Рішення

від 31.10.2008 по справі 38/147

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

38/147

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

31.10.08 р.                                                                                                       Справа № 38/147                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.

при секретарі судового засіданні Зікєєвої Л.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні  в  м. Донецьку справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “АТІ-Трейд” м.Луганськ

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Єнакієвський металургійний завод”  м. Єнакієве Донецької області

про  стягнення 26 030грн.22 коп.  

за участю

представників сторін:

від позивача:  Щербинська М.О. представник за дов. № б/н від 05.09.2008р.

від відповідача: не з”явився

                                                                      У судовому засіданні оголошувалася

                                                                      перерва з 20.10.2008р. до 31.10.2008р.

                                                                      згідно вимог ст. 77 ГПК України

Суть спору:

Позивач,  Товариство з обмеженою відповідальністю “АТІ-Трейд” м. Луганськ,   звернувся до господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Єнакієвський металургійний завод” м. Єнакієве Донецької області про стягнення суми заборгованості у розмірі 26 030грн.22коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на усну домовленість між сторонами щодо поставки асбокартону, асбо папіру та інших асботехнічних виробів, накладні та рахунки, на підставі яких у 2005-2006рр. здійснювалися відповідні поставки.

25.09.2008р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики у Донецькій області від 08.09.2008р. № 14/4-20/1296, відповідно до якого  Відкрите акціонерне товариство „Єнакієвський металургійний завод” значиться у ЄДРПОУ як юридична особа (ідентифікаційний код 00191193) та знаходиться за адресою: 86429, Донецька область, м.Єнакієве, просп. Металургів,9. Лист судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.     

25.09.2008р. на адресу господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву №73/5-1269 від 23.09.2008р., в якому він просить суд припинити провадження у справі №38/147, посилаючись на наступне.

Згідно п.2 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який у межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

У підтвердження припинення провадження по справі, відповідач посилається на  постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.07.2008р. по справі №36/19,  згідно якої господарський спір між ТОВ “Аті-Трейд” і ВАТ                             “Єнакієвський металургійний завод” про цей же предмет стягнення заборгованості за поставлену в 2005-2006 р. р. продукцію, на цих же підставах – ст.525,526,530,655,664,692 Цивільного кодексу України, а також, обґрунтований такими ж документами - позивачу було відмовлено у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Таким чином, відповідач просить суд припинити провадження у справі №38/147 щодо стягнення заборгованості за поставлену продукцію в сумі 26 030грн.22коп.

Відзив судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

20.10.2008р. позивач надав суду пояснення до позовної заяви №68 від 17.10.2008р., в яких повідомив суду наступне.

На протязі 2005р. поставки здійснювались відповідачу без укладання письмового договору поставки. Попередньо поставка узгоджувалась усно, по телефону або факсу, після чого протягом 2-3 днів здійснювалась поставка товару на завод. При цьому рахунок та накладна передавались представнику відповідача у момент розвантаження товару безпосередньо на заводі, про прийняття товару ставився підпис представника відповідача на накладних. У підтвердження отримання товару позивачу передавалася довіреність на представника відповідача, завірена його печаткою. При цьому, відповідач здійснював часткову оплату по кожному рахунку.

Крім того, позивач повідомив, що на протязі 2006р. поставки відповідачу здійснювалися за двома підставами: за договором №2502442 від 01.12.2005р. ( на поставку асбокартону КАОН-1 на суму 51 840грн.) та згідно накладних і рахунків (інші асботехнічні вироби-набівки, ЛАТ, ШАОН, пароніт, ЕМ-1). Загальна сума поставок на 2006р. значно перевищує суму зазначеного договору, що підтверджується актом звірки. Згідно договору №2502442 оплата здійснена повністю. Зазначений в позовній заяві борг виник по поставкам товару без договору.

Позивач зазначив, що при сплаті рахунків відповідач у призначені платежу зазначає дві підстави для оплати: номер рахунку та номер договору. Однак номер договору відповідачем зазначений помилково та фактично оплата здійснювалась по представленим при поставці рахункам.

