядок видачі Націон альним банком України індиві дуальних ліцензій на викори стання іноземної валюти на т ериторії України як засобу п латежу, використання іноземн ої валюти як засобу платежу б ез ліцензії дозволяється, як що ініціатором або отримувач ем за валютною операцією є уп овноважений банк.

Таким чином, за відсутност і нормативних умов для засто сування індивідуального ліц ензування щодо зазначення оп ерацій, єдиною правовою підс тавою для здійснення банкам и кредитування в іноземній в алюті згідно з вимогами ст. 5 Д екрету № 15-93 є наявність у банку генеральної ліцензії на зді йснення валютних операцій, о триманої у встановленому по рядку.

Згідно з положенням ст. 215 ЦК України підставою недійснос ті правочину є недодержання у момент вчинення правочину стороною вимог, які встановл ені ч.1-3, 5 і 6 ст.203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлен а законом. У цьому разі визнан ня такого правочину недійсни м судом не вимагається. У випа дках, встановлених цим Кодек сом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним . Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законо м, але одна із сторін або інша заінтересована особа запере чує його дійсність на підста вах, встановлених законом, та кий правочин може бути визна ний судом недійсним.

Позивачем належним та доп устимими доказами не підтвер джено наявності у банку відп овідної генеральної ліцензі ї та письмового дозволу Наці онального банку України для здійснення кредитних опера цій у іноземній валюті на мом ент укладання кредитного дог овору, який є предметом позов них вимог.

Тому, на думку відповідач а, позовні вимоги Позивача, що до стягнення заборгованості за кредитним договором (у том у числі - відсотків та штрафни х санкцій) саме в доларах США є безпідставними та необґру нтованими.

Вирішуючи питання про ро зподіл судових витрат у циві льних справах між двома рези дентами України, до набрання чинності Закону України «Пр о судовий збір», слід керуват ися вимогами декрету КМ Укра їни від 21 січня 1993р. № 7-93 «Про держ авне мито», Інструкції про по рядок обчислення та справлян ня державного мита.

Тому державне мито резид енти мали сплачувати виключн о у національній валюті, оскі льки відповідно до ч. 1 ст. 99 Кон ституції грошовою одиницею У країни є гривня.

Положення ч.2 ст.7 Декрету № 7-93 проте, що з позовів, які пода ються до суду в іноземній вал юті, а також за дії та операції в іноземній валюті державне мито сплачується в іноземні й валюті, поширюється лише на резидентів.

Тому, на думку відповідач а, позовні вимоги позивача, що до стягнення витрат на сплат у державного мита саме в дола рах США, є безпідставними та необґрунтованими.

Просили суд на підтвердж ення цих доводів, при розгляд і цієї справи врахувати пози цію ВС України, викладену у Листі Судової палати у цив ільних справах Верховного Су ду «Узагальнення судової пра ктики розгляду цивільних спр ав, які виникають з кредитних правовідносин» від 07 жовтня 2 010 р.

Крім того, 25 квітня 2008р. між позивачем та відповідачем б уло укладено Договір іпотеки № 014/9352/3/13096, за яким відповідач пе редав позивачу в іпотеку зем ельну ділянку площею 0,2728га з ці льовим призначенням - для бу дівництва, обслуговування жи тлового будинку, господарсь ких будівель і споруд, яка роз ташована за адресою: АДРЕСА _1.

Заставна вартість предм ета іпотеки, на момент уклада ння Договору іпотеки відпові дно до п.1.3 договору була визна чена рівні 632337, 00 гривень, що від повідно до офіційного курсу НБ України на день укладання договору дорівнювало 125215, 24 до ларів США.

Відповідно до положень с т. 600 ЦК України, зобов' язання припиняється за згодою стор ін внаслідок передання боржн иком кредиторові відступног о (грошей, іншого майна тощо).

Розмір, строки і порядок передання відступного встан овлюються сторонами.

Відповідач неодноразов о звертався до позивача з про позицією припинити зобов' я зання за кредитним договором № 014/9352/3/13096 (який є предметом позов них вимог ) шляхом передачі в ідступного - земельної діля нки, яка є власністю відповід ача і є предметом договору іп отеки № 014/9352/3/13096 від 25.04.2008 р.

Суд, заслухавши поясненн я сторін, дослідивши матеріа ли справи, приходить до висно вку, що позов підлягає частк овому задоволенню за наступ них підстав:

Стаття 526 ЦК Україн и передбачає, що зобов'язання повинне виконуватися належн им чином відповідно до умов д оговору, вимог ЦК України, ін ших актів цивільного законод авства, а за відсутності таки х умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.536 ЦК Україн и за користування чужими гро шовими коштами боржник зобов 'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користу вання чужими грошовими кошта ми встановлюється договором , законом або іншим актом циві льного законодавства.

Відповідно до ст. 549 ЦК Укр аїни, неустойкою (штрафом, пен ею) є грошова сума або інше май но, які боржник повинен перед ати кредиторові у разі поруш ення боржником зобов' язанн я. Пеня є неустойка, що обчисл юється у відсотках від суми н есвоєчасно виконаного грошо вого зобов' язання за кожен день прострочення виконання .

Згідно до ст. 1048 ЦК України , позикодавець має право на од ержання від позичальника про центів від суми позики, якщо і нше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встанов люється договором.

В судовому засіданні вст ановлено факт того, що 25 квітн я 2008 р. між позивачем - ВАТ «Ерн сте Банк»та відповідачем О СОБА_1 було укладено кредит ний договір № 014/9352/3/13096, згідно яко го Позивачем було надано від повідачу кредит на споживчі цілі в сумі 46 000 доларів США стр оком користування до 24 квітня 2018 року зі сплатою 13, 5 відсотків річних. Отримання грошових к оштів підтверджується випис кою з особового рахунку та за ява готівки № 9352/143978 від 25.04.2008 р.

В забезпечення виконанн я зобов' язань за кредитним договором відповідачем пере дано позивачу в іпотеку земе льну ділянку площею 0, 2728га, кад астровий номер 1421580800:02:000:0140, яка роз ташована за адресою: АДРЕСА _1 (договір іпотеки № 014/9352/3/13096 від 25 квітня 2008р., посвідчений прив атним нотаріусом Донецького міського нотаріального окру гу ОСОБА_2, за рреєстрацій ним № 4236).

Відповідно до зазначено го кредитного договору відпо відач зобов' язався щомісяч но, до 15 числа кожного місяця, здійснювати часткове погаше ння кредиту та сплату відсот ків за фактичне використання кредитних коштів відповідно до Графіка платежів, що є дода тком до Кредитного договору.

Також, згідно п.4.1.5 Д оговору іпотеки, п.5.7 Кредитно го договору, відповідач або т ретя особа, як іпотекодавець зобов' язаний застрахувати предмет іпотеки на повну йог о вартість на випадок втрати , пошкодження або загибелі пр едмета іпотеки, а також здійс нити страхування свого життя на користь іпотеко держател я за власний рахунок на весь с трок дії кредитного договору та поновлювати дію договорі в страхування.

Зважаючи на те, що терм і дії Договору страхування з емельної ділянки, що є предме том застави № 7201719 від 17 квітня 20 08р. та Договору страхування ві д нещасного випадку громадян що уклали договір кредитува ння № 7112693 від 17 квітня 2008р. закінч ився 17 квітня 2009р., станом на 24 че рвня 2009р. договори страхуванн я не поновлені, що несе за собо ю певний ризик для Банку.

Так, відповідачем поруш ено два основних обов' язки: сплачувати заборгованість п о кредиту та поновлювати дог овори страхування.

З моменту виникнення за боргованості за кредитним до говором № 014/9352/3/13096 від 25 квітня 2008р . банком-позивачем були прийн яті наступні заходи:

30 грудня 2008р. відпо відачу ОСОБА_1 було направ лено попередження у зв' язку з про строчкою платежу по кре диту № 13.2.0/25/658 від 30 грудня 2008 р.