Пояснення судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

20.10.2008р. позивач звернувся до господарського суду з клопотанням, в якому просить суд залучити до матеріалів справи додаткові документи, а саме: договір №2502442 від 01.12.2005р. та специфікацію №1 б/д, яке судом розглянуте та залучене до матеріалів справи.

20.10.2008р. відповідач звернувся до господарського суду з клопотанням, в якому просить суд залучити до матеріалів справи додаткові документи, а саме: специфікації №2, №3, №4 до договору №2502442 від 01.12.2005р., яке судом розглянуте та залучене до матеріалів справи.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін  було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні представники сторін  надали клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши  уповноважених представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

У період  2005р. позивач здійснив поставки відповідачу асбокартону, асбопапіру, пароніту та інших асботехнічних виробів ( далі – продукція)  на загальну суму   29 334,40 грн. на підставі  рахунків та накладних, які містяться у матеріалах справи, яка була отримана відповідачем, що підтверджується довіреностями, виданими на представників відповідача на отримання товару, які містяться в матеріалах  справи. Відповідач частково оплатив поставлену продукцію у сумі 26 250 грн., що підтверджено банківськими виписками, залишок заборгованість склав 3 083,40 грн.

У період  2006р. позивач здійснив поставки відповідачу асбокартону, асбопапіру, пароніту та інших асботехнічних виробів ( далі – продукція)  на загальну суму   99 192,27 грн. на підставі  рахунків та накладних, які містяться у матеріалах справи, яка була отримана відповідачем, що підтверджується довіреностями, виданими на представників відповідача на отримання товару, які містяться в матеріалах  справи. Відповідач частково оплатив поставлену продукцію у сумі 76 246,15 грн., що підтверджено банківськими виписками, залишок заборгованість склав 22 946,82 грн.

Таким чином, станом на 01.08.2008р.  за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 26 030грн.22коп.

Оскільки відповідач не повністю розрахувався з позивачем за поставлений товар, тому останній 07.08.2008р. направив відповідачу вимогу від 07.08.2008р. № 375 про оплату боргу по поставкам продукції за 2005р. у розмірі 3 083грн.40коп., згідно ст.530 Цивільного кодексу України, але у встановлений Законом  7-денний строк борг залишився не сплаченим.

18.08.2008р. відповідачу була направлена позивачем вимога № 410 про оплату боргу по поставкам продукції за 2006р. у розмірі 22 946грн.82коп., але у встановлений Законом  7-денний строк борг теж залишився не сплаченим.

Оскільки до теперішнього часу відповідач у повному обсязі не розрахувався за поставлений товар за період  2005р. та  2006р., тому позивач просить суд стягнути з відповідача залишок заборгованості у розмірі  26 030грн.22коп.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на копії рахунків, накладних, довіреностей, копії виписок по банківським рахункам; копії вимог про оплату товару від 07.08.2008р., та від 18.08.2008р.; пояснення до позовної заяви від 17.10.2008р. №68; клопотання від 20.10.2008р., клопотання від 20.10.2008р, правовстановлюючі документи тощо.

Відповідач посилається на відзив на позовну заяву №73/5-1269 від 23.09.2008р., клопотання від 20.10.2008р.; правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то  судом застосовані положення Господарського кодексу України  (далі - ГК України) як спеціального акту законодавства, який регулює право відношення у господарській сфері.

Статтею 193 ГК України передбачені загальні умови виконання господарських зобов'язань.

1. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

2. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Абзацем другим частини 1 ст. 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу  України (далі - ЦК України) передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Згідно зі ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Матеріалами справи підтверджується наявність у діях позивача волевиявлення на встановлення правовідносин безпосередньо через поведінку, з якої можна зробити висновок про такий намір.

Частиною 1 статті 218 ЦК України передбачено, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання по сплаті боргу.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Покупець зобов”язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару ( ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Частиною другою ст. 530 ЦК України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що у 2005р. позивач здійснював поставку продукції відповідачу без укладання письмового договору за накладними № 154 від 08.09.2005р., №  162 від 19.10.2005р., № 176 від 16.11.2005р.  У вказаних накладних немає посилання на будь-який договір.

Рахунки   на оплату поставленої продукції № 153 від 05.09.2005р. на суму 2175грн., № 153/1 від 05.09.2005р. на суму 12960 грн., № 158 від 10.10.2005р. на суму 12960 грн., № 175 від 16.11.2005р. на суму 1238,40 грн. були виставлені позивачем   разом із вимогою           № 375 від 07.08.2008р., що підтверджено матеріалами справи.       

У 2006р. позивач здійснював поставку продукції відповідачу без укладання письмового договору за накладними № 13 від 12.04.2006р., № 32 від 16.06.2006р., № 039 від 19.07.2006р., № 59 від 19.10.2006р., № 065 від 21.11.2006р., № РН-0000073 від 15.12.2006р. У вказаних накладних немає посилання на будь-який договір.

Рахунки на оплату поставленої продукції №13, 13-1, 13-2 на суму 19500,60 грн.,              №  32 від 16.06.2006р. на суму 3257,10 грн., № 039 від 16.07.2006р. на суму 6012,14, № 59 від 17.10.2006р. на суму 19620 грн., № 066, 066-1  від 17.11.2006р. на суму 24622,15 грн. № 66,70 від 07.12.2006р. на суму 26180,88 грн. були виставлені позивачем разом із вимогою від 18.08.2008р. № 410, що підтверджено матеріалами справи.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача є доказаними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача судом відхиляються з посиланням на наступне.

Як вбачається з постанови Донецького апеляційного господарського суду у справі № 36/19 від 09.07.2008р., на яку посилається відповідач,  у відповідача не виник обов'язок здійснювати оплату за продукцію, отриману у 2005р., оскільки у порушення вимог ст.530 ЦК України, позивач не надіслав відповідачу вимогу про здійснення оплати. Що стосується стягнення заборгованості за продукцію, отриману у 2006р., то позивач посилався на договір №2502442. Рішення господарського суду від 12.02.2008р. по справі № 36/19 б скасовано, у позові було відмовлено.

Підставою для припинення провадження у справі за ч. 2 ст. 80 ГПК України є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

По даній справі позивач наполягає на стягнення заборгованості на підставі усних узгоджених заявок на купівлю-продаж товару впродовж 2005-2006рр., попередньо пред”явив відповідачу вимоги щодо оплати залишку заборгованості., які були залишені без відповідного реагування, тобто спір між тими ж сторонами, але з інших підстав.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, який необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи викладене та керуючись 193 Господарського кодексу України,  ст.ст.11, 205, 218, 509, 526, 530, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд,

ВИРІШИВ:

  Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “АТІ-Трейд” м.Луганськ до Відкритого акціонерного товариства „Єнакієвський металургійний завод” м. Єнакієве Донецької області про стягнення суми заборгованості у розмірі 26 030грн.22коп. задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Єнакієвський металургійний завод” м. Єнакієве Донецької області (86429, Донецька область, м.Єнакієве, пр. Металургів, 9, п/р 26006127300 в ЗАТ “Донгорбанк” м. Донецька, МФО 334970, ЄДРПОУ 00191193) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АТІ-Трейд” м.  Луганськ (91021, м.Луганськ, вул. Ліньова, б.75, п/р 26008007970410 в ЛФ АБ “Брокбизнесбанк”, МФО 304632, ЄДРПОУ 32371523) заборгованість у сумі                                           26 030грн.22коп., держмито у сумі 260грн.30коп. та витрати на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Рішення оголошено у судовому засіданні 31.10.2008року.

Видати наказ після набрання рішення законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.

               Суддя                                                                                                                                           

Надруковано 3 примірника:

1 – до справи

2—сторонам у справі