20 січня 2009 р. відповідач у було вручено повідомлення- вимога про порушення основно го зобов' язання № 13.2.0./25/663 від 20 с ічня 2009 р.

14 лютого 2009 р. відпо відачу рекомендованим листо м було направлено повідомлен ня-вимога про порушення зобо в' язання № 132.0./25/47 від 12 лютого 2009 р.

19 лютого 2009 р. відпов ідачу була направлена рекоме ндованим листом з повідомлен ня вимога про усунення поруш ення зобов' язань - достроко ве повернення боргу № 13.2.0/25/53 від 17 лютого 2009 р.

Незважаючи на прийнят і банком-позивачем заходи, до цього часу відповідачем зоб ов' язання за крелдитним дог овормо не виконані, тому умов и кредитного договору та дог овору іпотеки порушені.

Станом на 16 січня 2012р. зага льна заборгованість за креди том та відсотками відповідач а перед позивачем за кредитн им договором № 014/9352/3/13096 від 25 квіт ня 2008р. з пенею становить 83858, 92 до ларів США, у тому числі:

-43 316, 69 доларів США - сума кре диту;

-17062, 10 доларів США - сума відс отків;

-10298, 56 доларів США - пеня за пр острочення кредиту;

-13181, 57 доларів США - пеня за пр острочення відсотків.

На підставі виклад еного, суд вважає за необхідн е задовольнити позовні вимог и ПАТ «Ерсте Банк» в частині стягнення в рахунок погашен ня заборгованості за кредит ним договором 014/9352/3/13096 від 25 кві тня 2008р. в сумі 83858, 92 доларів США.

Згідно ст. 88 ЦПК Укра їни, стороні, на користь якої у хвалено рішення, суд присудж ує з другої сторони понесені нею і документально підтвер джені судові витрати.

Суд вважає, що підтвердж ені документами судові витр ати в сумі 223 доларів 35 центів С ША, понесені позивачем при оп латі державного мита при под ачі позовної заяви та витрат и в сумі 250 грн., понесені позив ачем на оплату інформаційно -технічного забезпечення суд ового процесу, підлягають ст ягненню з відповідача на кор исть позивача в повному обся зі, але не в доларах США, а в нац іональній валюті України, та к як розподіл судових витрат у цивільних справах між двом а резидентами України, до наб рання чинності Закону Україн и «Про судовий збір», визнача ється вимогами декрету КМ Ук раїни від 21 січня 1993р. № 7-93 «Про де ржавне мито»та Інструкції п ро порядок обчислення та спр авляння державного мита.

Тому державне мит о резиденти повинні сплачува ти виключно у національній в алюті, оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 99 Конституції, грошов ою одиницею України є гривня .

Курс долара США від носно української гривні ст аном на 06 липня 2009р. складав 763,7700 у країнських гривень за 100 дола рів США.

Тобто, 223 долара 35 цен тів США будуть відповідати 17 05 грн. 88 коп., вказана сума підля гає стягненню з відповідача на користь позивача в якості понесених позивачем судових витрат по сплаті судового зб ору.

Керуючись ст. 16, 525, 526,549, 550, 1048, 1 049, 1050, 1052, 1054 ЦК України; ст.ст. 3, 15, 88, 107, 10 9, 110, 118-120 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ПАТ «Ерсте Банк»- задовольни ти частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ерсте Банк» (м. К иїв, вул.. Польова, 24 «д», код ЄДР ПОУ 34001693) ) заборгованість за кр едитним договором № 014/9352/3/13096 від 25 квітня 2008 р. в розмірі 83858 ( вісім десят три тисячі вісімсот п' ятдесят вісім) доларів 92 центи США, витрати по сплаті судов ого збору у розмірі 1705 (тисячу с імсот п' ять) грн.88 коп. та витр ати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 250, 00 (дв істі п' ятдесят) грн.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через місцевий суд п ротягом 10 днів з дня його прог олошення.

Суддя: